Історія справи

Постанова КАС ВП від 04.07.2019 року у справі №816/2050/16
Ухвала КАС ВП від 17.06.2019 року у справі №816/2050/16
Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №816/2050/16
Постанова КАС ВП від 04.07.2019 року у справі №816/2050/16
Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №816/2050/16
Постанова КАС ВП від 03.07.2019 року у справі №816/2050/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2019 року

Київ

справа №816/2050/16

провадження №№ К/9901/24081/18, К/9901/24088/18, К/9901/24090/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білак М. В., Губської О. А.,

секретаря судового засідання: Лещенко Т. П.,

за участю позивача: ОСОБА_1 ,

представників відповідачів: Заворотько І. Г., Ілюшенка О. Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України, Повітряних Сил Збройних Сил України, Військової частини А1356 Міністерства оборони України про визнання протиправними та скасування наказів, провадження в якій відкрито

за касаційними скаргами Військової частини А1356, Повітряних Сил Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду, прийняту 1 березня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Канигіної Т.С., суддів: Бойка С.С., Удовіченка С.О., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду, постановлену 30 травня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Старостіна В.В., суддів: Рєзнікової С.С., Бегунца А.О.,

І. Суть спору

1. У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Генерального штабу Збройних Сил України, Повітряних Сил Збройних Сил України, Військової частини А1356 Міністерства оборони України, в якому просив визнати протиправними та скасувати:

1.1. наказ начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України № 400 від 28 жовтня 2016 року;

1.2. наказ тимчасово виконуючого обов`язки Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) № 451 від 31 жовтня 2016 року;

1.3. наказ командира військової частини А 1356 (по стройовій частині) № 263 від 31 жовтня 2016 року;

1.4. наказ командира військової частини А 1356 (по стройовій частині) № 264 від 01 листопада 2016 року.

2. Позивач вважає оскаржувані накази протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на те, що на час винесення вказаних наказів вина позивача у вчиненні кримінального правопорушення не доведена у законному порядку і не встановлена обвинувальним вироком суду, як це визначено статтею 62 Конституції України.

3. Відповідачі позов не визнали, свої заперечення обґрунтовували тим, що факт затримання співробітника військової прокуратури Полтавського гарнізону Центрального регіону України та Служби безпеки України посадової особи військової частини Збройних Сил України негативно вплинув на імідж військової частини та Збройних Сил України в цілому; тим що ОСОБА_1 не дорожить честю і гідністю військовослужбовця та паплюжить високе звання офіцера Збройних Сил України.

3.1. Порушення кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), стосовно ОСОБА_1 набуло значного розголосу в засобах масової інформації та мережі Інтернет, а поширення інформації такого змісту не тільки негативно впливає на імідж окремої військової частини А1356, а й загалом на авторитет Збройних Сил України.

3.2. Позивача позбавлено військового звання саме за порушення Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

4. ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді начальника відділення особового складу та стройового - заступника начальника штабу військової частини А1356.

5. Наказом командира військової частини А 1356 № 1000 від 27 жовтня 2016 року з метою уточнення причин та умов, що сприяли здійсненню досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016170690000044 від 27 вересня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України), стосовно майора ОСОБА_1 - начальника відділення особового складу та стройового - заступника начальника штабу, та його затримання представниками Військової прокуратури Полтавського гарнізону на підставі статті 211 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), призначено службове розслідування.

6. За результатами службового розслідування командиром військової частини А1356 видано наказ № 1011 від 28 жовтня 2016 року, яким, зокрема наказано начальнику штабу - першому заступнику командира військової частини А 1356 до 28 жовтня 2016 року відпрацювати та надати за підпорядкованістю проект клопотання про накладення на майора ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «Позбавлення військового звання».

7. 28 жовтня 2016 року Військовою прокуратурою Полтавського гарнізону Центрального регіону України позивачу вручено повідомлення про підозру в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

8. 28 жовтня 2016 року начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України винесено наказ № 400 від 28 жовтня 2016 року, яким встановлено, що 27 жовтня 2016 року військовим прокурором Полтавського гарнізону повідомлено командира військової частини А 1356 (місто Миргород) про проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42016170690000044 від 27 жовтня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою», а також те, що майор ОСОБА_1 скоїв зазначене правопорушення під час особливого періоду і своїми діями допустив порушення вимоги статей 11, 16, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статей 4, 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у зв`язку із зловживання службовим становищем начальника відділення особового складу та стройового - заступника начальника штабу військової частини А 1356 майора ОСОБА_1 позбавлено військового звання.

9. 31 жовтня 2016 року тимчасово виконуючим обов`язки Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України видано наказ № 451 від 31 жовтня 2016 року, яким колишнього майора ОСОБА_1 , начальника відділення особового складу та стройового - заступника начальника штабу 831 бригади тактичної авіації повітряного командування «Центр» Повітряних Збройних Сил України звільнено з військової служби у запас за п. «ж» (у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку) та виключено зі списків особового складу Збройних Сил України з 28 жовтня 2016 року.

10. Відповідно до наказу Генерального штабу Збройних Сил України № 400 від 28 жовтня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» наказом командира військової частини А 1356 № 263 від 31 жовтня 2016 року на майора ОСОБА_1 , начальника відділення особового складу та стройового - заступника начальника штабу, накладено дисциплінарне стягнення «позбавлення військового звання».

11. Наказом командира військової частини А1356 № 264 від 01 листопада 2016 року на підставі наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) № 451 від 31 жовтня 2016 року колишнього майора ОСОБА_1 , начальника відділення особового складу та стройового - заступника начальника штабу з 01 листопада 2016 року виключено зі списків особового складу частини, усіх видів утримання та направлено для зарахування на військовий облік до Миргородського ОМВК Полтавської області.

12. Не погоджуючись із наказами начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України № 400 від 28 жовтня 2016 року, тимчасово виконуючого обов`язки Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) № 451 від 31 жовтня 2016 року, командира військової частини А 1356 (по стройовій частині) № 263 від 31 жовтня 2016 року, командира військової частини А 1356 (по стройовій частині) № 264 від 01 листопада 2016 року, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про оскарження указаних наказів.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

13. Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 1 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року, позов задовольнив повністю.

13.1. Визнав протиправним та скасував наказ начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 28 жовтня 2016 року №400.

13.2. Визнав протиправним та скасував наказ тимчасово виконуючого обов`язки Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 31 жовтня 2016 року №451.

13.3. Визнав протиправним та скасував наказ командира військової частини А 1356 (по стройовій частині) від 31 жовтня 2016 року № 263.

13.4. Визнав протиправним та скасував наказ командира військової частини А 1356 (по стройовій частині) від 01 листопада 2016 року № 264.

IV. Касаційне оскарження

14. Відповідачі - Військова частина А 1356 Міністерства оборони України, Повітряні Сили Збройних Сил України та Генеральний штаб Збройних Сил України, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій оскаржили їх до суду касаційної інстанції.

14.1. Враховуючи, що касаційні скарги подані в одній адміністративній справі на ті самі судові рішення, Верховний Суд ухвалою від 19 лютого 2018 року об`єднав їх в одне провадження.

15. У касаційних скаргах відповідачі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати їх рішення, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

16. В обґрунтування касаційних скарг відповідачі вказують, що позивача позбавлено військового звання саме за порушення Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

16.1. Факт затримання співробітника військової прокуратури Полтавського гарнізону Центрального регіону України та Служби безпеки України посадової особи військової частини Збройних Сил України негативно вплинув на імідж військової частини та Збройних Сил України в цілому.

16.2. ОСОБА_1 не дорожить честю і гідністю військовослужбовця та паплюжить високе звання офіцера Збройних Сил України.

17. Заперечення на касаційні скарги не подавалися.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

18. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

19. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

22. Згідно статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-XIV від 24 березня 1999 року, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

23. Як встановлено статтею 16 Статуту, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

24. У відповідності до статті 58 Статуту, командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу); за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

25. Приписами статті 30 Статуту внутрішньої служби ЗСУ передбачено, що начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

26. Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, згідно з преамбулою якого цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту. Положення Статуту поширюються на громадян, звільнених з військової служби у відставку або у запас з правом носіння військової форми одягу, під час носіння ними військової форми одягу. Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України, війська Цивільної оборони України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту.

27. Визначення військової дисципліни міститься у пункті 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ та означає бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

28. За змістом пункту 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

29. За правилами пунктів 83- 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

29.1. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

29.2. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

29.3. Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

30. Підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку) визначені Інструкцією про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15 березня 2004 року № 82, яка діяла на момент виникнення правовідносин (далі - Інструкція № 82).

31. За змістом пунктів 1.5, 1.6 Інструкції № 82 Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа, стосовно якої воно має бути проведено, термін проведення та посадові особи, яким доручено його провадження.

31.1. Відповідно до п.1.2 Інструкції № 82 службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових осіб.

31.2. Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром. У необхідних випадках цей термін може бути продовжено посадовою особою, якою він призначений, або старшим начальником, але не більше як на один місяць. У термін службового розслідування не включається час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці або на лікуванні.

32. Згідно з пунктом 3 Інструкції № 82, розслідуванням повинно бути встановлено: наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено розслідування, та її обставини (час, місце) і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли шкідливим наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявність причинного зв`язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями військовослужбовця; конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів та керівних документів, які було порушено; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного; умови та причини, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов`язків.

33. Пунктом 4.1. Інструкції № 82 обумовлено, що за результатами службового розслідування складається акт, у якому, крім положень, що визначені пунктом 3 цієї Інструкції, обов`язково зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави службового розслідування; час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття); обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності; інші заходи, які пропонується здійснити.

34. В силу пункту 4.3 Інструкції № 82 після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування. Посадова особа, яка призначала службове розслідування, проводить бесіду з військовослужбовцем, стосовно якого воно проводилось. За результатами бесіди оформляється аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, а також заперечень, прохань (побажань) особи, стосовно якої проведено службове розслідування. Аркуш бесіди зберігається з матеріалами службового розслідування.

35. Згідно зі статтею 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

36. Приписами підпункту 5.1. пункту 5 Інструкції № 82 передбачено, що посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення.

37. Відповідно до пункту 5.3 Інструкції № 82 притягнення військовослужбовця за результатами службового розслідування до відповідальності здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства. Дисциплінарне стягнення накладається у терміни, визначені Дисциплінарним статутом ЗСУ.

38. Статтями 26, 27 Статуту, передбачено що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення злочину військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

39. На підставі статті 45 Дисциплінарного статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

40. Статтею 68 Дисциплінарного статуту визначено види дисциплінарних стягнень, що мажуть бути накладені на старших офіцерів, а саме:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) попередження про неповну службову відповідність;

д) пониження в посаді;

е) пониження військового звання на один ступінь;

є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю;

ж) позбавлення військового звання.

41. Відповідно до статті 22 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VІІ «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VІІ), забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

42. Статтею 24 Закону № 1700-VІІ передбачено, що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити заходів.

43. Крім того, згідно п.п. 1.4.6 статті 11 Статуту Внутрішньої служби ЗС України передбачено, що військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно викопувати військовий обов`язок; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України».

VI. Позиція Верховного Суду

44. Надаючи оцінку аргументам позивача, покладеним в основу позовних вимог, та висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість оскаржуваних наказів з огляду на відсутність судового рішення (вироку), яким би підтверджувались обставини, що ставляться позивачу в провину, Верховний Суд зазначає, що вказані накази винесені на підставі відомостей, наявних у матеріалах відповідного кримінального провадження, розпочатого відносно позивача, і не грунтуються на самостійних правових підставах.

45. Відповідно до законодавства, а саме статті 5 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - ДС ЗСУ) стосовно кожного випадку правопорушення (порушення військової дисципліни) командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків. ДС ЗСУ визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій га скарг.

46. Згідно статті 1 ДС ЗСУ, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

47. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі (стаття 2 ДС ЗСУ).

48. У силу статті 3 ДС ЗСУ, військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі: особистої відповідальності кожною військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів; формування правової культури військовослужбовців: умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусе й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов`язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з`єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення: чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.

49. Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України. Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів: бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одною, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків (стаття 4 ДС ЗСУ).

50. При цьому, статтею 5 ДС ЗСУ визначено, що за стан дисципліни у військовому з`єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

51. Разом з тим, прийняттю рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

52. Так, в акті службового розслідування у розділі «Суть можливого порушення та які конкретні неправомірні дії міг скоїти військовослужбовець» зазначено, що майор ОСОБА_1 , начальник відділення особового складу та стройового штабу військової частини А1356, підозрюється у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою», яке було здійснене під час проходження громадянином ОСОБА_2 відбору для проходження військової служби за контрактом у військовій частині А1356.

52.1. Отже, зі змісту акта службового розслідування вбачається, що порушення ОСОБА_1 , яке стало предметом службового розслідування, є можливим, а ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, лише підозрюється.

52.2. В розділі «Наявність причинного зв1язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та можливими неправомірними діями військовослужбовця», зазначено: «…Неправомірність дій військовослужбовця у встановленому чинним законодавством порядку на даний час не доведена…»

53. Статтею 26 Статуту Внутрішньої служби ЗС України передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

54. Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до молодших та старших офіцерів передбачені пунктом 68 Закону України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України».

54.1. Одним із видів дисциплінарного стягнення є позбавлення військового звання.

55. Відповідно до статті 83 ДС ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

56. Вирішення питання про правомірність притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

57. Враховуючи те, що на час застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення військового звання вина останнього не була доведена, доводи судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є обґрунтованими.

58. З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскаржувані накази прийняті з порушенням норм чинного законодавства та без встановлення вини позивача у вчиненні саме дисциплінарного проступку, а тому підлягають скасуванню.

59. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

60. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 242, 243, 250, 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Військової частини А1356, Повітряних Сил Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України - залишити без задоволення.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 1 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі № 816/2050/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді М. В. Білак

О. А. Губська