Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року

м. Київ

справа № 320/10045/24

адміністративне провадження № К/990/27557/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Кравчук В.М., Стеценко С.Г.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника Генерального прокурора в інтересах держави на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 (суддя Жукова Є.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024 (судді Кобаль М.І., Бужак Н.П., Костюк Л.О.)

у справі за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави до Міністерства енергетики України, Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про визнання протиправними дій, скасування рішень.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

В липні 2023 Заступник Генерального прокурора, діючи в порядку представництва інтересів держави, звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про видачу спеціального дозволу ТОВ Краснолиманське, оформлене протоколом технічної наради з розгляду питання передачі запасів вугілля з балансу ДП «ВК Краснолиманська» на баланс ТОВ «Краснолиманське», затвердженого 07.05.2003 Міністерством палива та енергетики України;

- визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України щодо продовження на 19 років дії спеціального дозволу від 19.12.2003 № 3316;

- визнати протиправними та скасувати накази Державної служби геології та надр України від 28.04.2012 № 174 та від 30.08.2013 № 440;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 19.12.2003 № 3316, виданий ТОВ «Краснолиманське» (код ЄДРПОУ 32281519) для видобування кам`яного вугілля та супутніх корисних копалин.

Обґрунтовуючи позов, прокурор покликався на те, що внаслідок порушення вимог законодавства, яке регулює порядок видачі спеціальних дозволів (ліцензій), ТОВ «Краснолиманське» безпідставно набуло право видобувати до 2032 року кам`яне вугілля, у тому числі коксівне, в межах поля шахти «Краснолиманська».

Обґрунтовуючи звернення до суду в якості самостійного позивача в порядку статті 53 КАС України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор покликався на відсутність органу, який має повноваження на звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування спеціальних дозволів на користування надрами.

В обґрунтування підстав поновлення строку звернення до суду прокурор покликався на те, що незаконність спеціального дозволу №3316 встановлена прокурором після звернення НАБУ 17.04.2023 до Офісу Генерального прокурора з питанням щодо необхідності вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави, тому строк звернення до суду пропущено з поважних причин та підлягає поновленню.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено 10-денний строк для усунення недоліків шляхом надання позивачем до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з належним обґрунтуванням та доказами щодо поважності пропуску строків звернення до суду.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що заступником Генерального прокурора не наведено обґрунтувань та не надано доказів на підтвердження наявності причин неможливості прокурором раніше ніж після 17.04.2023 ознайомитись із матеріалами кримінального провадження №12016220000000460.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2024, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024, відмовлено у задоволенні заяви Заступника Генерального прокурора про поновлення строку звернення до суду.

Позовну заяву Заступника Генерального прокурора повернуто.

Відмовляючи у задоволенні заяви Заступника Генерального прокурора про поновлення строку звернення до суду та повертаючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що провадження в господарській справі №922/41/16, на яку посилається позивач, відкрито в 2016 році, рішення першої та апеляційної інстанції опубліковані в Єдиному державному реєстрі судових рішень в загальному доступі з 2016 року, предметом розгляду яких, серед іншого, були визнання недійсним спеціального дозволу № 3316 на користування надрами від 19.12.2003 в редакції від 2013 (внесення змін), оформленого на ім`я ТОВ «Краснолиманське».

Також суди попередніх інстанцій виходили з того, що кримінальне провадження №1201622000000460 розпочато 25.04.2016.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, який наділений законом повноваженнями здійснювати процесуальне керівництво в кримінальних провадженням, маючи доступ до інформації щодо погодження та надання спеціального дозволу на користування надрами, не був позбавлений можливості подавати запити до державних органів для отримання протоколів технічної наради з розгляду питання передачі запасів вугілля, більше того, у відповідності до норм Кримінального процесуального кодексу України та посадових обов`язків в межах відповідного кримінального провадження, незалежно від дати розголошення відомостей досудового розслідування, прокуратура мала володіти інформацією про підстави для звернення до адміністративного суду значно раніше, ніж звернулася з позовом.

Також суд дійшов висновку, що вчинення із значним затягуванням певних слідчих дій відповідними органами в межах кримінального провадження, не може мати наслідком автоматичного поновлення строку звернення з позовом до адміністративного суду.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач мав можливість звернутись до суду в межах строку, передбаченого нормами адміністративного судочинства, проте зазначеного не здійснив, належних доказів неможливості звернення з даним позовом не надав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився заступник Генерального прокурора та звернувся до суду з касаційною скаргою.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело неправильного вирішення питання відкриття провадження у справі.

Покликається на неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №826/9772/17, від 26.01.2023 у справі №240/3379/19, від 05.07.2023 у справі №380/15396/22 щодо строків та підстав звернення прокурора.

Покликається на те, що у справі, яка розглядається, прокурор встановив факт порушення інтересів держави щодо надання дозволу на видобування корисних копалин ТОВ «Краснолиманське» та обмеженням доступу до користування надрами ДП «ВК «Краснолиманська» лише 17.04.2023 (дата звернення керівника Головного підрозділу детективів НАБУ до Офісу Генерального прокурора).

Покликається на те, що лише під час проведення слідчої дії 17.02.2023 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2023 у ході тимчасового доступу до речей і документів у приміщенні господарського суду Харківської області старший детектив НАБУ отримав доступ до матеріалів справи №922/41/16. Саме з матеріалів цієї господарської справи слідством здобуто, зокрема, протокол технічної наради з питання переоформлення спеціального дозволу на користування надрами ДП «ВК «Краснолиманська» та надання погодження на видачу спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Краснолиманське», затверджений Держнаглядохоронпраці України 13.10.2003 (на їх підставі ТОВ «Краснолиманське»). Крім того, слідством встановлено, що до спеціального дозволу від 19.12.2003 №3316 внесено зміни в частині продовження строку його дії до 19.12.2032, в зв`язку з чим до Держгеонадр скеровано запит. Після отримання відповіді та запитуваних документів детективами НАБУ підготовлено службову записку щодо вирішення питання про звернення до суду з позовом про скасування спеціального дозволу №3316. Оскільки НАБУ не наділено правом звернення до суду з вказаним позовом, звернення було направлено 14.04.2023 до спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яке отримано Офісом Генерального прокурора 17.04.2023.

Покликаючись на те, що про всі обставини надання оспорюваного спеціального дозволу прокурору стало відомо після 17.04.2023, прокурор вважає безпідставними посилання судів попередніх інстанцій на оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень у 2016 році рішень по справі №922/41/16 та на дату реєстрації кримінального провадження №1201622000000460.

Крім того, покликається на те, що рішення про видачу спеціального дозволу, оформлене протоколом технічної наради з розгляду питання передачі запасів вугілля з балансу ДП «ВК «Краснолиманська» на баланс ТОВ «Краснолиманське», взагалі не розміщується в загальному доступі, вказаний протокол не був предметом оскарження у справі №922/41/16.

Також покликається на те, що з 2014 року органи прокуратури не мають повноважень щодо здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів.

Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідачі Державна служба геології та надр України та ТОВ «Краснолиманське» у відзивах на касаційну скаргу просили її залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Ухвала про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів доставлено до електронного кабінету Міністерства енергетики України 31.07.2024, однак останнє не скористалось правом подачі відзиву на касаційну скаргу.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини третьої статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, згідно із частиною першою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання дотримання прокурором строку звернення до суду з позовом в інтересах держави, у постанові від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 дійшла наступних висновків:

«…за своєю правовою природою повідомлення прокурором відповідного суб`єкта владних повноважень про майбутнє звернення прокурора до суду, витребування ним документів для підтвердження підстав представництва в суді не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

…направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом шести місяців з дня виявлення таких порушень. Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду.»

У постановах від 23.08.2023 у справі № 380/7024/22, від 21.09.2023 у справі №380/7550/22, від 13.02.2024 у справі № 340/3868/23, від 18.02.2025 у справі № 320/10110/24 Верховний Суд, досліджуючи питання дотримання прокурором строку звернення до суду, зробив висновок, що дата отримання прокурором необхідних документів та результати опрацювання належних матеріалів не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави і ця подія не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що оскаржувані у цій справі рішення про видачу третій особі спеціального дозволу на користування надрами було прийняте відповідачем у 2003 році, а рішення про продовження строку його дії було прийнято у 2013 році.

Таким чином, порушення закону, з якими прокурор пов?язує підстави звернення до суду в порядку представництва інтересів держави, мали місце у 2003 та 2013 роках.

Натомість, з адміністративним позовом про скасування прийнятих у 2003 та 2013 роках рішень, прокурор звернувся лише у липні 2023 і поважних підстав пропуску строку звернення до суду не навів.

За таких обставин, враховуючи сформовану практику Верховного Суду суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо пропуску позивачем строку звернення до суду та постановили рішення про повернення позовної заяви.

Покликання прокурора в обґрунтування доводів касаційної скарги на те, що підстави звернення до суду виникли лише після отримання інформації з матеріалів кримінального провадження №1201622000000460 також є безпідставним, оскільки судами попередніх інстанцій, що таке провадження було розпочате ще у 2016 році і органи прокуратури не могли не знати про нього.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26.12.2024 у справі № 320/4789/24.

Вилучення в лютому 2023 року в рамках зазначеного кримінального провадження матеріалів судової справи №922/41/16 також не впливає на висновки судів попередніх інстанцій, оскільки, як встановлено судами, судові рішення у справі №922/41/16 з 2016 були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень в загальному доступі.

Крім того, в обґрунтування касаційної скарги прокурор покликається на те, що він не є учасником правовідносин щодо оформлення та видачі спеціальних дозволів на користування надрами, тому початок перебігу строку звернення до суду слід визначати з часу ознайомлення з усіма матеріалами та документами.

Такі доводи також є безпідставними, оскільки позов у цій справі подано не на захист інтересів прокуратури, а на захист інтересів держави, яка, здійснюючи відповідно до статей 7-11 Кодексу України про надра через уповноважені органи регулювання гірничих відносин та державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр, не могла не бути обізнаною про надання спеціального дозволу на користування надрами.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.02.2025 у справі № 320/10110/24.

До того ж, як зазначає сам прокурор у касаційній скарзі, до 2014 року органи прокуратури виконували функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів, відтак мали відповідні інструменти та повноваження для виявлення та припинення порушень закону, які могли мати місце у 2003 чи 2013 роках - під час прийняття оскаржуваних у цій справі рішень.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм процесуального права під час розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішення про повернення позову суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередній інстанцій - без змін.

Керуючись ст. 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Генерального прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024 у справі №320/10045/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Судді:

О.П. Стародуб

В.М. Кравчук

С.Г. Стеценко