Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.04.2019 року у справі №420/5553/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2019 року

Київ

справа №420/5553/18

адміністративне провадження №К/9901/13589/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., судді Желєзного І. В., судді Коваленко Н. В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за заявою Ради об'єднання садівничих кооперативів масиву "Кароліно-Бугаз ", Громадської організації "Успішна Затока" про забезпечення адміністративного позову до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради, треті особи: Садівниче товариство "Янтарна гроздь", Громадська організація "Пляжи Затоки" про визнання незаконним та скасування рішення за касаційною скаргою Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Лук'янчук О. В., Градовського Ю. М., Турецької І. О. від 15 квітня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року Громадська організація "Успішна Затока" та Рада об'єднання садівничих кооперативів масиву "Кароліно-Бугаз" (далі - ГО "Успішна Затока", РОСК "Кароліно-Бугаз", заявники) подали до суду заяви про забезпечення позову, в яких просили суд вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії рішення Затоківської селищної ради № 823 від 11 жовтня 2018 року "Про затвердження проекту містобудівної документації - детального плану території", яким затверджено проект містобудівної документації - проект детальних планів території розміщення індивідуальної дачної забудови, земельних ділянок для садівництва зі створенням паркових зон та об'єктів рекреаційного призначення в смт. Затока на території Лиманського району від межі смт. Затока з Овідіопольським районом Одеської області до ОК ДТ "Перлина" обмеженою існуючою лінією забудови та Чорним морем;

- зупинення дії рішення Затоківської селищної ради № 824 від 11 жовтня 2018 року "Про затвердження проекту містобудівної документації - детального плану території", яким затверджено проект детального плану території розміщення індивідуальної дачної забудови і земельних ділянок для садівництва зі створенням паркових зон та об'єктів рекреаційного призначення в смт. Затока на території Лиманського району в межах: від СТ "Янтарна груздь" (ділянка №139- №152) до Дністровського лиману;

- зупинення дії рішення Затоківської селищної ради № 825 від 11 жовтня 2018 року "Про затвердження проекту містобудівної документації - детального плану території", яким затверджено проект містобудівної документації - проект детального плану території розміщення індивідуальної дачної забудови зі створенням паркових зон та об'ємів рекреаційного призначення, а також об'єктів громадського та оздоровчого призначення в смт. Затока м. Білгород-Дністровського Одеської області в межах кварталів по бульвару Золотий беріг, 29-31 до Чорного моря, по бульвару Золотий беріг (від ОК ДТ "Перлина" до Чорного моря);

- заборони до набрання законної сили судовим рішенням по цій справі Затоківській селищній раді та її виконавчому комітету вчиняти дії на реалізацію оскаржуваних рішень від 11 жовтня 2018 року, якими було затверджено проекти містобудівної документації - детальних планів території в межах смт. Затока м.

Білгород-Дністровський, а саме: надавати згоду на розроблення проектів землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність чи оренду, затверджувати проекти землеустрою, приймати рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду, надавати містобудівні умови та обмеження, затверджувати містобудівну документацію, детальних планів території розміщення індивідуальної дачної забудови земельних ділянок для садівництва зі створенням паркових зон та об'єктів рекреаційного призначення в межах смт. Затока на території Лиманського району від межі смт. Затока з Овідіопольським районом Одеської області до ОК ДТ "Перлина" обмеженою існуючою лінією забудови та Чорним морем, на території Лиманського району в межах: від СТ "Янтарна груздь" (ділянка № 139 - № 152) до Дністровського лиману, а також в межах кварталів по бульвару Золотий беріг, 29-31 до Чорного моря, по бульвару Золотий беріг (від ОК ДТ "Перлина" до Чорного моря).

В обґрунтування необхідності забезпечення адміністративного позову заявники зазначили, що оскаржувані рішення селищної ради можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та екологічної безпеки мешканців селища Затока, оскільки ними фактично змінюється існуючий правовий режим прибережних зон Чорного моря та Дністровського лиману. Також, заявники зазначили, що оскаржувані рішення очевидно суперечать будівельним нормам України; надаючи дозвіл на розробку відповідної містобудівної документації та затвердження таких детальних планів територій смт. Затока з розміщенням на території, призначеній для стаціонарної рекреації, дачних забудов, Затоківська селищна рада здійснила підміну понять та створила передумови для приватизації таких рекреаційних зон (пляжів), що суперечить закону; за своїми правовими наслідками нівелює можливість повернення територіям їх первинного стану та потягне процес реалізації спірних рішень та прийняття заздалегідь неправомірних та незаконних рішень відповідачем відносно невизначеного кола осіб, які не приймають участь у справі та множинність судових справ у майбутньому.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року відмовлено в задоволенні заяв Громадської організації "Успішна Затока" та Ради об'єднання садівничих кооперативів масиву "Кароліно-Бугаз" про забезпечення позову.

Відмовляючи у задоволенні заяв про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що наявність очевидних ознак протиправності рішення відповідача, на які посилаються заявники у своєму клопотанні про забезпечення позову, може бути встановлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за наслідком розгляду справи по суті.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року апеляційні скарги ГО "Пляжі Затоки ", РОСК "Кароліно-Бугаз ", ГО "Успішна Затока" задоволено частково, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення заяви Ради об'єднання садівничих кооперативів масиву "Кароліно-Бугаз", Громадської організації "Успішна Затока" про забезпечення позову шляхом:

зупинення дії рішень Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради від 11 жовтня 2018 року № 823,824,825 "Про затвердження проекту містобудівної документації - детальних планів території в межах смт. Затока м.

Білгород-Дністровський" до вирішення справи по суті;

заборони Затоківській селищній раді вчиняти дії на реалізацію оскаржуваних рішень від 11 жовтня 2018 року № 823,824,825 "Про затвердження проекту містобудівної документації - детальних планів території в межах смт. Затока м.

Білгород-Дністровський", а саме: надавати згоду на розроблення проектів землеустрою щодо передачі земельних ділянок у власність чи оренду, затверджувати проекти землеустрою, приймати рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду, затверджувати містобудівну документацію, детальних планів території розміщення індивідуальної дачної забудови земельних ділянок для садівництва зі створенням паркових зон та об'єктів рекреаційного призначення в межах смт.

Затока на території Лиманського району від межі смт. Затока з Овідіопольським районом Одеської області до ОК ДТ "Перлина" обмеженою існуючою лінією забудови та Чорним морем, на території Лиманського району в межах: від СТ "Янтарна гроздь" (ділянка № 139 - № 152) до Дністровського лиману, а також в межах кварталів по бульвару Золотий беріг, 29-31 до Чорного моря, по бульвару Золотий беріг (від ОК ДТ "Перлина" до Чорного моря) - до набрання законної сили судового рішення по даній справі.

Задовольняючи частково апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, у разі його задоволення, з огляду на зміну призначення територій природоохоронних та берегозахисних зон, формування потенційних об'єктів (земельних ділянок), передачу прав власності на них третім особам, що за своїми правовими наслідками нівелює можливість повернення відповідним територіям їх первинного стану.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради звернулася з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано 08 травня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 420/5553/18, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.

Від РОСК "Кароліно-Бугаз" надійшло клопотання про участь представника у розгляді заяви про забезпечення позову у касаційному порядку у судовому засіданні. У задоволенні цього клопотання відмовлено ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2019 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 11 жовтня 2018 року Затоківською селищною радою прийняте рішення "Про затвердження проектів містобудівної документації - детальних планів території в межах смт. Затока м. Білгород-Дністровський", яким:

1) затверджено містобудівну документацію детальних планів території розміщення індивідуальної дачної забудови, земельних ділянок для садівництва зі створенням паркових зон та об'єктів рекреаційного призначення в межах смт. Затока на території Лиманського району в межах наступних територій: від межі смт. Затока із Овідіопольським районом Одеської області до ОК ДТ "Перлина", обмеженою існуючою лінією забудови та Чорного моря; по бульвару Золотий беріг, 37 "а"/40-37 "а "/95 до Чорного моря; по бульвару Золотий беріг, 67 "а" - 91 до Чорного моря; по бульвару Золотий беріг, 130/40 - до вулиці Лазурна, 1/22. обмеженої землями Укрзалізниці та Чорним морем; від СТ "Янтарна гроздь" (ділянка № 139- № 152) до Дністровського лиману; по вулиці Вокзальна, 52 "а"/27-56, обмеженої землями кемпінгу "Кароліно" та Автодорогою Р70;

2) затверджено містобудівну документацію, детальний план території розміщення індивідуальної дачної забудови, зі створення паркових зон та об'єктів рекреаційного призначення в межах смт. Затока на території Сонячного району, в межах наступної території: по вулиці Лазурна, 1/22-13/1, обмеженої землями Укрзалізниці та Чорним морем"

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, дійшов до помилкового висновку про пропорційність та адекватність застосованого засобу. Крім того, скаржник посилається на відсутність будь-яких доказів на підтвердження наявності очевидної небезпеки заподіяння позивачу шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливістю захисту прав, свобод та інтересів без забезпечення позову.

Також скаржник зазначає, що зупинення дії оскаржуваного рішення до розгляду справи по суті може завдати ще більшої шкоди, оскільки це впливає на інфраструктурний розвиток селища Затока, розвиток його рекреаційної зони, на його туристичну привабливість, а відтак і на дохідну частину місцевого бюджету.

Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради не надходило, що відповідно до частини 4 статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина 2 статті 150 КАС України).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, частково задовольняючи апеляційну скаргу та приймаючи рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішень Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради від 11 жовтня 2018 року № 823,824,825 "Про затвердження проекту містобудівної документації - детальних планів території в межах смт. Затока м. Білгород-Дністровський" до вирішення справи по суті та заборони вчиняти будь-які дії, пов'язані з реалізацією вказаного рішення, апеляційний суд дійшов до висновку, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову, у разі встановлення в судовому порядку незаконності рішень про затвердження проекту містобудівної документації - детальних планів території в межах смт. Затока м. Білгород-Дністровський, можлива незаконна забудова території, а відтак - завдання шкоди, у тому числі матеріальної, як окремим особам-забудовникам так і територіальній громаді в цілому.

Однак, колегія суддів вважає такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій передчасним з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Пунктом 42 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як, зокрема, затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Згідно з положеннями абзацу другого частини 1 статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Відтак, затверджуючи детальні планів території в межах смт. Затока, Затоківська селищна рада діяла в інтересах територіальної громади селища та на виконання своїх повноважень з метою упорядкування забудови території, забезпечення її інфраструктурного розвитку та підвищення туристичної привабливості.

При цьому конкретних фактів порушення прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, очевидність заподіяння шкоди таким інтересам прийняттям оскаржуваного рішення у заявах про забезпечення позову не наведено, оскільки йдеться лише про ймовірність та припущення можливості настання таких порушень без посилання на конкретні факти.

Стосовно висновків апеляційного суду про очевидну протиправність оскаржуваного рішення селищної колегія суддів зазначає наступне.

Так, повноваження Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради регулюються, зокрема, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про регулювання містобудівної діяльності", зі змісту яких вбачається право відповідача приймати оскаржуване рішення в установленому порядку, у випадках та з підстав, визначених законом (статті 2, 10, 25, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 19, 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Відтак, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

На цій підставі колегія суддів доходить до висновку, що судом апеляційної інстанції надано неправильну правову оцінку підставам застосування заходів забезпечення адміністративного позову, заявленим у заяві про забезпечення позову, на відповідність їх вимогам частини 2 статті 150 КАС України і, як наслідок, застосовано заходи забезпечення позову без наявності хоча б однієї з підстав, визначених частиною 2 статті 150 КАС України. При цьому, суд першої інстанції прийняв рішення, яке відповідає закону, оскільки дійшов правильного висновку про те, що відповідність винесеного рішення і наказу критеріям правомірності, підлягає дослідженню при судовому розгляді, а не при вирішенні питання про наявність підстав для забезпечення позову, у зв'язку з чим задоволення такої заяви призведе до фактичного вирішення справи по суті без розгляду справи, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у заявах про забезпечення адміністративного позову не наведено конкретних обґрунтувань порушення прав юридичних чи фізичних осіб із обов'язковим підтвердженням цього відповідними доказами, а також посилання на явну протиправність оскаржених рішень закону, яка може бути встановлена лише під час розгляду справи по суті є безумовною підставою для відмови у застосуванні попереднього судового захисту у вигляді забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З огляду на це, колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційна скарга Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради підлягає задоволенню, рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити у силі.

Враховуючи, що касаційний суд ухвалює рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, у силу частини 2 статті 139 КАС України з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Зважаючи на відсутність документального підтвердження понесених суб'єктом владних повноважень вищезазначених витрат, підстав для їх стягнення з позивача немає.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради задовольнити.

Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року скасувати.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року залишити у силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я. О. Берназюк

Судді: І. В. Желєзний

Н. В. Коваленко