КГС ВС: Господарський суд м. Києва зобов'язаний приймати позовні заяви, подані через Електронний суд (КГС ВС у справі № 910/1386/20 від 20 липня 2020 р.)

23.07.2020 | Автор: Вінокуров Володимир Олегович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube
КГС ВС: Господарський суд м. Києва зобов'язаний приймати позовні заяви, подані через Електронний суд (КГС ВС у справі № 910/1386/20 від 20 липня 2020 р.) - 6126e7016d835fd8a73476f855b5bd3f_5f1981b6b851a.png

Фабула судового акту: Товариство в січні 2020 року звернулось до Господарського суду міста Києва за позовною заявою, поданою в електронній формі через сервіс "Електрнний суд".

Господарський суд міста Києва ухвалою від 05.02.2020 позовну заяву товариства залишив без руху та надав позивачеві строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня вручення вказаної ухвали та вказав, що позивачу необхідно подати суду оригінал позовної заяви у паперовій формі та доданих до неї документів у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.02.2020 позовну заяву товариства з доданими до неї документами повернув позивачеві. Судом першої інстанції зазначено, що функціонування роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відтерміновано, а відповідно, до початку її функціонування подання процесуальних документів та інших документів, доказів здійснюється в паперовій формі.

Вказане рішення було залишене без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2020.

КГС ВС не погодився з доводами судів першої та апеляційної інстанцій, вказуючи на наступне:

Наказом Державної судової адміністрації України № 628 від 22.12.2018 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, Касаційному адміністративному суді (пілотних судах).

Пунктом 2 цього наказу передбачено, що місцевим та апеляційним судам, Касаційному адміністративному суді у ході тестового режиму експлуатації підсистеми «Електронний суд» слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми «Електронний суд» (далі – Положення).
Таким чином, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд» за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням такою особою власного електронного цифрового підпису.

Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18, від 10 вересня 2019 року у справі № 640/1374/19, від 21 грудня 2019 року у справі № 910/12245/19, від 17 червня 2020 у справі № 910/8423/19.

Отже, звернення позивача до Господарського суду міста Києва, який відповідно до наказу Державної судової адміністрації України № 628 від 22.12.2018 віднесено до пілотних судів у яких запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд», з позовною заявою в електронній формі через підсистему «Електронний суд» з використанням електронного цифрового підпису відповідає вимогам частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, щодо подання позовної заяви в письмовій формі.

Згадайте новину: Електронний суд працює! Хай живе ЄСІТС!

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/1386/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Макрохім»

на ухвалу Господарського суду міста Києва

у складі судді Маринченка Я.В.

від 11.02.2020

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Сітайло Л.Г., Буравльова С.І., Андрієнка В.В.

від 01.04.2020

за позовом Приватного акціонерного товариства «Макрохім»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод напоїв «Росинка»

про стягнення 67 529,15 грн

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство «Макрохім» звернулось до Господарського суду міста Києва за позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод напоїв «Росинка» про стягнення 67 529,15 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 05.02.2020 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Макрохім» залишив без руху та надав позивачеві строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня вручення вказаної ухвали.

У вказаній ухвалі суду було встановлено, що позовна заява Приватного акціонерного товариства «Макрохім» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський завод напоїв «Росинка» про стягнення 67529,15 грн і додані до неї документи подані в електронній формі та вказано, що позивачу необхідно подати суду оригінал позовної заяви у паперовій формі та доданих до неї документів у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Позивач 06.02.2020 подав до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій зазначив, що подана до суду позовна заява та додані до неї документи сформовані за допомогою сервісу «Електронний суд» та скріплені електронно-цифровим підписом уповноваженої особи.

Також позивач зазначив, що наказом ДСА України №628 від 22.12.2018 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, а згідно з п.2.3 рішення Ради суддів України від 12.04.2018 №16, передбачено, що підсистема «Електронний суд» можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України. У зв`язку з чим, на думку позивача, отримані всіма місцевими та апеляційними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку. З огляду на викладене, позивач вважає, що відсутність факту початку повного функціонування ЄСІТС не може бути перешкодою для роботи її підсистеми «Електронний суд» та відповідно, на наявність у особи права на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.02.2020 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Макрохім» з доданими до неї документами повернув позивачеві.

Судом першої інстанції зазначено, що функціонування роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відтерміновано, а відповідно, до початку її функціонування подання процесуальних документів та інших документів, доказів здійснюється в паперовій формі.

Позивачем при поданні заяви про усунення недоліків позовних заяви не виконано вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 та не надано суду оригіналу позовної заяви у паперовій формі та доданих до неї документів, що є підставою для її повернення на підставі ч. 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Макрохім» залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 у справі №910/1386/20 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився, що альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним цифрового підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет.

Зазначив, що подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 2340/4648/18, від 22.08.2019 у справі № 520/20958/18, від 10.09.2019 у справі № 640/1374/19.

Однак, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року №624/0/15-19 Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№229 (6984) від 1 грудня 2018 року).

Визначено, що після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», пов`язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, не набувають чинності.

Оскільки функціонування роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відтерміновано, то до початку її функціонування подання процесуальних документів та інших документів, доказів здійснюється в паперовій формі.

Зважаючи на те, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України), враховуючи положення статті 326 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що невиконання позивачем вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 є підставою для застосування положень частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та її повернення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Приватне акціонерне товариство «Макрохім» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2020 у справі № 910/1386/20, в якій просило їх скасувати, справу передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначило, що відсутність початку повноцінного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не може бути перешкодою для роботи її підсистеми «Електронний суд» та відповідно, порушувати права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі.

У той час як суд першої та апеляційної інстанції позбавили позивача законного та належного права захисту своїх прав та доступу до правосуддя через функціонуючу систему подачі процесуальних документів в електронному вигляді – сервіс «Електронний суд».

Відповідач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає здійсненню касаційного перегляду справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

Спірним є питання покладення на позивача обов′язку у разі звернення з позовною заявою в електронній формі з обов`язковим її скріпленням власним електронним підписом учасника справи та поданням такого документу через Електронний кабінет подати таку позовну заяву ще і в паперовій формі.

Вимоги до позовної заяви встановлені статтею 162 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Аналіз положень статті 174 Господарського процесуального кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що позовна заява приймається до розгляду у випадку виконання скаржником вимог статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, подання позовної заяви в письмовій формі.

Згідно з частинами 5 , 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Відповідно до пункту 17.1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Разом з цим, абзацом другим пункту 17.15 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – ЄСІТС).

Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" № 229 (6984) 01.12.2018.

У подальшому, у газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), повідомлено про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018).

Разом з тим, наказом Державної судової адміністрації України № 628 від 22.12.2018 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, Касаційному адміністративному суді (пілотних судах).

Пунктом 2 цього наказу передбачено, що місцевим та апеляційним судам, Касаційному адміністративному суді у ході тестового режиму експлуатації підсистеми «Електронний суд» слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми «Електронний суд» (далі – Положення).

Згідно з пунктом 2.3 рішення Ради суддів України від 12.04.2018 № 16 ряд норм Положення, в тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України.

Пунктами 4, 3 Розділу ІІ Положення передбачено, що авторизація користувача – процедура отримання користувачем прав на здійснення операцій з інформаційними ресурсами, в межах його повноважень та компетенції, за допомогою власного електронного цифрового підпису користувача, який прирівнюється за правовим статусом до його власноручного підпису; автор електронного документа особа (особи), що підписала (підписали) електронний документ власним ЕЦП.

Пунктом 2 Розділу ХІ Положення визначено, що учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

Таким чином, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд» за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням такою особою власного електронного цифрового підпису.

Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 2340/4648/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 520/20958/18, від 10 вересня 2019 року у справі № 640/1374/19, від 21 грудня 2019 року у справі № 910/12245/19, від 17 червня 2020 у справі № 910/8423/19.

Отже, звернення позивача до Господарського суду міста Києва, який відповідно до наказу Державної судової адміністрації України № 628 від 22.12.2018 віднесено до пілотних судів у яких запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд», з позовною заявою в електронній формі через підсистему «Електронний суд» з використанням електронного цифрового підпису відповідає вимогам частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, щодо подання позовної заяви в письмовій формі.

Інших порушень при поданні позовної заяви, передбачених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, місцевим господарським судом не було зазначено.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що згідно зі статтею 174 Господарського процесуального кодексу України місцевий господарський суд не мав повноважень залишати позовну заяву без руху лише з тих підстав, що вона подана до суду в електронній формі через підсистему «Електронний суд» та зобов′язувати позивача подати її в паперовій формі, за умови дотримання позивачем інших вимог, встановлених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначене не було враховано судом апеляційної інстанції, у зв′язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у місцевого господарського суду передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України підстав для повернення позовної заяви у зв′язку з невиконання позивачем у встановлений строк вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд дійшов висновку, що повернення позовної заяви ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2020, стало наслідком постановлення судом першої інстанції ухвали від 05.02.2020 про залишення позовної заяви без руху з неправильним застосуванням судом норм процесуального права.

Частиною 4 статті 304 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частини шостої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, що оскаржуються, скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції з урахуванням викладеного у цій постанові.

Судові витрати

Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що в даному випадку справа передається на розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Макрохім» задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2020 у справі № 910/1386/20 скасувати. Справу №910/1386/20 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Кондратова

В. Студенець

1814
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные статьи
ЕСПЧ
0