На Миколаївщині звільняють суддю Савіна, який не спростував підозру в пʼяному водінні

Вища рада правосуддя

Третя Дисциплінарна палата

Рішення

Київ

25.06.2025

№  1355/3дп/15-25

Про притягнення судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіна О.І. до дисциплінарної відповідальності

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Сасевича О.М., членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кандзюби О.В., Лук’янова Д.В., Попікової О.В., заслухавши доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Давидович І.І., розглянувши дисциплінарну справу щодо судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіна Олександра Івановича, відкриту за дисциплінарною скаргою Буртник Христини Василівни,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 16 грудня 2024 року надійшла дисциплінарна скарга Буртник Х.В. (єдиний унікальний номер Б-4321/15/7-24) щодо поведінки судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області (нині – Південноукраїнський міський суд Миколаївської області) Савіна О.І.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між дисциплінарними інспекторами Вищої ради правосуддя від 25 грудня 2024 року зазначену дисциплінарну скаргу передано для проведення попередньої перевірки дисциплінарному інспектору Вищої ради правосуддя Давидович І.І.

Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Давидович І.І. 24 лютого 2025 року підготувала висновок за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги з пропозицією відкрити дисциплінарну справу щодо судді Южноукраїнського (нині – Південноукраїнського) міського суду Миколаївської області Савіна О.І.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 26 березня 2025 року № 619/3дп/15-25 відкрила дисциплінарну справу щодо судді Южноукраїнського (нині – Південноукраїнського) міського суду Миколаївської області Савіна О.І.

5 травня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Давидович І.І. підготувала проєкт висновку за результатами підготовки дисциплінарної справи, у якому запропонувала притягнути суддю Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіна О.І. до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

7 травня 2025 року дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя Давидович І.І. склала повідомлення для судді та скаржника про наявність проєкту висновку й надіслала відповідні повідомлення на адресу Південноукраїнського міського суду Миколаївської області (вих. № 9341/0/9-25) та поштову адресу, зазначену скаржницею Буртник Х.В. у дисциплінарній скарзі (вих. № 9343/0/9-25).

12 травня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшло звернення скаржниці Буртник Х.В. (вх. № Б-190/16/7-25) із проханням надати матеріали дисциплінарного провадження за дисциплінарною скаргою № Б-4321/15/7-24 для дистанційного ознайомлення в електронному вигляді. 15 травня 2025 року скаржницю Буртник Х.В. повідомлено про можливість ознайомитись з матеріалами дисциплінарного провадження шляхом надання дистанційного доступу до матеріалів, розміщених у хмарному сховищі (вих. № 10054/0/9-25).

Суддя Савін О.І., скаржниця Буртник Х.В. та запрошені свідки Гончаров І.С., Сірий В.С., Глоба М.М, Старіков Є.О. своєчасно й належним чином повідомлені про дату і час розгляду дисциплінарної справи шляхом надіслання запрошень для участі в засіданні дисциплінарного органу (вих. №№ 10171/0/9-25, 10178/0/9-25, 10180/0/9-25, 10182/0/9-25, 10184/0/9-25, 10187/0/9-25 від 16 травня 2025 року) та оприлюднення відповідних запрошень на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя (https://hcj.gov.ua/call/savina-oleksandra-ivanovycha-burtnyk-hrystynu-va...). Суддю та скаржницю письмово ознайомлено з правами та обов’язками учасників засідання Дисциплінарної палати. Свідків письмово ознайомлено з їх правами та обов’язками, повідомлено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань.

У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 28 травня 2025 року в режимі відеоконференції взяв участь суддя Савін О.І. Суддя Савін О.І. повідомив членів Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про своє бажання укласти договір про правову допомогу з адвокатом та звернувся з клопотанням про відкладення розгляду дисциплінарної справи. За наслідками розгляду клопотання Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалила рішення відкласти на 25 червня 2025 року розгляд дисциплінарної справи щодо судді Южноукраїнського (нині – Південноукраїнського) міського суду Миколаївської області Савіна Олександра Івановича, відкритої за скаргою Буртник Х.В.

Про дату і час продовження розгляду дисциплінарної справи суддя Савін О.І., скаржниця Буртник Х.В. та запрошені свідки Гончаров І.С., Сірий В.С., Глоба М.М, Старіков Є.О. своєчасно й належним чином повідомлені шляхом надіслання запрошень для участі в засіданні дисциплінарного органу (вих. №№ 11618/0/9-25, 11621/0/9-25, 11623/0/9-25, 11625/0/9-25, 11629/0/9-25, 11630/0/9-25 від 3 червня 2025 року) та оприлюднення відповідних запрошень на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя (https://hcj.gov.ua/call/savina-oleksandra-ivanovycha-burtnyk-hrystynu-va...).

13 червня 2025 року до Вищої ради правосуддя через систему «Електронний суд» надійшло звернення Кучерявенко В.С. - представника судді Савіна О.І. із проханням надати матеріали дисциплінарного провадження за дисциплінарною скаргою № Б-4321/15/7-24 для дистанційного ознайомлення в електронному вигляді. 17 червня 2025 року представника судді Кучерявенко В.С. повідомлено про можливість ознайомитись з матеріалами дисциплінарного провадження шляхом надання дистанційного доступу до матеріалів, розміщених у хмарному сховищі (вих. № 13133/0/9-25).

23 червня 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшло клопотання Кучерявенко В.С. - представника судді Савіна О.І. про відкладення розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Савіна О.І. за дисциплінарною скаргою № Б-4321/15/7-24 з 25 червня 2025 року на іншу дату у зв’язку з перебуванням представника судді на санаторно-курортному лікуванні у період з 16 червня 2025 року до 29 червня 2025 року, а також у зв’язку з необхідністю отримати відповіді на адвокатські запити (вх. № К-13133/1/7-25).

У засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 25 червня 2025 року суддя Савін О.І. не з’явився, про причини неявки не повідомив. З огляду на те, що суддя Савін О.І. був своєчасно та належним чином повідомлений про дату і місце проведення засідання, зауважень 28 травня 2025 року щодо відкладення засідання на 25 червня 2025 року від нього не надходило, Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя ухвалено рішення визнати причини відсутності на засіданні судді Савіна О.І. неповажними. Відмовлено у задоволенні клопотання представника судді Кучерявенко В.С. про відкладення засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя на іншу дату.

У засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 25 червня 2025 року в режимі відеоконференції взяли участь запрошені свідки Гончаров І.С., Сірий В.С., Глоба М.М., Старіков Є.О.

Заслухавши доповідача – дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Давидович І.І., свідків Гончарова І.С., Сірого В.С., Глобу М.М., Старікова Є.О., вивчивши матеріали дисциплінарної справи, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

Постановою Верховної Ради України від 9 липня 2003 року № 1072-IV Савін О.І. обраний на посаду судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області безстроково.

Савін О.І. з 20 квітня 2007 року до 18 червня 2013 року обіймав адміністративну посаду заступника голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області; з 4 листопада 2016 року до 21 жовтня 2023 року обіймав адміністративну посаду голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області; з 22 жовтня 2023 року до 9 лютого 2025 року, до обрання голови суду Южноукраїнського міського суду, як суддя, який має найбільший стаж на посаді судді, виконував обов’язки голови Южноукраїнського міського суду.

Стислий зміст дисциплінарної скарги та виклад позиції скаржника

У поданій скарзі зазначається про допущення суддею поведінки, яка, на думку скаржниці Буртник Х.В., порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.

Повідомляється про випадок зупинки працівниками патрульної поліції транспортного засобу під керуванням судді Савіна О.І. і складання протоколу про вчинення Савіним О.І. адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Зокрема, водій ОСОБА_1 19 квітня 2024 року о 19:26 по АДРЕСА_1, керував автомобілем «Мерседес» з явними ознаками сп’яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, незв’язна мова, від продуття приладу газоаналізатора «Drager» на місці зупинки відмовився на відео, від проходження огляду на стан сп’яніння у найближчому медичному закладі відмовився та своєчасно, протягом двох годин, не пройшов обов’язкового огляду на стан сп’яніння у найближчому медичному закладі.

Зазначається про рух справи про адміністративне правопорушення судді ОСОБА_1 в судах. Наголошується, що на дату складання скарги справа перебуває на розгляді судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області та не розглянута.

Наведена інформація стала відома скаржниці Буртник Х.В. з Реєстру повідомлень суддів про втручання в діяльність, розміщеному на сайті Вищої ради правосуддя, офіційного веб-сайту «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень.

У дисциплінарній скарзі зауважується, що керування транспортом у стані сп’яніння є одним із найнебезпечніших видів адміністративних правопорушень. Їх суспільна небезпека значна, а наслідки дорожньо-транспортних пригод трагічні. Тому очевидно, що відмова проходити огляд на стан алкогольного сп’яніння не є прикладом неухильного додержання вимог закону та верховенства права, порочить звання судді та вкрай негативно впливає на авторитет правосуддя.

Висловлюється думка, що в діях судді Савіна О.І. можуть бути ознаки істотного дисциплінарного проступку. Скаржниця Буртник Х.В. обґрунтовує свою позицію посиланням на нормативні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кодекс суддівської етики, Бангалорські принципи поведінки суддів, Рекомендації Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС), наведені, зокрема, у Висновку № 3 (2002) КРЄС. Наводить практику дисциплінарних органів Вищої ради правосуддя щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, які, керуючи транспортними засобами, відмовились від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння.

На думку скаржниці Буртник Х.В., поведінка судді Савіна О.І. містить ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).

Стислий виклад позиції судді

24 лютого 2025 року дисциплінарний інспектор Давидович І.І. звернулась до судді Савіна О.І. з пропозицією надати пояснення щодо дисциплінарної скарги (вих. № 1407/0/19-25).

На адресу Вищої ради правосуддя 27 лютого 2025 року надійшло повідомлення за підписом голови Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Г. Далматової про перебування судді Савіна О.І. у щорічній основній відпустці з 17 лютого до 7 березня 2025 року.

Суддя Савін О.І. надіслав пояснення щодо дисциплінарної скарги 17 березня 2025 року.

Суддя Савін О.І. повідомив, що 19 квітня 2024 року відділом поліції № 3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі – ВП № 3 Вознесенського РУПГУ НП в Миколаївській області) складено протокол про адміністративне правопорушення серії № ААД 785224 за частиною першою статті 130 КУпАП; 9 серпня 2024 року складено повторний протокол за тією ж подією. Підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення стало те, що суддя нібито ухилявся від проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції.

Суддя Савін О.І. зазначив, що працівники поліції проігнорували його законні вимоги щодо проведення огляду в місцевій Южноукраїнській багатопрофільній лікарні, і намагалися зробити це в інших регіональних медичних центрах у містах Вознесенську або Первомайську Миколаївської області. Такі дії поліцейських, за словами судді Савіна О.І., зумовлені виконанням вказівок тодішнього начальника ВП № 3 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області Сергія Стриги, з яким у судді склались напружені особисті стосунки.

Савін О.І. стверджує, що його рішення як судді не завжди відповідають очікуванням керівників правоохоронних органів, в тому числі спеціальних; вбачає основну причину свавілля з боку правоохоронців саме в цьому. Також зазначив, що він як член штабу оборони виробничого підприємства «Південноукраїнська атомна електростанція» та міста Південноукраїнська, неодноразово висловлював своє бачення щодо тих чи інших питань, які розглядались штабом оборони, це не подобалось керівникам поліції та місцевого управління Служби безпеки України.

Суддя Савін О.І. звинувачує скаржницю Буртник Х.В. в організації замовних дисциплінарних скарг відносно суддів. Пояснює такі дії наміром дискредитувати суддю в очах суспільства і суддівської спільноти.

Савін О.І. також повідомив, що з аналогічними за змістом скаргами до Вищої ради правосуддя звертались громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3, засуджені ним або які були учасниками судових проваджень; скарги розподілені дисциплінарному інспектору А. Ковальчук.

Суддя ОСОБА_1 проінформував про намір оскаржити рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 березня 2025 року, яким його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, до Миколаївського апеляційного суду.

27 березня 2025 року дисциплінарний інспектор Давидович І.І. звернулась до судді Савіна О.І. з пропозицією надати додаткові пояснення щодо обставин, викладених у скарзі Буртник Х.В. та ухвалі Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 26 березня 2025 року (вих. № 2502/0/19-25).

Пояснення судді Савіна О.І. з додатками надійшли до Вищої ради правосуддя 2 квітня 2025 року.

У таких поясненнях більш детально описано обставини події, яка сталася 19 квітня 2024 року. ОСОБА_1, зокрема, повідомив про причини відмови від проходження тесту на алкогольне сп’яніння безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу, зазначивши такеке: «Маючи солідну практику з розгляду справ у той час про адміністративні правопорушення за ч.1 ст. 130 КУПАП з використанням приладу «Drager» , показники якого часто не відповідають показникам відповідної експертизи аналізу крові. Мною одразу працівникам поліції запропоновано супроводити мене до найближчої медичної установи, якою є Южноукраїнська багатопрофільна лікарня».

Суддя ОСОБА_1 також зазначив, що не дочекавшись реакції з боку поліцейських на законне прохання пройти медогляд на стан алкогольного сп’яніння в Южноукраїнській багатопрофільній лікарні, продовжив рух на своєму автомобілі до місця проживання в АДРЕСА_2. Наголошує, що працівники ВП № 3 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області, яких суддя повідомив про свій намір їхати додому, також почали рухатись за ним та не подавали сигналів про зупинку.

Савін О.І. надав додаткову інформацію щодо протоколів про адміністративне правопорушення від 19 квітня 2024 року та 9 серпня 2024 року, зазначивши, що: «Протоколи складалися одним і тим же поліцейським інспектором ВП №3 Вознесенського РУП ГУ НП Гончаровим І.С., у яких зазначались якісь свідки але у відповідних графах прізвища останніх відсутні, що є очевидною фальсифікацією».

Встановлені фактичні обставини

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 785109 від 19 квітня 2024 року водій ОСОБА_1 19 квітня 2024 року о 19:26 АДРЕСА_1 керував автомобілем «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками сп’яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, незв`язна мова, від продуття приладу газоаналізатора «Drager» на місці зупинки відмовився на відео, від проходження огляду на стан сп’яніння у найближчому медичному закладі відмовився та своєчасно, протягом двох годин, не пройшов обов`язкового огляду на стан сп’яніння у найближчому медичному закладі (копія протоколу міститься у матеріалах справи).

24 квітня 2024 року до Арбузинського районного суду Миколаївської області надійшла справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.

Після послідовного задоволення заяв двох суддів про самовідвід в Арбузинському районному суді Миколаївської області не залишилось суддів, які могли б розглядати справу.

15 травня 2024 року Миколаївський апеляційний суд задовольнив подання голови Арбузинського районного суду Миколаївської області Кірімової О.М. про визначення підсудності у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1. Ухвалено рішення направити матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП на розгляд до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119043071).

20 травня 2024 року суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Миронова О.В. постановила повернути матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 до ВП № 3 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області для належного оформлення. Мотивація – у протоколі не зазначено, явні ознаки якого сп’яніння були виявлені у ОСОБА_1 (алкогольного чи наркотичного), крім того, в протоколі не зазначено, від проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння він відмовився (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119122490).

На виконання цієї постанови суду поліцейським ВП № 3 Вознесенського РУП ГУ НП Гончаровим І.С. було надано рапорт на ім`я начальника ВП № 3 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області від 10 червня 2024 року, згідно з яким 19 квітня 2024 року о 19:20 надійшло повідомлення з спецлінії 102 про те, що водій у стані алкогольного сп’яніння керує автомобілем «Мерседес», реєстраційний номер НОМЕР_1. Зазначений автомобіль був зупинений. Автомобілем керував ОСОБА_1, який знаходився з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запахом алкоголю з порожнини рота. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння за допомогою приладу «Drager», від чого він відмовився та виявив бажання пройти огляд на стан сп’яніння у найближчому медичному закладі, після чого продовжив рух на своєму авто та надалі здійснив зупинку автомобіля в АДРЕСА_2, вийшов і пішов до власного домоволодіння та протягом двох годин не пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, у зв’язку з чим на нього було складено протокол за частиною першою статті 130 КУпАП. Матеріали адміністративного провадження разом із рапортом поліцейського Гончарова І.С. були направлені для розгляду до суду.

14 червня 2024 року суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Миронова О.В. постановила повернути матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 до ВП № 3 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області для належного оформлення. Мотивація – така ж, як у попередньому рішенні (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119738743).

18 липня 2024 року суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Усіков О.В. ухвалив рішення повернути матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 до ВП № 3 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області, для належного оформлення. Мотивація – ідентична тій, яка зазначена в рішеннях судді Миронової О.В. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120441301).

На виконання постанови від 18 липня 2024 року поліцейським ВП № 3 Вознесенського РУП ГУ НП Гончаровим І.С. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 785224 від 9 серпня 2024 року. За змістом цього протоколу, 19 квітня 2024 року о 19:26 в АДРЕСА_1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, незв’язна мова. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп’яніння за допомогою газоаналізатору «Drager» на місці зупинки транспортного засобу відмовився та своєчасно протягом двох годин не пройшов обов`язковий огляд на стан сп’яніння у найближчому медичному закладі, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

20 серпня 2024 року автоматизованою системою розподілу справ між суддями справу розподілено на суддю Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Усікова О.В., який подав заяву про самовідвід від участі у розгляді справи.

03 вересня 2024 року суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Вуїв О.В. ухвалив рішення відмовити у задоволенні заяви судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Усікова О.В. про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121343179).

Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння), та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Мотивуючи ухвалене рішення, суд, зокрема зазначив: «У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп’яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп’яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

Під відмовою від проходження огляду на стан сп’яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.

Відповідно до п. 2.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином норми ПДР встановлюють обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп’яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) ПДР не містять» ((https://reyestr.court.gov.ua/Review/125840088).

У судовому рішенні наголошується, що поліцейським ОСОБА_1 була надана можливість довести відсутність стану алкогольного сп’яніння шляхом проходження відповідного огляду як на місці, так і в лікарні, проте ОСОБА_1 від таких пропозицій відмовився, про що свідчить його поведінка на відео, чим відповідно і вчинив правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

Спростовуючи доводи ОСОБА_1, суд зазначив: «…щодо наявності (відсутності) у водія зовнішніх ознак сп`яніння, як на те вказує ОСОБА_1 на наданому відео, то вони можуть бути спростовані лише в один спосіб – проходженням водієм на вимогу поліцейського відповідного огляду у встановленому законом порядку. При цьому, висловлення підозри щодо знаходження водія у стані сп’яніння з перерахуванням таких ознак положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 відносить виключно до компетенції працівника поліції. Наявність чи відсутність обґрунтованості висловленої поліцейськими підозри спростовуються водієм виключно у встановлений законом спосіб» (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125840088).

Миколаївський апеляційний суд постановою від 25 квітня 2025 року постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 березня 2025 року залишив без змін.

У рішенні апеляційного суду, зокрема, зазначається: «Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, а також що його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, та узгоджуються із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів». (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126875743).

В суді апеляційної істанції ОСОБА_1 пояснив, що дії працівників поліції ним не оскаржувались.

23 квітня 2024 року суддя Савін О.І. звернувся до Вищої ради правосуддя з повідомленням про втручання у його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя. У зверненні Савін О.І. описує подію, яка сталася 19 квітня 2024 року, щодо зупинки працівниками патрульної поліції транспортного засобу під керуванням судді.

Суддя Савін О.І. зазначає, зокрема, про те, що він справді відмовився від проходження тесту на стан алкогольного сп’яніння за допомогою пристрою «Drager» на місці події, проте запропонував пройти тестування у комунальному некомерційному підприємстві «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня». З такою пропозицією патрульні не погодились. Від інспектора Гончарова І.С. суддя дізнався про існування вказівки керівника ВП № 3 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області С. Стриги щодо необхідності проходження медичного огляду у лікарняних установах інших населених пунктів (міста Первомайськ або Вознесенськ). Крім того, судді було запропоновано очікувати прибуття зазначеного вище керівника. Не погодившись із такими вимогами, суддя ОСОБА_1 прибув до свого домоволодіння.

За результатами розгляду повідомлення судді Савіна О.І. 20 червня 2024 року член Вищої ради правосуддя Бурлаков С.Ю. запропонував ухвалити рішення про відмову у вжитті заходів для забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя (https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/1681-0-6-24_vysnovok_zn_0.pdf).

Вища рада правосуддя рішенням від 27 червня 2024 року № 1997/0/15-24 підтримала такий висновок (https://hcj.gov.ua/intervention?field_number_value=&title=%D1%81%D0%B0%D...).

30 грудня 2024 року дисциплінарний інспектор Давидович І.І. звернулась із запитом (вих. № 34309/0/9-24) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі – ГУ НП в Миколаївській області) з проханням повідомити, чи складались протягом 2024 року працівниками поліції протоколи про адміністративне правопорушення щодо судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1, в тому числі – про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП.

Крім того, було запропоновано надати, у разі наявності, копії відповідних справ про адміністративні правопорушення, відео з нагрудних камер (бодікамер) патрульних працівників поліції, які були на місці події та інші релевантні матеріали.

Згідно з листом Управління превентивної діяльності ГУ НП в Миколаївській області від 7 січня 2025 року № СЕД-3609-2025 за підписом тимчасово виконуючого обов’язки Управління превентивної діяльності Д. Голобіра, протягом 2024 року ОСОБА_1 вчинено два адміністративних правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, а саме: 19 квітня 2024 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 785109 за частиною першою статті 130 КУпАП; 25 квітня 2024 року винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1998519 за частиною першою статті 122 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень, який сплачено правопорушником у добровільному порядку 30 квітня 2024 року.

Крім того, до Вищої ради правосуддя надіслано копії відеозаписів факту фіксації (відео з нагрудних камер працівників патрульної поліції) обох зазначених вище адміністративних правопорушень, вчинених ОСОБА_1.

Дослідженні у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя відеозаписи свідчать про те, що інформація, зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 785109, переважно відповідає обставинами, зафіксованим нагрудними камерами працівників поліції. Зокрема, працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager», також неодноразово пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння в медичному закладі. ОСОБА_1, начебто погодившись на пропозиції проїхати для проходження освідування на стан алкогольного сп’яніння до медичного закладу, скерував транспортний засіб до місця проживання, і, зазначивши про погане самопочуття, зайшов на територію домоволодіння. Працівники поліції неодноразово телефонували на номер ОСОБА_1; частина викликів залишилась без відповіді; на декілька викликів відповіла особа жіночої статі, яка представившись дружиною судді ОСОБА_1, спочатку повідомила про те, що суддя у будинку відсутній, а потім – про те, що останній погано почувається. Від пропозиції працівників поліції викликати машину швидкої невідкладної допомоги жінка відмовилась.

Працівниками поліції було роз’яснено ОСОБА_1 наслідки відмови від проходження освідування на стан алкогольного сп’яніння.

Протягом принаймні двох годин ОСОБА_1 з приміщення будинку не виходив.

Установлено таку невідповідність інформації, наведеної у протоколі про адміністративне правопорушення, обставинам, зафіксованим нагрудними камерами працівників поліції: за змістом протоколу, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння в найближчому медичному закладі; із відеозаписів вбачається, що працівники поліції спочатку погодились із наміром ОСОБА_1 пройти відповідний огляд в Южноукраїнській міській лікарні, а надалі пропонували зробити це у лікарняних установах міст Первомайська або Вознесенська.

Присутні у засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 25 червня 2025 року свідки – поліцейські ВП № 3 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області Гончаров І.С., Сірий В.С., Глоба М.М., Старіков Є.О. надали показання щодо обставин скоєння суддею ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Зокрема, свідки повідомили, що суддя ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, незв’язна мова; підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння шляхом продуття приладу газоаналізатора «Drager» на місці зупинки транспортного засобу та огляду в найближчому медичному закладі. Підтвердили, що пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп’яніння у медичних закладах міста Первомайськ або Вознесенськ, але після висловлення останнім бажання пройти відповідний огляд в Южноукраїнській багатопрофільній лікарні, погодились супроводжувати його до цього закладу. Додатково повідомили, що не чинили жодних перешкод судді ОСОБА_1 у проїзді до Южноукраїнської лікарні.

Працівники поліції Гончаров І.С. та Глоба М.М., які залишились біля домоволодіння ОСОБА_1 після того, як останній зайшов на подвір’я, підтвердили, що протягом двох годин суддя з території будинку не виходив, на дзвінки поліцейських відповідала дружина ОСОБА_1. По спливу двох годин слухавку ні дружина, ні сам ОСОБА_1 більше не підіймали.

У відповідь на запит начальника ВП № 3 Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області С. Стриги, адміністрація Комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» повідомила, що у період часу з 19:26 до 23:30 19 квітня 2024 року ОСОБА_1, ДАТА_1 р.н., для проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння до приймального відділення лікарні не звертався (копія відповіді на запит від 22.04.2024 № 1395/01-03 за підписом директора підприємства Сергія Лупова є в матеріалах дисциплінарної справи).

Під час дослідження відеоматеріалів, надісланих ГУ НП в Миколаївській області, установлено обставини, які свідчать про виявлення суддею ОСОБА_1 неповаги до працівників поліції. Зокрема, під час спілкування з поліцейським, який пропонував судді з’явитись для доопрацювання протоколу про адміністративне правопорушення до поліцейського відділу, ОСОБА_1 каже, що це потрібно не йому, а поліцейським; не погоджується з’явитись за викликом, натомість пропонує поліцейському прибути до його власного кабінету в конкретно визначений час (відеозапис з нагрудної камери працівників поліції: дата фіксації 2024/08/01, час 17:17:33; таймкод у програвачі: 0:01:08; файл 0000000_00000020240801171645_0004B).

Крім того, суддя ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції використовує формулювання, які можуть розглядатись як висловлення наміру використання службового становища або, принаймні, зловживання впливом. Зокрема, під час фіксації адміністративного правопорушення за статтею 122 КУпАП, ОСОБА_1 звертається до патрульних з такими словами: «Я вас попереджаю, як юрист, як суддя. Про те, що якщо ви будете виставляти це, зливати якусь інфу, це є персональні дані – то я порушу кримінальну справу.... Дивіться, попереджаю!» (відеозапис з нагрудної камери працівників поліції: дата фіксації 2024/04/25, час 17:57:28; таймкод у програвачі: 0:00:19; файл 0000000_00000020240425175709_0028B).

Також Арбузинський районний суд Миколаївської області рішенням від 13 серпня 2024 року визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172⁶ КУпАП (порушення вимог фінансового контролю).

Миколаївський апеляційний суд рішенням від 17 грудня 2024 року рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13 серпня 2024 року залишив без змін.

Адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172⁶ КУпАП, належить до адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя щодо правової кваліфікації дій судді

Будь-якому суспільству притаманне таке явище, як управління. Воно є в усіх суспільствах, у всіх сферах життєдіяльності людей, у всі часи людської цивілізації. Чим масштабнішою є спільність людей, які взаємодіють між собою, тим більшою є потреба в управлінні. Державне управління реалізовується через злагоджену роботу системи органів державної влади та державних службовців. Суспільне призначення державного управління полягає в тому, щоб прогнозувати та забезпечувати вирішення суспільних проблем, а по можливості – запобігати їх виникненню, ефективно служити громадянам, забезпечувати вироблення і реалізацію стратегії суспільного розвитку.

Заради реалізації таких цілей держава наділяє представників влади рядом повноважень. Відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26 квітня 2002 року, до представників влади належать, зокрема, працівники державних органів та їх апарату, які наділені правом у межах своєї компетенції ставити вимоги, а також приймати рішення, обов’язкові для виконання юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості.

Оскільки представники влади діють від імені держави, яку представляють, існує презумпція законності їх рішень та вимог; ця презумпція заснована на авторитеті того чи іншого органу державної влади. Будь-яка особа, щодо якої ухвалене рішення або до якої представник влади звертає свої вимоги, зобов’язана підкоритись таким вимогам, а в разі, коли вважає їх незаконними – підкоритись, а потім оскаржити дії чи рішення представника влади у визначеному законодавством порядку. Недотримання такого порядку підриває авторитет відповідного органу державної влади та завдає безпосередньої або опосередкованої шкоди державному управлінню.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно зі статтею 62 цього Закону поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави.

Законні вимоги поліцейського є обов’язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Втручання в діяльність поліцейського, перешкоджання виконанню ним відповідних повноважень, невиконання законних вимог поліцейського, будь-які інші протиправні дії стосовно поліцейського мають наслідком відповідальність відповідно до закону.

Працівники поліції виконують функції представників влади, зокрема, у відносинах з учасниками дорожнього руху.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачений обов’язок учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання цих вимог утворює склад правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

Відповідно до частини першої статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За частинами другою – четвертою статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров’я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Установлені фактичні обставини свідчать, що суддя ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу алкотестеру «Drager»; надалі – не пройшов огляд на стан алкогольного сп’яніння у закладах охорони здоров’я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Отже, ОСОБА_1 не дотримався вимог, які покладаються на будь-яку особу, яка керує транспортним засобом.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно зі статтями 1, 3 Кодексу суддівської етики, у редакції затвердженого рішенням XI чергового з'їзду суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою.

Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.

У пункті 29 Висновку № 3 (2002) КРЄС зазначається, що судді повинні гідно поводити себе у своєму приватному житті.

Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції від 25 грудня 2008 року № 1165(1998) вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя.

Отже, посада судді покладає на особу, яка обіймає таку посаду, додаткові обмеження та обов’язки, що водночас є етичними стандартами, які формують модель поведінки, яку суддя повинен ставити за мету і якої повинен дотримуватися. Зокрема, запорукою утвердження довіри до суду має бути законослухняна і добропорядна поведінка суддів у повсякденному житті.

У Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1 зазначається, що за загальним правилом суддівської етики, суддя повинен бути прикладом законослухняності, завжди поводитися так, аби зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Володар мантії повинен докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною. Поняттю «законослухняна людина» відповідає таке визначення: це людина, яка здатна (спроможна) шанобливо ставитись до існуючих рішень, настанов, законів, дотримуватись їх, визнавати і шанувати суспільні авторитети, виконувати свої громадські, суспільні обов’язки. Розсудливою ж людиною є та, що здатна мисленням впорядкувати, визначити та систематизувати відповідні явища та правовідносини; поінформованою – людина, обізнана у відповідній галузі або правовідносинах, про ті чи інші обставини чи події. Суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх видах його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення як під час виконання професійних обов’язків, так і в особистому житті. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, неупередженість, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Суддя повинен завжди прагнути до того, щоб його/її поведінка була гідною суддівської посади та відповідала очікуванням розважливих, законослухняних та добре поінформованих громадян.

У контексті нормативно визначених процесуальних стандартів суддя за будь-яких умов повинен обирати такий варіант поведінки, який з точки зору звичайної розсудливої людини не викликатиме сумнівів у його загальній та професійній етичності, а тим більше – не допускатиме припущення щодо наявності обставин для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Про недотримання суддею Савіним О.І. такого стандарту свідчить таке: те, що ОСОБА_1 протягом незначного часу вчинив кілька (два) адміністративних правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі; те, що одне з таких порушень – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, характеризується підвищеним рівнем суспільної небезпеки; те, що ОСОБА_1 допустив зневажливе ставлення до працівників поліції; те, що ОСОБА_1 на момент вчинення зазначених правопорушень виконував обов’язки голови суду та мав задавати стандарти поведінки для інших суддів.

Поведінка судді ОСОБА_1, який вчинив правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також допустив зневажливе ставлення до працівників правоохоронного органу під час виконання ними службових обов’язків, порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.

Поведінка судді Савіна О.І. не відповідає стандартам поведінки законослухняної людини. ЇЇ небезпека полягає у наступному: якщо вимоги і рішення працівників правоохоронного органу можуть бути поставлені під сумнів і проігноровані без дотримання визначеної законом процедури оскарження, то і судові рішення, зокрема, можна не виконувати виключно в силу власного переконання щодо їх неправосудності. Тим самим підривається як авторитет правоохоронного органу, законні вимоги працівників якого ігноруються, так і авторитет правосуддя. Водночас авторитет органів державної влади визнається в Україні самостійним об’єктом правової охорони: Розділ ХV Особливої частини Кримінального кодексу України має назву «Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів». Отже, наслідком дисциплінарного проступку Савіна О.І. є також підрив авторитету правоохоронного органу і службового авторитету його працівників.

Савін О.І. як професійний суддя, який, судячи з його власних тверджень, має велику практику з розгляду справ про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП, беззаперечно обізнаний із змістом Правил дорожнього руху та нормативних актів, які регулюють проведення огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як суддя, Савін О.І. також ознайомлений з обов’язком дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів. Отже при вчиненні діянь, описаних вище, ОСОБА_1 усвідомлював неправомірність / неетичність своєї поведінки і бажав чинити так, що свідчить про умисну вину у вчиненому проступку.

Узагальнення практики розгляду Вищою радою правосуддя та її дисциплінарними органами дисциплінарних справ щодо суддів (за матеріалами справ 2017 – 2021 років) однозначно свідчить про те, що така неправомірна поведінка судді поза службовою діяльністю, яка полягає у допущенні суддею зневажливого спілкування із працівниками патрульної поліції, керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, кваліфікується дисциплінарними органами Вищої ради правосуддя як дисциплінарне правопорушення, передбачене пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/uzagalnennya_dysc.praktyky_...).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

Ураховуючи викладене, у поведінці судді Савіна О.І. наявні ознаки складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме – допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. Зазначений дисциплінарний проступок вчинений суддею Савіним О.І. умисно.

Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком може бути визнаний, зокрема, такий, коли суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. З огляду на вказане, а також те, що суддя Савін О.І. допустив кілька проявів поведінки, що порочать звання судді, вчинив відповідні діяння умисно, що його поведінка спричинила шкідливі наслідки у виді підриву авторитету органу державної влади, Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя визнає дисциплінарний проступок судді Савіна О.І. істотним.

Висновки Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя щодо дисциплінарного стягнення

Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Під час обрання дисциплінарного стягнення судді Савіну О.І. враховується:

характер дисциплінарного проступку – суддя допустив поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду;

наслідки дисциплінарного проступку – підрив авторитету правоохоронного органу;

особа судді – Савін Олександр Іванович, ДАТА_1 року народження, громадянин України, освіта вища юридична, кандидат психологічних наук; має військове звання – підполковник запасу; стаж роботи на посаді судді – 32 роки; за результатами іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав менше допустимого балу; притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією;

характеристика судді – у наданій характеристиці зазначається, що суддя Савін О.І. працює на посаді судді Южноукраїнського (нині – Південноукраїнського) міського суду Миколаївської області з 12 березня 1993 року; до виконання своїх службових обов’язків ставиться сумлінно та відповідально; не зважаючи на суттєве навантаження справи розглядає вчасно, при відправленні правосуддя правильно застосовує норми матеріального та процесуального законодавства України; має незначну кількість скасованих судових рішень (наведено конкретні показники навантаження за 2024 рік та кількість скасованих рішень).

Повідомляється, що суддя Савін О.І. велику увагу приділяє поглибленню професійних знань, вивченню законодавчих та нормативних актів. Допомагає в цьому питанні всім працівникам суду. Постійно працює над підвищенням свого професійного рівня; навіть в умовах воєнного конфлікту віднаходить час для здобуття нових знань та підвищення кваліфікації (наведено перелік відвіданих суддею протягом 2022 – 2024 років онлайн-семінарів, які проводились Національною школою суддів України для суддів апеляційних та місцевих загальних судів, загальна кількість семінарів – 6 (шість), загальний напрямок – правосуддя в умовах воєнного стану). Також у період з 27 до 29 листопада 2024 року пройшов онлайн-підготовку суддів для підвищення рівня кваліфікації за програмою для голів та заступників голів Вищого антикорупційного суду, апеляційних судів, місцевих загальних, господарських, окружних адміністративних судів, яка проводилась Національною школою суддів України.

Відзначається провідна роль судді Савіна О.І. як обраного судді – спікера суду у питаннях взаємодії суду із засобами масової інформації та міською спільнотою в інтересах забезпечення незалежності судової влади, гарантування законності, правопорядку, здійснення об’єктивного і неупередженого правосуддя, заповнення інформаційного вакууму про діяльність органів судової влади в Україні, а також задля формування позитивного іміджу Южноукраїнського (нині – Південноукраїнського) міського суду в суспільстві.

Наголошується на тому, що суддя Савін О.І. користується повагою і авторитетом у колективі Южноукраїнського (нині – Південноукраїнського) міського суду та серед суддів судів Миколаївської області. Стриманий по відношенню до учасників процесу, колег, працівників апарату суду, громадян. Дотримується правил суддівської етики. За характером врівноважений, об’єктивний, самокритичний, ініціативний, дисциплінований, вимогливий до себе і підлеглих (характеристику надано Миколаївським апеляційним судом за підписом голови суду Ігоря Лівінського на запит дисциплінарного інспектора № 2501/0/19-25 від 27 березня 2025 року);

наявність інших дисциплінарних стягнень –Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя рішенням № 3471/3дп/15-18 від 14 листопада 2018 року притягнула суддю Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіна О.І. до дисциплінарної відповідальності та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців; Вища рада правосуддя рішенням № 63/0/15-19 від 10 січня 2019 року рішення Третьої Дисциплінарної палати залишила без змін. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 110 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначене вище стягнення є погашеним і суддя вважається таким, який не має дисциплінарного стягнення;

ступінь вини (кількісна характеристика вини, яка визначається небезпечністю вчиненого діяння й особи винного) – в цьому випадку вчинення істотного дисциплінарного проступку суддею, який раніше вчиняв дисциплінарний проступок (хоча й немає непогашених дисциплінарних стягнень) вказує на значний ступінь вини;

обставини, які пом’якшують відповідальність – значне навантаження; незначний відсоток скасованих судових рішень, ухвалених суддею Савіним О.І.

Частиною першою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено шість видів дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до суддів. Водночас законом встановлено обмеження щодо застосування окремих видів дисциплінарних стягнень з урахуванням характеру дисциплінарного проступку, посади (місця роботи) судді, наявності непогашених дисциплінарних стягнень.

Зокрема, відповідно до частини четвертої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарні стягнення, визначені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, не застосовуються у разі вчинення суддею проступків, визначених пунктами 3, 10 – 12, 14, 15 частини першої статті 106 цього Закону; дисциплінарне стягнення, визначене пунктом 4 частини першої цієї статті, може застосовуватися до судді виключно у разі вчинення проступків, визначених пунктами 1, 2, 4 та 5 частини першої статті 106 цього Закону.

З урахуванням викладеного за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», можуть бути застосовані стягнення, визначені пунктами 5 та 6 частини першої статті 109 цього Закону – подання про переведення судді до суду нижчого рівня та подання про звільнення судді з посади.

З огляду на те, що суддя Савін О.І. є суддею місцевого суду, стягнення у виді подання про переведення судді до суду нижчого рівня відносно нього застосовуватись не може.

Отже, єдиним видом дисциплінарного стягнення, який може бути застосований до судді Савіна О.І. за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

За змістом частини восьмої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади застосовується у разі: 1) вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді; 2) порушення суддею обов’язку підтвердити законність джерела походження майна.

З огляду на те, що дисциплінарний проступок Савіна О.І. визнається істотним, за його вчинення має бути застосоване дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

вирішила:

притягнути суддю Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіна Олександра Івановича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Олександр САСЕВИЧ

Члени Третьої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя

Олег КАНДЗЮБА
Дмитро ЛУК’ЯНОВ
Ольга ПОПІКОВА