Історія справи

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 квітня 2018 року

м. Київ

справа №810/5546/15

адміністративне провадження №К/9901/28783/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Транспорт-експедиція" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2016 (суддя - Харченко С.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 (судді - Беспалов О.О., Грибан І.О., Губська О.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Транспорт-експедиція" (далі - ТОВ "ТЕП "Транспорт-експедиція") до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року ТОВ "ТЕП "Транспорт-експедиція" звернулося до суду з позовом до ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення ОДПІ форми "В1" від 25.09.2015 № 0009041501, яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за лютий 2015 року на 76 217,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 38 108,50 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається лише на порушення податковим органом строку прийняття податкового повідомлення-рішення, встановленого пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 26.02.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 у позові ТОВ "ТЕП "Транспорт-експедиція" відмовив з тих підстав, що податкове повідомлення - рішення, з приводу правомірності якого виник спір, було прийнято у межах 1095 днів, а порушення 10-тиденного строку його прийняття з наступного дня після вручення платнику податків акта перевірки не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податків від відповідальності за порушення податкового законодавства, дотримання якого контролюється податковим органом.

ТОВ "ТЕП "Транспорт-експедиція" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме пунктів 86.1, 86.2, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, якими регламентовано порядок і строки прийняття контролюючим органом податкових повідомлень - рішень та їх направлення платникам податків, і просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22.03.2018 касаційну скаргу ТОВ "ТЕП "Транспорт-експедиція" прийняв до провадження та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на касаційну скаргу ОДПІ просить залишити касаційну скаргу товариства без задоволення, а судові рішення - в силі як такі, що прийняті відповідно до закону та є належно обґрунтованими.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, заперечення відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанції встановили, що підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, слугували висновки проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ТЕП "Транспорт-експедиція" щодо правомірності декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий та березень 2015 року, викладені в акті від 03.06.2015 № 757/15-01/30684447. Згідно з висновком акту товариство у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з ПДВ за лютий 2015 року порушило вимоги пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, статей 6, 7 Розділу ІХ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на суму 76 217, 00 грн.

Такі висновки контролюючого органу вмотивовані тим, що згідно з поданими уточнюючими розрахунками товариство у звітних податкових періодах задекларувало невідшкодовані суми бюджетного відшкодування попередніх податкових періодів, які згідно з даними картки особового рахунку платника податку відсутні, а задекларовані суми бюджетного відшкодування у звітних періодах зменшені за результатами податкових перевірок.

Статтею 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України) врегульовані питання щодо оформлення результатів перевірок.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Наведена законодавча норма встановлює строки, протягом яких податковий орган приймає податкове повідомлення - рішення за результатами перевірки та забезпечує право платника податків на подання заперечень на акт перевірки. Наслідки порушення цих строків положення цієї статті не передбачають.

Згідно з підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків (пункт 56.17 статті 56 ПК України).

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (пункт 56.18 статті 56 ПК України).

У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків (стаття 58 ПК України).

При цьому наведена норма передбачає, що податкове повідомлення-рішення повинно містити підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 102.1 статі 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Системний аналіз наведених законодавчих норм ПК України дає підстави для висновку, що якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов'язання платника податків, суму такого зобов'язання, та вручено платнику податків у порядку, передбаченому статтею 58 ПК України, прийняття такого рішення після спливу десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки не повинно розцінюватися як обставина, що виключає застосування до платника податків фінансової відповідальності.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Встановивши, що єдиною підставою для скасування податкового повідомлення - рішення позивач зазначає факт порушення податковим органом строку прийняття податкового повідомлення-рішення, встановленого пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, зокрема, що акт перевірки від 03.06.2015 № 757/15-01/30684447 вручено уповноваженому представнику товариства 12.06.2015, тоді як податкове повідомлення - рішення форми "В1" № 0009041501 прийнято 25.09.2015, при цьому не спростовуючи доводи податкового органу по суті виявлених порушень податкового законодавства, що були встановлені у ході податкової перевірки та зафіксовані в акті від 03.06.2015 № 757/15-01/30684447, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що прийняте податковим органом податкове повідомлення - рішення є правомірним, а недотримання строку його прийняття не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення.

В касаційній скарзі позивач наводить ті ж самі підстави, якими обґрунтовані позовні вимоги та які не спростовують висновки судів.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційне підприємство "Транспорт-експедиція" залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна