Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.04.2020 року у справі №580/3884/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року

м. Київ

справа №580/3884/19

адміністративне провадження №К/9901/9630/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,

суддів - Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №580/3884/19

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними і скасування наказів, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року, ухвалену в складі: головуючого судді Горяйнова А. М., суддів Файдюка В. В., Чаку Є. В.,

УСТАНОВИЛ:

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - МЮ України), у якому просив:

2. - визнати протиправним і скасувати наказ МЮ України від 05 листопада 2019 року №3901/7 "Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1";

3. - визнати протиправним і скасувати наказ МЮ України від 06 листопада 2019 року №3414/5 "Про анулювання доступу державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

4. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову: вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу МЮ України №3414/5 від 06 листопада 2019 року "Про анулювання доступу державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

5. Задовольняючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції посилався на те, що до перевірки законності оспорюваного наказу №3414/5 від 06 листопада 2019 року його виконання може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, забезпечити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

6. Також суд першої інстанції звернув увагу на те, що анулювання ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно без пояснення причин такого рішення та за умови невирішеного питання про передачу документів, що знаходяться у нього, може порушити права третіх осіб, які звернулися з метою вчинення реєстраційних дій.

7. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

8. Таке рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що ОСОБА_1 не навів обґрунтованих доводів, які б вказували на очевидну протиправність оспорюваного наказу №3414/5 від 06 листопада 2019 року, а також того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або що для їхнього відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.

9. Суд зауважив, що ОСОБА_1 не довів, що оспорюваний наказ №3414/5 від 06 листопада 2019 року може порушувати права третіх осіб, які звернулись до нього як державного реєстратора з метою вчинення реєстраційних дій, оскільки він є актом індивідуальної дії, який стосується лише прав та інтересів позивача.

10. Окрім того суд зазначив, що забезпечення позову в такий спосіб і з підстав, на які указує позивач, фактично є вирішенням спору по суті заявлених позовних вимог.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

11. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

12. На обґрунтування касаційної скарги скаржник указав на те, що заява про забезпечення позову містить обґрунтування того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, а для їхнього відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.

13. Наказом МЮ України №3414/5 від 06 листопада 2019 року не вирішено питання про передачу документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають у нього на розгляді, як того вимагають норми абзацу 3 частини 3 статті 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі-Закон №1952-IV).

14. Указана обставина свідчить про порушення прав третіх осіб, які звернулись до нього як державного реєстратора з відповідними документами з метою вчинення реєстраційних дій.

15. Судове рішення про забезпечення позову не вирішує питання про правомірність оспорюваного наказу, а лише тимчасово зупиняє настання негативних наслідків для нього до перевірки його законності та набрання законної сили судовим рішенням у справі.

16. Указана касаційна скарга надійшла на адресу Верховного Суду 03 квітня 2020 року.

17. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О. Р., суддям Шевцовій Н. В., Данилевич Н. А.

18. Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року.

19. У відзиві на касаційну скаргу МЮ України, посилаючись на законність постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін.

ІІІ. Джерела права та акти їхнього застосування

20. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Статтею 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

22. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

23. Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

24. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

25. Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

26. Згідно з частиною 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен ураховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

27. Не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів і встановлення для них заборони або обов'язку вчиняти певні дії; 2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов'язку вчиняти певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків; 4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов'язку вчиняти певні дії; 5) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони, або обов'язку вчиняти дії, що випливають із такого рішення (частина 3 статті 151 КАС України).

28. ~law13~ передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

29. ~law14~ передбачено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.

30. Відповідно до абзацу 3 ~law15~ у разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб'єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб'єкта державної реєстрації прав.

ІV. Позиція Верховного Суду

31. Суд наголошує на тому, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити, чи є хоча б одна з названих обставин і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.

32. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Суд також повинен ураховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

33. Відповідно до частини 6 статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

34. Отже, ухвала про забезпечення позову повинна бути судом умотивована із зазначенням: 1) висновків про існування: обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.

35. При розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх доводів, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

36. Таким чином, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог і бути співмірними з позовними вимогами.

37. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 як державний реєстратор виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області звернувся до суду першої інстанції із заявою про вжиття заходів забезпечення позову в зв'язку з прийняттям відповідачем наказу №3414/5 від 06 листопада 2019 року щодо анулювання йому доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

38. На обґрунтування поданої заяви позивач указувавна те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких він звернувся.

39. Позивач також посилався на очевидні ознаки протиправності наказу МЮ України №3414/5 від 06 листопада 2019 року та порушення його прав, свобод та інтересів.

40. На його переконання, у випадку не зупинення дії оспорюваного наказу він буде позбавлений можливості здійснювати свою діяльність, що призведе до матеріальної шкоди.

41. Зазначав, що не вирішення МЮ України питання про передачу на розгляд суб'єкта державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді державного реєстратора, створює реальну загрозу притягнення його до юридичної відповідальності за порушення порядку та строків розгляду заяв про державну реєстрацію, що не були розглянуті на момент прийняття рішення анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

42. Указане порушує права та інтереси інших осіб, які звернулись до нього як державного реєстратора із заявами про вчинення реєстраційних дій.

43. Суд наголошує, що інститут забезпечення адміністративного позову дійсно є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. Однак, застосовуючи такий інститут, необхідно перш за все враховувати його мету та запобігати вирішенню спору у справі шляхом задоволення заяви про забезпечення позову.

44. Суд першої інстанції, задовольнивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, фактично надав доступ до Реєстру особі, чим фактично вирішив по суті одну з позовних вимог.

45. Також Суд уважає, що у випадку анулювання доступу державного реєстратора виконавчого комітету Рацівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно він не позбавлений права на працю та має право здійснювати діяльність, яка не стосується дій щодо вчинення державної реєстрації прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних, фізичних осіб-підприємців, що спростовує доводи стосовно фактичного позбавлення відповідачем можливості отримання позивачем доходу від своєї професійної діяльності.

46. Ураховуючи викладене, Суд уважає, що зазначені позивачем у заяві про вжиття заходів забезпечення позову доводи не свідчать про наявність підстав для вжиття таких заходів, передбачених статтею 151 КАС України.

47. За таких обставин суд апеляційної інстанції, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність жодних обґрунтованих мотивів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль. Обставин щодо того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду в справі, не встановлено.

48. Щодо аргументу скаржника про недотримання МЮ України вимог ~law16~ щодо вирішення питання про зберігання реєстраційних справ, що тягне за собою порушення прав третіх осіб, Суд зазначає, що указана обставина не указує на очевидну протиправність оскаржуваного наказу.

49. З урахуванням викладеного Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції і погоджується з його висновками про необґрунтованість заяви про забезпечення позову.

50. Положеннями частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

51. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених частиною 1 статті 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

52. Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги, Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції у цій справі є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування чи зміни відсутні.

V. Судові витрати

53. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, Суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

54. Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

55. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

56. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року залишити без змін.

57. Судові витрати не розподіляються.

58. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О. Р. Радишевська

Судді: Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова