Директор без заробітної плати: бути чи не бути?

У статті аналізуються особливості оподаткування та відповідальності за ухилення від оподаткування та ведення бухгалтерського обліку по виплаті заробітної плати директору підприємства, який є єдиним працівником

На будь-якому підприємстві може виникнути ситуація, коли тривалий час не отримується дохід і підприємство не може виконати свої зобов’язання. Найчастіше в такому разі керівництво приймає рішення про скорочення штату працівників, і як, правило, на підприємстві залишається один директор.

Ситуація, коли на підприємстві із найманих працівників є тільки один директор, може виникнути і тоді, коли підприємство було засновано нещодавно та не почало активної господарської діяльності, а в деяких випадках на підприємствах взагалі може бути оформлений тільки директор.

І тут постає питання, чи можливо взагалі уникнути витрат на оплату праці і не виплачувати заробітну плату директору?

Необхідно зауважити, що уникнути нарахування заробітної плати не вдасться. Звичайно, можна проставити в табелі обліку робочого часу відмітки, що директор не пропрацював жодного дня в місяці, а тому в бухгалтерському обліку не буде бази нарахування для заробітної плати, а отже, і для нарахування податків і зборів із заробітної плати. Але директор, у свою чергу, навіть складаючи й підписуючи раз на місяць той самий табель обліку робочого часу, впродовж певного часу все-таки виконує свої функції. А значить, якщо директор пропрацював навіть одну годину в місяці, то йому належить заробітна плата, яку підприємство повинно нарахувати пропорційно відпрацьованому часу.

Якщо ж директор все-таки вирішить не нараховувати заробітну плату, то він може бути притягнутий до дисциплінарної і матеріальної відповідальності. А в разі перевірки органами Держпраці України, директор підприємства може бути притягнутий до адміністративної і кримінальної відповідальності, а саме підприємство – до фінансової відповідальності.

А що з податками?

Нарахування та сплата штрафу за результатами перевірки органами Держпраці України не звільняє підприємство від виплати самої заробітної плати, а отже, і від сплати податків і зборів з такої заробітної плати. Відповідальність за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб і військового збору (далі – ПДФО і ВЗ) із заробітної плати передбачено ПКУ, а відповідальність за несплату єдиного соціального внеску (далі ЄСВ) – ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – Закон про ЄСВ). Також, за несплату ПДФО, ВЗ та ЄСВ передбачена адміністративна, а у деяких випадках і кримінальна відповідальність, до якої може бути притягнено посадових осіб, з вини котрих податки не були вчасно перераховані до бюджету.

Штрафи за несплату ПДФО і ВЗ

ПКУ передбачає у разі ненарахування, неутримання, несплати ПДФО і ВЗ штраф у розмірі:

• 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету;
• 50% суми податку, якщо ті самі дії вчинені повторно протягом 1095 днів;
• 75% суми податку, якщо порушення відбувається втретє та кожного наступного разу (п. 127.1 ПКУ),

а також пеню за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання з розрахунку:

• 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожен такий день, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом (пп. 129.1, 129.4 ПКУ);
• 100% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожен такий день, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків (пп. 129.1, 129.4 ПКУ).

Нарахування штрафів не звільняє платника податку від обов’язку подання податкового розрахунку за формою 1-ДФ, за неподання якого також передбачено штраф у розмірі 510 грн, а у разі повторного неподання протягом року — штраф 1 020 грн (п. 119.2 ПКУ).

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає наступну відповідальність у разі несплати податків і неподання податкового розрахунку за формою 1-ДФ:

• За неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування податків і зборів передбачено нарахування штрафу у розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн) (ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення);
• За порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подачі відомостей про виплату доходів передбачено відповідальність від 2 до 3 нмдг (від 34 до 51 грн) (ст. 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Штрафи за несплату ЄСВ

Законом про ЄСВ передбачена наступна відповідальність:

• За донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску передбачено штраф у розмірі 10% від такої суми за кожний повний або неповний звітний період, за який її донараховано, але не більше 50% від суми донарахованого єдиного внеску (п. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ);
• За несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску передбачено штраф у розмірі 20% від своєчасно не сплачених сум та пеня на суму недоїмки із розрахунку 0,1% від суми недоплати за кожний день прострочення платежу (п. 10 та 11 ст. 25 Закону про ЄСВ);
• За неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок передбачено штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 гpн) (п. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ);
• За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ передбачено штраф у розмірі 10 нмдг (170 грн) за кожне таке порушення, а за повторне порушення протягом року – штраф у розмірі 60 нмдг (1 020 грн) (п. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ).

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено наступну відповідальність:

• За порушення порядку нарахування єдиного внеску, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, іншої звітності, та відомостей, передбачених законом про ЄСВ передбачено адміністративну відповідальність у розмірі від 30 до 40 нмдг (від 510 до 680 гpн), а у разі повторного порушення протягом року - від 40 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 680 до 850 гpн) (ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення);
• За несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі:

• що не перевищує 300 нмдг (5 100 грн) передбачено штраф у розмірі від 40 до 80 нмдг (від 680 до 1 360 гpн)
• більше 300 нмдг (5 100 грн) передбачено штраф у розмірі від 80 до 120 нмдг (від 1 360 дo 2 040 гpн) (ст.165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Але необхідно зазначити, якщо підприємством не нараховується заробітна плата директору, цілком ймовірно, що контролюючі органи при розрахунку податкового зобов’язання з ПДФО, ВЗ і ЄСВ як базу нарахування можуть взяти мінімальну заробітну плату, яка на сьогодні складає 3 723 грн.

Насамкінець, рекомендуємо підприємствам, у штаті яких є тільки один директор, нараховувати заробітну плату, не нехтувати веденням кадрового обліку та складати всі первинні документи, на підставі яких здійснюється нарахування заробітної плати, а також ПДФО, ВЗ і ЄСВ, навіть якщо робота директора займає лише 2 години на місяць.

Автори консультації: Марина Томаш, радник, керівник напрямку податкового консалтингу та бухгалтерського обліку ADER HABER;

Марина Жимолостнова, податковий консультант ADER HABER