Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №822/1106/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2019 року

Київ

справа №822/1106/16

провадження №К/9901/22752/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Білоуса О. В.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Могилів-Подільського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та скасування наказів, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Могилів-Подільського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року, прийняту у складі головуючого судді Польового О. Л., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Білої Л. М., суддів: Гонтарука В. М., Граб Л. С.

І. Суть спору

1. У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Могилів-Подільського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - Могилів-Подільський ПЗ Південного РУ ДПС України), в якому просив визнати дії відповідача протиправними та скасувати: рішення від 11 березня 2015 року, від 25 травня 2015 року, від 02 липня 2015 року; накази від 24 березня 2015 року, від 03 червня 2015 року, від 16 червня 2015 року, від 07 серпня 2015 року, від 20 серпня 2015 року, від 31 серпня 2015 року.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що він проходив військову службу у військовому званні майора на посаді першого заступника начальника відділу прикордонної служби "Могилів-Подільський" Могилів-Подільського прикордонного загону.

2.1. Вказує, що упродовж 2015 року він неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності, а саме: 11 березня 2015 року наказом т.в.о. начальника Могилів-Подільського прикордонного загону накладено дисциплінарне стягнення догана (усно); 24 березня 2015 року наказом начальника Могилів-Подільського прикордонного загону № 221-аг накладено дисциплінарне стягнення у виді догани; 25 травня 2015 року начальником відділу прикордонної служби "Могилів-Подільський" накладено дисциплінарне стягнення у виді догани (усно); 03 червня 2015 року наказом начальника Могилів-Подільського прикордонного загону № 463-аг накладено дисциплінарне стягнення у виді догани; 19 червня 2015 року наказом начальника Могилів-Подільського прикордонного загону № 234-ос накладено дисциплінарне стягнення у виді догани; 02 серпня 2015 року начальником відділу прикордонної служби "Могилів-Подільський" накладено дисциплінарне стягнення у виді догани (усно); 07 серпня 2015 року наказом начальника Могилів-Подільського прикордонного загону № 312-ос накладено дисциплінарне стягнення у виді догани; 20 серпня 2015 року наказом начальника Могилів-Подільського прикордонного загону № 664-аг накладено дисциплінарне стягнення у виді догани; 31 серпня 2015 року наказом начальника Могилів-Подільського прикордонного загону № 687-аг накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.

2.2. Вважаючи рішення та накази Могилів-Подільського ПЗ Південного РУ ДПС України такими, що порушують права позивача, гарантовані військовослужбовцям Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ), статей 11, 12, 16, 49, 128, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ), Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про їх скасування.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 проходив військову службу в Могилів-Подільському ПЗ Південного РУ ДПС України на посаді першого заступника начальника відділу прикордонної служби "Могилів-Подільський" Могилів-Подільського прикордонного загону, маючи військове звання майор.

4. 11 березня 2015 року наказом т.в.о. начальника Могилів-Подільського ПЗ Південного РУ ДПС України накладено на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді усної догани.

5. Наказом начальника Могилів-Подільського прикордонного загону від 24 березня 2015 року № 221-аг на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.

6. 25 травня 2015 року наказом начальника відділу прикордонної служби "Могилів-Подільський" на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді усної догани.

7. Відповідно до наказу т.в.о. начальника Могилів-Подільського ПЗ Південного РУ ДПС України від 03 червня 2015 року № 463-аг "Про результати контролю за нанесенням служби прикордонними нарядами" на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.

8. 19 червня 2015 року начальником Могилів-Подільського ПЗ Південного РУ ДПС України видано наказ № 234-ос "Про підсумки оперативно-службової діяльності прикордонного загону в період з 12 по 18 червня 2015 року", яким на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.

9. 02 липня 2015 року наказом начальника відділу прикордонної служби "Могилів-Подільський" на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді усної догани.

10. Згідно з наказом начальника Могилів-Подільського ПЗ Південного РУ ДПС України від 07 серпня 2015 року № 312-ос "Про підсумки оперативно-службової діяльності прикордонного загону в період з 31 липня по 06 серпня 2015 року" на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.

11. Наказом начальника Могилів-Подільського ПЗ Південного РУ ДПС України від 20 серпня 2015 року № 664-аг "Про результати службового розслідування" на позивача накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.

12. Відповідно до наказу начальника Могилів-Подільського ПЗ Південного РУ ДПС України від 31 серпня 2015 року № 687-аг "Про результати службового розслідування" на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.

13. Наказом начальника Могилів-Подільського ПЗ Південного РУ ДПС України від 25 грудня 2015 року № 547-ос припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за пунктом "и" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" (у зв'язку зі систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) у запас Збройний Сил України із застосуванням частини восьмої по 24 прикордонному загону (І категорії) майора ОСОБА_1, першого заступника начальника відділу прикордонної служби "Могилів-Подільський" ІІ категорії (тип Б), без надання права носіння військової форми одягу.

14. 18 червня 2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника Могилів-Подільського ПЗ Південного РУ ДПС України, в якій просив скасувати як незаконні накази про застосування до позивача вищенаведених дисциплінарних стягнень, за результатами розгляду якої відповідач надав відповідь від 05 травня 2016 року № 14/К-33, якою відмовив у скасуванні наказів та рішень начальника Могилів-Подільського ПЗ Південного РУ ДПС України, а також рішень начальника відділу прикордонної служби "Могилів-Подільський" про накладення дисциплінарних стягнень.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

15. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року, позовні вимоги задоволено частково.

15.1. Скасовано наказ т.в.о. начальника Могилів-Подільського ПЗ Південного РУ ДПС України від 11 березня 2015 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді усної догани.

15.2. Скасовано наказ начальника відділу прикордонної служби "Могилів - Подільський" від 25 травня 2015 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді усної догани.

15.3. Скасовано наказ т.в.о. начальника Могилів-Подільського ПЗ Південного РУ ДПС України від 03 червня 2015 року № 463-аг "Про результати контролю за нанесенням служби прикордонними нарядами" в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани.

15.4. Скасовано наказ начальника Могилів-Подільського ПЗ Південного РУ ДПС України від 19 червня 2015 року № 234-ос "Про підсумки оперативно-службової діяльності прикордонного загону в період з 12 по 18 червня 2015 року" в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани.

15.5. Скасовано наказ начальника відділу прикордонної служби "Могилів - Подільський" від 02 липня 2015 року про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді усної догани.

15.6. Скасовано наказ начальника Могилів-Подільського ПЗ Південного РУ ДПС України від 07 серпня 2015 року № 312-ос "Про підсумки оперативно-службової діяльності прикордонного загону в період з 31 липня по 06 серпня 2015 року" в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани.

15.7. Скасовано наказ начальника Могилів-Подільського ПЗ Південного РУ ДПС України від 20 серпня 2015 року № 664-аг "Про результати службового розслідування" в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани.

15.8. Скасовано наказ начальника Могилів-Подільського ПЗ Південного РУ ДПС України від 31 серпня 2015 року № 687-аг "Про результати службового розслідування" в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани.

15.9. В решті позову - відмовлено.

16. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено факту правомірного винесення наказів від 11 березня 2015 року, від 25 травня 2015 року, від 03 червня 2015 року № 463-аг, від 19 червня 2015 року № 234-ос, від 02 липня 2015 року, від 07 серпня 2015 року № 312-ос, від 20 серпня 2015 року № 664-аг, від 31 серпня 2015 року № 687-аг. Разом з цим суд дійшов висновку, що відповідач правомірно застосував до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення за невихід на зв'язок та неотримання сигналу оповіщення 08 березня 2015 року, що призвело до порушення вимог наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 02 липня 2009 року № 23т та вимог частини другої статті 331 Статуту внутрішньої служби ЗСУ.

17. Зазначена позиція була підтримана і Вінницьким апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

IV. Касаційне оскарження

18. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення, та постановити ухвалу, якою залишити адміністративний позов без розгляду.

19. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що судами попередніх інстанцій не надано жодної правової оцінки письмовим доказам пропущення позивачем строку звернення до суду.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

20. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

21. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

22. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

23. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Відповідно до статті 159 КАС України в редакції, яка діяла на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

26. За приписами частин першої, третьої статті 2 цього ж Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

27. Частини перша, друга статті 71 згаданого Кодексу визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

28. За змістом статті 99 КАС України у згаданій редакції звернення позивача до суду та розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга зазначеної статті).

Частиною третьою цієї ж статті обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

29. Згідно з частиною першою, другою статті 100 цього ж Кодексу адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

30. Аналогічні вимоги закріплені у статті 123 чинної редакції КАС України, а саме:

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

VI. Позиція Верховного Суду

31. Отже, за змістом указаних норм процесуального закону, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

32. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

33. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії»).

34. Зі змісту спірних правовідносин, що складись у цій справі вбачається, що ОСОБА_1 у червні 2016 року звернувся до суду з вимогою про скасування ряду рішень та наказів за період з березня 2015 року по серпень 2015 року, якими до нього застосовано дисциплінарні стягнення.

35. Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 18 квітня 2016 року позивачем з метою досудового порядку вирішення спору на адресу Могилів-Подільського ПЗ Південного РУ ДПС України направлено заяву в порядку Закону України "Про звернення громадян" із проханням скасувати як незаконні накази та рішення про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень. Листом від 05 травня 2016 року № 14/К-33 відповідач відмовив у скасуванні наказів та рішень начальника Могилів-Подільського прикордонного загону, а також рішень начальника відділу прикордонної служби "Могилів-Подільський" про накладення дисциплінарних стягнень.

36. Саме з дня отриманням відмови відповідача щодо скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень суди попередніх інстанцій пов'язали виникнення права позивача на звернення до суду, та констатували, що початок перебігу строку звернення до суду за захистом своїх прав відповідає положенням частини четвертої статті 99 КАС України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, з якої вбачається, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

37. Враховуючи встановлені судами обставини справи, Верховний Суд указує на передчасність висновку судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав визнавати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки в матеріалах справи відсутні докази та відповідні обґрунтування щодо наявності обставин, які б свідчили про відсутність у позивача об'єктивної можливості дізнатись про порушення його прав (інтересів) упродовж березня - серпня 2015 року.

38. Приписами частини третьої статті 99 КАС України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, так само як і положеннями частини п'ятої статті 122 КАС України, в редакції, що набула чинності 15 грудня 2017 року, передбачений місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.

39. Тобто чинним процесуальним законом обмежено право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів певним строком. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків зумовлено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

40. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

41. Судам під час нового розгляду необхідно дослідити причини пропуску позивачем строку звернення до суду та надати детальну оцінку спірним правовідносинам крізь призму частини другої статті 2 КАС України із урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права.

VІI. Судові витрати

42. Оскільки адміністративна справа повертається на новий розгляд до суду першої інстанції, питання про розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не вирішується.

Керуючись статтями 3, 260, 341, 344, 349, 350, 351, 355, 356, 359 КАС, Верховний Суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Могилів-Подільського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України задовольнити.

2. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року у справі № 822/1106/16 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

О. В. Білоус