КАРТЕЛЬНА СПРАВА РІТЕЙЛУ У КИЄВІ: СУДОВІ БИТВИ З АМКУ (Київський апеляційний господарський суд, справа № 910/18506/15, від 27 січня 2016р., судді Кропивна Л. В., Смірнова Л. Г., Чорна Л. В.)

Фабула судового акту: У доволі неоднозначній справі «картельної змови рітейлерів» тривають напружені судові бої мережевих супермаркетів проти АМКУ. І як показує нижченаведений приклад, позиція АМКУ має свої слабкі місця. Зокрема ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», оскаржуючи рішення АМКУ в апеляційній інстанції, вдалося відстояти свою позицію й переконати суд, що дії мережі АТБ не були протиправними та такими, що порушують конкурентне законодавство України.

Правова позиція: В умовах глобалізації ринків продовольства, удосконалення технологій збереження товару і дефіциту поличкового простору, з одночасною відсутністю закону, яким регламентовані правила внутрішньої торгівлі і функціонування ринку продажу продовольчих товарів у роздрібних торговельних мережах, саме по собі включення торгівельними мережами до договорів поставки додаткових послуг, які пов'язані з просуванням товару на ринку, зокрема, за виставлення товарів на першу полицю, промо-акції ,тощо є звичайною практикою на ринку продажу продтоварів у роздрібних торговельних мережах, тобто обумовлено специфікою відповідного товарного ринку, і вигідне самим постачальникам.

Саме по собі встановлення Антимонопольним комітетом факту укладення договорів поставки з умовою про відстрочку платежу для роздрібних торговельних мереж і, як наслідок, отримання ними преференцій для цілей антиконкурентих заборон окремого значення не має, якщо при цьому антимонопольним органом не буде з'ясовано та доведено , що роздрібні торговельні мережі синхронно та одноманітно змінювали договірні умови з постачальниками у кожному році (періоду), який досліджувався, порівняно з минулим роком, а також не встановлено характер, які носили ці зміни - посилення чи послаблення умов договору, а також причинно-наслідкового зв'язку між цими діями та зміною цінових і торгівельних показників торгівельних мереж.

При повторному розгляді справи не встановлено, що такий аналіз АМК здійснював і прослідковував наявність причинно-наслідкового зв'язку.

Отже, висновки відповідача, з якими безпідставно погодився суд першої інстанції, про те, що укладаючи договори з постачальниками та визначаючи їх умови, у тому числі й ті, які стосуються надання маркетингових послуг, позивач діяв протиправно, узгоджено з іншими роздрібними торговельними мережами, а умови такої узгодженості мали наслідком зміну цінових і торгівельних показників у періоді протягом 2010-2012р., постановлені усупереч вимогам Закону України "Про захист економічної конкуренції" і наявним доказам у справі.

Згадайте новину: Антимонопольне протистояння або розслідування у справі рітейлерів

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2016 р. Справа№ 910/18506/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Чорної Л.В.

секретар судового засідання Білак В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Булатов В.Б. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: Шевчук О.С. - за належним чином оформленою довіреністю; Волосович С.К. - за належним чином оформленою довіреністю,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2015р.

у справі №910/18506/15 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет"

до відповідача Антимонопольного комітету України

про визнання недійсними пунктів 2, 27 та 38 рішення №182-р від 29.04.2015р., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсними та скасування пунктів 2, 27 та 38 рішення Антимонопольного комітету України від 29.04.2015 №182-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №242-26.13/150-12 в частинах, які стосуються позивача.

05.10.2015р. Господарським судом міста Києва було прийнято рішення у справі №910/18506/15, яким відмовлено у задоволенні позову TOB "АТБ-маркет" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування Рішення Антимонопольного комітету України №182-р від 29.04.2015 року у справі №242-26.13/150-12 у частині, що стосується TOB «АТБ-маркет».

Не погоджуючись із мотивами та висновками суду першої інстанції, TOB "АТБ-маркет" оскаржило рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2015р. у справі №910/18506/15 у апеляційному порядку. Посилаючись на невірне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права та на допущені цим судом порушення норм процесуального права, скаржник просив скасувати вказаний судовий акт як незаконний.

На думку апелянта, господарський суд прийняв рішення за відсутності всебічного, повного та об'єктивного розгляду усіх обставин справи; судом не надано юридичної оцінки доводам TOB «АТБ-маркет» і не наведено мотивів, з яких ці доводи були відхилені. Зокрема, вказував скаржник, що Антимонопольний комітет суб'єктивно, без жодних на те законних та логічних підстав, виокремив за методом обслуговування «ринок послуг з організації роздрібної торгівлі», у межах якого, за твердженням цього органу, відбувалися антиконкурентні узгоджені дії за участю позивача та інших торгівельних мереж. Ознаки специфічності цього ринку АМК вбачало у самообслуговуванні, за яким покупець має вільний доступ до товарів, самостійно їх оглядає, відбирає, розраховується за відібрані товари у вузлі розрахунку; специфічність попиту та механізми його задоволення, значний спектр товарів; зручне розтушування магазинів; зручний режим роботи та ін.» Між тим, вказував апелянт, всі ці ознаки притаманні одночасно, як торгівельним мережам, так і іншим каналам реалізації продовольчого товару: ринкам (базарам), об'єктам неорганізованої торгівлі, «спрощенцям», невеликим магазинам, ларькам (павільйонам) біля дому, при тому, що всі ці канали реалізації товару створюють конкуренцію один одному, що не враховував АМК. За твердженням позивача, він не надає нікому будь-яких послуг з організації торгівлі, а здійснює роздрібну торгівлю продовольчими товарами та товарами повсякденного вжитку, тобто здійснює господарську діяльність, яка пов'язана лише з пошуком постачальників, закупівлею у них товарів, підготовкою товару до продажу, та безпосередньо - продаж товару кінцевому споживачу. З огляду на це, така діяльність, очевидно, не є тотожною діяльності із наданням послуг постачальникам/виробникам продукції, та відрізняється від неї за своєю суттю та суб'єктним складом.

Скаржник також зауважував, що розслідування АМК розпочалось у травні 2012р., коли розмір частки TOB «АТБ-маркет» за обсягом товарообороту на ринку міста Києва за 2012р. ще не був відомим, проте на початок розслідування АМК точно знав, що частка TOB «АТБ-маркет» не впливала на конкуренцію на ринку міста Києва, адже складала у 2011р. лише 2,14% .

Серед іншого позивач зазначав, що висновки про синхронність та одночасність збільшення торгівельними мережами роздрібних цін на продовольчі товари і торгівельних показників впродовж 2010-2012р.р. суд першої інстанції засновував лише на наведених у спірному рішенні АМК графіках, тоді як об'єктивність їх складення, а також показники, що були використані при їх складенні, суд не досліджував, оскільки відповідач їх документально не підтвердив.

За твердженням позивача, АМК взагалі не проводив аналіз підвищення цін постачальниками та аналіз інших факторів, які мають вплив на ціноутворення, про які було вказано у позовній заяві, у тому числі: зростання тарифів на енергоресурси та комунальні послуги; збільшення плати за землю; збільшення орендної плати за об'єкти; збільшення податкового навантаження; зміна ринку фонду оплати праці; зростання цін на дозвільні документи (ліцензії); збільшення постачальниками цін на свою продукцію (тобто збільшення оптової відпускної ціни); зміни кон'юнктури ринку та інші чинники.

Спростовуючи правомірність висновку АМК про узгодженість дії торгівельних мереж у частині використання ними схожих механізмів при формуванні однотипних за змістом цінових та нецінових умов договорів з постачальниками, укладення додаткових угод про надання торгівельними мережами маркетингових послуг, апелянт вказував, що умови договорів з постачальниками формувалися на підставах встановленого актами цивільного законодавства принципу вільного визначення сторонами, як предмету, так і умов договору; при цьому додаткові маркетингові послуги, які надавалися позивачем згідно з відповідними угодами, здійснювалися ним на прохання постачальників, які були зацікавлені у просуванні своїх товарів на ринок продовольчих товарів.

Згідно протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 03.11.2015р., апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2015р. у зв'язку з перебуванням суддів Смірнової Л.В. та Чорної Л.В. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Жук Г.А., Баранець О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2015р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" у складі колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Жук Г.А., Баранець О.М., прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.11.2015 року.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2015р. у зв'язку з виходом суддів Смірнової Л.Г. та Чорної Л.В. з відпустки, а також формування постійного складу судових колегій Київського апеляційного господарського суду, сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі №910/18506/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

18.11.2015р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому його представник просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2015р. у справі №910/18506/15 - без змін.

18.11.2015р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про фіксацію судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке задоволено судовою колегією.

18.11.2015р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

18.11.2015р. у судовому засіданні колегією суддів оголошено перерву до 02.12.2015р.

01.12.2015р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи.

За розглядом заявленого клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи судом відмовлено у його задоволенні з огляду на наступне.

Абзацом другим п. 2 Постанови Пленуму ВГСУ передбачено, що відповідно до ст. 1 Закон України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з ч. 1ст. 41 Господарського процесуального кодексу експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

При цьому, у відповідності до п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Позивача не було позбавлено права надати суду докази, які необхідні для захисту своїх інтересів згідно ст.ст. 33 34 Господарського процесуального кодексу, також судова колегія не встановила, що докази по справі є взаємно суперечливими для здійснення їх оцінки та вирішення справи по суті.

02.12.2015р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких його представник просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2015р. у справі №910/18506/15 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

02.12.2015р. у судовому засіданні колегією суддів оголошено перерву до 16.12.2015р.

15.12.2015р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли заперечення на клопотання про призначення судово-економічної експертизи. Відповідно до яких представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні клопотання позивача про призначення судово-економічної експертизи.

16.12.2015р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

16.12.2015р. у судовому засіданні колегією суддів оголошено перерву до 23.12.2015р.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2015р. у зв'язку з перебуванням суддів Смірнової Л.Г. та Чорної Л.В. у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Мальченко А.О., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2015р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2015р. у справі №910/18506/15 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Мальченко А.О., Пашкіна С.А.

23.12.2015р. у судовому засіданні колегією суддів оголошено перерву до 27.01.2016 р.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2016р. у зв'язку з виходом суддів Смірнової Л.Г. та Чорної Л.В. з відпустки, а також формування постійного складу судових колегій Київського апеляційного господарського суду, сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі №910/18506/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

У судовому засіданні 27.01.2016р., представники відповідача, вважаючи, що рішення місцевого господарського суду у частині мотивів та висновків відповідало матеріальному та процесуальному праву, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін та скасування. Представник позивача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2015р. та задовольнити апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції при вирішенні спору норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до висновку про обґрунтованість апеляційної скарги та наявність підстав для скасування рішення місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

29.04.2015р. Антимонопольним комітетом України прийнято рішення за № 182-р, яким визнано, що ТОВ "Фоззі-Фуд", ТОВ «Фора», ПАТ «Фуршет», ДП «Траверс Маркет», ДП «Фуд-Центр», ДП «Фуршет Центр», ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», ТОВ «Фудмаркет», ТОВ «ЕКО», ТОВ «Адвентіс», ТОВ «Край-2», ТОВ «Новус Україна», ПАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна», ТОВ «Спар-Центр», ТОВ «Мепромаг», ТОВ «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» та ТОВ "АТБ-маркет", використали схожі механізми взаємодії з постачальниками, які призводять до схожих змін цін на товари, які реалізуються торговельними мережами кінцевим споживачам, що призводять до обмеження конкуренції, тоді як аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій, що згідно з частиною третьою статті 6 та пунктом першим статті 50 Закону України "Про захист економічної конуренції", визнається складом правопорушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій.

За висновком відповідача, схожість у діях суб'єктів господарювання, до яких належить позивач, полягає у використанні торгівельними мережами у період 2010-2012рр. схожого механізму ціноутворення, для наочності підтверджених проведеним Комітетом графічним аналізом траєкторій зміни цінових і торгівельних показників торгівельних мереж, який наведено на стор. 55-58 рішення №182-р, а також за допомогою використаних елементів кореляційно-регресійного аналізу.

В основу схожості механізму ціноутворення АМК поклало здійснений ним аналіз загального обсягу реалізованих товарів торговельними мережами у місті Києві та розмір середнього чеку за відповідний період.

До того же динаміка зміни відповідних показників торговельної діяльності ,як зазначено у спірному рішенні, Комітет засновував «на ключових статистичних даних щодо діяльності торговельних мереж за період 2012р., отриманих фахівцями АМК в ході проведення позапланової перевірки ТОВ «АСНільсен Юкрейн», а саме на звітах, які ТОВ «АСНільсен Юкрейн» з фіксованою періодичністю надавало торговельним мережам в рамках відповідних договірних відносин.»

На основі отриманої інформації, вказано у рішенні, фахівцями АМК побудовані порівняльні графіки і зроблено висновок про те, що політика діяльності торговельних мереж на ринку послуг з організації роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продовольчим асортиментом в місті Києві є схожою за різними напрямками та на різних рівнях відповідно до конкретних стратегічних цілей.

Як зазначається у рішенні АМК, «детальне ознайомлення з графіками дає змогу зробити висновок про те, що протягом періоду із липня 2011р. по грудень 2012р. торговельні мережі міста Києва дотримувалися схожої торговельної та цінової поведінки, а задоволення споживчого попиту у зазначеному періоді щомісяця дорожчало на 2%.» (стор. 8, 8 зворот рішення АМК).

Судова колегія вважає передчасним висновок АМК про вчинення позивачем антиконкурентних узгоджених дій разом з іншими роздрібними торговельними мережами на товарному ринку,не зважаючи на схожість таких дій,з огляду на таке.

Відповідно ст. 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання.

В силу ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

Отже, узгодженими діями (бездіяльністю) суб'єктів господарювання на товарному ринку будуть вважатися дії, які заздалегідь відомі та погоджені вказаними суб'єктами, і наслідком яких є недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 8.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду за № 15 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства ".

Пленум ВГСУ зауважив, що ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку.

Між тим, Позивача, на відміну від інших торгівельних мереж, діяльність яких досліджувалася Антимонопольним органом на відповідному ринку, виключено із складу суб'єктів господарювання, які брали участь в обміні між собою інформацією при формуванні ціни і торгівельних показників через зв'язок з ТОВ «АСНільсен Юкрейн».

Поряд з цим відповідач було установлено, що в угодах про поставку продовольчих товарів (договорах і в додатках до нього), між виробниками продовольчих товарів та торгівельними мережами містяться схожі умови цінової і нецінової спрямованості.

Зокрема, йдеться про умови відстрочки в оплаті постачальникам вартості поставлених ними продовольчих товарів торгівельним мережам , а також про оплату різного роду додаткових послуг, які надаються торговельними мережами, і які мають характер маркетингових .

Судова колегія вважає, що в умовах глобалізації ринків продовольства, удосконалення технологій збереження товару і дефіциту поличкового простору, з одночасною відсутністю закону, яким регламентовані правила внутрішньої торгівлі і функціонування ринку продажу продовольчих товарів у роздрібних торговельних мережах, саме по собі включення торгівельними мережами до договорів поставки додаткових послуг, які пов'язані з просуванням товару на ринку, зокрема, за виставлення товарів на першу полицю, промо-акції ,тощо є звичайною практикою на ринку продажу продтоварів у роздрібних торговельних мережах, тобто обумовлено специфікою відповідного товарного ринку, і вигідне самим постачальникам.

Саме по собі встановлення Антимонопольним комітетом факту укладення договорів поставки з умовою про відстрочку платежу для роздрібних торговельних мереж і, як наслідок, отримання ними преференцій для цілей антиконкурентих заборон окремого значення не має, якщо при цьому антимонопольним органом не буде з'ясовано та доведено , що роздрібні торговельні мережі синхронно та одноманітно змінювали договірні умови з постачальниками у кожному році (періоду), який досліджувався, порівняно з минулим роком, а також не встановлено характер, які носили ці зміни - посилення чи послаблення умов договору, а також причинно-наслідкового зв'язку між цими діями та зміною цінових і торгівельних показників торгівельних мереж.

При повторному розгляді справи не встановлено, що такий аналіз АМК здійснював і прослідковував наявність причинно-наслідкового зв'язку.

Отже, висновки відповідача, з якими безпідставно погодився суд першої інстанції, про те, що укладаючи договори з постачальниками та визначаючи їх умови, у тому числі й ті, які стосуються надання маркетингових послуг, позивач діяв протиправно , узгоджено з іншими роздрібними торговельними мережами, а умови такої узгодженості мали наслідком зміну цінових і торгівельних показників у періоді протягом 2010-2012р., постановлені усупереч вимогам Закону України "Про захист економічної конкуренції" і наявним доказам у справі.

Доводи апелянта з приводу невірного визначення відповідачем меж торгового ринку судова колегія відхиляє, у зв'язку з тим, що господарський суд не наділений правом самостійно визначати межі торгового ринку, навіть якщо такі межі були визначені Антимонопольним органом невірно.

Відповідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Суд першої інстанції при розгляді справи і прийнятті оскаржуваного рішення не здійснив всебічний, повний та об'єктивний розгляд усіх обставин справи і не перевірив відповідність висновків АМК поданим ним доказам, а отже прийняв рішення усупереч закону та правовим позиціям Вищого господарського суду України.

У зв'язку з викладеним, рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2015p. у справі №910/18506/15 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" - задоволенню .

Оскільки вказаною постановою позовні вимоги задовольняються, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції та суді апеляційної інстанції покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49 99 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2015р. у справі №910/18506/15.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2015p. у справі №910/18506/15.

3. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" у повному обсязі.

4. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, ЄДРПОУ 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, сел. Ювілейне, вул. Радгоспна, 76, ЄДРПОУ 30487219) 1218 (тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору за розгляд позову судом першої інстанції.

5. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, ЄДРПОУ 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, сел. Ювілейне, вул. Радгоспна, 76, ЄДРПОУ 30487219) 1339 (тисяча триста тридцять дев`ять) грн. 80 коп. за розгляд апеляційної скарги у суді апеляційної інстанції.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

7. Матеріали справи №910/18506/15 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

Л.В. Чорна