Податок на нерухомість. У 2021 році українців чекають нові платіжки

Парламентський податковий комітет хоче переписати механізм обрахування податку на нерухомість. З такою пропозицією виступив голова комітету Данило Гетьманцев.

До чого готуватися українцям вже в наступному розцовіла нам розповіла адвокат, керівник напрямку податкового консалтингу ЮК Legal House Галина Пилипенко.

Відповідно до змін, які пропонуються до прийняття відповідно до заяв голови комітету Верховної ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, податок на нерухоме майно будуть сплачувати фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти або представництва нерезидентів власники житлової або нежитлової нерухомості.

В тому числі окремо передбачено, що податок зобов’язані сплачувати і власники часток об’єктів нерухомості.

Оподатковуватися будуть також об’єкти, будівництво яких завершено та які використовуються або можуть використовуватися за своїм призначенням, але які не зареєстровані в установленому порядку як об’єкти нерухомості.

"Сума податку на нерухоме майно буде обчислюватися, виходячи з бази оподаткування та відповідної ставки податку. Базою оподаткування при цьому буде вже не площа об’єкту нерухомості, а оціночна вартість об’єкта житлової/нежитлової нерухомості, в тому числі його частки, визначена станом на перше число базового податкового періоду (року), а у випадку набуття права власності на об’єкт нерухомості протягом податкового року – на дату такого набуття", – каже розповіла адвокат, керівник напрямку податкового консалтингу ЮК Legal House Галина Пилипенко.

Згадайте новину: В Украине поднимут налог на недвижимость c 2021 года

Оціночна вартість визначатиметься суб’єктами оціночної діяльності. Задля упорядкування цієї процедури до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» пропонується ввести окремий вид оцінки майна - масову оцінку майна, під якою розуміється процес визначення оціночної вартості для групи/груп об’єктів нерухомого майна. Саме результати масової оцінки майна використовуватимуться для цілей оподаткування.

Перелік суб’єктів оціночної діяльності, які матимуть право здійснювати масову оцінку майна буде визначений Фондом держмайна України та затверджений Кабінетом Міністрів України. Так само Кабміном буде затверджуватися і звіт про масову оцінку майна.

Масова оцінка майна буде проводитись з дотриманням відповідної періодичності:

• для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, розташованих в межах населених пунктів – один раз на 5 років;
• для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, розташованих за межами населених пунктів – один раз на 10 років.

"Інформація про оціночну вартість об’єктів нерухомості буде передаватися органам Державної податкової служби Фондом держмайна до 10 січня кожного року", – зауважила нам Галина Пилипенко.

Ставки податку як і раніше встановлюватимуться рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад таким чином:

• для житлової нерухомості – у розмірі, що не перевищує 0,2 відсотка відповідної бази оподаткування;
• для нежитлової нерухомості 0,3 відсотка відповідної бази оподаткування.

Якщо у власності фізичної особи станом на 1 січня звітного (податкового) року перебуває більше 5 об’єктів житлової нерухомості, ставка податку, визначена рішенням органу місцевого самоврядування, для шостого і кожного наступного з об’єктів нерухомості за збільшенням їх оціночної вартості застосовується з коефіцієнтом 3.

"Передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради ОТГ наділяються правом встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території, у вигляді зменшення розміру ставки податку або запровадження режиму звільнення від оподаткування", – додала Галина Пилипенко.

Згадайте новину: Когда можно не платить налог на недвижимость, и пора спорить с ГФС

Не підпадатимуть під оподаткування лише:

об’єкти житлової нерухомості (їх частки), які належать пенсіонерам, особам з інвалідністю, ветеранам війни та праці, малолітнім/неповнолітнім або недієздатним особам, за умови, що у власності таких осіб перебуває лише один об’єкт нерухомості та оціночна вартість якого не перевищує:

• для квартири – 300 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, для населених пунктів з числом жителів більше 1 млн. осіб, та 100 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - для населених пунктів с числом жителів менше 1 млн. осіб;
• для житлових будинків – 600 МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, для населених пунктів з числом жителів більше 1 млн. осіб, та 250 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, - для населених пунктів з числом жителів менше 1 млн. осіб.

При цьому така пільга не застосовується, якщо вказані об’єкти житлової нерухомості надані їх власниками в оренду, лізинг, позичку або інше право користування по цивільно-правовим договорам (незалежно від форми їх укладання), або вони використовуються їх власниками в підприємницькій діяльності з метою отримання прибутку.

Новинкою запропонованого підходу до податку на нерухомість є порядок його обчислення та сплати.

Для усіх платників податків сума податку на нерухоме майно визначатиметься контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилатимуться платнику податку контролюючим органом до 1 лютого (було до 1 липня) року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

"Зважаючи на це, у власників нерухомості не буде обов’язку самостійно вираховувати суму податку і сплачувати його, а обов’язок такої сплати виникатиме фактично лише після отримання ППР. При цьому якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення до 1 лютого року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), платники податків звільнятимуться від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання. Проте це не позбавлятиме контролюючі органи в майбутньому, після набрання чинності змінами, права нараховувати платнику суму податків із застосуванням строку давності, передбаченого ПК України (1095 днів), тобто за останні 3 роки, якщо відповідний податок не був нарахований", – зауважила Галина Пилипенко.

Згадайте новину: В Украине по-новому взыщут налог на недвижимость. Кто заплатит больше

Якщо платник податку не погоджується з сумою податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом, він може звернутися до суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об’єкта та обрати суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) шляхом використання Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності або Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Важливо, що таке звернення не звільняє платника податку від обов’язку сплатити визначену у податковому повідомленні-рішенні суму податкових зобов’язань з податку.

"Лише у випадку, якщо за результатом проведеної оцінки, на звернення платника, буде встановлено, що ринкова вартість оціненого об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, частки, є меншою від визначеної у податковому повідомленні - рішенні, надміру сплачені суми грошових зобов’язань з податку підлягатимуть поверненню такому платнику податку", – каже Галина Пилипенко.

Строки сплати податку.

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно сплачуватиметься протягом 30 календарних днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (для усіх платників податків).

"Проаналізувавши положення проекту змін до ПК України, ми прогнозуємо, що суми податку, які підлягатимуть сплаті, будуть дещо більшими, аніж на сьогодні. Проте запропонований ініціаторами змін підхід є більш економічно обґрунтований. Фактичний розмір податку буде безпосередньо залежати від загальних ознак об’єктів нерухомості певного типу, їх місцезнаходження. Адже справедливо, що 2 кімнатна квартира у новому будинку у центрі Києва має більший економічний потенціал для свого власника, ніж квартира такої ж площі у «хрущівці» на околиці столиці",– підмітила Галина Пилипенко.

Для порівняння розрахуємо суми податку для приватного житлового будинку м. Києва, оціночна вартість якого (встановлена при укладенні договору купівлі-продажу) становить 5 900 000 грн., загальна площа – 160 м².

Підхід відповідно до ПК України:

4723*1,5%*0,75 (коефіцієнт для м. Києва) = 53,13 грн за 1 м².

160 – 120 (пільгова площа) = 40 м² (оподатковувана площа)

53,13*40= 2125 грн.

Сума податку за 2020 р.: 2125 грн.

«Новий» підхід:

0,2%*0,75*5900000 = 8850 грн.

Сума податку за рік складатиме 8850 грн.

"Наведений розрахунок, звичайно є умовним. Оскільки оціночна ринкова вартість, визначена для конкретного об’єкту, не завжди буде співпадати з вартістю за масовою оцінкою, коли оцінці підлягатимуть одночасно цілі групи об’єктів. Крім того, якщо запропоновані зміни будуть впроваджені, то органом місцевого самоврядування можуть бути передбачені інші ставки, аніж максимальні, встановлені ПК, або інші пільгові коефіцієнти. Проте вже і зараз можна передбачити, що податкове навантаження відрізнятиметься від того, яке діє сьогодні, причому у більшу сторону", – зазначила нам Галина Пилипенко.

Джерело: юридичний ресурс Протокол