Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2019 року

Київ

справа №816/2140/17

адміністративне провадження №К/9901/2332/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року (головуючий суддя Подобайло З.Г., судді: Григоров А.М., Тацій Л.В.) у справі за позовом Акціонерного товариства "Полтава-Банк" до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про результати розгляду скарги,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2017 року Акціонерне товариство "Полтава-Банк" звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 вересня 2017 року №0001524301, №0001564303, №0001554301, №0001514301, рішення про результати розгляду скарги від 16 листопада 2017 року №26437/6/99-99-11-01-02-25.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 04 вересня 2017 року №0001524301; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 04 вересня 2017 року №0001564303 в частині збільшення Акціонерному товариству "Полтава-банк" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями в розмірі 191 251,93 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 47 812,98 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

При цьому, зазначене рішення ухвалено судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні, в якому брали участь представники сторін, а повний його текст був виготовлений того ж дня.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Офіс 03 вересня 2018 року (згідно дати штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті) подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права, просив його скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.

Ухвалою від 10 жовтня 2018 року Харківський апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу особі, що її подала, у зв'язку із неусуненням у встановлений судом строк її недоліку.

05 листопада 2018 року Офіс повторно подав апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року й ухвалою від 22 листопада 2018 року Харківський апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без руху у зв'язку з її поданням поза межами строку апеляційного оскарження без порушення питання про його поновлення та надав відповідачеві можливість протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали подати до суду клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою з обґрунтуванням і документальним підтвердженням причин його пропуску.

Копію ухвали відповідачем одержано 29 листопада 2018 року.

В зв'язку з тим, що у встановлений йому строк (який з врахуванням вихідних днів закінчився 10 грудня 2018 року) відповідач не усунув недоліку апеляційної скарги, Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 грудня 2018 року на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України відмовив у відкритті апеляційного провадження за поданою Офісом апеляційною скаргою.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 17 грудня 2018 року, Офіс звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права й залишення поза увагою наведених ним в надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху клопотанні обставин, що зумовили пропуск строку апеляційного оскарження, просив вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього ж суду на новий розгляд.

Позивач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а ухвалу суду апеляційної інстанції, яку він просив залишити без змін, - обґрунтованою та законною.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 3 статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ж з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише порушення особою питання про його поновлення та наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Водночас статтею 44 КАС України закріплено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Таким чином виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи, що, як вже зазначалось, повторна апеляційна скарга на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року була подана поза межами законодавчо встановленого строку її апеляційного оскарження й без заявлення обґрунтованого та підтвердженого документальними доказами клопотання про поновлення цього строку, касаційний суд вважає, що відповідачу обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року.

Доводи ж касаційної скарги не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Зокрема посилання Офісу на те, що на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 22 листопада 2018 року ним надіслано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, якому однак не було надано оцінки судом, не заслуговують на увагу, оскільки згідно відбитку штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті, в якому вказане клопотання було надіслано на адресу апеляційного суду, такі дії Офісом вчинено лише 13 грудня 2018 року, тоді як, як вже зазначалось, наданий ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року строк для усунення недоліків закінчився 10 грудня 2018 року.

Не спростовують висновків суду апеляційної інстанції й обставини звернення Офісу з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений статтею 295 КАС України, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (а направлення до суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків не може вважатись належним виконанням вимог такої ухвали) не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження й не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

У касаційній скарзі відсутні й відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду