Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 листопада 2018 року

Київ

справа №639/2221/17

адміністративне провадження №К/9901/22135/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду міста Харкова від 26 квітня 2017 року (суддя Гаврилюк С.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року (судді Старосуд М.І., Лях О.П., Яковенко М.М.) у справі за її позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі - управління ПФУ) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій управління ПФУ від 11 листопада 2016 року протокол № 43 та зобов'язати управління ПФУ провести перерахунок пенсії з 01 грудня 2015 року, як державному службовцю із збереженням проценту нарахування пенсії на момент її початкового призначення.

Жовтневий районний суд міста Харкова постановою від 26 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовив.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 червня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що на час звернення позивачки за перерахунком пенсії правових підстав для його проведення не було, оскільки Закон України від 10 грудня 2015 року № 889 VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), який набрав чинності 01 травня 2016 року, не передбачав перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням окладів.

ОСОБА_1 не погодилася із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і звернулася із касаційною скаргою про їх скасування та ухвалення нового рішення - про задоволення позовних вимог.

Покликається на те, що вона має право на перерахунок пенсії відповідно до законодавства, яке діяло на момент її призначення. Указує на недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод за Основним Законом. Зазначає, що суди не в повній мірі дослідили докази, дали їм неналежну оцінку. Посилається також на те, що колегія суддів, яка розглянула її справу в апеляційній інстанції, раніше вже ухвалювала рішення в аналогічних справах не на користь позивачки, що свідчить про сформовану раніше позицію не в інтересах позивачів.

Управління ПФУ подало заперечення на касаційну скаргу, в яких указує на відсутність правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачки. Зазначає про поширення дії Закону України від 02 березня 2015 року № 213 VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213-VІІІ) на спірні відносини, який скасував призначення та перерахунок пенсій, що були передбачені статтями 37, 371 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ). Просить залишити без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що позивачка з 2003 року перебуває на обліку в управлінні ПФУ і отримує пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ.

10 листопада 2016 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з 01 грудня 2015 року у зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям та надала довідку про заробітну плату з прокуратури Харківської області від 09 листопада 2016 року № 18-749.

Управління ПФУ рішенням комісії від 11 листопада 2016 року, оформлене протоколом № 43, відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю підстав для такого перерахунку.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивачка звернулася до суду.

Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Відповідно до частин другої та п'ятої статті 37 Закону № 3723-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» від 16 січня 2003 року № 432-IV) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Така редакція статті 37 Закону № 3723-XII (чинного станом на дату призначення пенсії) існувала після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктами «а» та «б» підпункту 2 пункту 37 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до статті 371 Закону № 3723-XII (в редакції, чинній до 01 січня 2015 року) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Пунктами 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (у редакції, чинній до 15 грудня 2015 року; далі - постанова № 865) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Отже, станом на дату призначення позивачці пенсії державного службовця чинне на той час законодавство передбачало умови і порядок перерахунку її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою.

Проте надалі законодавче регулювання цих відносин зазнало змін.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (набрав чинності з 01 січня 2015 року) статтю 371 Закону № 3723-XII викладено у новій редакції, а саме встановлено, що «умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Отож, станом на дату звернення позивачки із заявою про перерахунок пенсії положення статті 371 Закону № 3723-XII, які встановлювали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою, та визначали порядок і умови для такого перерахунку, скасовано. Водночас питання щодо перерахунку пенсій державних службовців віднесено до відання Кабінету Міністрів України, який ще не бачить підстав стосовно настання умов та встановлення порядку перерахунку пенсій державним службовцям.

Порядок перерахунку пенсій державних службовців у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України було передбачено згаданою вище постановою № 865.

Проте з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - постанова № 1013) з постанови № 865 виключено пункт 4 (щодо умов перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 3723-XII), а пункт 5 цієї постанови (щодо форми довідки для перерахунку) змінено.

Таким чином, з 01 грудня 2015 року - початку застосування постанови № 1013, якою пункт 4 постанови № 865 виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 889-VIII, який інакше врегульовує правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1 рп/99 цей Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Оскільки законодавством, чинним на час звернення ОСОБА_1 за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.

Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений Верховним Судом України у постанові від 07 листопада 2017 року у справі № 398/4332/16-а, Верховним Судом у постановах від 23 січня 2018 року у справі № 745/458/16-а, від 13 лютого 2018 року у справі № 697/2282/17 та від 21 лютого 2018 року у справі № 638/19513/16-а.

Інші доводи касаційної скарги не впливають на правильні по суті рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу позивачки слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341, 342, 343, пунктом 1 частини першої статті 349, статтями 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Жовтневого районного суду міста Харкова від 26 квітня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді: Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко