Стаття 111. Короткочасні виїзди за межі виправних і виховних колоній

/* {Окремі приписи частини першої статті 111 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в тім, що вони унеможливлюють застосування до засуджених до довічного позбавлення волі осіб короткочасних виїздів за межі колонії на території України у зв’язку з такою винятковою особистою обставиною, як смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого, згідно з Рішенням Конституційного Суду № 11-р(II)/2023 від 20.12.2023 . Окремі приписи частини першої статті 111 утрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Рішення} 1. Засудженим, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях, дозволяються короткочасні виїзди за межі колонії на території України на строк не більше семи діб, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше трьох діб), у зв'язку з такими винятковими особистими обставинами:*/

{Абзац перший частини першої статті 111 в редакції Закону № 435-VII від 05.09.2013 ; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1186-VI від 08.04.2014 , № 1492-VIII від 07.09.2016 }

смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого;

стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім'ї;

одержання медичної допомоги, якщо така допомога не може бути надана установою виконання покарань, за наявності відповідного висновку лікаря такої установи.

{Частину першу статті 111 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1186-VI від 08.04.2014 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1492-VIII від 07.09.2016 }

2. Заява засудженого про терміновий виїзд у зв'язку з винятковими обставинами має бути розглянута протягом доби.

Дозвіл на короткочасний виїзд дається начальником колонії з урахуванням особи і поведінки засудженого. Час перебування засудженого поза межами колонії зараховується в строк відбування покарання. Вартість проїзду засудженого оплачується ним особисто або його родичами.

3. Засудженим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, може бути дозволено короткочасний виїзд за межі виправної колонії на території України для влаштування дітей у родичів, опікунів або в дитячих будинках тривалістю не більш як десять діб без урахування часу перебування в дорозі (не більш як три доби).

{Частина третя статті 111 в редакції Закону № 1828-VI від 21.01.2010 }

4. Засуджені, які працюють та перебувають у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, мають право на щорічний короткочасний виїзд за межі колонії тривалістю 14 календарних днів.

{Частина четверта статті 111 в редакції Закону № 1828-VI від 21.01.2010 - зміни набирають чинності з 1 січня 2012 року}

5. Порядок короткочасних виїздів засуджених визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.

{Частина статті 111 в редакції Закону № 1828-VI від 21.01.2010 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5461-VI від 16.10.2012 }