Інтернет-торгівля по-новому. Підприємців змусять вказувати свої юридичні реквізити

Із за швидкості та зручності кожний третій українець купує товари через мережу Інтернет. Серед товарів лідирують побутова техніка, одяг та косметичні засоби. Та в більшості випадках продавці приховують свої юридичні дані, так вже роками існує тіньовий ринок збуту товарів через Інтернет. Ні для кого не секрет, що тільки мала частка продавців реєструються як ФОПи або ж відкривають ТОВ, в той час як маса інтернет-трансакцій здійснюються шляхом перерахунку коштів на карту за звичайними реквізитами. В таких ситуаціях споживачі доволі часто залишаються незахищеними та порушуються їх права.

Заступник міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Дядюра приступив до ретельного вивчення цього питання і відразу помітив величезну різницю між вітчизняними магазинами і марктетплейсами в порівнянні з іноземними, а саме «відсутність достовірних даних про продавця».

«Про яку детінізацію, рівні умови ведення бізнесу і справедливу ​​чесну сплату податків взагалі можна говорити, якщо продавці - невідомі?» - задав заступник міністра риторичне питання.

Як приклад він навів особистий досвід покупок на Prom.ua - 13 покупок і «жодного разу продавець не позначений легальним назвою». Для порівняння Ігор Дядюра згадав Amazon, AliExpress і інші закордонні магазини – «всюди є юридичні реквізити».

Що стосується «легальних назв», то адвокат Адвокатської фірми «Єфімов та партнери» Марина Костенко підкреслює, що не все так однозначно, оскільки суб’єкт господарювання може мати комерційне найменування та для його використання не потрібна якась додаткова реєстрація. Так, ст. 489 ЦК України передбачає, що правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються. Відтак, якщо на сайті буде і комерційне найменування (наприклад, «Магазин Найкращий»), і ідентифікаційні дані суб’єкта, який використовує це найменування (ТОВ «Зоря»), адвокат не вбачає в цьому порушення законодавства, ведення споживачів або інших осіб в оману.

Аби права споживачів були належним чином захищені Ігор Дядюра ініціюватиме нормативні зміни з допомогою нового закону про захист прав споживачів.

В свою чергу, слід зазначити Законом про електронну комерцію (ст. 7) вже регулюється сфера інтернет-торгівлі. І не виконується саме тому що вимоги надмірні. Не кожен хоче розміщувати на сайті свою адресу місця проживання та РНОКПП, як цього вимагає закон. Тому, для того аби норми закону запрацювали, їх необхідно зробити розумними: прибрати з інформації, що публікується інформацію про адресу та замінити РНОКПП на номер державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.

А щодо відповідальності за порушення правил електронної торгівлі, то в Законі цьому присвячено цілий розділ— V. Тільки ось нічого нового він не передбачає, за фактом прирівнюючи гравців середовища e-commerce до звичайних продавців і покупців. Його норми мають чисто відсильний характер.

Інтернет торгівлю можна було б реалізовувати через спеціальну платформу, де покупці перераховуватимуть кошти не на пряму продавцю, а на платформу і тільки при отриманні товару покупцем кошти перераховуватимуться продавцю. Це дасть можливість боротись з шахраями та покаже реальні об’єми реалізації товарів. Для реєстрації на платформі підприємець має вказати свої дані та рахунок. Для фізичної особи, яка вирішила здійснювати поодинокі продажі достатньо даних паспорта та ІПН.

Щодо ініціативи Мінекономрозвитку, а точніше, Ігоря Дядюри, про те «що потрібно робити з Інтернет торгівлею», адвокат Марина Костенко висловлюємо наступне. Що стосується обов’язку зазначати реальні дані продавця (інформація, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), вважаю, що ведення такого обов’язку позитивно вплине і на відносини продавця з покупцями у частині реального, а не ефемерного, захисту прав покупців, позитивно вплине на реальність державного контролю/нагляду за здійсненням діяльності таких продавців, позитивно впливе на рівність умов господарської діяльності для всіх продавців.

Так, для захисту порушених прав покупця у суді обов’язковим є доведення тієї обставини, що порушив права саме цей продавець та він повинен нести відповідальність, а станом на сьогодні це доволі складно зробити, оскільки неможливо прослідкувати зв’язок між продавцем з інтернет-сайту та конкретним суб’єктом господарювання, неможливо довести, що саме цей суб’єкт господарювання розмістив інформацію про себе, здійснив продаж товару, а не будь-яка третя особа під його іменем.

Наявність достовірної інформації дозволить 1) реально захищати права покупців, 2) реально здійснювати державний контроль щодо дотримання законодавства у частині ведення господарської діяльності (у тому числі, і дотримання податкового законодавства), 3) усуне дискримінацію серед суб’єктів господарювання – тих, хто веде бізнес «під своїм іменем» і реально за це відповідає, і тих, кого взагалі неможливо ідентифікувати, відтак і проконтролювати/притягнути до відповідальності.

Автор новини: Марія Дубенкова

Джерело: юридичний ресурс Протокол