Избавление должника от кредитных арестов исполнительной службы по кредитным решениям

Известный факт, что исполнительной службой не снимается наложенный на должника арест, при неисполнении должником судебного решения. Наложенный арест будет числиться долгие года, не давая в дальнейшем должнику приобрести или продать недвижимость, распоряжаться полученным наследством.

Проблема с арестом становится особенно актуальной при принятии наследства т.к. наследник фактически принимает наследство (например становится собственником квартиры), но продать/подарить квартиру не может, т.к. на нём как физическом лице «экс – должнике» числится арест.

Три варианта снятия ареста:

1. Договорится с банком, что бы последний подал заявление в исполнительную службу о закрытии исполнительного производства, снятия арестов и забрал исполнительный лист. При этом варианте, должник должен будет ещё уплатить в исполнительную службу исполнительный сбор в размере 10% от суммы долга;

2. Полностью исполнить решение, т.е. погасить долг перед банком и уплатить исполнительный сбор (10% от долга) в исполнительную службу.

3. Отменить решение (при этом не обязательно выигрывать дело, например отменить заочное решение на основании которого был наложен арест). Исполнительный сбор платить не надо.

При отсутствии, возможности снять арест согласно первым двум вышеприведённым вариантом, и необходимости лишится ареста, следует воспользоваться вариантом с отменой решения. Для этого во-первых надо отменить решение и в дальнейшем подать заявление в исполнительную службу о снятии ареста. В случаи отказа исполнительной – обращаться с жалобой в суд который выдал исполнительный лист с требованием снять арест. Примеры двух жалоб:

Пример 1.

Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

проспект Пушкіна, 29, м. Дніпро, 49101

тел.: (0562) 33-50-26,

електрона пошта inbox@kr.dp.court.gov.ua

Заявник:

(призвіще, ім’я та по батькові)

(податковий номер)

(адреса)

(телефон)

Представник за довіреністю: Васильєв Павло Сергійович

(адреса)

тел. 095-235-31-10, електрона пошта gplu.dp@gmail.com

Заінтересована особа: Центральний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра

Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській

області

вул. Січеславська Набережна, 17/4, м. Дніпро, 49038

телефон: (056) 778-33-77, 778-11-11

ел. пошта info_kir@dpm.dp.dvs.gov.ua

___ 2018 р.

Скарга

про бездіяльність посадових осіб виконавчої служби

Кіровський районний суд м. Дніпропетровська прийняв заочне рішення від __ 2012 року справа № за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до , про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вирішено позовні вимоги задовольнити та стягнути з на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Запорізької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № від року у сумі грн. та судові витрати в сумі 1820 грн., а всього грн.

В подальшому суд видав виконавчий лист по справі, згідно до якого Кіровським ВДВС Дніпропетровського МУЮ у відношенні як боржника було відрито виконавче провадження та державний виконавець Біловол В.О. прийняв постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП №, 2012.

Кіровський районний суд м. Дніпропетровська 2015 року прийняв ухвалу про скасування заочного рішення по справі №

На сьогодні, згідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, арешт накладений заочним рішенням - не знято.

27 березня 2017 року заявник в особі свого представника звернувся до заінтересованої особи з заявою про закриття виконавчого провадження та зняття арешту.

На момент подання скарги арешти не зняті та відповідь на заяву не надано. Іншого шляху, ніж вирішення питання в судовому порядку, на сьогоднішній день немає. Не зняття арешту та заборони обмежують права скаржника щодо розпорядженням своїм майном.

Зняти арешт у позасудовому порядку неможливо, через відсутність в органах державної виконавчої служби матеріалів виконавчого провадження, у якому здійснено накладення арешту, оскільки таке провадження закінчено і знищено. В свою чергу, факт закінчення і знищення виконавчого провадження є законною підставою для зняття накладеного арешту.

Відповідно п. 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.08 № 2274/5 передбачено, що строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік, обчислення строків зберігання документів проводиться із 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством, а відповідно п. 9.10 цього ж Порядку - виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

У відповідності зі ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7. та 11 до Конвенції». закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Положенням ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частина 1,2 статті 50 та частина 3 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» (станом на 30.05.2012) передбачає, що:

1. У разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

2. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

3. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У даному випадку, заінтересованою особою, не було виконано норми процитованих вище норм законодавства, тобто не було реально вжито заходів по зняттю арешту та обтяження по закінченню виконавчого провадження.

В зв’язку зі скасуванням заочного рішення, в рамках якого було накладено арешт та обтяження на все майно скаржника, вважаю відсутні підстави для подальшого застосування арешту та обтяження майна.

Згідно до даних інформаційної довідки від 27.06.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта, міститься номер запису про обтяження: , згідно до чого здійснено арешт нерухомого майна скаржника на підставі постанови, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: б\н, виданий 16.05.2011, видавник: державний виконавець Кіровського ВДВС ДМУЮ, Борисова С.В.

В усному порядку співробітники заінтересованої особи повідомили, що вказане виконавче провадження закінчене та матеріали знищенні.

Системний аналіз вищенаведених норм законодавства України про виконавче провадження, дає змогу дійти висновку, що виключно закінчені виконавчі провадження передаються до архіву і в послідуючому знищуються по завершенню терміну зберігання. Завершення (закінчення) виконавчого провадження є безумовною підставою для зняття арешту з майна боржника із метою недопущення протиправного обмеження його у здійсненні цивільних прав боржника.

Згідно із ст. 383 (після 15.12.2017 стаття 447) ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід’ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.

Аналогічні приписи містяться в п.4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де зокрема зазначено, що статтями 3 і 4 Закону № 3674-VІ визначено об’єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Наведений у пунктах 1, 4 частини другої статті 4 Закону № 3674-VІ перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним. Отже, справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг), що подаються до суду, не зазначених у частині другій статті 4 Закону 3674-VІ. не передбачено, наприклад, за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.16 316 319 321 391 ЦК України, ст.ст. 50, 57 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 208 209 387 388 ЦПК України, -

Прошу суд:

1. Прийняти ухвалу якою визнати неправомірною бездіяльністю щодо не зняття арештів та заборон на нерухоме майно .

2. Скасувати постанову Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ про арешт майна боржника ІН та оголошення заборони на його відчуження, ВП №, 2012.

3. Скасувати постанову Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ про арешт майна боржника ІН та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 2011.

4. Скасувати арешт та заборону відчуження з майна боржника ІН , що накладено на підставі постанови Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ про арешт майна боржника ІН та оголошення заборони на його відчуження, ВП №, 2012.

5. Скасувати арешт та заборону відчуження з майна боржника ІН , що накладено на підставі постанови Кіровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ про арешт майна боржника ІН та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 2011.

Додаток в копіях:

• ухвала Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 2015 року про скасування заочного рішення по справі №;
• заява від 27.03.2017 про закриття виконавчих проваджень та зняття арештів (відмітка про прийняття ДВС від 2017 Вх. № );
• інформаційна довідка ­­­­­­­­­­­­­ від 27.06.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта;
• нотаріально посвідчена довіреність від на Васильєва Павла Сергійовича;
• примірник скарги з додатками заінтересованій особі.

Васильєв П.С.

Определение суда по итогам рассмотрения жалобы:

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Скасувати постанову Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 25 квітня 2012 року про арешт майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) та оголошення заборони на його відчуження, ВП №.

Скасувати постанову Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 16 травня 2011 року про арешт майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) та оголошення заборони на його відчуження.

Скасувати арешт та зняти заборону на відчуження майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), накладені постановою Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 25 квітня 2012 року (ВП №).

Скасувати арешт та зняти заборону на відчуження майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), накладені постановою Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 16 травня 2011 року.

У задоволенні решти скарги відмовити.

Полный текст определения суда: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69235537

Пример 2.

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя

вулиця Олександрівська, 6, м. Запоріжжя, індекс 69063

канцелярія (061) 764-40-96 / 764-64-36, приймальня(061)764-40-39

електрона пошта: inbox@gt.zp.court.gov.ua

справа № від 26.01.2010 р.

Заявник:

(призвіще, ім’я та по батькові)

(податковий номер)

(адреса)

(телефон)

Заінтересована особа: Центральний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра

Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській

області

до перейменування: Кіровський відділ державної виконавчої служби

Дніпропетровського міського управління юстиції

у Дніпропетровській області

код ЄДРПОУ 34984540

вул. Січеславська Набережна, 17, м. Дніпро, 49038

телефон: (056) 778-33-77, 778-11-11

ел. пошта info_kir@dpm.dp.dvs.gov.ua

___ 201___р.

Скарга

про бездіяльність посадових осіб виконавчої служби

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя прийняв заочне рішення від 26.01.2010 справа № за позовом ПАТ «ОТП Банк» до , про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вирішено стягнути солідарно з відповідачів грн. коп. та судові витрати.

В подальшому суд видав дублікат виконавчого листа, згідно до якого заінтересованою особою у відношенні як боржника було відрито виконавче провадження № та постановою від накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

ВП № датою 2015 року було приєднане до зведеного ВП №. Станом на 2015 року ВП № завершено і здійснено повернення ВД стягувачеві п.7 ч.1 ст.47 (боржник чи майно не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку).

27.03.2017 року мій представник за довіреністю звернувся до заінтересованої особи з заявою про закриття виконавчих проваджень та зняття арештів, в тому числі номер запису про обтяження від 2015.

З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається не скасування обтяження номер запису (спеціальний розділ), дата та час державної реєстрації: 2015 14:41:06.

Станом на 14.09.17 арешт ДВС не знятий, відповідь на заяву від 27.03.17 не надано. Іншого шляху, ніж вирішення питання в судовому порядку, на сьогоднішній день немає. Не зняття арешту та заборони обмежують мої права щодо розпорядженням майном.

У відповідності зі ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7. та 11 до Конвенції». закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ст. 383 ЦПК (після 15.12.2017 стаття 447) України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, порушено їх права чи свободи.

Пункт 1 ч. 7 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 06.06.2015) передбачає, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід’ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.

Аналогічні приписи містяться в п.4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де зокрема зазначено, що статтями 3 і 4 Закону № 3674-VІ визначено обєкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Наведений у пунктах 1, 4 частини другої статті 4 Закону № 3674-VІ перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом встановлено ставки судового збору, за своїм змістом є вичерпним. Отже, справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг), що подаються до суду, не зазначених у частині другій статті 4 Закону 3674-VІ. не передбачено, наприклад, за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.16 316 319 321 391 ЦК України, ст.ст. 50, 57 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 208 209 387 388 ЦПК України, -

Прошу суд:

1. Прийняти ухвалу якою визнати неправомірною бездіяльність Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровській області щодо не зняття арешту майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер виконавчого провадження №.

2. Скасувати постанову ВП від 2015 Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровській області про арешт майна боржника ІН та оголошення заборони на його відчуження.

3. Зняти арешт та заборону відчуження з майна боржника ІН , що накладено на підставі постанови ВП від 2015 Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровській області.

Додаток в копіях:

• клопотання про забезпечення доказів;
• відповідь Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Управління державної виконавчої служби від 10.06.2015 №;
• заява від 27.03.2017 про закриття виконавчих проваджень та зняття арештів (відмітка про прийняття ДВС від 27.03.2017 Вх. №);
• інформаційна довідка від 27.06.2017 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта;
• примірник скарги з додатками заінтересованій особі.

(прізвище, ім’я та по батькові) (підпис)

Определение суда по итогам рассмотрения жалобы:

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії Центрального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області на бездіяльність посадових осіб виконавчої служби, заінтересована особа ПАТ «ОТП Банк» - задовольнити частково.

Зняти арешт та заборону відчуження з майна боржника ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, що накладений на підставі постанови ВП № від 13.02.2015 винесеної ст. держвиконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2 .

В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.

Полный текст определения суда: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69837840

Автор консультації: ГИЛЬДИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ЮРИСТОВ

Васильев Павел Сергеевич