Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.10.2019 року у справі №1540/3613/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 травня 2020 року

Київ

справа №1540/3613/18

адміністративне провадження №К/9901/27704/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Мартинюк Н.М.,

суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №1540/3613/18

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України, Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України, Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління,

третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса,

про визнання протиправними і скасування наказів, окремого доручення, розпорядження, телеграми звичайної, поновлення на роботі,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року (прийняту у складі: головуючого судді Єщенка О.В., суддів Димерлія О.О., Кравченка К.В.).

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у липні 2018 року звернувся з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - "Міноборони"), Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України (далі - "Головне КЕУ ЗС України"), Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління (далі - "Південне ТКЕУ"), третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса (далі - "КЕВ міста Одеса"), в якому, з урахуванням уточнень, просив:

1) визнати протиправними і скасувати:

- наказ начальника Головного КЕУ ЗС України №54 від 13 лютого 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді попередження про неповну службову відповідність;

- наказ начальника Головного КЕУ ЗС України №81 від 2 березня 2018 року про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді догани;

- наказ начальника Південного ТКЕУ №92 від 27 квітня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани;

- наказ Головного КЕУ ЗС України №193 від 11 червня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді суворої догани;

- усне розпорядження Міністра оборони України від 21 червня 2018 року про усунення ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків начальника КЕВ міста Одеса;

- окреме доручення начальника Головного КЕУ ЗС України №303/7/1/748 від 21 червня 2018 року про усунення позивача від виконання службових обов`язків начальника КЕВ міста Одеса;

- наказ начальника Південного ТКЕУ №99 (по стройовій частині) від 22 червня 2018 року про усунення ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків начальника КЕВ міста Одеса;

- телеграму звичайну т.в.о. начальника Південного ТКЕУ від 26 червня 2018 року до КЕВ міста Одеса про відрядження позивача до Південного ТКЕУ з 27 червня 2018 року для виконання службових завдань;

- наказ Міністра оборони України №112 КП від 27 червня 2018 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності";

- наказ Міністра оборони України №411 (по особовому складу) від 4 липня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 у запас за підпунктом "д" (через службову невідповідність);

- наказ начальника Південного ТКЕУ №108 (по стройовій частині) від 10 липня 2018 року про надання позивачу строку для здавання справ і посади начальника КЕВ міста Одеса;

- наказ начальника Південного ТКЕУ №162 (по стройовій частині) від 10 липня 2018 року про призначення комісії щодо прийняття-передачі справ та посади начальника КЕВ міста Одеса;

2) зобов`язати Міноборони поновити позивача на посаді начальника КЕВ міста Одеса або рівнозначній посаді.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказує на те, що оскаржувані накази видані з порушенням вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Вважає, що наказ від 13 лютого 2018 року щодо попередження про неповну службову відповідність виданий без встановлення вини позивача, чим порушено статтю 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а накази від 2 березня, 27 квітня і 11 червня 2018 року (догани, сувора догана) - без проведення службового розслідування всупереч положень статті 85 цього Статуту та Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони від 21 листопада 2017 року №608 (далі - "Порядок №608"). Щодо наказу від 27 червня 2018 року №112 КП, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, то позивач вважає його таким, що прийнятий з порушенням вимог статей 87, 91, 102 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (стягнення накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення, порушено вимоги щодо недопустимості повторного притягнення до відповідальності за одне й те ж правопорушення). Стосовно наказів і дій відповідачів щодо усунення ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків (наказ від 22 червня 2018 року №99, усне розпорядження, окреме доручення), то позивач вважає, що вони прийняті з порушенням вимог статті 47 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, тобто за відсутності визначених цією нормою підстав для можливості його усунення від виконання службових обов`язків. Щодо телеграми, то протиправність дій т.в.о. начальника Південного ТКЕУ під час її видачі, на думку позивача, є похідною від протиправності наказу від 22 червня 2018 року №99. Стосовно наказів від 4 липня 2018 року №411, від 10 липня 2018 року №108 і №162, то ОСОБА_1 вважає, що вони протиправні та мають бути скасовані, оскільки видані на підставі наказу від 27 червня 2018 року №112 КП.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 12 грудня 2018 року позов задовольнив, визнав протиправними і скасував оспорювані накази від 13 лютого 2018 року №54, від 2 березня 2018 року №81, від 11 червня 2018 року №193, окреме доручення від 21 червня 2018 року №303/7/1/748, наказ від 22 червня 2018 року №99, телеграму звичайну від 26 червня 2018 року, наказ від 27 квітня 2018 року №92, від 10 липня 2018 року №108, від 10 липня 2018 року №162, усне розпорядження від 21 червня 2018 року, від 27 червня 2018 року №112 КП, від 4 липня 2018 року №411, зобов`язав Міноборони поновити ОСОБА_1 на посаді начальника КЕВ міста Одеса або на рівнозначній посаді.

Суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту наказу Головного КЕУ ЗС України від 13 лютого 2018 року №54 й акту службового розслідування достеменно не випливає, які саме конкретно обов`язки порушив ОСОБА_1 та які наслідки потягнули такі порушення, застосований вид стягнення не є пропорційним встановленим за результатами службового розслідування обставинам, а відповідачі не надали доказів неналежного виконання позивачем службових обов`язків, за вчинення яких доцільно застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як попередження про неповну службову відповідність. Крім того, суд вважав необґрунтованими посилання у наказі від 13 лютого 2018 року на порушення позивачем пунктів 1, 3 Методичних рекомендацій щодо укладання договорів з метою вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках землекористувачів Міноборони (далі - "Методичні рекомендації"), оскільки ці рекомендації не є обов`язковими, а лише пропонують діяти в певний спосіб у визначених випадках.

Щодо наказів начальника Головного КЕУ ЗС України від 2 березня 2018 року №81, від 11 червня 2018 №193 року і наказу начальника Південного ТКЕУ від 27 квітня 2018 року №92, то суд першої інстанції зазначив, що всупереч вимог статей 84, 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України висновки про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді доган та суворої догани не підтверджені результатами відповідного службового розслідування, а також з`ясуванням всіх обставин, у тому числі шляхом відібрання у позивача пояснень з приводу виявлених порушень, доведеності його вини у їх виникненні.

Стосовно дій відповідачів, направлених на усунення позивача від виконання службових обов`язків (усне розпорядження Міністра оборони України від 21 червня 2018 року, окреме доручення начальника Головного КЕУ ЗС України від 21 червня 2018 року №303/7/1/748) та наказу начальника Південного ТКЕУ від 22 червня 2018 року №99 про усунення ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків начальника КЕВ міста Одеса, то суд виходив з такого. У наказі від 22 червня 2018 року № 99 не зазначено обставин, які були підставою для усунення позивача від виконання службових обов`язків (обставини людських жертв чи інших тяжких наслідків або створення загрози настання таких наслідків) і тривалості усунення, а усне розпорядження та окреме доручення не можуть бути підставою для усунення позивача від виконання службових обов`язків. Разом з цим, оскільки вказані усне розпорядження, окреме доручення та наказ від 22 червня 2018 року №99 не відповідають критерію правомірності і обґрунтованості, то прийнята на їх підставі телеграма також має бути скасована.

Також суд першої інстанції зазначив, що підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, зазначені в наказі Міністра оборони України від 27 червня 2018 року №112 КП і в наказах начальника Головного КЕУ ЗС України співпадають. Зі змісту оскаржуваного наказу №112 КП не випливає, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за інші порушення, ніж ті, які вказані в наказах Головного КЕУ ЗС України, будь-якого належного обґрунтування в ньому з цього приводу немає. Оскільки наказом №112 КП позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, то матеріалами службового розслідування має бути встановлено, що він скоїв якесь інше правопорушення порівняно з тими, за які вже притягався до відповідальності. До того ж суд визнав протиправним і скасував наказ Головного КЕУ ЗС України від 13 лютого 2018 року №54 про попередження про неповну службову відповідність, а тому вважав, що й наказ від 27 червня 2018 року №112 КП про звільнення позивача з військової служби за службовою невідповідністю також є невмотивованим і безпідставним.

Оскільки наказ Міністра оборони України від 27 червня 2018 року №112 КП не ґрунтується на законі, суд першої інстанції вказав на те, що прийняті у зв`язку з його виданням накази від 4 липня 2018 року №411, від 10 липня 2018 року №108 і №162 також мають бути скасовані.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про повне задоволення позову та наявність підстав для зобов`язання Міноборони поновити ОСОБА_1 на посаді начальника КЕВ міста Одеса або на рівнозначній посаді.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 вересня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував і ухвалив нове, яким позов задовольнив частково:

- визнав протиправним і скасував наказ начальника Південного ТКЕУ від 22 червня 2018 року №99 (по стройовій частині) про усунення ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків начальника КЕВ міста Одеса;

- адміністративний позов у частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування наказу начальника Південного ТКЕУ від 27 квітня 2018 року №92 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді догани залишив без розгляду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

П`ятий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що з метою дослідження підстав, які призвели до вчинених позивачем порушень, ступеня вини з урахуванням попередньої поведінки порушника, уточнення умов, що сприяли їх вчиненню, стосовно позивача проводилися службові розслідування. Під час їх проведення досліджувалися відповідні обставини, перелік покладених на позивача обов`язків, враховувався період роботи позивача на службі, обставини, які б свідчили про можливість уникнення негативних наслідків під час служби, обставини щодо вжиття заходів позивачем для усунення відповідних порушень. Натомість інші недоліки у службі (стосовно яких не проводилися службові розслідування) були оцінені під час внутрішніх перевірок.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про дотримання відповідачами приписів Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15 березня 2004 року №82 (діяла на момент виникнення спірних правовідносин; далі - «Інструкція №82»), Порядку №608 (діє з 6 лютого 2018 року), Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року №551-XIV (далі - "Дисциплінарний статут"). Тому суд визнав накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності такими, що прийняті з урахуванням всіх обставин, що вплинули на правопорушення і з повним дотриманням вимог законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції також не встановив підстав для скасування наказів від 10 липня 2018 року №108 та № 162, прийнятих відповідно до наказу про звільнення позивача зі служби (№112 КП).

Стосовно Методичних рекомендацій, то суд зазначив, що це службовий документ, який встановлює єдині правила для внутрішніх структур Міноборони щодо вибору контрагентів, з якими можуть укладатися договори зі спільного обробітку землі, а тому мають бути враховані відповідальною особою при виконанні службових обов`язків.

Також суд у частині задоволених позовних вимог вказав на те, що оскільки усунення позивача від виконання службових обов`язків відбулось за відсутності обставин, наведених у статті 47 Дисциплінарного статуту, то наказ начальника Південного ТКЕУ від 22 червня 2018 року №99 не може відповідати критерію обґрунтованості та правомірності, що є безумовною підставою для його скасування.

Крім того, суд зазначив, що фактичне усунення позивача від виконання службових обов`язків відбулось саме на підставі вказаного неправомірного наказу. Самі по собі телеграма, доручення та усне розпорядження не є тими актами, якими реалізовані повноваження безпосереднього керівника щодо усунення службовця від виконання певних обов`язків. Відтак ці рішення не створюють для позивача будь-яких негативних наслідків та не мають дії рішення суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного судового рішення, тому в цій частині вимог суд у позові відмовив.

Щодо наказу Південного ТКЕУ від 27 квітня 2018 року №92, то суд встановив, що про його видання позивачу було відомо щонайменше з травня 2018 року, про що свідчать його доповіді стосовно усунення виявлених порушень під час служби. Однак з цим позовом ОСОБА_1 звернувся лише у липні 2018 року, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду. Оскільки обставин, які перешкоджали йому оскаржити це рішення до суду у визначений строк, позивач не навів, то позов в цій частині суд залишив без розгляду. В іншій частині позовних вимог позивач не пропустив строк звернення до суду.

Окрім іншого, суд апеляційної інстанції вказав на те, що всупереч положень частин першої - четвертої статті 242 КАС України суд першої інстанції не дотримав принципу всебічного розгляду справи, не вжив заходів щодо одержання всіх матеріалів, які стали підставою для видання оскаржуваних рішень відповідачів. Також суд першої інстанції вирішив спір без вивчення оспорюваних за цим позовом наказу начальника Головного КЕУ ЗС України від 11 червня 2018 року №193 (сувора догана) і наказу начальника Південного ТКЕУ від 27 квітня 2018 року №92 (догана). Вказані недоліки усувалися під час апеляційного розгляду шляхом витребування необхідних документів у відповідачів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , вказуючи на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року і залишити в силі повністю рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року.

Стосовно порушення норм матеріального права, то позивач вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не застосував положення статей 87, 91, 102 Дисциплінарного статуту, зробивши висновок про правомірність наказу Міністра оборони України від 27 червня 2018 року №112 КП "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності". Так, на думку скаржника, цим наказом його притягнуто до відповідальності за правопорушення, за які він вже притягувався до дисциплінарної відповідальності. Крім цього, ОСОБА_1 звертає увагу на те, що у наказі №112 КП міститься посилання на статтю 102 Дисциплінарного статуту. Проаналізувавши її зміст позивач вважає, що звільнення з військової служби за цією статтею є застосуванням наслідків накладення стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність. Однак, всупереч вказаному, Міноборони наказом №112 КП наклало на ОСОБА_1 нове стягнення, що підтверджується його назвою «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Щодо порушення норм процесуального права, то позивач вказує на: 1) порушення вимог статей 77, 79, 308 КАС України щодо порядку прийняття і дослідження доказів, оскільки позивач вважає, що суд апеляційної інстанції не мав права витребовувати у відповідачів докази за власною ініціативою; 2) порушення порядку розгляду заяви про відвід головуючого судді, визначеного частиною четвертою статті 40 КАС України. Так, позивач вважає, що суд не мав права залишати його заяву про відвід без розгляду, оскільки вона не була подана повторно з тих самих підстав. На думку ОСОБА_1 , суд повинен був у разі визнання його заяви необґрунтованою зупинити провадження у справі та передати її на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядав цю справу.

Південне ТКЕУ у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 щодо аргументів позивача про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права не погоджується з доводами скаржника про те, що позивач був двічі притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Так, Південне ТКЕУ вважає, що такий висновок не відповідає дійсності та спростовується змістом відповідних наказів і наказу №112 КП від 27 червня 2018 року. Натомість встановлені у наказі №112 КП обставини у їх сукупності свідчать про те, що полковник ОСОБА_2 після накладених раніше дисциплінарних стягнень не виправив своєї поведінки зразковим виконанням військового обов`язку, а відповідні стягнення не відіграли своєї ролі. Щодо порушень норм процесуального права, то Південне ТКЕУ вважає, що суд апеляційної інстанції їх не допустив, оскільки розглянув справу на засадах принципу змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин справи.

Міноборони та Головне КЕУ ЗС України у своїх відзивах на касаційну скаргу щодо порушень норм матеріального права вказують на те, що вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення підтверджується матеріалами справи, тоді як ОСОБА_1 свідомо не виявляв старанності до виправлення своєї поведінки, а обрання міри дисциплінарного стягнення є виключною компетенцією відповідного начальника. Що стосується порушень норм процесуального права, то Міноборони та Головне КЕУ ЗС України з цими доводами не погоджуються, вказуючи на те, що суд дотримався принципу всебічного розгляду справи, дослідив документи, які є предметом судового розгляду, а тому доводи позивача про збирання судом доказів на користь відповідачів необґрунтовані.

КЕВ міста Одеса відзиву на касаційну скаргу не подало.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України з серпня 1987 року, у тому числі з 2 липня 2015 року на посаді начальника КЕВ міста Одеса Південного ТКЕУ.

Щодо наказу Головного КЕУ ЗС України від 13 лютого 2018 року №54 (попередження про неповну службову відповідність)

Наказом начальника Головного КЕУ ЗС України від 13 лютого 2018 року №54 (т. 2, а.с. 150), зокрема, за порушення вимог статей 11, 16, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині неналежного виконання службових обов`язків, що визначають обсяг виконання завдань, доручених за посадою, невстановлення у ввіреному підрозділі внутрішнього порядку, який гарантував би неухильне виконання законів України, порушення вимог пунктів 3.1.3, 3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16 липня 1997 року №300 (далі - «Положення про військове (корабельне) господарство ЗС України»), в частині невжиття заходів при виявленні втрат, нестач, інших корисливих зловживань та щодо відшкодування завданих державі збитків, а також в частині нездійснення належного контролю за виконанням укладеного договору, вимог пункту 4.1 Положення про квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса, посадової інструкції в частині неналежного контролю за правильним та раціональним використанням земельних ділянок, пунктів 1, 3 Методичних рекомендацій щодо укладання договорів з метою вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках землекористувачів Міністерства оборони України, затверджених заступником Міністра оборони України (далі - «Методичні рекомендації») в частині невиконання процедури укладення договорів спільної обробки землі, доручення начальника Головного КЕУ ЗС України від 13 вересня 2016 року №303/6/27/1380 в частині неприпинення (розірвання) діючих договорів та укладання договорів на конкурсних засадах, чим створено ризик недоотримання грошових коштів на реєстраційні рахунки землекористувача - квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси за договором від 1 грудня 2016 року №1, начальника КЕВ міста Одеса полковника ОСОБА_1 попереджено про неповну службову відповідність.

Вказаний наказ прийнятий за результатами службового розслідування з метою встановлення наявності (відсутності) порушень вимог керівних документів при укладанні КЕВ міста Одеса договору від 1 грудня 2016 року №1 з Фермерським господарством "Веста-Юг", а також встановлення ступеня вини посадових осіб, призначеного згідно наказу начальника Головного КЕУ ЗС України від 28 грудня 2017 року №391 з урахуванням наказу від 18 січня 2017 року №30 щодо продовження службового розслідування (т. 2, а.с. 146, 147-148).

Так, згідно акту службового розслідування від 5 лютого 2018 року (т. 2, а.с. 16-25) комісія встановила, що у період з 1 грудня 2016 року до 4 квітня 2017 року між КЕВ міста Одеса та ФГ "Веста-Юг" діяло два господарських договори про вирощування сільськогосподарських культур на землях оборони з тотожним предметом (договір від 4 серпня 2014 року №1-2014, що визнаний недійсним в судовому порядку, та договір від 1 грудня 2016 року №1). При укладенні договору від 1 грудня 2016 року №1 умови, які стали підставою для визнання судом недійсним попереднього аналогічного договору від 4 серпня 2014 року №1-2014, не були усунуті. Також за попереднім обміром площі земельної ділянки встановлено, що вона становить на 16 га більше, ніж за договором від 1 грудня 2016 року №1. Крім того, службовим розслідуванням встановлено наявність дебіторської заборгованості за вказаним договором у розмірі 645 235,28 грн, а також те, що у щомісячних відомостях, які надавалися до Південного ТКЕУ за грудень 2016 року - червень 2017 року зазначався договір від 4 серпня 2014 року №1-2014 з додатковими угодами. Згідно пояснень посадових осіб КЕВ міста Одеса це відбулось внаслідок того, що договір від 1 грудня 2016 року №1 був погоджений головою Лиманської районної державної адміністрації (далі - "Лиманська РДА") лише 13 липня 2017 року.

За висновком комісії основними причинами та умовами, які призвели до порушень керівних документів, є особиста недисциплінованість полковника ОСОБА_1 , нездійснення ним належного контролю за процедурою укладення та виконання договорів про вирощування сільськогосподарських культур.

З приводу досліджуваних порушень позивач 11 січня 2018 року надав пояснення (т. 2, а.с. 49-54), у яких зазначив, що договір від 4 серпня 2014 року №1-2014 припинив свою дію з набранням законної сили рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/2469/16. Вважав, що договір припинено на підставі рішення суду, яке набрало законної сили 1 грудня 2016 року, і в цей час між тими ж сторонами укладено новий договір. Стосовно Методичних рекомендацій ОСОБА_1 пояснив, що вони не мають нормативно-правового характеру, оскільки не затверджені документом розпорядчого характеру (наказом тощо). Також зазначив, що пунктом 4 Методичних рекомендацій встановлено, що конкурсна комісія утворюється начальником КЕВ на підставі погодженого Генеральним штабом ЗС України переліку земельних ділянок землекористувачів Міноборони, на яких можливе ведення господарської діяльності з вирощування сільськогосподарських культур за дорученням начальника Головного КЕУ ЗС України. Такий перелік земельних ділянок був затверджений ГШ ЗСУ 12 січня 2017 року №745/С, тобто після укладення договору від 1 грудня 2016 року. В подальшому наказом начальника КЕВ міста Одеса було створено відповідну конкурсну комісію і всі наступні договори укладалися шляхом проведення конкурсу. Разом з цим, на адресу КЕВ міста Одеса від ТОВ "Агро-Альянссервіс" надійшов гарантійний лист №03/01/1 від 3 квітня 2017 року, в якому повідомлено про укладення договору між ТОВ "Агро-Альянссервіс" та ФГ "Веста-Юг" про переведення боргу та відповідних гарантій сплати існуючої на той час заборгованості ФГ "Веста-Юг". Водночас з огляду на сплив тривалого проміжку часу позивач не зміг пояснити, чому у доповіді від 24 лютого 2017 року №693 до Південного ТКЕУ відсутня інформація щодо наявності в КЕВ міста Одеса договору від 1 грудня 2016 року №1. Однак позивач зазначив, що оскільки погодження договору від 1 грудня 2016 року №1 Головою Лиманської РДА відбулося 13 липня 2017 року, то у щомісячних відомостях про вирощування сільськогосподарської продукції на полігонах, які надавались до Південного ТКЕУ за грудень 2016 року - червень 2017 року, зазначено договір від 4 серпня 2014 року №1-2014 з додатковими угодами.

Також для з`ясування причин та умов, що сприяли виявленим порушенням, під час службового розслідування було відібрано пояснення у начальника фінансово-економічного відділу - головного бухгалтера КЕВ міста Одеса та юрисконсульта (т. 2, а.с. 55-57, 58-62).

Щодо наказу начальника Головного КЕУ ЗС України №81 від 2 березня 2018 року (догана)

Начальнику Головного КЕУ ЗС України був поданий рапорт начальника фінансово-економічного управління Головного КЕУ ЗС України щодо стану фінансово-господарської діяльності підпорядкованих квартирно-експлуатаційних підрозділів за 2017 рік (т. 1, а.с. 158-172).

Так, за результатами фінансово-господарської діяльності підпорядкованих структурних підрозділів за 2017 рік, з урахуванням виявлених та усунутих в 2017 році порушень станом на 1 січня 2018 року у КЕВ міста Одеса залишились неусунутими порушення на суму 41 560,70 грн. Враховуючи результати аналізу бюджетної та фінансової звітності за 2017 рік, звернуто увагу на невжиття протягом тривалого часу заходів з витребування простроченої дебіторської заборгованості внаслідок низької організації відповідної роботи, неефективну роботу щодо організації усунення порушень, виявлених під час контрольних заходів, зокрема, у КЕВ міста Одеса.

На підставі вказаного аналізу начальник Головного КЕУ ЗС України прийняв наказ від 2 березня 2018 року №81 (т. 3, а.с. 8-15), яким за неналежне виконання вимог наказів начальника Головного КЕУ ЗС України від 17 березня 2017 року №89 "Про результати фінансово-господарської діяльності квартирно-експлуатаційних підрозділів за 2016 рік", від 1 червня 2017 року №180 "Про результати фінансово-господарської діяльності квартирно-експлуатаційних органів у першому кварталі 2017 року", від 31 серпня 2017 року №257 "Про результати фінансово-господарської діяльності квартирно-експлуатаційних підрозділів за І півріччя 2017 року" та від 27 листопада 2017 року №337 "Про результати фінансово-господарської діяльності квартирно-експлуатаційних підрозділів за дев`ять місяців 2017 року", а також розпорядження начальника Головного управління від 24 березня 2017 року №10, низький рівень організації фінансово-господарської діяльності у підпорядкованому структурному підрозділі, наявність значних сум дебіторської заборгованості (у тому числі простроченої), неефективну роботу щодо організації усунення порушень, виявлених під час контрольних заходів, невжиття протягом тривалого часу дієвих заходів щодо відшкодування завданих державі збитків, начальнику КЕВ міста Одеса полковнику ОСОБА_1 оголошено догану.

Щодо наказу начальника Південного ТКЕУ №92 від 27 квітня 2018 року (догана)

Наказом начальника Південного ТКЕУ від 29 березня 2018 року №67 (т. 4, а.с. 80-81) призначено проведення службового розслідування за результатами камеральної перевірки окремих питань стану нарахування та виплати заробітної плати в КЕВ міста Одеса.

Під час перевірки окремих питань стану нарахувань заробітної плати встановлено, що премії нараховувалися на підставі наказів начальника КЕВ міста Одеса та Положення про преміювання, затвердженого начальником КЕВ міста Одеса та погодженого з Головою профспілки КЕВ міста Одеса. Розміри премій працівникам встановлювалися наказами начальника КЕВ міста Одеса на підставі подання щодо розподілу премій за результатами роботи за відповідний місяць. Щомісячна премія розподілялася окремим працівникам, а не за принципом пропорційності та диференційності.

Розрахунок фонду заробітної плати на 2018 рік КЕВ міста Одеса подавався на затвердження без зазначення вакантних посад. Щомісячні заявки на заробітну плату надавались на загальну суму розподілених асигнувань без зменшень на суму вакантних посад, в зв`язку з чим штучно створено фонд економії.

Наказом начальника Південного ТКЕУ від 27 квітня 2018 року "Про підсумки службового розслідування та покарання винних" №92 за допущені порушення фінансової дисципліни та безконтрольність позивачу оголошено догану (т. 4, а.с. 40-44).

У термін до 1 червня 2018 року наказано провести роботу щодо укомплектування вакантних посад, письмову доповідь про результати проведеної роботи надати в термін до 10:00 години 1 червня 2018 року. Також КЕВ міста Одеса наказано провести розподіл щомісячної премії (в разі наявності фонду економії) всім працівникам пропорційно та диференційно. Визначено, що заявку на розподіл щомісячної премії необхідно подавати начальнику Південного ТКЕУ на розгляд та погодження до 20 числа щомісячно.

На виконання вимог вказаного наказу від 27 квітня 2018 року №92 ОСОБА_1 листами від 11 травня 2018 року №1755 та від 24 травня 2018 року №1946 (т. 2, а.с. 208, 211) доповідав начальнику Південного ТКЕУ про вжиті заходи щодо усунення виявлених порушень, у тому числі про притягнення винних осіб до відповідальності.

Щодо наказу Головного КЕУ ЗС України №193 від 11 червня 2018 року (сувора догана)

У Головному КЕУ ЗС України проведено аналіз результатів фінансово-господарської діяльності підпорядкованих структурних підрозділів за перший квартал 2018 року, за результатами якого встановлено таке.

Планом надходження коштів до спеціального фонду державного бюджету у першому кварталі 2018 року передбачалось наповнення спеціального фонду в сумі 54,9 млн грн. Структурними підрозділами Головного КЕУ ЗС України забезпечено надходження коштів спеціального фонду у сумі 88,7 млн грн, виконання Плану забезпечено всіма структурними підрозділами.

Дебіторська заборгованість квартирно-експлуатаційних підрозділів за підсумками І кварталу 2018 року збільшилась на 11,6 % у порівнянні з 1 січня 2018 року і станом на 1 квітня 2018 року становила 89,5 млн грн, у тому числі прострочена - 59,5 млн грн. (збільшилась на 12,3 %). Протягом І кварталу 2018 року загальна дебіторська заборгованість збільшилась у всіх ТКЕУ (крім Західного ТКЕУ).

За результатами першого кварталу 2018 року в гіршу сторону відмічено квартирно-експлуатаційні підрозділи, які допустили у порівнянні з 1 січня 2018 року збільшення як загальної суми дебіторської заборгованості, так і простроченої, зокрема, КЕВ міста Одеса на суму: 1 216 839 грн (простроченої - 783 925,10 грн).

Крім того, перевіркою виконання начальниками Південного, Східного, Західного ТКЕУ та Київського КЕУ вимог пункту 19 наказу начальника Головного управління від 2 березня 2018 року №81 (щодо вжиття дієвих заходів з погашення дебіторської заборгованості) встановлено, що заборгованість майже не змінилась. Як наслідок, на кінець першого кварталу залишок дебіторської заборгованості, по якій протягом тривалого терміну (від 2-х до 8-ми років) заходи не вживалися склав: 10 172,5 тис грн, зокрема у КЕВ міста Одеса - 1 228,9 тис грн.

Визначено, що зазначене стало можливим внаслідок низької виконавчої дисципліни начальників деяких КЕВ до виконання обов`язків в частині організації, ведення претензійно-правової роботи та своєчасного витребування коштів, внаслідок чого існує ризик до втрати доходів (фінансового ресурсу) Міністерством оборони України.

З урахуванням виявлених та усунутих фінансових порушень станом на 1 квітня 2018 року в квартирно-експлуатаційних підрозділах залишились неусунутими порушення на загальну суму 211 867,1 тис грн, найбільші суми з яких обліковано, зокрема, у КЕВ міста Одеса - 41 495,8 тис грн.

Враховуючи результати аналізу бюджетної та фінансової звітності за перший квартал 2018 року, звернуто увагу, зокрема, на збільшення загальної і простроченої суми дебіторської заборгованості в КЕВ міста Одеса, невиконання начальником КЕВ міста Одеса вимог пункту 19 наказу начальника Головного управління від 2 березня 2018 року №81 "Про результати фінансово-господарської діяльності квартирно-експлуатаційних органів за 2017 рік" щодо невжиття протягом тривалого часу (від 2-х до 8-ми років) заходів з витребування простроченої дебіторської заборгованості на суму: 10 172,5 тис грн; неефективну роботу щодо організації усунення порушень, виявлених під час контрольних заходів, зокрема, у КЕВ міста Одеса.

У зв`язку з цим, начальником Головного КЕУ ЗС України прийнято наказ від 11 червня 2018 року №193, яким, зокрема, за неналежне виконання вимог наказів начальника Головного управління від 17 березня 2017 року №89 "Про результати фінансово-господарської діяльності квартирно-експлуатаційних підрозділів за 2016 рік", від 1 червня 2017 року №180 "Про результати фінансово-господарської діяльності квартирно-експлуатаційних органів у першому кварталі 2017 року", від 31 серпня 2017 року №257 "Про результати фінансово-господарської діяльності квартирно-експлуатаційних підрозділів за І півріччя 2017 року", від 27 листопада 2017 року №337 "Про результати фінансово-господарської діяльності квартирно-експлуатаційних підрозділів за дев`ять місяців 2017 року" та від 2 березня 2018 року №81 "Про результати фінансово-господарської діяльності квартирно-експлуатаційних органів за 2017 рік", низький рівень організації фінансово-господарської діяльності у підпорядкованому структурному підрозділі, наявність значних сум дебіторської заборгованості (у тому числі простроченої) та допущення їх систематичного зростання, неефективну роботу щодо організації усунення виявлених порушень, виявлених під час контрольних заходів, начальнику КЕВ міста Одеса полковнику ОСОБА_1 оголошено сувору догану (т. 4, а.с. 32-39).

Щодо обставин, пов`язаних з усуненням позивача від виконання службових обов`язків (усне розпорядження, окреме доручення, наказ начальника Південного ТКЕУ від 22 червня 2018 року №99, телеграма)

На виконання усного доручення заступника Міністра оборони України від 21 червня 2018 року начальник Головного КЕУ ЗС України направив начальнику Південного ТКЕУ окреме доручення від 21 червня 2018 року №303/7/1/748 із вимогою на час проведення службового розслідування відповідно до наказу від 14 червня 2018 року №275 тимчасово усунути від виконання службових обов`язків начальника КЕВ міста Одеса полковника ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків (т. 4, а.с. 117).

Наказом начальника Південного ТКЕУ від 22 червня 2018 року №99 на виконання усного доручення заступника Міністра оборони України від 21 червня 2018 року на час проведення службового розслідування Головним управлінням військової служби правопорядку ЗС України полковника ОСОБА_1 з 22 червня 2018 року тимчасово усунуто від виконання службових обов`язків (т. 1, а.с. 23).

26 червня 2018 року т.в.о. начальника Південного ТКЕУ направив до КЕВ міста Одеса телеграму звичайну із вимогою про відрядження ОСОБА_1 до Південного ТКЕУ з 27 червня 2018 року для виконання службових завдань із визначенням робочого місця у кабінеті №129 (т. 1, а.с. 24).

Щодо наказу Міністра оборони України №112 КП від 27 червня 2018 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" у виді звільнення та інших наказів, виданих на його підставі (від 4 липня 2018 року №411, від 10 липня 2018 року № 108 і №162)

Наказом Міноборони від 2 червня 2018 року №255 з метою з`ясування причин неналежного виконання начальником КЕВ міста Одеса полковником ОСОБА_1 завдань, визначених дорученням начальника Головного КЕУ ЗС України на виконання вимог наказів Міноборони, що негативно вплинуло на стан виконання завдань покладених на КЕВ міста Одеса, призначено службове розслідування зі створенням відповідної комісії.

За результатами проведеного службового розслідування складено відповідний акт (т. 4, а.с. 131-144) і встановлено, зокрема, таке.

Згідно скороченої оцінної картки за критерієм діяльності військовослужбовця - рівень особистої військової дисципліни полковник ОСОБА_1 має 4 бали (добре), незважаючи на те, що за оціночний період з 1 листопада 2016 року до 1 листопада 2017 року у нього були незняті дисциплінарні стягнення, а саме: 4 догани та 5 суворих доган. З огляду на положення Методичних рекомендацій з порядку організації і проведення атестування військовослужбовців ЗС України, затверджених директором Департаменту кадрової політики Міноборони від 19 квітня 2017 року №328, по критерію діяльності військовослужбовця №7, Комісія дійшла висновку про те, що у скороченій оцінній картці рівень особистої військової дисципліни (стан військової дисципліни у підпорядкованому підрозділі) полковник ОСОБА_1 повинен бути оцінений на 2 бали (низько). Комісія зазначила, що такий стан справ свідчить про недотримання вказаних Методичних рекомендацій та відсутність дієвого контролю за веденням дисциплінарної практики, здійснення належного щорічного оцінювання полковника ОСОБА_1 за підсумками 2017 року, визначення його особистого внеску у виконанні поставлених завдань з боку начальника Південного ТКЕУ та начальника Головного КЕУ, які складали та розглядали оцінну картку цього військовослужбовця.

Щодо ведення претензійної та позовної роботи в КЕВ міста Одеса відносно неправомірно вилучених або самовільно зайнятих земельних ділянок (споруд) військових містечок, комісія встановила, що посадовою особою, відповідальною за організацію претензійної та позовної роботи у КЕВ міста Одеса, є полковник ОСОБА_1 .

Позовна робота по військових містечках №№185, 210, 5, 248, Дачне-2 (м. Одеса) у 2015-2018 роках КЕВ міста Одеса не проводилася. З пояснень юрисконсульта відповідні документи для пред`явлення позовів йому не надавалися.

Також комісія встановила, що за результатами службового розслідування згідно наказу Міноборони №13КП від 18 жовтня 2017 року окремим дорученням т.в.о. начальника Головного КЕУ від 18 січня 2017 року №303/3/23 на адресу начальника Південного ТКЕУ та КЕВ міста Одеса доведені висновки службового розслідування. Згідно вимог доручення, начальнику КЕВ міста Одеса належить, за необхідності з попереднім погодженням дій з органами військової прокуратури, забезпечити проведення претензійної та позовної роботи з метою скасування рішень сесії Одеської міської ради від 10 липня 2008 року №3385-V та від 13 липня 2010 року №6165-V щодо виділення земельних ділянок площею 0,0952 га та 0,0874 га. Доручення доведено до КЕВ міста Одеса південним ТКЕУ 19 січня 2017 року. Згідно резолюції, накладеної начальником КЕВ міста Одеса, відповідальною особою за виконання доручення визначено юрисконсульта.

На час проведення службового розслідування встановлено, що Господарським судом Одеської області розглядається справа №916/2013/17 за позовом від 15 серпня 2017 року військової прокуратури Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міноборони та КЕВ міста Одеса до Одеської міської ради про скасування рішення сесії Одеської міської ради від 13 жовтня 2010 року №6156-V щодо передачі у приватну власність громадянці ОСОБА_5 земельної ділянки, площею 0,0874 га. З пояснень юрисконсульта КЕВ міста Одеса необхідні документи та матеріали щодо визнання протиправним та скасування рішення сесії Одеської міської ради від 10 липня 2008 року №3385-V про передачу у приватну власність громадянину ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,0952 га підготовлені для пред`явлення до суду.

З огляду на отримання інформації про передачу у приватну власність громадян земельних ділянок військового містечка №237 згідно рішень сесії Одеської міської ради у грудні 2016 року, заходи щодо збору, одержання, опрацювання документів та інформації, інших матеріалів, необхідних для пред`явлення позовів тощо, вживаються КЕВ міста Одеса в межах строків позовної давності. Проте наявне безпідставне зволікання щодо вжиття заходів з визнання незаконним та скасування в судовому порядку рішення сесії Одеської міської ради від 10 липня 2008 року №3385-V про передачу у приватну власність громадянину ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,0952 га.

Щодо виключення інформації з публічної кадастрової карти України щодо земельних ділянок із кадастровими номерами 5123755800:01:002:0743 та 5123755800:01:002:0744 від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області було отримано лист від 20 березня 2017 року №8-15-0.082-2716/2-17, в якому зазначено, що кадастрові номери на публічній карті були вказані помилково і державним кадастровим реєстратором здійснюються заходи щодо виправлення технічної помилки, внаслідок чого вказані земельні ділянки не будуть відображені в Публічній кадастровій карті України. Наразі кадастрові номери залишились, помилку не виправлено. КЕВ міста Одеса направлено претензію від 11 жовтня 2017 року №3281 до начальника Головного управління Держгеокадастру в Одеській області стосовно незаконного формування і реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі на землях Міноборони, відповіді на яку на час службового розслідування не було. Відповідно до доповіді начальника КЕВ міста Одеса після надходження відповіді та збору необхідних документів буде підготовлена позовна заява до суду.

Щодо військових містечок №Петрівка 1, 2, 3, 4 (аеродромний комплекс "Буялик") за результатами службового розслідування згідно наказу Міноборони №14КП від 25 січня 2017 року встановлено, що основним із завдань квартирно-експлуатаційним органам спільно з військовим командуванням, в користуванні якого перебуває земельна ділянка, було визначено протягом 2017 року розробити землевпорядну документацію на земельну ділянку військових містечок №Петрівка - 1, 2, 3, 4, яке в свою чергу надасть можливість усунути існуючі розбіжності в обліку землі. Рішенням Одеської обласної державної адміністрації від 24 листопада 2017 року №112/А-2017 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок військових містечок №Петрівка - 1, 2, 4, орієнтовною площею 635,1896 га. По земельній ділянці військового містечка № Петрівка - 3 надано клопотання Петрівському сільському голові Іванівського району від 23 березня 2018 року №1089, проте відповідь не отримано, взаємодію з місцевими органами влади не організовано.

Щодо організації виконання заходів після проведення ряду службових розслідувань, Комісією встановлено, що КЕВ міста Одеса певна робота по усуненню виявлених порушень та недоліків проводилася, проте спостерігається затягування термінів виконання визначених завдань. Проте деякі доручення керівництва з визначеними завданнями по проведенню конкретних заходів, а саме: доручення начальника Головного КЕУ ЗС України від 23 січня 2017 року №303/6/27/80 стосовно порушень виявлених по службовому розслідуванню за фактом порушень умов договорів під час передачі в комунальну власність земельних ділянок військового містечка №5 (вх. 311 КЕВ міста Одеса від 24 січня 2017 року), від 25 січня 2017 року №303/6/28/86 стосовно порушень виявлених у службовому розслідуванні, що проводилось з метою уточнення причин та умов захоплення частини території військового містечка №237 (вх. №335 КЕВ міста Одеса від 25 січня 2017 року), від 27 березня 2017 року №303/6/28/456 щодо надання своєчасної інформації для узагальнення та надання доповіді заступнику Міністра оборони України стосовно використання території військового містечка №5 на доручення від 16 березня 2017 року №303/6/28/361 (вх. №1403 КЕВ міста Одеса від 28 березня 2017 року) не дивлячись на їх реєстрацію, до відповідальних виконавців КЕВ міста Одеса не доведені та не виконані. Контроль виконання доручень, розпоряджень, наказів керівництва Міноборони, Головного КЕУ КЕВ міста Одеса не організовано.

З пояснень начальника КЕВ міста Одеса полковника Шило О.П. встановлено, що про невиконання доручень заступника начальника Головного КЕУ йому стало відомо тільки в ході цього службового розслідування. Чому вони не виконані на цей час полковник ОСОБА_1 пояснити не зміг у зв`язку з тривалим часом з дня їх видання та великою кількістю документообігу, тому вказав, що за цим фактом буде проведено додаткове службове розслідування, за результатами якого буде надана доповідь до Південного ТКЕУ. План усунення недоліків за результатами службових розслідувань КЕВ міста Одеса не розроблявся.

Також у КЕВ міста Одеса мають місце порушення Інструкції з обліку земельних ділянок в органах квартирно-експлуатаційної служби ЗС України, затвердженої наказом Міноборони від 19 грудня 2017 року №680, а саме: посадова інструкція інженера з землекористування не відповідає вимогам Інструкції №680; приймання-передача посади інженера з землекористування не відбулась, акт приймання-передачі документів відсутній; індивідуальні картки обліку земельних ділянок на деякі земельні ділянки відсутні, правильність оформлення індивідуальних карток обліку земельних ділянок не посвідчено підписом відповідного начальника; книга обліку земельних ділянок відсутня (не представлена). У КЕВ міста Одеса виконання завдань, пов`язаних з обліком та користуванням земельними ділянками землекористувачів Міноборони, визначених дорученнями начальника Головного КЕУ на виконання вимог наказів Міноборони, організовано на низькому рівні.

Разом з цим, комісія врахувала, що відповідно до статті 87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення не може бути накладене на військовослужбовця після шести місяців з дня вчинення правопорушення, а в ході службового розслідування виявлено наявність порушень, які були вчинені раніше шестимісячного терміну, крім того, підтверджені службовим розслідуванням порушення (недоліки) були виявлені попередніми службовими розслідуваннями та фінансовим аудитом та аудитом відповідності фінансово-господарської діяльності КЕВ міста Одеса, який охоплював період до 1 листопада 2016 року, за які полковник ОСОБА_1 вже притягувався до дисциплінарної відповідальності відповідними наказами Міноборони, владою начальника Головного КЕУ та Південного ТКЕУ, а тому вирішено на підставі статей 87, 91 Дисциплінарного статуту питання щодо притягнення начальника КЕВ міста Одеса до дисциплінарної відповідальності не ставити.

Окрім того, Комісія врахувала, що на полковника ОСОБА_1 накладено у 2018 році дисциплінарні стягнення "попередження про неповну службову відповідність", а також дві "догани" після цього стягнення (остання від 27 квітня 2018 року №92), у зв`язку з чим дійшла висновку про те, що накладені стягнення не відіграють своєї виховної ролі, військовослужбовець не виправив своєї поведінки зразковим виконанням військового обов`язку, а тому відповідно до вимог статті 26 Статуту внутрішньої служби ЗС України, статей 5, 45, 68, 86, 102 Дисциплінарного статуту, враховуючи наявність незнятих дисциплінарних стягнень, начальнику Головного КЕУ слід прийняти рішення щодо переміщення полковника ОСОБА_1 на нижчу посаду чи звільнити з військової служби.

Отже, висновками службового розслідування з`ясовано причини неналежного виконання начальником КЕВ міста Одеса полковником ОСОБА_1 завдань, визначених дорученнями начальника Головного КЕУ на виконання вимог наказів Міноборони, що негативно вплинуло на стан виконання завдань, покладених на КЕВ міста Одеса.

Під час службового розслідування 5 червня 2018 року у начальника КЕВ міста Одеса ОСОБА_1 були відібрані пояснення з приводу поставлених питань і порушень.

Також наказом Міноборони від 14 червня 2018 року №275 з метою встановлення причин та умов, що сприяли висвітленню службових документів Міноборони у засобах масової інформації та встановлення ступеня вини посадових осіб призначено службове розслідування, проведення якого доручено відповідній Комісії.

Разом з цим, наказом Міноборони від 27 червня 2018 року №112КП з огляду на результати службового розслідування, призначеного наказом від 2 червня 2018 року №255, за неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог статей 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного Статуту начальника КЕВ міста Одеса полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби за службовою невідповідністю (т. 1, а.с. 25).

Причинами та умовами, що сприяли неналежному виконанню службових обов`язків позивачем визначено: ненадання своєчасних доповідей (інформації) стосовно стану усунення виявлених раніше порушень у КЕВ міста Одеса та відсутність організації роботи щодо їх усунення; неналежна організація претензійної та позовної роботи в КЕВ міста Одеса, зокрема, стосовно скасування рішень про вилучення земель оборони та нерухомого військового майна з вимогами щодо їх звільнення (витребування); порушення вимог статей 13, 32, 95, 106 Дисциплінарного статуту в частині організації та ведення дисциплінарної практики у підпорядкованих структурних підрозділах.

Також у наказі від 27 червня 2018 року №112КП зазначено, що офіцер по службі характеризується негативно та неналежно виконує свої службові обов`язки за посадою, має чотирнадцять незнятих дисциплінарних стягнень, одне з яких "попередження про неповну службову відповідність", вказані обставини у сукупності свідчать про те, що полковник ОСОБА_1 після накладення дисциплінарних стягнень не виправив своєї поведінки зразковим виконанням військового обов`язку, а стягнення не відіграли своєї ролі.

У зв`язку із виданням вказаного наказу, наказом Міністра оборони України від 4 липня 2018 року №411 відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" полковника ОСОБА_1 , начальника КЕВ міста Одеса Південного ТКЕУ звільнено з військової служби у запас за підпунктом "д" (через службову невідповідність) (т. 1, а.с. 26).

Наказом начальника Південного ТКЕУ від 10 липня 2018 року №108, відповідно до наказу Міністерства оборони України від 27 червня 2018 року №112КП, статті 47 Дисциплінарного статуту, скасовано наказ начальника Південного ТКЕУ від 22 червня 2018 року №99 (по стройовій частині) про усунення полковника ОСОБА_1 від посади начальника КЕВ міста Одеса. У зв`язку із звільненням з військової служби надано позивачу 10 днів, з 10 липня 2018 року до 19 липня 2018 року, для здавання справ та посади, яку обіймає (т. 1, а.с. 27).

Наказом начальника Південного ТКЕУ від 10 липня 2018 року №162 призначено комісію для здійснення контролю за прийомом-передачею справ та посади начальника КЕВ міста Одеса. Визначено полковнику ОСОБА_1 термін з 10 липня 2018 року до 19 липня 2018 року для передачі, а полковнику ОСОБА_7 для тимчасового прийняти справ та посади начальника КЕВ міста Одеса (т. 1, а.с. 28-29).

Також суд апеляційної інстанції встановив, що у зв`язку зі звільненням позивача із займаної посади наказ Міністерства оборони України від 14 червня 2018 року №275, відповідне службове розслідування та його висновки не були реалізовані.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV.

Згідно статті 11 Статуту внутрішньої служби військовослужбовець повинен сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

Відповідно до статті 16 Статуту внутрішньої служби кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Статтею 58 Статуту внутрішньої служби передбачено, що командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості. Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Положеннями статті 59 Статуту внутрішньої служби, окрім іншого, встановлено, що командир (начальник) зобов`язаний знати стан справ у дорученій йому військовій частині, вміло керувати військовою частиною; постійно вдосконалювати особисту підготовку; завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності; встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України; показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, кораблю (підрозділу).

Статтею 26 Статуту внутрішньої служби визначено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частини третьої статті 5 Дисциплінарного статуту стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Відповідно до статті 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка.

Статтями 1, 2 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Згідно зі статтею 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 47 Дисциплінарного статуту невиконання (неналежне виконання) службових обов`язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків або створило загрозу настання таких наслідків, є підставою для усунення військовослужбовців від виконання службових обов`язків. Рішення про усунення військовослужбовця від виконання службових обов`язків приймається прямим командиром (начальником) та оформляється наказом, про що негайно доповідається в порядку підпорядкованості із зазначенням причин і обставин усунення. Тривалість усунення від виконання службових обов`язків не повинна перевищувати тривалості службового розслідування та часу, необхідного для прийняття відповідного рішення командиром (начальником), які визначені цим Статутом.

Приписами статті 68 Дисциплінарного статуту визначено, що на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження в посаді; пониження військового звання на один ступінь; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; позбавлення військового звання.

Згідно зі статтею 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині) (стаття 85).

Згідно пункту 3 Інструкції №82 (діяла на момент складення акту службового розслідування від 5 лютого 2018 року, за результатами якого прийнято наказ від 13 лютого 2018 року) розслідуванням повинно бути встановлено: наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявність причинного зв`язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця; конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного; умови та причини, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов`язків.

Пунктом 1 Розділу ІІ Порядку №608 (діяв з 6 лютого 2018 року) визначено, що службове розслідування призначається у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

Згідно пункту 2 Розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування не призначається, зокрема, якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.

Приписами статті 87 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин.

Заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень або поєднувати одне стягнення з іншим, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість покарання безпосередньо винних осіб (стаття 91 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 102 Дисциплінарного статуту попередження про неповну службову відповідність застосовується одноразово і накладається наказом посадової особи, якій цим Статутом надано таке право. Якщо протягом шести місяців після накладення цього стягнення військовослужбовець не виправив своєї поведінки зразковим виконанням військового обов`язку і стягнення не відіграло своєї ролі, командир приймає рішення про переміщення військовослужбовця на нижчу посаду чи звільнення з військової служби. Подання відповідних документів здійснюється в установленому порядку.

Згідно з пунктом 4.1 Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса, затвердженого наказом начальника Південного ТКЕУ від 15 грудня 2017 року №266, начальник квартирно-експлуатаційного відділу, зокрема, керує фінансово-господарською діяльністю, несе повну відповідальність за фінансове забезпечення, стан фінансового господарства, організовує бухгалтерський облік військового майна та внутрішній фінансовий контроль.

Положеннями розділу ІІ, ІІІ Посадової інструкції начальника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса, затвердженої тимчасовим виконувачем обов`язків начальника Південно-Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління 29 липня 2015 року, визначено, що начальник КЕВ міста Одеса, зокрема, керує роботою фінансово-економічного відділення, здійснює організацію фінансово-господарської діяльності, контроль за правильним та раціональним використанням земельних ділянок, відведених для військових частин, дислокованих у межах відповідальності.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), зокрема до Глави 2 "Касаційне провадження" Розділу ІІІ "Перегляд судових рішень".

Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 у цій справі подана до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями КАС України, які діяли до набрання чинності вказаним Законом, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, Верховний Суд зауважує таке.

Як випливає зі змісту наказу від 27 червня 2018 року №112 КП про звільнення позивача, воно відбулося у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 після чотирнадцяти незнятих дисциплінарних стягнень, одне з яких попередження про неповну службову відповідність, не виправив своєї поведінки бездоганним виконанням службових обов`язків.

Так, наказом Головного КЕУ ЗС України від 13 лютого 2018 року №54, правомірність якого також оспорює позивач, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді попередження про неповну службову відповідність. Прийняттю цього наказу передувало службове розслідування, яким встановлено основні причини та умови виявлених порушень. Так, відповідна комісія детально дослідила обставини щодо існування одночасно двох господарських договорів, укладених між КЕВ міста Одеса та ФГ «Веста Юг», про вирощування сільськогосподарських культур на землях оборони з тотожним предметом (договори від 4 серпня 2014 року і від 1 грудня 2016 року). Встановила, що площа земель, яка передана в оренду ФГ «Веста Юг» за її обміром на місцевості є на 16 га більшою, ніж за останнім договором. Крім того, розслідуванням встановлено факт існування значної дебіторської заборгованості за договором від 1 грудня 2016 року, а також те, що начальник КЕВ міста Одеса не повідомляв Південне ТКЕУ, якому підпорядковується за територіальним принципом, про наявність договору від 1 грудня 2016 року.

Позивач, а також начальник фінансово-економічного відділу - головний бухгалтер КЕВ міста Одеса та юрисконсульт надавали пояснення щодо вказаних обставин. Комісія їх врахувала і дійшла висновку, що зазначеними діями ОСОБА_1 як начальник КЕВ міста Одеса порушив вимоги статей 11, 16, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 3.1.3, 3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство ЗС України, пункту 4.1 Положення про квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса, своєї посадової інструкції, пунктів 1, 3 Методичних рекомендацій, доручення начальника Головного КЕУ ЗС України від 13 вересня 2016 року №303/6/27/1380.

Важливо зауважити, що стосовно кожного з указаних порушень з посиланнями на відповідні норми комісія зазначила про те, в яких саме діях/бездіяльності позивача виразилися ці порушення, а також які умови цьому сприяли (особиста недисциплінованість ОСОБА_1 , неналежний контроль за процедурою укладення і виконання договорів про вирощування сільськогосподарських культур, що ставить під загрозу своєчасне виконання доручень керівництва). Врахувавши викладене, а також рівень знань позивача про військову службу, тривалий час перебування на посаді комісія дійшла висновку про наявність підстав для попередження позивача про неповну службову відповідність.

З аналізу чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства випливає, що позивач як начальник КЕВ міста Одеси має дотримуватись правил законів, наказів і розпоряджень безпосереднього керівництва, статутів внутрішньої діяльності очолюваного відділу, забезпечувати виконання обсягу обов`язків, у тому числі щодо керування фінансово-господарською діяльністю відділу, забезпечення належного ведення бухгалтерського обліку, майна, здійснювати фінансовий контроль відділу, організовувати фінансове господарство згідно з вимогами чинного законодавства України, дотримуватись фінансової дисципліни, законно та ефективно використовувати кошти і забезпечувати виконання цих вимог всіма посадовими особами відділу, вживати заходи щодо запобігання збиткам, доповідати безпосередньому начальнику про фінансові порушення та заходи, вжиті для їх усунення тощо.

До правил, яких повинен дотримуватися позивач, належать також і положення Методичних рекомендацій. Так, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції (проаналізувавши норми Інструкції з діловодства в Міністерстві оборони України та Генеральному штабі Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2012 року №777, Положення про Головне КЕУ ЗС України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 29 серпня 2016 року №448), Методичні рекомендації є службовим документом, який встановлює єдині правила для внутрішніх структур Міністерства оборони України щодо вибору контрагентів, з якими можуть укладатися договори зі спільного обробітку землі, а тому мають бути враховані відповідальною особою при виконанні службових обов`язків.

Отже, оскільки в ході службового розслідування було встановлено конкретні порушення позивачем чинного законодавства та керівних документів з урахуванням обставин та умов, які сприяли їх вчиненню, а також враховуючи пояснення позивача та інших посадових осіб КЕВ міста Одеса щодо вказаних порушень, Верховний Суд не вбачає підстав для визнання протиправним наказу від 13 лютого 2018 року №54 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.

Водночас слід зазначити, що питання обрання виду стягнення належить до виключних повноважень командира, що здійснює розгляд дисциплінарної справи та приймає рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19 липня 2018 року у справі №814/4027/15.

Відтак слід погодитися з висновком суду апеляційної інстанції про те, що приймаючи наказ від 13 лютого 2018 року №54 Головним КЕУ ЗС України не було порушено вимог Інструкції №82 і Дисциплінарного статуту. Також у Верховного Суду відсутні підстави вважати обраний цим наказом вид стягнення як непропорційний.

Доводи касаційної скарги жодним чином не спростовують вказаних висновків суду апеляційної інстанції, з якими Верховний Суд погоджується.

Крім того, П`ятий апеляційний адміністративний суд, приймаючи оскаржувану постанову, не погодився з висновками суду першої інстанції про необхідність обов`язкового проведення службового розслідування перед прийняттям наказів від 2 березня і 11 червня 2018 року, якими ОСОБА_1 оголошено догану і сувору догану.

Так, згідно статті 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Тобто призначення службового розслідування є правом, а не обов`язком особи, яка приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності

Аналогічна правова позиція щодо застосування положень статті 84 Дисциплінарного статуту викладена у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі №802/409/17-а.

Перелік можливих підстав для проведення службового розслідування визначений у Розділі ІІ Порядку №608, пунктом 1 якого передбачено, що службове розслідування призначається у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду. У свою чергу, Порядок №608 визначає, що службове розслідування за фактами заподіяння державі матеріальної шкоди проводиться з дотриманням вимог Постанови Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР «Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» (була чинна на час виникнення спірних правовідносин).

Оскільки у зв`язку з порушеннями, наявність яких встановлено наказами від 2 березня 2018 року №81 і від 11 червня 2018 року (неналежне виконання вимог наказів начальника Головного КЕУ ЗС України, низький рівень організації фінансово-господарської діяльності та інші порушення, що випливають з останнього) відповідачі не піднімали питання про відшкодування позивачем матеріальної шкоди, то за обставин цієї справи і виходячи з аналізу статті 84 Дисциплінарного статуту і пункту 1 Розділу ІІ Порядку №608, Верховний Суд вважає, що відповідні порушення, за які позивачу оголошено дисциплінарні стягнення наказами від 2 березня і 11 червня 2018 року могли бути встановлені внутрішніми перевірками без обов`язкового проведення службового розслідування.

Стосовно висновку суду апеляційної інстанції про залишення позову без розгляду в частині визнання протиправним і скасування наказу Південного ТКЕУ від 27 квітня 2018 року №92, то суд касаційної інстанції погоджується з тим, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду в цій частині позовних вимог. Так, оскільки суд апеляційної інстанції встановив, що про існування вказаного наказу позивач дізнався у травні 2018 року, а звернувся до суду у липні 2018 року, то він дійсно пропустив місячний строк звернення до адміністративного суду.

Також Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про наявність підстав для визнання протиправним і скасування наказу від 22 червня 2018 року про усунення ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків. Так, суд апеляційної інстанції встановив, що обставини, які повинні існувати для можливості усунення військовослужбовця від виконання своїх обов`язків, визначені статтею 47 Дисциплінарного статуту, в цьому випадку були відсутні. Відтак слід погодитися, що цей наказ не може вважатися таким, що прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством.

Окрім іншого, не можна не погодитися з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для визнання протиправними і скасування окремого доручення та усного розпорядження від 21 червня 2018 року, а також телеграми від 26 червня 2018 року, оскільки ці акти не є тими актами, якими реалізовані повноваження безпосереднього керівника щодо усунення службовця від виконання конкретних обов`язків. Тобто вказані рішення не створюють для позивача будь-яких негативних наслідків і не мають дії рішення суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 2 КАС України, а отже апеляційний суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в цій частині не можуть бути задоволені.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо протиправності наказу від 27 червня 2018 року №112 КП, яким позивача звільнено з військової служби за службовою невідповідністю, Верховний Суд виходить за такого.

Так, скаржник вважає, що наказ №112 КП прийнятий з порушенням вимог статей 87, 91, 102 Дисциплінарного статуту.

Статтею 87 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення, а статтею 91 визначено заборону накладати кілька дисциплінарних стягнень за одне правопорушення.

Актом службового розслідування, за наслідками якого прийнято наказ №112 КП, встановлено ряд порушень, вчинених ОСОБА_1 , та обставини щодо кожного з таких порушень.

Зокрема, комісія встановила такі порушення: 1) у КЕВ міста Одеса не проводилася позовна робота по військових містечках №№185, 210, 5, 248, Дачне-2 (м. Одеса) у 2015-2018 роках, звернувши увагу на безпідставне зволікання КЕВ міста Одеси щодо вжиття заходів з визнання незаконним і скасування в судовому порядку рішення сесії Одеської міської ради від 10 липня 2008 року №3385-V про передачу у приватну власність громадянину ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,0952 га; 2) неналежне вжиття ОСОБА_1 як начальником КЕВ міста Одеси заходів щодо виправлення Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області помилок у кадастрових номерах земельних ділянок Міноборони; 3) неналежну організацію позивачем взаємодії з місцевими органами влади в процесі розробки землевпорядної документації по військовому містечку №Петрівка-3; 4) невиконання доручень начальника Головного КЕУ ЗС України від 23 січня 2017 року №303/6/27/80, від 25 січня 2017 року №303/6/28/86, від 27 березня 2017 року №303/6/28/456; 5) порушення вимог Інструкції з обліку земельних ділянок в органах квартирно-експлуатаційної служби ЗС України, затвердженої наказом Міноборони від 19 грудня 2017 року №680.

Важливо зауважити, що наявність перелічених порушень комісія встановила станом на 6 червня 2018 року. З акту службового розслідування випливає, що вказані порушення існували на час проведення службового розслідування і не були усунуті позивачем. З цього випливає висновок про триваючий характер вказаних порушень.

Триваючими визнаються правопорушення, які, почавшись з протиправної дії або бездіяльності, здійснюються безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Оскільки наказ про звільнення позивача №112 КП виданий 27 червня 2018 року, а встановлені службовим розслідуванням порушення існували станом на 6 червня 2018 року, то доводи скаржника про порушення шестимісячного строку притягнення його до дисциплінарної відповідальності Верховний Суд відхиляє.

Крім того, слід зауважити, що комісія, яка проводила службове розслідування, врахувала вимоги статті 87 Дисциплінарного статуту, зазначивши, що в ході службового розслідування виявлено наявність порушень, що були вчинені раніше шестимісячного терміну і виявлені попередніми службовими розслідуваннями, фінансовим аудитом та аудитом відповідності фінансово-господарської діяльності КЕВ міста Одеса, який охоплював період до 1 листопада 2016 року, за які полковник ОСОБА_1 вже притягувався до дисциплінарної відповідальності відповідними наказами Міноборони, владою начальника Головного КЕУ та Південного ТКЕУ. Відтак на підставі статей 87, 91 Дисциплінарного статуту комісія вирішила не ставити питання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за такі порушення.

Також з акту службового розслідування випливає, що комісія врахувала накази Головного КЕУ ЗС України від 13 лютого і 2 березня 2018 року, а також наказ Південного ТКЕУ від 27 квітня 2018 року, якими позивач вже притягувався до дисциплінарної відповідальності (т. 4, а.с. 131-132). Це узгоджується з її висновком про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за ті правопорушення, за які він вже притягався.

В світлі викладеного варто зауважити, що позивач у касаційній скарзі вказаний висновок не спростовує, як і не наводить жодних пояснень стосовно висновку комісії в частині застосування за результатами службового розслідування статті 87 Дисциплінарного статуту.

Щодо статті 102 Дисциплінарного статуту, то його положеннями врегульовано право командира звільнити військовослужбовця якщо він протягом шести місяців після накладення попередження про неповну службову відповідність не виправив своєї поведінки зразковим виконанням військового обов`язку, а стягнення не відіграло своєї ролі.

З тексту наказу №112 КП випливає, що він прийнятий в порядку статті 102 Дисциплінарного статуту у зв`язку із застосуванням Міноборони наслідків попередження ОСОБА_1 про неповну службову відповідність. Тобто позивач не виправив свою поведінку і після попередження про неповну службову відповідність до нього було застосовано ще догану (наказ від 2 березня 2018 року) і сувору догану (наказ від 11 червня 2018 року). Крім того, службовим розслідуванням, за результатами якого прийнято наказ №112 КП, встановлено ряд інших порушень ОСОБА_1 службової дисципліни, які не були встановлені наказами від 2 березня і 11 червня 2018 року. Викладене свідчить про те, що позивач дійсно не виправив своєї поведінки з моменту попередження його про неповну службову невідповідність, що є підставою для застосування такого дисциплінарного стягнення як «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю».

З викладеного випливає, що наказ №112 КП прийнятий з дотриманням вимог статті 102 Дисциплінарного статуту.

Відтак доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції статей 87, 91, 102 Дисциплінарного статуту щодо висновку про законність наказу №112 КП не підтвердилися.

Враховуючи сукупність викладених висновків і встановлених апеляційним судом обставин справи, а також те, що приймаючи наказ №112 КП Міноборони врахувало чотирнадцять незнятих дисциплінарних стягнень у позивача, застосування до ОСОБА_1 такого виду стягнення як звільнення з військової служби за службовою невідповідність є пропорційним. Так, у Верховного Суду немає підстав вважати, що оскаржуваний наказ №112 КП не відповідає вимогам щодо досягнення балансу між публічним інтересом оборони України та індивідуальним інтересом позивача.

З огляду на викладене, відсутні підстави і для визнання протиправними наказів Міноборони та Південного ТКЕУ (№411, №108, №462), що були прийняті у зв`язку з виданням наказу №112 КП.

Що стосується порушень норм процесуального права, на які вказує скаржник, то колегія суддів погоджується з доводами відповідачів про те, що суд апеляційної інстанції розглянув справу на засадах змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин справи. В протилежному випадку судовий розгляд не можна було б вважати повним, всебічним і об`єктивним.

Також суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що подана позивачем 12 вересня 2019 року заява про відвід головуючого судді під час судових дебатів є очевидно необґрунтованою, поданою з суттєвим порушенням строку, передбаченого частиною третьою статті 39 КАС України (у редакції, чинній на час апеляційного розгляду) і в ній не зазначено поважних причин для її розгляду.

Отже, підсумовуючи вказані висновки, Верховний Суд не встановив підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження і не спростовують законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 353, 355, 356, 359 КАС України у редакції, чинній до 8 лютого 2020 року, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року залишити без змін.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………

…………………………….

…………………………….

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду