Податкова скасувала статус платника ПДВ фермерського господарства. Успішний досвід скасування рішення податкової (Київський апеляційний адміністративний суд від 24 січня 2017р. у справі № 823/1823/16)

Фабула судового акту: Отримано постанову Київського апеляційного адміністративного суду по справі за якою адвокатом Новіковим Ярославом відстояно позицію клієнта у спорі з податковим органом.

В листопаді 2016 року рішенням податкової анульовано реєстрацію клієнта – позивача платником ПДВ на підставі п.п. «г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України у зв’язку з тим, що протягом останніх 12 послідовних податкових місяців позивач не подавав податкові декларації та подавав декларації з «нульовими» показниками. Не погоджуючись з таким, клієнт подав позов до суду але рішення було винесено не на його користь.

Не погоджуюсь с таким позивачем було подано апеляційну скаргу, результатом якої було постановлено рішення про задоволення скарги позивача виходячи з наступного.

Позивач в суді першої інстанції надав докази відправлення до відповідача податкової декларації з ПДВ \звичайної\ та податкової декларації з ПДВ \за спеціальним режимом\ але в різні дні \частинами\ в межах строку для подання місячної звітності. При цьому в деклараціях було відображено поставку товару з додаванням відповідних розшифровок. Натомість відповідач надав свої роздруковані \прийняті\ декларації з «нульовими» показниками мотивуючи тим, що в межах звітного періоду позивачем було надано, нібито, уточнену декларацію \в день, коли позивачем було відправлено другу частину місячної звітності\.

Питання в тому, що судом першої інстанції не повній мірі було з’ясовано дану обставину з урахуванням того, що, відповідно до порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, кожна декларація має свою позначку \код\ та ознаку \ наприклад, «звітна», «нова звітна»\. Більш того, не вказано чому враховано саме докази відповідача не враховано докази позивача при ухвалені судового рішення, як того вимагає ст.138 КАС України.

Тому, декларація позивача не була уточненою, як помилково було зазначено судом першої інстанції. А відтак, у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення про анулювання реєстрації ПДВ на підставі вказаної норми закону.

Таким чином, в січні 2017 року Київським апеляційним адміністративним судом було скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду, а статус платника ПДВ позивача відновлено.

Посилання на судове рішення: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64367557

15 лютого 2017 року адвокат BSB Partners Новіков Ярослав

Аналізуйте судовий акт: Платник податку без санкцій та податкових донарахувань може реалізовувати продукцію нижче собівартості, якщо доведе економічні причини або ділову мету таких господарських операцій (ВАСУ від 15 червня 2016р. у справі № 812/1272/15)

Звіт або декларація вважаються поданими з моменту отримання квитанції № 1, а фіскальний орган при направленні квитанції №2 повинен довести в чому саме допущені помилки платником податків (Київський апеляційний адміністративний суд №826/24295/15)

Адміністративний суд перевіряє обгрунтованість лише тих висновків, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу рішення, що оскаржується (ухвала ВАСУ від 19 червня 2014р.)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 823/1823/16 Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.І.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фермерського господарства «Артеміда.Лад» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року в справі за адміністративним позовом фермерського господарства «Артеміда.Лад» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання неправомірними дій та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Фермерське господарство «Артеміда.Лад» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними дій щодо винесення рішення про анулювання статусу платника ПДВ позивача; скасування рішення, яким анульовано статус платника ПДВ позивача; зобов'язання відновити позивачу статус платника ПДВ.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Смілянської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області № 1 від 22.11.2016 анульовано реєстрацію позивача платником ПДВ на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що протягом останніх 12 послідовних податкових місяців позивач не подавав податкові декларації та подавав декларації з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що спірне рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що даним рішенням анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ФГ «Артеміда.Лад» на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Згідно з п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Як вбачається з матеріалів справи, податкові декларації з ПДВ за період з листопада 2015 року до липня 2016 року позивачем не подавались. При цьому декларації за серпень-вересень подані позивачем з нульовими показниками.

02.11.2016 позивачем подано контролюючому органу декларацію з ПДВ за жовтень 2016 року за спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, в якій відображено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 4 грн. та суму ПДВ, яка спрямовується на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування в розмірі 16 грн., а також сплачено у повному обсязі задекларовані суми податку.

В подальшому, 21.11.2016 позивачем подано контролюючому органу в електронному вигляді загальну декларацію з ПДВ за жовтень 2016 року з нульовими показниками.

Разом з тим, судом першої інстанції зроблено висновок, що декларація, подана 21.11.2016 є уточнюючою, а тому такою декларацією позивач фактично відкоригував показники раніше поданої ним декларації з ПДВ за жовтень 2016 року від 02.11.2016.

В зв'язку з цим, на думку суду першої інстанції, протягом 12 послідовних податкових місяців позивач не подавав контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та подавав такі декларації, які свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, а тому спірне рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Відповідно до п. 4.10 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 № 516, зі змінами, у випадку, якщо після подачі декларації (незалежно від способу подачі) за звітний період платник податків подає нову декларацію із виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, передбачені п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються.

Така декларація заноситься до бази даних адресата звітності з ознакою «Звітна нова» (якщо це передбачено формою) та «Звітна» (якщо інше не передбачено формою), а надана раніше звітність отримує ознаку «Історія подання».

Як вбачається з матеріалів справи, декларація подана позивачем 21.11.2016 має відмітку «Звітна», а не «Звітна нова», хоча формою декларації таку відмітка теж було передбачено.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі - Порядок № 21).

Так, відповідно до п.4 Розділу І Порядку № 21 усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію з позначкою « 0110», у якій відображаються розрахунки з бюджетом (далі - декларація 0110).

Згідно з п. 5 Розділу І Порядку № 21 платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110, подають податкову декларацію з позначкою « 0121» / « 0122» / « 0123» (далі - декларація 0121 - 0123), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що суб'єкти «спецрежиму» повинні подавати до органу податкової служби Декларацію з ПДВ (скорочену). У цю Декларацію включаються тільки ті операції, які торкаються спеціального режиму. Операції, що не стосуються «спецрежиму», а також операції відшкодування ПДВ, пов'язаного з експортом, відображаються в «загальній» Декларації з ПДВ.

Крім того, відповідно до п.п. 1, 2 Розділу V Порядку № 21 1. Декларація складається із вступної частини, службових полів, трьох розділів та обов'язкових додатків.

Вступна частина.

У спеціальному полі для відміток про тип декларації (рядки 011, 012) у другій колонці проставляється позначка "х" у рядку спеціального поля, яке відповідає типу декларації. Перша колонка спеціального поля містить код типу декларації, третя - назву типу декларації.

У спеціальних полях для відміток рядків 0110 - 0130 проставляється позначка "х":

у полі 0110 декларації, у якій відображаються розрахунки з бюджетом;

у полях 0121 - 0123 декларації платника податку - сільськогосподарського підприємства, який застосовує спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, для тих видів діяльності, які провадить таке сільськогосподарське підприємство;

у полі 0130 декларації платника податку - сільськогосподарського підприємства, який відповідає вимогам статті 209 розділу V Кодексу, але не обрав спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства і рибальства та реалізує молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах.

Як було зазначено вище, позивачем було подано дві декларації за жовтень 2016 року, а саме: першу - від 02.11.2016 з відміткою « 0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства», та другу - від 21.11.2016 з відміткою « 0110 Загальна», як це передбачено п. 5 Розділу І Порядку № 21.

Таким чином, декларація позивача за жовтень 2016 року від 21.11.2016 не є уточнюючою, як помилково це було зазначено судом першої інстанції.

Отже, у відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 22.11.2016 № 4946/23-04-12-035, виходячи з пп. «г» п. 184.1. ст. 184 Кодексу.

Разом з тим, вимога позивача про зобов'язання Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області поновити фермерському господарству «Артеміда.Лад» статус платника податку на додану вартість не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до п. 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року № 1130 у разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей: якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється; якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ; якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту «в» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу; якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.

Таким чином, у разі скасування рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 22.11.2016 № 4946/23-04-12-035 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість фермерського господарства «Артеміда.Лад» поновлення реєстрації платника податку на додану відбувається у спосіб, визначений вказаною нормою права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про часткове задоволення позовних вимог фермерського господарства «Артеміда.Лад».

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу фермерського господарства «Артеміда.Лад» задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги фермерського господарства «Артеміда.Лад» - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області щодо винесення рішення про анулювання статусу платника податку на додану вартість фермерського господарства «Артеміда.Лад».

Визнати протиправним та скасувати рішення Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 22.11.2016 № 4946/23-04-12-035 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість фермерського господарства «Артеміда.Лад».

В іншій частині позовних вимог фермерського господарства «Артеміда.Лад» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.