Перший допит: порада адвоката

Перший допит – це те, чого не повинно відбутися. Ні, звичайно, якщо ви на свободі, якщо слідчий викликав вас повісткою і ви прийшли з адвокатом і повністю готові до будь-яких запитань – тоді будь ласка. Але якщо вас затримали, ви не спілкувались з адвокатом або спілкування було швидким – мовчіть. Це буде найкращим з того, що ви можете в цій ситуації зробити. Поміркуйте самі: ви не до кінця орієнтуєтесь в тому, що взагалі відбувається; ви не знаєте, що знає, а чого не знає про ваші «подвиги» слідчий і якими доказами володіє; ви схвильовані і просто не зможете вірно оцінювати ситуацію тому обов’язково наговорите зайвого.

Дати показання можна завжди, а от відмовитись від них дуже важко. Ні, не важко. Неможливо. Так, звичайно, закон не дозволяє суду під час ухвалення вироку використовувати показання, які дав підозрюваний під час досудового слідства, і в суді можна все заперечити та послатись на психологічний тиск або й насильство. Та потрібно враховувати суто психологічні моменти.

По-перше, не думайте, що допитом все й закінчиться. Слідчий, обов’язково захоче «закріпитись» іншими доказами. Тому після допиту, раз ви налаштовані на розмову, з вами проведуть ще й, наприклад, слідчий експеримент, де ви самі не лише розкажете, а й детально покажете, як розгортались події. І обов’язково з відеозаписом. А тепер подумайте: чи зможете ви після цього відмовитись від своїх же слів? Чи буде вам комфортно в суді, коли цей відеозапис буде відтворений?

По-друге, не варто відкидати явище психологічного реактансу. Суть цього явища полягає в тому, що значущість тієї інформації, яку заборонено використовувати, підвищується.

В своїй книзі «Психологія впливу» Роберт Чалдині наводить один експеримент, що проведений Юридичною школою Університету Чикаго. Дослідники сформували експериментальні суди присяжних які прослуховували запис судової справи за позовом жінки, яка постраждала в результаті безпечності водія вантажівки. Було зроблено два цікавих висновки. Перший висновок: коли водій заявляв, що в нього є страховий поліс, присяжні зобов’язували його сплатити жертві в середньому на чотири тисячі доларів більше, ніж тоді, коли водій казав про відсутність страховки (37 тисяч доларів проти 33 тисяч доларів). Проте особливий інтерес викликає другий висновок: якщо водій казав, що він застрахований, а суддя вирішував, що присяжні не повинні брати до уваги це свідчення, то ця вказівка судді призводила до збільшення розміру відшкодування в середньому до 46 тисяч доларів.

У вашому ж випадку ті свідчення, від яких ви відмовитесь, і будуть для судді «забороненою» інформацією. Можливо, найціннішою інформацією. Тому для нього ви будете винним. І він, можливо й сам того не усвідомлюючи, забуде про роль судді та зробить все, щоб не дати вам викрутитись.

Мудрий цар стародавнього Ізраїлю Соломон написав: «Для всього свій час, і година своя кожній справі під небом... Час мовчати і час говорити».

Автор консультації: /3921/">Нікішов Геннадій Іванович