Державні резерви по-новому: закон №9079 від 9 серпня 2023

Розмежування державного матеріального резерву та мобілізаційного резерву

Як зазначається в Законі, державний матеріальний резерв складатиметься із сировини, промислових та продовольчих товарів, ліків, паливно-енергетичних та матеріально-технічних ресурсів тощо, призначених для використання в мирний час та особливий період.

Натомість державний мобілізаційний резерв міститиме цінності, призначені для використання лише в особливий період, які будуть спрямовані відновлення інфраструктури, розгортання додаткових потужностей для виготовлення промислової продукції, продовольчих товарів, ремонт/виробництво військової техніки.

Відмінність понять державний матеріальний та державний мобілізаційний резерв така: мета першого — забезпечувати функціонування економіки та необхідний рівень життєдіяльність населення в мирний час і в особливий період, другого — забезпечити якнайшвидше застосування державних матеріальних резервів там, де вони необхідні, та створення необхідних умов для функціонування в особливий період.

Тобто державний матеріальний та мобілізаційний резерви існують окремо, але доповнюють один одного в певних ситуаціях.

Хоч у законі вказано, що це запас матеріальних цінностей, не йдеться про те, яким він має бути — мінімальним, середнім чи великим.

Законотворець вкладав у це поняття «запас, що є необхідним і достатнім», але не вказує це. У подальшому така невизначеність може призвести до зловживання повноваженнями органу влади, відповідального за державні резерви, і стати ще однію стежкою для корупції.

Посилання на канал: Юридические новости и лайфхаки | адвокат Васильев

Номенклатура товарів для резервування

Перелік товарів формують за продовольчим, медичним, технічним, сировинним та енергетичним напрямами. Оскільки документ ухвалено в період воєнного стану, під товарами та сировиною слід розуміти речі, необхідні для існування в особливий період.

Законотворець складав перелік відповідно до проблем, з якими зіткнулася держава під час повномасштабної війни. Наприклад сировинний напрям вказує на неможливість видобутку речовин та матеріалів, з яких виробляють продовольчі товари. Енергетичний напрям вказує на дефіцит потужностей в енергосистемі, медичний — на малу кількість високоякісних лікарських засобів та медичних товарів, більшість з яких передають на потребу військовослужбовців. Також увагу приділено приділено енергетичній сфері, яка протягом останнього року зазнала значного удару. Державний резерв повинен використовуватися для вирішення поточних проблем. Внаслідок використання протягом останніх років ресурсів державного резерву, постійного неповернення товарів в установлені строки, значно зменшено наявні обсяги запасів.

За текстом Закону державний резерв містить тільки ті запаси, які є реально необхідними, тому до резерву не повинні входити смартфони, ноутбуки, холодильники, телевізори, комп’ютери, камери, але вони можуть підпадати під критерій “технічний” або “енергетичний” напрям. Наприклад до резерву входять алкогольні напої у вигляді технічного спирту, що підпадає під “медичний” напрям.

На момент ухвалення закону перелік достатній, а не повний, адже день у день з’являються нові проблеми щодо постачання товарів. Все це потребує дедалі нових способів вирішення.

Варто відмітити, що єдиного підходу до номенклатури державного резерву немає, як і розрахунку норм їх накопичення.

Передача частини повноважень

За формування державного матеріального резерву відповідає орган влади, відповідальний за державні резерви. Вірогідно, назву буде змінено на Державне агентство державного резерву.

Нині існуючому Держрезерву належить велика кількість підприємств із виготовлення (переробки) харчових продуктів, товарів широкого вжитку, а також об’єкти зберігання нафтопродуктів. Основними товарами, що резервуються, є продовольчі (м’ясо, зерно, борошно, соняшникова олія, вершкове масло тощо). Новий орган замовлятиме набагато більшу номенклатуру товарів.

Відмінність між старим та новим органом полягає в тому, що колишній і замовляв, і зберігав ці товари. А новий передаватиме свої повноваження в частині зберігання суб’єктам господарювання (у тому числі бізнесу), тобто фабрикам, заводам, підприємствам з урахуванням їхньої спеціалізації. У цьому плані це корисне нововведення, оскільки резерви буде розподілено між усіма областями пропорційно, забезпечуючи тим самим потреби місцевого населення».

Можливість зберігання товарів за кордоном: плюси та мінуси

Передбачено, що запаси держрезерву можуть зберігатися на потужностях приватних операторів ринку, зокрема за кордоном. Такий підхід має посилити безпеку резервів через диверсифікацію місць зберігання. Зокрема йдеться про можливість зберігання пального на території країн Європи. Чи добре це для України саме у важкий воєнний час?

Безперечна перевага такого кроку — те, що надійне зберігання та збереження товарів за кордоном — гарантія, що з ними нічого поганого не трапиться. І це правильно, оскільки ризики для такого зберігання в Україні істотні. Йдеться не лише про можливість пошкодження або знищення товарів у разі влучання ворожих ракет, а й про ризик розкрадань.

Але є кілька недоліків, серед яких тривалість доставки товару в Україну в разі необхідності. Адже невідомо, який час займе транспортування наприклад лікарських засобів з Варшави до Києва або з Парижа до Дніпра. У цьому аспекті товарами, які можна зберігати за кордоном, мають бути ті, яких достатньо на українській території та які в разі їхнього транспортування до нашої держави не втратять властивостей.

Державні резерви як регулятори цін

Деякі види резервів можуть використовуватися для здійснення стабілізаційних заходів на внутрішньому ринку держави або надання підтримки підприємствам, установам та організаціям у вигляді пільг щодо оподаткування, дотації, субсидії, пільгові кредити тощо

Наприклад, якщо у цьому році буде надмірний врожай, ціни відповідно падають, відповідно, тоді держава купляє надлишки з ринку, щоби зберігати це в резерві, а потім, коли буде дефіцит, цей товар заводиться на ринок. Перш за все це буде спрямовано на підтримку та рентабельність державних підприємств щоб вони не банкрутували, а згодом і до приватних.

Критерії відбору резервантів

До суб’єктів, що зберігають резерви відносяться тисячі підприємств, установ і організацій різних форм власності (у тому числі приватної), для яких можуть передбачатися.

Державні резерви незалежно від свого місцезнаходження, а також підприємства або земельної ділянки є державною власністю і не підлягають приватизації.

За новим Законом це має зробити конкурсний відбір більш ефективним як підприємств, на які буде покладено завдання реалізації резервів, так і підприємств — постачальників цих резервів.

Орган влади, відповідальний за державні резерви уповноважений проводити якісний контроль за веденням бухгалтерського обліку з метою недопущення самовільного вилучення резервів та продажу товарів за цінами, нижче ринкових, а також без їх попередньої оплати.

Зберігачами і резервантами не можуть бути іноземні суб’єкти господарювання в яких є частка держави-агресора або держави-окупанта, або кінцевими власниками якої є юридичні/фізичні особи таких держав. Окрім цього зберігачами і резервантами не можуть бути іноземні компанії, щодо яких застосовані економічні та інші види санкцій, які зареєстровані в офшорних зонах та інші подібні види компаній, що не є добросовісними.

Окремо слід наголосити, що для державних підприємств, установ і організацій, товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій належать державі, а також для підприємств, що займають монопольне становище на ринку, зберігання державного матеріального резерву є обов'язковим, якщо це не буде завдавати їм збитків.

Реалізація/освіження державних резервів

Сировина в державному резерві практично немає кінцевого терміну зберігання, а от продукти харчування та інші резерви необхідно постійно освіжуватися, слід зауважити, що відпуск товарів, що підлягають освіженню має здійснюватися до граничних строків зберігання або погіршення якості.

Крім цього, для освіження запасів резерву необхідно постійно залучати додаткові кошти для покриття різниці між ціною реалізації, що у результаті довготривалого зберігання втратила якість товару, та ціною закупівлі аналогічних за асортиментом нововиготовлених товарів.

Поповнення запасів державного резерву буде здійснюватися на конкурсних засадах шляхом проведення аукціону, наприклад на ProZorro або продажу одразу одержувачу. Учасниками аукціону можуть бути суб'єкти господарювання усіх форм власності (резиденти або нерезиденти), що сплачують певний гарантійний внесок. Торги відбуваються за наявності не менш як двох учасників.

Санкції для підприємств

Законом передбачена відповідальність у вигляді грошових санкцій у разі неналежного зберігання/прострочення поставки/недопоставки/розкрадання тощо для підприємств. В даних випадках необхідно буде сплачувати штраф у розмірі не менше 50 відсотків ринкової вартості резервів, окремо може додаватися пеня.

Рішення про застосування фінансових санкцій є виконавчим документом

Рішення щодо застосування санкцій має таку ж юридичну силу як і виконавчий документ, яке може бути оскаржене в судовому та адміністративному (позасудовому) порядку.

АВТОРИ новини:

юрист Микита Жданов

адвокат Васильєв Павло Сергійович

Телефони для платних консультацій: 096-476-66-66, 095-235-31-10

Телеграм канал з юридичних новин ла лайфхаків

Ютуб канал канал з юридичних новин ла лайфхаків