Історія справи
Ухвала КАС ВП від 23.07.2019 року у справі №639/4706/17
ПОСТАНОВАІменем України30 вересня 2019 рокуКиївсправа № 639/4706/17провадження № К/9901/30672/18Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Желєзного І. В., розглянувши в порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Жовтневого районного суду м.Харкова у складі судді Іванової І. В. від 3 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів:Кононенко З. О., Бондара В. О., П'янової Я. В. від 22 листопада 2017 року,
УСТАНОВИЛ:ІСТОРІЯ СПРАВИКороткий зміст позовних вимог1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила:- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (протокол № 15 від 14 липня 2017 року) про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років;
- зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 1 березня 2003 року по 25 лютого 2009 року та з 16 березня 2009 року по 8 лютого 2017 року на посаді лікаря-терапевта, завідуючої здравпункту ВАТ "Електромашина" до пільгового (спеціального) стажу для призначення пенсії за вислугу років.Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій2. Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 3 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.Визнано протиправним та скасовано рішення Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсії управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.
Харкова від 14 липня 2017 року Протокол № 15, щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 в спеціальний стаж періодів роботи з 1 березня 2003 року по 25 лютого 2009 року та з 16 березня 2009 року по 8 лютого 2017 року на посаді лікаря-терапевта, завідуючого здравпункту ВАТ "Електромашина" до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років та відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугою років.Зобов'язано Шевченківське об'єднання управління Пенсійного фонду України м.Харкова, зарахувати ОСОБА_1 в спеціальний стаж, періоди роботи з 1 березня 2003 року по 25 лютого 2009 року та з 16 березня 2009 року по 8 лютого 2017 року на посаді лікаря-терапевта, завідуючого здравпунктом ВАТ "Електромашина" до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років, як працівнику охорони здоров'я з 14 липня 2017 року.3. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанції виходили з того, що відповідно до записів в трудовій книжці позивачка, остання працювала: з 1 березня 2003 року по 25 лютого 2009 року та з 16 березня 2009 року по 8 лютого 2017 року в ВАТ "Електромашина" на посаді завідуючої здравпункту - лікаря-терапевта.Переліком закладів і установ освіти охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 передбачена необхідність підтвердження роботи в структурному лікувальному закладі для визначення чи підтвердження спеціального стажу. Лише вид діяльності установи або закладу, а не його назва, визначає його приналежність до установ охорони здоров'я, а тому позивачка має право на включення цього періоду роботи до спеціального стажу при вирішенні питання щодо призначення їй пенсії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 3 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е " статті
55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Рішенням комісії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 14 липня 2017 року (протокол № 15) ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років через відсутність необхідного стажу роботи, який з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року повинен складати не менше 26 років 6 місяців на посадах та в закладах і установах, передбачених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909. Загальний стаж роботи ОСОБА_1 з урахуванням індивідуальних відомостей отриманих із системи персоніфікованого обліку на день звернення до ПФУ склав 39 років 7 місяців 10 днів. Комісія Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, зарахувала до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 22 роки 10 місяців 2 дні. Період роботи з 1 березня 2003 року по 25 лютого 2009 року та з 16 березня 2009 року по 8 лютого 2017 року в ВАТ "Електромашина" на посаді завідуючої здравпункту - лікаря-терапевта до спеціального стажу не було зараховано, оскільки вказане підприємство не передбачене переліком закладів охорони здоров'я робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.
6. Вважаючи таке рішення відповідача неправомірним ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років неможливо зарахувати період роботи заявниці з 1 березня 2003 року по 25 лютого 2009 року та з 16 березня 2009 року по 8 лютого 2017 оку в ВАТ "Електромашина" на посаді завідувач здравпункту - лікар-терапевт, оскільки відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 ВАТ "Електромашина" не відноситься до закладів охорони здоров'я.8. ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 3 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, в яких вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Згідно приписів статті
19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.10. Відповідно до статті
46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.11. Відповідно до пункту "е" статті
55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.12. Розділом 2 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 передбачено, що до закладів і установ віднесені: лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санітарно-курортні заклади, санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри. В зазначених закладах і установах право на призначення пенсії за вислугу років мають право: лікарі та середній медичний персонал.13. Пунктом 2 Примітки до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
14. Згідно із пунктом 1.2 Переліку закладів охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 жовтня 2002 року № 385до амбулаторно-поліклінічних закладів в Україні відносяться здравпункти або пункти охорони здоров'я.15. Визначення поняття "заклад охорони здоров'я" наведено в статті 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19листопада 1992 року № 2801-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) це юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.16. Відповідно до частини другої статті 16 цих Основ заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами за наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців.17. Порядок і умови створення закладів охорони здоров'я, державної реєстрації та акредитації цих закладів, а також порядок ліцензування медичної та фармацевтичної практики визначаються актами законодавства України.18. Відповідно до пункту 1 Порядку державна акредитація закладу охорони здоров'я - це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров'я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності.
19. Згідно з пунктом 2 Порядку акредитації підлягають незалежно від форми власності усі заклади охорони здоров'я.Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції20. Відповідно до вимог статті
62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.21. Як убачається з трудової книжки на ім'я позивачки, ОСОБА_1 з 1 березня 2003 року по 25 лютого2009 року та з 16 березня 2009 року по 8 лютого 2017 року працювала у ВАТ "Електромашина" на посаді завідуючої здравпункту - лікаря-терапевта.22. Відповідно пункту 2 Примітки до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.
23. Офіційним визнанням статусу закладу охорони здоров'я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності, відповідно до пункту 1 Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 765, є державна акредитація закладу охорони здоров'я.24. Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку акредитації підлягають незалежно від форми власності усі заклади охорони здоров'я. Акредитація проводиться один раз на три роки, перша акредитація закладу проводиться не пізніше ніж через два роки від початку здійснення діяльності.25. Таким чином, підприємство офіційно набуває статусу закладу охорони здоров'я на підставі акредитації.26. Ураховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховується, зокрема, робота на посадах завідувач здравпункту - лікар-терапевт у закладах, які офіційно набули статусу закладу охорони здоров'я на підставі акредитації.27. Оскільки здравпункт ВАТ "Електромашина" не проходив державної акредитації, а відтак він не має офіційного статусу закладу охорони здоров'я, а тому період роботи позивачки з 1 березня 2003 року по 25 лютого 2009 року та з 16 березня 2009 року по 8 лютого 2017 року в ВАТ "Електромашина" на посаді завідувач здравпункту - лікар-терапевт не може бути зарахований до стажу на посадах працівників охорони здоров'я, який дає право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті
55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
28. Вище вказана правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду України який викладено у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1633а15.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги29. Статтею
351 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.30. З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що суди попередніх інстанції неправильно застосували норми матеріального права, які підлягали застосуванню до вказаних правовідносин що, за правилами статті
351 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування судових рішень повністю і ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями
341,
345,
349,
351,
355,
356,
359 Кодексу адміністративного судочинства України,ПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова задовольнити.Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 3 жовтня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року - скасувати.Ухвалити нову постанову.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.Суддя-доповідач Н. В. Коваленкосудді Я. О. БерназюкІ. В. Желєзний
Пошук
page
telegram
viber
youtube