Медична реформа: що очікує українців?

Після остаточного подолання низки поправок, внесених окремими народними депутатами України та профільним Комітетом Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, 19 жовтня 2017 року Верховна Рада України “дала старт» медичній реформі. Стартом виявилось ухвалення Закону України «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» (№6327). Не залишились без уваги народних обранців законопроект змін до Державного бюджету України (№6604) та законопроект Президента України «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості» (№7117).

На сьогодні витрати України на медицину становлять 4% ВВП, що значно більше, ніж в країнах з аналогічним рівнем доходів. При цьому за показником рівня охорони здоров’я, який є одним з найнижчих в Європі, Україна посідає 104 місце серед 183 країн.

Отже, що очікує на українських пацієнтів з 1 січня 2018 року?

Серед позитивних змін, що чекають на Україну, є введення «зеленого пакету», який передбачає медичні послуги, що стовідсотково оплачує держава. Перелік таких послуг буде щорічно встановлюватися Кабінетом Міністрів України і затверджуватися парламентом, обов’язково включаючи невідкладну та первинну допомогу, а також паліативну допомогу, що має на меті своєчасне виявлення, оцінку та купірування болю та інших тяжких симптомів, а також надання психологічної, соціальної та духовної допомоги. До «зеленого» списку потрапили також супровід пацієнтів із хронічними захворюваннями, проведення профілактичних заходів, вакцинації, оглядів та досліджень пацієнтів з груп ризику.

З 2020 року фінансування медичних установ визначатиметься згідно з переліком послуг, які гарантовано сплачуватиме держава.

Кожен пацієнт отримає право обирати лікаря на власний розсуд незалежно від місця проживання та закладу, де працює лікар. Вибір лікаря передбачений і для сільських мешканців. При цьому отримати екстренну медичну допомогу пацієнт зможе за місцем фактичного перебування, залишаючи за собою можливість отримати консультацію сімейного лікаря у будь-який час в телефонному режимі.

Поряд із цим державою розроблено «червоний пакет», що включає послуги, які повинен оплачувати пацієнт, замість співоплати. Серед основних послуг до «червоного» списку потрапили неекстренна стоматологія та естетична медицина, а також звернення до лікаря за власним бажанням, тобто за відсутності направлення. Повний же перелік платних медичних послуг буде формуватися під час перехідного періоду протягом 2018-2020 років. Реформування вторинної медичної ланки, що включає стаціонарну, хірургічну, гастроентерологічну, неврологічну допомогу, передбачається не раніше, ніж через рік – у 2019-му.

Перспективним є також запровадження системи E-health, основною метою якої є поступова заміна паперової звітності на локальний розрахунок вартості послуг за даними, зібраними в районах. Поряд із цим планується введення електронної виписки лікаря та електронної черги, що дозволить не чекати на прийом в черзі, а відвідувати лікаря у визначений та зручний для пацієнта час. Положеннями реформи також передбачено залучення спеціалізованого суб’єкта – Національної служби здоров’я України, який буде замовляти послуги для пацієнтів та керуватиме розподілом бюджету між медичними закладами, незалежно від МОЗ, місцевої влади та лікарень.

Однак відмова від запровадження міжнародних протоколів лікувань ставить пацієнтів у залежність від вибору лікаря при призначенні препаратів. Використання міжнародних настанов є рекомендацією, а не обов’язком лікаря, тому така відмова ставить під загрозу пацієнтів через нівелювання спроби відмовитись від застарілих методів та неефективних ліків.

Як на проведення змін в медицині можуть впливати пацієнти?

Одночасно з державою та лікарями пацієнти мають робити свій внесок до проведення реформи. Так, перед пацієнтами постає завдання перевіряти наявність ліків в лікарнях, оскільки це дозволить зекономити на придбанні препаратів в аптеках. Крім цього, нагальною проблемою свідомості пацієнтів є відмова від додаткової оплати послуг лікарів «понад» зарплату.

Які ризики постають перед медичною реформою?

Наразі нерозуміння запровадженої моделі реформування медицини може спричинити її саботаж з боку населення та лікарів, які звикли працювати на звичний лад. Поряд із цим складним завданням є запровадження фіксованих тарифів на кожну послугу в лікарнях, оскільки необхідно технічно спрогнозувати можливість нестачі ліків та самовільної відмови медичних закладів від провадження «нерентабельних» послуг. Що стосується приватних клінік, то вони отримуватимуть фінансування за умови укладення договору з Національною службою здоров’я України.

Відкритим також залишається питання щодо фінансової мотивації сімейних лікарів, які мають бути зацікавлені у відсутності хворих пацієнтів через зменшення таким чином навантаження на них.

Не виключається поява й інших питань, які постануть під час реалізації основних положень медичної реформи, але яким будуть шляхи їх розв'язання — покаже час.

Автор консультації: адвокат: Михайло Сергійович Гончаров (Колегія Адвокатів України)