Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.05.2019 року у справі №822/1660/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року

м. Київ

справа №822/1660/18

адміністративне провадження №К/9901/14427/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року (судді: Полотнянко Ю. П. (головуючий), Драчук Т. О., Загороднюк А. Г. ) у справі №822/1660/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський рай" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський рай" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2017 №0011031406, прийняте на підставі акта документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства №2287/22-01-14-06/39617940 від 18.10.2017.

2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року позов Товариства задоволено, визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що наявні в матеріалах справи первинні документи, в сукупності з іншими доказами в повній мірі підтверджують реальність виконання укладених між позивачем та його контрагентами угод та правомірність формування Товариством даних податкового обліку.

4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов Товариства задоволено, визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення слугувало невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутність законних підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а тому правовим наслідком скасування у судовому порядку наказу на проведення такої перевірки є визнання протиправним податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області від 03.10.2017 № 3090 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий, березень та квітень 2016 року,

За результатами перевірки складено акт від 18.10.2017 № 2287/22-01-14-06/39617940, в якому зроблено висновок про порушення позивачем: абзацу "б" п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2016 року у розмірі 36200 грн, за березень 2016 року - 500 грн, за квітень 2016 року - 333
994 грн; наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, оскільки не заповнено графу 6 Додатка 2 до податкової декларації з податку на додану вартість "довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)" за січень 2016 року.

На підставі акту перевірки, 14.12.2017 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0011031406, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 370694 грн, та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 92674 грн.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.01.2019 у справі №н/822/2769/17, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від
12.03.2019, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський рай" про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення ухваленого 04.12.2017 по справі №822/2769/17 задоволено. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.12.2017 у справі №822/2769/17 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський рай" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про скасування наказу задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Хмельницькій області №3090 від 03.10.2017 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Подільський рай".

Під час прийняття вказаного рішення, Хмельницький окружний адміністративний суд встановив, що для прийняття оскаржуваного наказу №3090 від 03 жовтня 2017 року існували підстави, визначенні пп. 78.1.12 п.78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, а саме ГУ ДФС у Хмельницькій області в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платників податків, а також матеріалів документальних перевірок, проведених ДПІ у м. Хмельницькому, в т. ч. і щодо ТОВ "Подільський рай" (акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Подільський рай" від 16 листопада 2016 року № 3492/14-02/39617940) та виявлено неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірок для винесення об'єктивних висновків щодо дотримання платниками податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Однак, акт документальної позапланової невиїзної перевірки №3492/14-01/39617940 від 16 листопада 2016 року на думку суду не є допустимим доказом у справі, а податкова перевірка на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.10.2016 у справі №686/20145/16-к, вважається такою, що не відбулась de jure оскільки на підставі рішення Верховного Суду від 19.09.2018 справа №822/573/17 визнано протиправним та скасовано наказ №1239 від 21.10.2016 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Подільський рай", який є первинним, а наказ №3090 від 03.10.2017 в свою чергу був похідним за результатами проведення перевірки за первинним (скасованим) наказом №1239.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на неправомірність рішення суду апеляційної інстанції та порушення судом норм матеріального та процесуального права при їх прийнятті, зазначає, що судом апеляційної інстанції не надано оцінки обставинам за яких скасовано наказ Головного управління ДФС у Хмельницькій області №3090 від 03.10.2017 на підставі якого і було проведено перевірку та прийнято оскаржуване у цій справі податкове повідомлення - рішення.

9. Позивачем надіслано відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Частина друга статті 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20.

Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

11.2. Пункт 75.1 статті 75.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Податковий кодекс України, а фактичні перевірки - Податковий кодекс України та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

10.3. Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Податковий кодекс України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Податковий кодекс України.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

11.4. Підпункт 78.1.12 пункту 78.1 статті 78.

Документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення;

11.5. Пункт 78.4 статті 78.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

11.6. Пункт 86.8 статті 86.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому Податковий кодекс України, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному Податковий кодекс України, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

12. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин):

12.1. Частина четверта статті 78.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

12.2. Частина друга статті 255.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

13. Судова практика.

Постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВГ КОНСТРАКШН" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу й податкових повідомлень-рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. У посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред'явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

15. Платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки у випадках передбачених пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.

Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов'язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

16. Отже, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

18. Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту від 18.10.2017 № 2287/22-01-14-06/39617940, який складений за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Подільський рай", проведеної на підставі наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області №3090 від 03.10.2017, який рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.01.2019 у справі №н/822/2769/17, що набрало законної сили, визнаний протиправним та скасований.

19. Таким чином, суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення правильно виходив з того, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Проведення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого покладається на контролюючі органи.

Проте, відсутність законних підстав для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки (правова підстава), а саме скасування у судовому порядку наказу на проведення такої перевірки, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, акт перевірки, отриманий в результаті такої перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

20. Касаційна скарга не містить обґрунтованих доводів, які б спростовували вказані висновки та свідчили про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права за встановлених фактичних обставин справи.

При цьому касаційна скарга не містить доводів щодо неповного встановлення обставин справи.

Посилання контролюючого органу на те, що судом апеляційної інстанції не надано оцінки обставинам за яких скасовано наказ Головного управління ДФС у Хмельницькій області №3090 від 03.10.2017, не заслуговує на увагу, оскільки правомірність вказаного наказу не є предметом цього спору, а в силу вимог частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми податкового законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування рішення, а тому касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року слід залишити без задоволення.

22. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі 822/1660/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ. Я. Олендер І. А. Гончарова Р. Ф. Ханова