Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.04.2019 року у справі №461/2128/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 461/2128/17

провадження № К/9901/23105/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуб О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 461/2128/17

за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

за касаційною скаргою Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Галицького районного суду м. Львова (суддя Лялюк Є. Д.) від 25 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Пліша М. А., Ільчишин Н. В., Шинкар Т. І.) від 03 липня 2017 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова (правонаступник - Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова), в якому просив:

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо призначення і виплати ОСОБА_2, як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 82 % від заробітної плати працюючого судді;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова та Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи, що дає судді право на відставку: період служби в армії 2 роки 11 днів, половину строку навчання на денному відділенні факультету Львівського державного університету імені Івана Франка 2 роки 4 місяці 29 днів, перебування на прокурорських посадах у прокуратурі Львівської області 1 рік 1 місяць 22 дні, тобто всього 5 років 7 місяців 2 дні;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова та Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_2, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання з 22 вересня 2016 року в розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді із суми 29507 грн., без обмеження граничного розміру, із врахуванням раніше виплачених сум;

- стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що він з 22 вересня 2016 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова та отримує довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 82 % від заробітної плати працюючого судді.

Позивач вважає, що при обчисленні розміру його довічного грошового утримання, пенсійним органом не враховано весь стаж роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного грошового утримання судді, а саме періодів його роботи на прокурорських посадах у прокуратурі Львівської області (1 рік 1 місяць 22 дні), період служби в армії (2 роки 11 днів) та половину строку навчання на денному відділенні факультету Львівського державного університету імені Івана Франка (2 роки 4 місяці 29 днів).

На думку позивача, що з урахуванням зазначених вище періодів, розмір його щомісячного довічного грошового утримання має складати 90 % заробітної плати працюючого судді.

3. Постановою Галицького районного суду м. Львова від 25 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова щодо призначення і виплати судді у відставці - ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 82 % від заробітної плати працюючого судді.

Зобов'язано Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова:

- зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи, що дає судді право на відставку: період служби в армії 2 роки і 11 днів, половину строку навчання на денному відділенні факультету Львівського державного університету імені Івана Франка 2 роки 4 місяці 29 днів, перебування на прокурорських посадах у прокуратурі Львівської області 1 рік 1 місяць 22 дні, тобто всього 5 років 7 місяців 2 дні;

- здійснити ОСОБА_2, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного грошового утримання з 22 вересня 2016 року в розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді із суми 29507 грн., без обмеження граничного розміру, із врахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 25 липня 2017 року Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Галицького районного суду м. Львова від 25 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2017 року, і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. 26 вересня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшли додаткові пояснення Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова до касаційної скарги, в яких останнє зазначало, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці обчислено та виплачується позивачеві з врахуванням норм чинного законодавства та наявних документів пенсійної справи.

7. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

8. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

9. 15 лютого 2018 року касаційну скаргу Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Галицького районного суду м. Львова від 25 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

10. Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

11. Станом на 03 квітня 2019 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 08 вересня 2016 року № 1515-VІІІ та наказу голови Апеляційного суду Львівської області від 22 вересня 2016 року № 51-К ОСОБА_2 звільнено з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку та виведено з 22 вересня 2016 року із штату Апеляційного суду Львівської області.

13. Згідно розрахунку, виданого Апеляційним судом Львівської області від 22 вересня 2016 року № 05.30/107/16, стаж роботи на посаді судді, який давав ОСОБА_2 право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, станом 22 вересня 2016 року, становив 28 років 4 місяці 23 дні. Зокрема до зазначеного стажу крім роботи на посаді судді) було включено: службу в армії 2 роки 11 днів, половини строку навчання на денному відділенні факультету Львівського держаного університету імені Івана Франка 2 роки 4 місяці 29 днів, строк перебування на прокурорських посадах у прокуратурі Львівської області 1 рік 1 місяць 22 дні, тобто всього 5 років 7 місяців 2 дні.

14. З 23 вересня 2016 року Управлінням Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова призначено ОСОБА_2, відповідно до поданої ним заяви та доданих до неї документів, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, як непрацюючому пенсіонеру на умовах Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI) у розмірі 82 % від заробітної плати працюючого судді. При нарахуванні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідачем враховано стаж роботи позивача на посаді судді 22 роки 09 місяців (з 01 грудня 1993 року по 18 травня 2007 року - суддя Апеляційного суду Львівської області, з 18 травня 2007 року по 15 вересня 2016 року - заступник голови Апеляційного суду Львівської області).

15. Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо призначення і виплати ОСОБА_2, як судді у відставці, щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 82 % від заробітної плати працюючого судді, без урахування періодів перебування на прокурорських посадах у прокуратурі Львівської області, служби в армії та навчання у вищому навчальному закладі, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що стаж роботи позивача на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 28 років 4 місяці 23 дні. Зазначений стаж складається з: служби в армії 2 роки 11 днів, половини строку навчання на денному відділенні факультету Львівського державного університету імені Івана Франка 2 роки 4 місяці 29 днів, строку перебування на прокурорських посадах у прокуратурі Львівської області 1 рік 1 місяць 22 дні, тобто всього 5 років 7 місяців 2 дні; строку перебування на посаді судді Апеляційного суду Львівської області 13 років 5 місяців 17 днів; перебування на посаді заступника голови Апеляційного суду Львівської області 9 років 4 місяці 3 дні.

17. В обґрунтування такого висновку суди попередніх інстанцій зазначили, що у відповідності до ст. 22, 58 Конституції України, ст. 43 Закону України Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ (далі - Закон № 2862-ХІІ), п. 11 розділу XIII «Перехідні положення» Закону № 2453-VI, п. 3-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03 вересня 2005 року № 865 та Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016, до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 слід врахувати періоди його роботи на прокурорських посадах у прокуратурі Львівської області, служби в армії та навчання у вищому навчальному закладі.

18. Незважаючи на те, що чинна редакція Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») при визначенні права судді на відставку не передбачає зарахування половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, стажу роботи на посаді слідчого і прокурора, період проходження служби у Збройних Силах, позивач, як суддя, набув таке право ще до моменту набрання чинності цим Законом України.

19. Водночас, що стосується позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки останнє не приймало жодних рішень щодо призначення (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. У касаційній скарзі та доповненнях до неї скаржник зазначає, що згідно з вимогами ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

21. У зв'язку з зазначеним, скаржник зазначає, що при нарахуванні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці враховано, виключно стаж позивача на посаді судді, який становить 22 роки 9 місяців.

22. Водночас, скаржник вважає, що вимоги позивача про зарахування до стажу роботи судді, який враховується при призначенні довічного грошового утримання, періодів роботи на прокурорських посадах, служби в армії та навчання у вищому навчальному закладі, є передчасними, оскільки позивач у належний спосіб із заявою про зарахування цих періодів до пенсійного органу не звертався.

23. Також скаржником наголошено на тому, що позивач пішов у відставку після набуття чинності Законом № 1402-VІІ, відповідно до положень ст. 137 якого зарахувати до стажу роботи позивача на посаді судді інші періоди роботи немає законних підстав.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

25. За правилами ч. 1 ст. 120 Закону № 2453-VI, в редакції діючій на час подання позивачем заяви про відставку, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

26. Згідно із вимогами ст. 135 Закону № 2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.

27. Водночас, відповідно до п. 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

28. До набрання чинності Законом № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України «Про статус суддів» (Закон № 2862-ХІІ).

29. Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим ч. 4 цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

30. Згідно з п. 3-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03 вересня 2005 року № 865, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

31. Крім того, відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», від 10 липня 1995 року № 584/95 чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

32. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

33. Отже, оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить більше 10 років, до стажу роботи, який дає судді право на відставку, має враховуватися також період роботи на прокурорських посадах, період проходження строкової військової служби та половина строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу.

34. Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання належить враховувати, крім роботи на посаді судді (22 роки 09 місяців), календарний період проходження строкової служби (2 роки 11 днів), половину строку навчання на денному відділенні факультету Львівського держаного університету імені Івана Франка (2 роки 4 місяці 29 днів) та строк перебування на прокурорських посадах у прокуратурі Львівської області (1 рік 1 місяць 22 дні), тобто всього 5 років 7 місяців 2 дні.

35. Відтак, оскільки стаж роботи ОСОБА_2, який дає право на одержання щомісячного грошового утримання судді у відставці становить більше 25 років, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач має право на призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % від заробітної плати діючого судді, який працює на відповідній посаді.

36. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі № 243/4458/17, від 20 листопада 2018 року у справі № 686/23450/16-а та від 20 грудня 2018 року у справі № 482/684/17.

37. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі про часткове задоволення позовних вимог.

38. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

39. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

40. З огляду на наведене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

41. Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова залишити без задоволення.

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 25 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2017 року у справі № 461/2128/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб