Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2019 року

Київ

справа №826/5243/16

адміністративне провадження №К/9901/13933/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в письмовому провадження касаційну скаргу ПІ Інвестментс Лімітед (PЕ Investments Limited) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2016 у складі колегії суддів Шостка О.О., Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С. у справі №826/5243/16 за позовом ПІ Інвестментс Лімітед (PЕ Investments Limited) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта банк» Кадирова Владислава Володимирович, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_3 про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ПІ Інвестментс Лімітед (PЕ Investments Limited) (надалі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії та рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова В.В. (надалі по тексту - відповідач, Уповноважена особа) щодо визнання нікчемним Акту про передачу прав та переваг та привілеїв за інвестиційною угодою від 13 лютого 2015 року, який укладений між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та компанією ПІ Інвестментс Лімітед (PE Investments Limited);

- скасувати рішення Уповноваженої особи з приводу визнання нікчемними Акту про передачу прав та переваг та привілеїв за інвестиційною угодою від 13 лютого 2015 року, який укладений між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та компанією ПІ Інвестментс Лімітед (PE Investments Limited).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2016 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ПІ Інвестментс Лімітед (PЕ Investments Limited) відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 року.

В обґрунтування касаційної скарги позивач вказує, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року ухвалена з грубим порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права та без повного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, тобто, є такою, що підлягає скасуванню.

Відзиву на касаційну скаргу відповідачем до суду не подано.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

У ходу розгляду справи судами встановлено, що 13.02.2015 між ПАТ «Дельта Банк» (далі - Банк, Цедент) та компанією ПІ Інвестментс Лімітед (PE Investments Limited) (далі - Правонаступник) укладено Акт про передачу прав та переваг та вигод за інвестиційною Угодою, а саме: Угодою про партнерство та співробітництво, яка була укладена 12.04.2011 між AT «Дельта Банк» CLEVER ASSET MANAGEMENT з однієї сторони та фізичними особами ОСОБА_4, ОСОБА_3 з іншої сторони.

Сторонами в Акті від 13.02.2015 передачі прав та привілеїв по інвестиційній угоді - Угоді про партнерство та співробітництво визначено, що відступлення прав за Угодою здійснюється за 1 (один) долар США.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким строком на 3 місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» - Кадирова В.В.

08 квітня 2015 року Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №71 про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким тимчасову адміністрацію запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно.

Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 03.08.2015 № 147 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» до 02.10.2015 включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В.В. до 02.10.2015 включно.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.10.2015 № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» та розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені статтями 37, 38, 51, ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову В.В. на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.

У грудні 2015 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у AT «Дельта Банк» було повідомлено Позивача про нікчемність укладеного між компанією ПІ Інвестментс Лімітед та АТ «Дельта Банк» Акту про передачу прав та переваг та вигод за інвестиційною угодою, на підставах визначених пунктами 1, 2 та 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 1.1. Акту про передачу прав та переваг та вигод за інвестиційною угодою сторонами погоджено ціну відступлення відповідних прав та переваг, яка становить 1,00 дол. США та отримання яких підтверджується Цедентом з підписанням даного Акту, що спростовує доводи відповідача стосовно безоплатного відчуження майна. Також, суд першої інстанції, зауважив, що відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували, що у межах спірних правовідносин до дня визнання АТ «Дельта Банк» неплатоспроможним, Банк взяв на себе зобов'язання про передачу прав та переваг та вигод за інвестиційною угодою, внаслідок чого став неплатоспроможним.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у позові, суд апеляційної інстанції вказав, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, на підтвердження здійснення оплати 1 (одного) долару США на рахунок AT «Дельта Банк» від ПІ Інвестментс Лімітед (PЕ Investments Limited). За таких обставин, на думку суду апеляційної інстанції, умова про сплату коштів фактично не виконана відповідно до умов Акту від 13.02.2015, тому суд дійшов висновку, що AT «Дельта Банк» безоплатно здійснив відчуження прав та відмовився від майнових вимог за Угодою про партнерство та співробітництво, укладеною 12.04.2011, що було виявлено уповноваженою особою Фонду під час перевірки договорів та за приписами п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є підставою для визнання акту нікчемним.

Також, апеляційний суд вказав, що сторони угоди (Акту відступлення прав) - AT «Дельта Банк» та ПІ Інвестментс Лімітед (PЕ Investments Limited) визначили договірну ціну, як плату за якою передається/відступається право від AT «Дельта Банк» до ПІ Інвестментс Лімітед (PЕ Investments Limited). Вказана обставина свідчить про те, що при укладенні правочину - Акту відступлення прав, сторони не керувались умовами Угоди про партнерство та співробітництво, яка містить порядок визначення майнового права, яке за нею може набуватись. З огляду на вказані обставини, відчуження прав було здійснено, без врахування номінальної вартості прав та привілеїв, які набуває AT «Дельта Банк» за Угодою про партнерство та співробітництво.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно із частинами 1, 2, 10 статті 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу чи рішення, оформленого повідомленням про нікчемність правочину, уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України та частина 3 статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "Банк "Київська Русь" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою Фонду, що здійснює повноваження органу управління банку.

Така позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/12294/16 від 11 квітня 2018 року, № 910/24198/16 від 16 травня 2018 року, № 819/353/16 від 04 липня 2018 року, № 802/8351/16-а від 31 жовтня 2018 року.

Оскільки рішення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, таке рішення не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб внаслідок його прийняття. Таким чином, права позивача у цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами цього банку як юридичної особи.

Із зазначеного можна зробити висновок, що права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Отже, встановлена правова природа такого рішення (повідомлення про нікчемність правочину) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог щодо визнання протиправними дії та рішення Уповноваженої особи щодо визнання нікчемним Акту про передачу прав та переваг та привілеїв за інвестиційною угодою від 13 лютого 2015 року, які не можуть бути розглянуті в судовому порядку.

Згідно зі статтею 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 343, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПІ Інвестментс Лімітед (PЕ Investments Limited) задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2016 року у справі № 826/5243/16 скасувати, а провадження у справі закрити.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз ,

Судді Верховного Суду