Введено в дію під час карантину - огляд ЗУ "Про публічні закупівлі"

Верховною Радою України 19.09.2019 прийнято Закон України № 114 – ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (далі - Закон № 114 – ІХ), який набрав чинності 20.10.2019, а вводиться в дію в період карантину - 19.04.2020.

Найважливіші зміни:

- Нові терміни: аномально низька ціна тендерної пропозиції; вартість життєвого циклу; електронний каталог; технічна специфікація до предмета закупівлі; спрощена закупівля; пропозиція спрощеної закупівлі та переможець спрощеної закупівлі;

- Легалізовано здійснення попередніх ринкових консультацій з метою аналізу ринку (для планування закупівель та підготовки до їх проведення замовнику надано право проводити ринкові консультації з метою аналізу ринку, зустрічатись з потенційними учасниками, запитувати й отримувати рекомендації від СГД, в тому числі через електронну систему закупівель. У попередній редакції Закону такого права у замовників не було. Однак, як показує практика, замовники намагались за допомогою всіх доступних та недоступних засобів дістати інформацію про ринкову вартість предмету закупівлі (моніторинг мережі інтернет, отримання цінових пропозицій від СГД, неформальні зустрічі з потенційними учасниками закупівель та ін.);

- Повна ліквідація тендерних комітетів до 01.01.2022 та введення поняття «Уповноважена особа», яка замість тендерного комітету організовуватиме та провидитиме закупівлі;

- Новий підхід до оскарження закупівель (за подання скарги справлятиметься плата через електронну систему в день її подання, після чого скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка, що в свою чергу унеможливлює її відкликання. У попередній редакції Закону існував механізм відкликання скарги, що було підставою для припинення її розгляду Антимонопольним комітетом. Розмір плати, згідно нового Закону, повинен визначити Кабмін. Виходячи з бажання законодавця змінити підхід до процедури оскарження та зменшити маніпулювання за допомогою цього інструменту, ціна ймовірно буде диференційованою та формуватиметься виходячи з вартості закупівлі. Зараз плата є фіксованою – 5 тис. грн для оскарження процедури закупівлі товарів або послуг, 15 тис. грн – робіт. Також зміни стосуються низки процедурних моментів);

- Введено процедуру спрощеної закупівлі (в попередній редакції Закон застосувався замовниками за умови, що вартість предмету закупівлі перевищувала 200 тис. грн (товари, послуги) та 1,5 млн. грн (роботи). Закупівлі, що не перевищували вказаних сум вважалися «Допороговими» та через електронну систему не проводились. Новим Законом введено процедуру «Спрощеної закупівлі», яка передбачає обов’язкове здійснення закупівель із застосуванням електронного аукціону для лотів, вартість яких становить від 50 тис. грн. до 200 тис. грн. (товари, послуги) від 50 тис. грн. до 1,5 млн. грн. (роботи);

- Нова конкурентна процедура закупівель - торги з обмеженою участю з 19.10.2020 (замовник їх зможе застосовувати у разі потреби попередньої перевірки кваліфікації учасників шляхом проведення кваліфікаційного відбору. Така процедура може застосовуватися у разі, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тис. євро; для робіт – 5 150 тис. євро);

- Визначення аномально низької ціни тендерної пропозиції (ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою на 40 або більше відсотків від середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, та/або є меншою на 30 або більше відсотків від наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. Визначається системою автоматично серед тих пропозицій, які беруть участь у закупівлі, за умови наявності не менше двох учасників. У разі виявлення в учасника ціни, яка є аномально низькою, такий учасник зобов’язаний протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції надати належне її обґрунтування. Не надання обґрунтування є підставою для відхилення пропозиції. У разі надання неналежного обґрунтування замовник має право відхилити таку пропозицію);

- Можливість виправлення невідповідності в інформації та/або документах, поданих у складі тендерної пропозиції, протягом 24 годин (допоможе зменшити кількість відмов учасникам у зв’язку з незначними недоліками у поданих ними документах, які в цілому не впливають на саму закупівлю та які можливо усунути);

- Зміни в критеріях оцінки, враховується новий критерій – вартість життєвого циклу (сукупність вартості предмета закупівлі або його частини (лота) та інших витрат, які нестиме безпосередньо замовник під час використання, обслуговування та припинення використання предмета закупівлі);

- Зобов’язання надавати звіти в систему ProZorro про всі закупівлі, вартість яких перевищує 1 копійку (раніше від 50 тис. грн);

- Узаконено новий інструмент – електронний каталог ProZorro Market (альтернатива допороговим закупівлям), який зараз діє як пілотний проект;

- Підвищено відповідальність за порушення, пов’язані з закупівлями.

Згадайте новину: Що передбачає "антиКоломойський" закон

ЗМІНИ, ЯКІ МИ ОЦІНЮЄМО ЯК ПОЗИТИВНІ:

В загальному, зазначені вище зміни, мають позитивний характер та повинні полегшити життя як замовникам, так і учасникам публічних закупівель.

На нашу думку посприяти цьому повинен й факт виведення з тіні так званих «Допорогових закупівель», тобто закупівель, вартість яких , в нині діючій редакції Закону, не перевищує 200 тис. грн. для товарів/послуг та 1,5 млн. грн. для робіт. Адже, враховуючи практику, що склалася, досить популярним механізмом є поділ предмету закупівлі на частини (велику партію товару на менші, великого обсягу робіт на незначні ділянки і т.д.), та укладання договорів, вартість предмету яких є меншою за вказані суми, в обхід електронної системи.

Приведемо статистику: на сьогодні, з усієї кількості закупівель, які проходять через електронну систему, 15 % «Надпорогові», 85 % «Допорогові». Із загальної кількості «Допорогових закупівель» 69 % проходять взагалі без використання електронної системи.

Певним «стоп-фактором» для замовників має також стати обов’язок звітувати взагалі про всі закупівлі від 1 копійки.

Також, досить позитивною є новела щодо ліквідації тендерних комітетів та запровадження інституту уповноважених осіб. Такий крок надасть змогу відійти від розмитої колективної відповідальності членів тендерних комітетів, за протиправні дії, допущені при проведенні закупівель, та визначити одну особу, яка у разі будь-яких протиправних дій, буде особисто за них відповідати.

Але ця новела має й свої ризики. З одного боку такий підхід покликаний зменшити навантаження на штатних працівників замовників, на яких наразі покладена додаткова функція щодо організації та здійснення публічних закупівель, а з іншого – консолідує всі повноваження в одних руках, що в свою чергу породжує корупційні ризики. Враховуючи, що непоодинокими випадками є здійснення великими державними підприємствами та корпораціями закупівель, вартість яких становить сотні мільйонів, а іноді й мільярди гривень, корупційні ризики є колосальними.

Додатковим ризиком є те, що згідно Закону № 114 – ІХ функції уповноваженої особи може виконувати взагалі стороння особа яка не є працівником замовника (пункт 3 частини 1 статті 11) або взагалі централізована закупівельна організація (проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами) (частина 13 статт 11), які теоретично можуть бути «поставлені» для лобіювання інтересів наперед визначених учасників торгів, а не виконання своєї безпосередньої функції – організації максимально вигідних закупівель.

Так це чи ні, дуже скоро стане зрозумілим для широкого загалу. Нагадаємо, що перехідний період з Тендерних комітетів на Уповноважених осіб повинен закінчитися до кінця 2021 року.

НЕВРЕГУЛЬОВАНІ ПИТАННЯ:

Неврегульованим до цього часу залишилось питання визначення ринкової вартості предмету закупівлі.

Наразі непоодинокими випадками є впровадження замовниками протиправних схем з проведення «договірних» закупівель із заздалегідь визначеним колом учасників за значно завищеними цінами. Для цього не чисті на руку ділки йдуть на безліч хитростей, які їм в цьому допомагають: підготовка тендерної документації під конкретних учасників, встановлення умов, виконати які можуть також лише певні особи, та ін.

Хоча в новій редакції Закону замовнику надано право офіційно збирати інформацію про предмет закупівлі та його вартість, однак обов’язку щодо ведення хоч якогось реєстру таких ринкових цін ні на кого не покладено. Також, прямо не покладено обов’язку на замовника визначати очікувану вартість закупівлі, згідно встановлених самим же замовником ринкових цін.

Варто нагадати, що здебільшого, відповідальність для службових осіб настає за неналежне виконання своїх обов’язків, а не прав.

Автор новини: Адвокатське об'єднання LES