Порядок виправлення помилки у свідоцтві про право власності на житло

Досить частими є випадки, коли при оформленні спадщини нотаріус виявляє помилку у свідоцтві про право власності на житло, і не приймає таке свідоцтво. Або ж самі власники виявляють помилки у своєму свідоцтві про право власності чи іншому правовстановлюючому документі.

Тому, не втрачає своєї актуальності питання про те, як же виправити помилки у свідоцтві про право власності на житло чи іншому правовстановлюючому документі.

Слід зазначити, що існує два способи виправлення такої помили:

• несудовий (шляхом звернення до органу, який видав правовстановлюючий документ),
• та судовий порядок (шляхом встановлення належності правовстановлюючого документа особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті).

Найпростішим варіантом виправлення помилки у правовстановлюючому документі (свідоцтві тощо) є звернення до органу, який видав такий документ з відповідною заявою. У заяві необхідно обов’язково вказати суть виявлених помилок, та додати документи, які підтверджують зазначені помилки.

Органи, що видали правовстановлюючий документ, можуть виправити помилку в такому документі лише у тому разі, якщо в документах, на підставі яких видавався правовстановлюючий документ даної помилки не було, і помилка була допущена саме з вини органу, який видав правовстановлюючий документ (технічна помилка).

Якщо ж в документах на підставі яких відповідним державним органам було видано правовстановлюючий документ також наявна помилка, встановити належність правовстановлюючих документів може тільки суд.

Також судовий порядок встановлення факту належності правовстановлюючого документу залишається єдиним способом усунення перешкод у реалізації прав власника у тому разі якщо у виправленні помилки відмовлено, або орган, який видав документ ліквідовано, а орган в якому знаходиться архівна реєстраційна справа не наділений повноваженнями виправляти такі помилки.

Отже, якщо виправити помилку несудовим способом неможливо, необхідно звернутися до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Зазначена заява розглядається судом у більш спрощеному порядку, порівнюючи з розглядом позовних заяв, а саме в порядку окремого провадження за правилами, встановленими для розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У заяві необхідно обов’язково вказати якими доказами підтверджується той факт, що у правовстановлюючих документах дійсно допущено помилку, а також обґрунтувати з яких причин неможливо виправити помилку в інший спосіб, відмінний від судового.

Суд розглядає справу про встановлення фактів, якщо:

• згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян,
• чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
• заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
• а також якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

До заяви обов’язково необхідно додати документ, що підтверджує сплату судового збору. Розмір судового збору для фізичних осіб становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду. Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» установлено станом на 1 січня 2017 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1600 гривень. Отже, за подання в 2017 році фізичною особою заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 320 грн.