Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2018 року

Київ

справа №814/268/17

адміністративне провадження №К/9901/36094/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді - доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 (суддя - Марич Є.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 (судді: Потапчук В.О. (головуючий), Шеметенко Л.П., Семенюк Г.В.) у справі № 814/268/17 за позовом Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1.) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування наказу від 26.01.2017 №76.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ про проведення фактичної перевірки є протиправним, оскільки у відповідача не було підстав для його винесення та проведення перевірки. Так, на думку позивача належного звернення споживача не було на момент оформлення наказу. Також, у приміщені магазину здійснюють діяльність декілька підприємців, при цьому позивачем не здійснюється розрахункові касові операції, адже він надає згідно договору дилерські послуги мобільному оператору.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.05.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017, відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що позивач не надав до суду належних доказів про існування обставин, які свідчили б про протиправність наказу №76 від 26 січня 2017 року, у свою чергу відповідачем, суб'єктом владних повноважень повністю доведено наявність підстав для винесення наказу та проведення перевірки, зважаючи на наявність письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ФОП ОСОБА_1

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що до контролюючого органу надійшла заява від 14.12.2016 №Б/201 від ОСОБА_6 (споживача), який повідомив, про порушення ФОП ОСОБА_1 установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Так, згідно даної заяви, 14 грудня 2016 року в магазині за адресою вул. Потьомкінська 32/1 (ФОП ОСОБА_1.) замість чеку на заміну сім-картки видали неналежний розрахунковий документ, та відмовили у видачі фіскального чеку.

Податковим органом листом було повідомлено ОСОБА_6 про відсутність магазину за зазначеною у заяві споживача адресою та запропоновано уточнити адресу.

13 січня 2017 року до ГУ ДФС у Миколаївській області ОСОБА_6 надав заяву з уточнюючою адресою суб'єкта господарювання - АДРЕСА_1.

На підставі звернення споживача та відповідно до підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України контролюючим органом видано наказ №76 від 26 січня 2017 року про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1

Відповідачем ознайомлено уповноважену особу позивача ОСОБА_7 з наказом на проведення фактичної перевірки та направленнями на перевірку №131/14-29-03-43, №130/14-29-03-43 від 26 січня 2017 року.

Контролюючий орган не було допущено до проведення перевірки, про що було складено 30 січня 2017 року акт відмови у допуску до проведення перевірки №0011/29/14/НОМЕР_1, акт відмови від підписання направлення на проведення перевірки №0011/14/29/14/2915002028/1 та акт відмови від підписання матеріалів перевірки №0011/14/29/14/2915002028/2.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права та вказує на неврахування судами доводів позивача щодо відсутності підстав для призначення перевірки позивача, зважаючи на те, що у письмовому зверненні покупця (споживача) відсутнє посилання, що саме позивачем порушено порядку проведення розрахункових операцій, зважаючи на здійснення у одному приміщенні торгової діяльності декількома суб'єктами господарювання. Касаційна скарга інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в позовній заяві та апеляційній скарзі позивачем не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права скаржником не наведено.

9. Контролюючий орган надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги, з огляду на відповідність спірного наказу вимогам податкового законодавства.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України

10.1 Пункт 61.1 стаття 61

Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

10.2 Підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62

Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

10.3 Стаття 75

10.3.1 Пункт 75.1

. Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

10.3.2. Пункт 75.1.3 пункту 75.1

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

10.4 Пункт 80.1. статті 80

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

10.5. Підпункт 80.2.3 пункт 80.2 статті 80

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Способом здійснення податкового контролю є перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

12. Законодавством закріплена обов'язковість наявності у податкового органу письмового звернення покупця (споживача) оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування у разі проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України без закріплення обов'язку зазначати про таке звернення у самому наказі про проведення такої перевірки.

Факт наявності відповідного звернення на момент видання спірного наказу відповідачем доведений.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

14. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

15. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій відносно того, що контролюючий орган при прийнятті наказу про призначення фактичної перевірки позивача діяв в рамках вимог податкового законодавства.

16. Доводи позивача щодо невідповідності письмового звернення покупця (споживача), обґрунтовано відхилено судами попередніх інстанцій, зважаючи на те, що таке звернення складено без порушень вимог діючого законодавства, оскільки містить прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, її зміст містить в собі суть порушеного питання, а саме існування порушень порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій. Дане письмове звернення підписано заявником із зазначенням дати.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Згідно зі статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

18. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми статей 61,62, 75 80 Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 слід залишити без задоволення.

19. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

20. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.05.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 у справі № 814/268/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду