Персональна відповідальність головної посадової особи органу місцевого самоврядування - Кличка В. В. (Київський апеляційний адміністративний суд у справі № 826/8112/16 від 12 грудня 2017р.)

Фабула судового акту: Представляю першу "правильну" постанову КААС, де за бездіяльність Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) несе відповідальність міський голова В. Кличко.

Звісно реальної прямої відповідальності немає - суд просто встановив протиправну бездіяльність посадовця.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" - сільські, селищні, міські, районні у місті, районні та обласні ради, сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної та обласної ради мають право зворотної вимоги (регресу) до посадової особи місцевого самоврядування, яка заподіяла шкоду територіальній громаді, у розмірах і порядку, визначених законами України та статутами територіальних громад, прийнятими відповідно до законів України.

Навряд таким правом скористається більшість Київради по відношенню до міського голови.

Тим не менше, з місцевого бюджету Київської міської ради за бездіялність головної посадової особи стягнуть судові витрати у сумі 4409,60 грн., які є власністю територіальної громади, і це ще суд не все порахував (є витарти у суді апеляційної інстанції також).

Зазначене рішення кардинально відрізняється від інших, де у зазначеній категорії справ, як правило, відповідачем виступає саме колегіальний орган (ОМС), який не розглянув земельне питання у передбачений Законом строк. Це рішення надає відповідь про причину такої бездіяльності колегіального органу, оскільки Законом не передбачений механізм забезпечення підготовки відповідного проекту рішення самим ОМС. Також такий спосіб захисту (стягнення судових витрат та персоналізація вини) є найбільш дієвим на сьогоднішній день інструментом примусу колегіально безвідповідального органу.

Враховуючи системну помилку міського голови у питаннях організації своєчасного виготовлення відповідних проектів рішень, та наявність вже не одного подібного рішення суду виникає питання до правоохоронних органів, чи будуть вони вбачати ознаки злочину у бездіяльності головної посадової особи ОМС, встановленому судом,що завдає збитків державі?

Аналізуйте судовий акт: Якщо орган архітектури та містобудування НЕ навів законних підстав для відмови, суд має право зобов’язати цей орган видати заявнику містобудівні умови та обмеження (ВАСУ від 28 листопада 2017р. у справі № 826/20832/14)

«Видати дозвіл на розробку землевпорядної документації» є правильним способом захисту порушеного права, який унеможливлює необхідність повторного звернення до суду (ВАСУ від 29 вересня 2016р. у справі К/800/19142/16)

Голову Одеської ОДА Саакашвілі суд зобов'язав здійснити особистий прийом громадянина (Одеський окружний адміністративний суд, справа № 815/2707/15, постанова від 24 червня 2015р. суддя Вовченко О. А.)

Органам місцевого самоврядування не надані повноваження запроваджувати заборону (обмеження) реалізації алкогольних напоїв у певний період часу (справа № 21-2968а16, 08.11.17)

ВСУ закрив провадження: справа про незаконність рішення про виділення землі "ТОВ Євроофісбуд" для будівництва офісного комплексу по вул. Стрітенська, 10 у буферній зоні Софіївського собору (Постанова ВСУ від 6 жовтня 2015р.)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8112/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Ісаєнко Ю.А. Сорочко Є.О.

за участю секретаря Данилюк Л.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання бездіяльності протиправною,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, в якому з урахуванням уточнених вимог просив визнати протиправною бездіяльність щодо не внесення протягом місяця від дати реєстрації клопотання на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки НОМЕР_3 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу НОМЕР_2 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), клопотання (заява) № 4, зареєстрованого у Київській міській раді 01.12.2015 року за № 08/М-11747 від 01.12.2015 року; стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 4409,60 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01 грудня 2015 року ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_4 звернувся до Київської міської ради з клопотанням (заявою) № 4 (графічний матеріал: земельна ділянка НОМЕР_3 (кадастрового кварталу НОМЕР_2 згідно містобудівного кадастру Києва) з відведення безоплатно у власність земельної ділянки з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) не більше 0,10 га в порядку ст. ст. 118 121 Земельного кодексу України. До клопотання позивачем долучено документи, визначені пунктом 6 статті 118 Земельного кодексу України, а саме: графічний матеріал: земельна ділянка НОМЕР_3 (кадастрового кварталу НОМЕР_2 згідно містобудівного кадастру Києва) з позначенням контуру бажаної до відведення у власність земельної ділянки, копію паспорта громадянина України, копію реєстраційного номера облікової картки платника податків, копію довідки про залучення до заходів антитерористичної операції № 11/1/5-19 від 13.01.2015 року та копію довіреності представника.

Дане клопотання отримане Київською міською радою 01.12.2015 року та зареєстроване за вхідним № 08/М-11747, про що свідчить відповідна відмітка на клопотанні.

На час звернення з позовом клопотання Київською міською радою розглянуто не було, про що свідчать надані до матеріалів справи копії листів Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 057021-6683 від 11.04.2016, № 057021-08/М-11747-456 та № 057021-08/М-11747-455 від 15.01.2016, в яких повідомлено позивача про направлення до Департаменту містобудування та архітектури запитів щодо наявності інформації про відповідність заявленої в клопотанні ініціативи містобудівній документації або ситуації та наявних містобудівних умов та обмежень що зумовило звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Як зазначається у письмових поясненнях представником відповідача, у зв'язку з відсутністю відповідей на направлені запити з Департаменту містобудування та архітектури, відсутня можливість розглянути клопотання позивача щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) не більше 0,10 га в порядку ст. ст. 118 121 Земельного кодексу України.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення протягом місяця від дати реєстрації клопотання на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що зі сторони відповідача була відсутня бездіяльність, оскільки проекту рішення Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради підготовлено не було та відповідно був відсутній проект рішення, який підлягав винесенню на розгляд пленарного засідання сесії Київської міської ради.

Однак дослідивши матеріали справи та перевіривши оскаржуване рішення, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що розгляд клопотання позивача про виділення в порядку безоплатної приватизації земельної ділянки є виключною компетенцією Київської міської ради (КМДА).

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Київського міського голови щодо невнесення протягом місяця на розгляд на пленарне засідання сесії зазначеного питання, колегія суддів зазначає наступне.

На час виникнення спірних правовідносин порядок діяльності Київської міської ради регулювався чинним на той час рішенням від 12.11.2014 № 351/351 «Про Регламент Київської міської ради».

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 4 Регламенту Київський міський голова скликає сесії та пленарні засідання Київради, вносить пропозиції, формує порядок денний пленарних засідань Київради, узгоджений на засіданні Президії Київради, і головує на пленарних засіданнях Київради.

Відповідноі до ч. 13 ст. 146 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Регламенту суб'єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, заступник міського голови - секретар Київради, депутати Київради, постійні та тимчасові контрольні комісії Київради, депутатські фракції, групи, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством, Статутом територіальної громади міста Києва та цим Регламентом.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 4 Регламенту Київський міський голова забезпечує підготовку на розгляд Київради проектів програм соціально-економічного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, бюджету міста Києва та звіту про його виконання, рішень Київради з інших питань, що належать до її відання.

Вказана норма кореспондується з приписами п. 9 ч. 4 п. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно з п.1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Нормами п. 3.11 вказаного Положення встановлено, що департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань, в тому числі, розпорядження землями в межах міста Києва, передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів приходить до висновку, що суб'єктом подання проектів рішень для винесення на сесії Київради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

В своїх запереченнях відповідач зазначив, що бездіяльність була зумовлена необхідністю зібрання та аналізу інформації Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, з метою належного розгляду клопотання позивача.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №057021-08/М-11747-455 від 15.01.2016, за дорученням Київської міської ради від 01.12.2015 №08/М-11747 у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) заяву ОСОБА_2 щодо надання у власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель, згідно з доданою схемою розглянуто.

Відповідним листом Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повідомив позивача, що набуття права на землю у м. Києві регулюється Земельним кодексом України та Порядком передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земль комунальної власності в м. Києві, затвердженого рішенням Київради 28.02.2013 №63/3120 9зіз змінами та доповненнями). А також зазначено, що згідно зі ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Міський земельний кадастр ведеться відповідно до рішення Київської міської ради від 185.04.2013 №194/9251 та в ньому зберігається відповідна інформація про власників та користувачів земельних ділянок у м. Києві, наявності або відсутності документів, що посвідчують право користування землею.

Оскільки Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не володіє інформацією стосовно відповідності заявленою у клопотанні ініціативи містобудівній документації або ситуації та наявних містобудівних умов та обмежень, департаментом було направлено до Департаменту містобудування і архітектури запит щодо відповідності заявленої в клопотанні ініціативи містобудівній документації або ситуації та наявних містобудівних умов та обмежень, що мають бути враховані при розгляді клопотання ОСОБА_2 та зазначено ,що після надходження інформації Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) підготує відповідний проект рішення Київської міської ради про надання дозволу (або відмови) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.

В подальшому на звернення ОСОБА_2 від 04.04.2016 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) листом №057021-6683 від 11.04.2016 позивача було повідомлено, що від Департаменту містобудування і архітектури відповіді щодо відповідності заявленої у клопотанні ініціативи містобудівній документації або ситуації та наявних містобудівних умов та обмежень не надходило.

Відповідно до норм ст. 118 Земельного кодексу України, законодавцем встановлено обов'язок суб'єкта владних повноважень розглянути клопотання у місячний строк і прийняти одне з відповідних рішень, або дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати вмотивовану відмову у його наданні.

Таким чином законом встановлено обов'язок відповідача розглянути заяву у місячний строк і надати відповідь про її задоволення або обґрунтовану відмову, при цьому такий обов'язок не пов'язується із будь-якими іншими обставинами, такими як отримання відомостей від органів земельних ресурсів.

Враховуючи вищевикладені норми законодавства та встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що в даному випадку відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо незабезпечення контролю за виконанням діючого законодавства та дотриманням порядку і строку розгляду клопотання позивача протягом визначеного законодавством строку, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для його скасування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що відповідачем у даній справі є посадова особа Київської міської ради, то судові витрати слід присудити саме за рахунок Київської міської ради, а не його посадової особи - Київського міського голови Кличка В.В.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на надання правової допомоги.

Частина 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Так, статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» у 2016 році з 01 січня встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 гривень. Тобто, розмір компенсації витрат на правову допомогу не повинен перевищувати 551, 20 грн. за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

На підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу позивачем долучено до матеріалів справи: Договір про надання правової допомоги від 19.04.2016 №19/04-3, замовлення, акт виконаних робіт та платіжне доручення від 19.04.2016 №0.05396847561 на суму 4409,60 грн.

Відповідно до умов договору повна вартість наданих ОСОБА_2 послуг становить 4409,60 грн., а вартість однієї години роботи становить 551,20 грн., що відповідає граничному розміру компенсації, визначеному статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах». Згідно акту виконаних робіт від 19.04.2016 загальна кількість годин обслуговування становить 8 годин.

Так, згідно розділу 1 «Міжгалузевих норм чисельності працівників юридичної служби», затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 11.05.2004 № 108, який встановлює норми часу на виконання робіт працівниками юридичних служб, для підготовки, складання та візування позовної заяви необхідно біля 8 годин. Згідно із статтею 28 Правил адвокатської етики затверджених Установчим З'їздом адвокатів України від 17.11.2012 гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.06.2015 по справі №К/800/27389/15.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для його скасування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку наявні правові підстави для задоволення позовних вимог та визнання протиправною бездіяльність Київського міського голови Кличка В.В. щодо не внесення протягом місяця від дати реєстрації клопотання на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки НОМЕР_3 відповідно до графічного матеріалу, оскільки законом встановлено обов'язок відповідача розглянути заяву у місячний строк і надати відповідь про її задоволення або обґрунтовану відмову, при цьому такий обов'язок не пов'язується із будь-якими іншими обставинами, такими як отримання відомостей від органів земельних ресурсів.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

З огляду на це, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2017 року - скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.4 8-11 160 196 198 202 205 207 212 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про визнання бездіяльності протиправною- задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність щодо не внесення протягом місяця від дати реєстрації клопотання на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки НОМЕР_3 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу НОМЕР_2 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), клопотання (заява) НОМЕР_3, зареєстрованого у Київській міській раді 01.12.2015 за № 08/М-11747 від 01.12.2015.

Присудити на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 4409,60 грн. (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок асигнувань Київської міської ради.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 13 грудня 2017 року.