Нещасний випадок невиробничого характеру: порядок повідомлення, розслідування, стягнення шкоди.

Мало хто замислюється над тим, що будь-яка особа, йдучи на роботу, користуючись будь-яким видом транспорту, перебуваючи у громадських місцях тощо, має ризик отримати травми, які можуть бути заподіяні іншими особами. Також може отримати отруєння, опіки, обмороження, ураження електричним струмом, блискавкою, тощо (далі – нещасні випадки). Такі травми є невиробничими, оскільки отримані внаслідок нещасних випадків, які не пов’язані з виконанням потерпілою особою своїх трудових обов’язків.

Нещасні випадки невиробничого характеру, на жаль, трапляються щодня з багатьма людьми, які часто навіть не намагаються захистити свої права, або їхні спроби закінчуються невдало.

То який же порядок повідомлення та розслідування нещасних випадків? Який порядок дій потерпілого? Які особливості стягнення матеріальної та моральної шкоди?

Для прикладу можна розглянути нещасні випадки у вигляді отримання травм внаслідок падіння під час перебування на об’єктах торгівлі, побутового обслуговування, у закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення тощо.

Перш за все, отримавши травму внаслідок нещасного випадку, потрібно:

1. Викликати швидку,
2. Повідомити про нещасний випадок адміністрацію закладу,
3. Зібрати письмові пояснення або контакти свідків цього випадку,
4. Переглянути графік прибирань і зафіксувати його.

Ці дії при складанні акту нещасного випадку невиробничого характеру будуть суттєвою доказовою базою, наприклад, вини співробітників закладу, в якому трапився нещасний випадок.

Найважливішим є те, що факт ушкодження здоров’я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад, отже потерпілий обов’язково має звернутися в такий заклад для надання йому медичної допомоги. При цьому, документом, який підтверджує ушкодження здоров’я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу. Потерпілому потрібно повідомити адміністрацію та працівників лікувального закладу про те, що він отримав травму саме внаслідок нещасного випадку, та вказати конкретний заклад де це трапилося.

Лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі внаслідок нещасних випадків, протягом доби надсилають до районної держадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради) письмове повідомлення за встановленою формою про кожний нещасний випадок, а також заносять нещасний випадок до журналу реєстрації. З огляду на це, потерпілий може вимагати вчинення таких дій відповідальними особами лікувального закладу, якщо цього не було зроблено.

Районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) протягом доби з часу надходження від лікувально-профілактичного закладу повідомлення про нещасний випадок (за винятком нещасних випадків із смертельним наслідком) приймає рішення щодо утворення комісії з розслідування нещасного випадку у складі не менш як трьох осіб. В іншому випадку, приймається рішення про доручення проведення розслідування певній організації, якщо наявна заява про це самого потерпілого. Тоді керівник цієї організації протягом доби з часу надходження рішення про уповноваження її на проведення розслідування призначає комісію у складі не менше трьох осіб.

Розслідування нещасного випадку проводиться протягом десяти календарних днів після утворення комісії, за результатом чого складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм). Обов’язковою умовою акту є запис про наявність або відсутність факту наркотичного або алкогольного сп’яніння потерпілого, саме тому має бути проведено незалежну медичну експертизу на наявність алкогольного або наркотичного сп’яніння ще під час огляду потерпілого в лікувально-профілактичному закладі. Інакше, відсутність такої експертизи залишає сумніви щодо того, що стався цей не випадок з вини самого потерпілого (наприклад, якщо потерпілий впав сам, оскільки був в стані алкогольного сп’яніння).

Щодо відшкодування самої шкоди, зокрема матеріальної, внаслідок ушкодження здоров’я, то її можна відшкодувати в судовому порядку за умови наявності вини завдавача шкоди, неправомірності його дій (бездіяльності) та причинного зв’язку між діями (бездіяльністю) і шкодою. На підтвердження своєї позиції потерпілому варто посилатися на такі докази:

1. Акт нещасного випадку невиробничого характеру.
2. Квитанції про сплату за лікування та лікарські засоби.
3. Показання свідків.
4. Запис з камер відеоспостереження.
5. Графік прибирань (якщо його не було дотримано) та ін.

Якщо потерпілий отримав певні психологічні страждання через такий нещасний випадок, то можна відшкодувати також моральну шкоду. Беззаперечно, провівши психологічну експертизу (отримавши висновки лікаря-психолога), потерпілий має значно більші шанси на відшкодування йому моральної шкоди.

Отже, якщо все ж таки трапився нещасний випадок невиробничого характеру, дотримання всіх вищевказаних дій потерпілим, контроль ним процесу розслідування і правильна позиція під час судового розгляду цілком може мати наслідки відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди.

Автор консультації: HolGroup