Історія справи

Постанова КАС ВП від 02.11.2023 року у справі №160/20810/22
Постанова КАС ВП від 02.11.2023 року у справі №160/20810/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 160/20810/22

адміністративне провадження № К/990/23945/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №160/20810/22

за позовом Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради

до Північно-Східного офісу Держаудитслужби

про визнання протиправним і скасування висновку,

за касаційною скаргою Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року (головуючий суддя: Горбалінський В.В.)

і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2023 року (головуючий суддя: Чумак С.Ю., судді: Чабаненко С.В., Юрко І.В.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправним і скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 24 жовтня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-09-02-003766-a.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року позов залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням підстав поважності пропуску такого строку та підтвердження таких підстав відповідними доказами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2023 року, адміністративний позов повернуто позивачу на підставі частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»).

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції і постановою апеляційного суду, Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради звернувся із касаційною скаргою на них до Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Північно-Східний офіс Держаудитслужби свого відзиву на касаційну скаргу не подав. Копію ухвали Суду про відкриття касаційного провадження отримав 27 вересня 2023 року через підсистему «Електронний Суд».

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів скарги Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

З матеріалів цієї справи вбачається, що 27 грудня 2022 року через підсистему «Електронний Суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради щодо оскарження висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби від 24 жовтня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-09-02-003766-a.

28 грудня 2022 року суд, з огляду на те, що позовна заява подана з порушенням десятиденного строку на оскарження висновку контролюючого органу, залишив її без руху із наданням позивачеві десятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Причини пропуску процесуального строку, зазначені позивачем у позовній заяві, суд визнав неповажними й надав можливість вказати інші причини пропуску строку звернення до суду із зазначенням їхньої поважності та надання цьому доказів.

Варто зауважити, що окружний суд надав оцінку доводам скаржника щодо звернення до суду із цією позовною заявою вдруге, адже при першочерговому зверненні до суду, позовна заява була повернута позивачеві з огляду на неусунення ним недоліків. Ця обставина, як і введений в країні воєнний стан, бути визнані судом як неповажні причини пропуску процесуального строку.

На виконання вимог ухвали суду від 28 грудня 2022 року позивач подав заяву про усунення недоліків, у якій зазначив, що введення в країні воєнного стану та постійні ракетні обстріли міста Дніпро унеможливили своєчасне звернення позивача до суду задля оскарження висновку контролюючого органу від 24 жовтня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-09-02-003766-a.

14 лютого 2023 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою повернув позовну заяву Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду.

В контексті порушеного питання Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Пунктом 1 частини четвертої статі 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Одночасно, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 10 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Спірний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-09-02-003766-a був оприлюднений 24 жовтня 2022 року і саме з цієї дати обраховується десятиденний строк звернення до суду з позовом щодо оскарження замовником відповідного висновку контролюючого органу.

З цією ж позовною заявою позивач звернувся лише 27 грудня 2022 року через підсистему «Електронний Суд», тобто з пропуском строку звернення до суду.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху позивачу був наданий десятиденний з дня вручення ухвали строк для усунення її недоліків.

Ключовим недоліком позовної заяви, який виявив суд першої інстанції, був пропуск позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Варто зауважити, що як йдеться у позовній заяві, Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради вперше звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом щодо оскарження висновку від 24 жовтня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-09-02-003766-a у листопаді 2022 року.

Проте, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року у справі №160/17883/22 позовну заяву Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Північно-Східного офісу Держаудитслужби про скасування висновку від 24 жовтня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-09-02-003766-a залишено без руху, з огляду на подання копії документа, який підтверджує сплату судового збору.

Втім, внаслідок широкомасштабної військової агресії Російської Федерації проти України, постійної загрози життю та здоров`ю працівників Департаменту гуманітарної політики, як зазначив позивач, недоліки позовної заяви не були усунуті.

Як наслідок ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2022 року позовну заяву Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради у справі №160/17883/22 було повернуто позивачеві.

Тож, у грудні 2022 року позивач вдруге подав до суду цей позов про оскарження висновку від 24 жовтня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-09-02-003766-a.

Отже, фактично позивач пропустив строк звернення до суду із цим позовом майже на 2 місяці.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що позивач з неповажних причин пропустив строк звернення до суду.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій і зазначає наступне.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 6 лютого 2023 року № 58/2023, від 1 травня 2023 року № 254/2023. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, тобто він діє і дотепер.

Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносилось.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Тож, колегія суддів зауважує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

У клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку скаржник покликався саме на введення в Україні воєнного стану, а також на складнощі у роботі Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, які цим спричинені.

Між тим, як встановив суд апеляційної інстанції розпорядженням Дніпровської міської ради від 24 лютого 2022 року №2-24/2-рс, зокрема, установлено простій у роботі Дніпровської міської ради та її виконавчих органів, комунальних підприємств, закладів та установ (крім тих, які забезпечують життєдіяльність міста).

Пунктом 3 розпорядження Дніпровської міської ради від 24 лютого 2022 року № 2-24/2-рс визначено строком дії простою період з дня видання цього розпорядження до закінчення дії обставин, які створюють загрозу життю і здоров`ю працівників Дніпровської міської ради та її виконавчих органів, комунальних підприємств, закладів та установ (крім тих, які забезпечують життєдіяльність міста).

Так, Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради прийнято наказ від 12 вересня 2022 року №170-к.

Відповідно до пунктів 1, 2 наказу від 12 вересня 2022 року №170-к запроваджено дистанційний режим роботи з 12 вересня 2022 року працівникам Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради.

Впродовж робочого часу, визначеного пункту 1 цього наказу працівникам Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради:

- виконувати роботу, передбачену трудовим договором та посадовою інструкцією;

- підтримувати зв`язок з керівником структурного підрозділу Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради у дистанційному режимі;

- оперативно виконувати доручення керівника департаменту, структурного підрозділу департаменту та звітувати про їх виконання у визначений строк тим засобом зв`язку, яким визначене доручення надавалось.

Тож, з наведених внутрішньо розпорядчих документів Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради вбачається, що роботу цього органу з 12 вересня 2022 року було налаштовано у дистанційному режимі. Ця обставина жодним чином не може прирівнюватись до прострою, ба більше, судом розглядається як ефективно зорганізована робота державного органу за для належного виконання його працівниками своїх трудових функцій. А тому щонайменше з 12 вересня 2022 року правових, як і організаційних, причин вважати, що позивач був позбавлений ефективно виконувати свої повноваження Суд не вбачає.

Верховний Суд нагадує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу (за для визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку) має бути реальною. До того ж, Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради крізь компетенційну призму не є тим органом державної влади, який активно залучений до обороноздатного процесу держави.

Тож, довід скаржника на неможливість своєчасного подання позовної заяви з огляду на проаналізовані обставини, Верховний Суд вважає необґрунтованими й погоджується із висновком суду першої й апеляційної інстанції щодо недоведення позивачем поважності причин пропуску строку на звернення до суду.

Підсумовуючи наведене, Суд констатує, що дійсно, введений в країні воєнний стан суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали позивачу звернутись до суду з позовною заяву у межах строку на звернення, скаржник не зазначає та не надає цьому доказів.

Отже, наведені позивачем обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом, не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо неповажності наведених позивачем причин та відсутності підстав для поновлення строку звернення до суду.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій постановлено законні й обґрунтовані судові рішення, з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для їхнього скасування чи зміни відсутні.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі №160/20810/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду