Что важно знать фермеру о ЕСВ

Фермери — нові платники ЄСВ

Законом № 2148 внесено зміни до Закону про ЄСВ, зокрема, в частині визначення членів фермерських господарств платниками єдиного внеску.

Так, із зазначеної дати згідно з п. 51 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску.

Члени фермерського господарства, вичерпний перелік яких
визначено частиною третьою ст. 3 Закону № 973,
з 01.01.2018 р. зобов’язані стати на облік в органах доходів і зборів як платники єдиного внеску

Зазначена норма не поширюється на членів фермерських господарств, які є застрахованими особами (найманими працівниками, фізичними особами — підприємцями, головами фермерських господарств як юридичних осіб, так і фізичних осіб — підприємців зі статусом сімейного фермерського господарства).

Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону про ЄСВ зазначена норма також не поширюється на членів фермерського господарства, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону про пенсійне страхування, та отримують згідно із законом пенсію або соціальну допомогу.

У разі втрати членом фермерського господарства статусу застрахованої особи або статусу особи з інвалідністю чи припинення виплати соціальної допомоги такий член фермерського господарства зобов’язаний стати на облік в органах доходів і зборів як платник єдиного внеску.

Взяття на облік

Взяття на облік членів фермерських господарств, оскільки на них не поширюється дія Закону про держреєстрацію, здійснюється контролюючим органом за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску.

При цьому у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону про держреєстрацію, накладається штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн) (п. 1 частини 11 ст. 25 Закону про ЄСВ).

Згадайте новину: Міністр юстиції Петренко роз'яснив селянину як правильно передати в оренду свою землю, щоб не стати жертвою рейдерства

База нарахування

Базою нарахування єдиного внеску з 01.01.2018 р. для членів фермерського господарства є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (819,06 грн) (абзац перший п. 2 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 цього Закону).

Строк сплати

Після взяття на облік в органах доходів і зборів платниками єдиного внеску на членів фермерських господарств поширюються обов’язки, визначені, зокрема, п. 1 частини другої ст. 6 Закону про ЄСВ, щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (19 квітня, 19 липня, 19 жовтня, 19 січня) (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону про ЄСВ).

Такі платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідальність

Слід зазначити, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону про ЄСВ), а за порушення законодавства про єдиний внесок, зокрема, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску передбачено фінансову відповідальність, а саме:

• за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно несплачених сум (п. 2 частини 11 ст. 25 Закону про ЄСВ);
• згіднo з частинами 10 та 13 цієї статті на суму недоїмки нараховується пеня з рoзрахунку 0,1 % суми недоплати за кoжний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченoї Закoнoм про ЄСВ, починається з першого календарнoгo дня, щo настає за днем закінчення стрoку внесення відпoвіднoгo платежу, дo дня фактичної сплати (перерахування) включнo.

Що з договорами про добровільну участь

Згідно із внесеними змінами з 01.01.2018 р. членів фермерського господарства виключено із переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску (частина перша ст. 10 Закону про ЄСВ).

Отже, за заявами про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, поданими членами фермерських господарств до органів доходів і зборів, договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — договір) органами доходів і зборів з 01.01.2018 р. не укладатимуться.

Органами доходів і зборів в односторонньому порядку станом на 31.12.2017 р. достроково розірвано укладені з членами фермерських господарств договори

Останнім звітним періодом (місяцем), за який члени фермерського господарства сплачують єдиний внесок відповідно до укладеного договору у розмірі 22 %, є грудень 2017 р., граничний термін сплати — до 22.01.2018 р.

Члени фермерського господарства, з якими розірвано договори у зв’язку зі зміною з 01.01.2018 р. законодавства про єдиний внесок, подають до органів доходів і зборів самі за себе протягом 30 календарних днів після розірвання договору таблицю 1 Звіту про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати до органів доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 435 за період з початку дії договору по грудень 2017 р. включно.

Вспомните новость: Обжалование решения местных органов власти - широкоприменяемый и эффективный способ рейдерского захвата земли

Дострокове розірвання договорів у зазначеному випадку не є підставою вважати договори такими, умови за якими не виконано. Надалі така особа у разі бажання матиме право на укладення договору, якщо належатиме до кола платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску.

Як фермеру стати на облік платником ЄСВ

Для взяття на облік платником ЄСВ членам фермерських господарств, на яких не поширюється дія Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», необхідно подати до контролюючого органу за місцем проживання заяву про взяття на облік платника ЄСВ за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників ЄСВ на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 р. № 1162.

У заяві члену фермерського господарства необхідно обов’язково зазначити додаткову інформацію: податковий номер та найменування фермерського господарства, членом якого він є. Така заява повинна бути додатково підписана головою фермерського господарства.

(Лист ДФС України від 19.01.2018 р. № 1638/7/99-99-13-02-01-17)

Нарахування ЄСВ у 2018 році: що нового

Сплата ЄСВ головою фермерського господарства

Чи підлягає голова фермерського господарства (платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5 %, без найманих працівників) загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у 2018 р. і відповідно чи є обов’язком для нього сплата єдиного внеску?

Так, голова фермерського господарства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, але як фізична особа — підприємець на спрощеній системі оподаткування та має обов'язок сплати єдиного внеску до 20 числа місяця, що настає після закінчення кварталу.

Фермерське господарство без працівників та доходу

Чи потрібно сплачувати єдиний внесок та подавати звітність за 2017 р. фермерському господарству, якщо за цей період не було найманих працівників та був відсутній дохід від господарської діяльності, а також голові фермерського господарства не нараховувалася заробітна плата?

Пунктом 11 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загально­обов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.04.2015 р. № 435, визначено, що якщо юридичні особи або фізичні особи — підприємці не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, звіт за найманих працівників до органів доходів і зборів ними не подається. Оскільки відсутні нарахування заробітної плати, обов’язок щодо нарахування та сплати єдиного внеску відсутній.

Сплата ЄСВ «незалежником», який є найманим працівником

Чи зобов’язана фізична особа, яка зареєстрована як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат), сплачувати за себе ЄСВ і при цьому така особа (згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу) не є ФОП, не має найманих працівників, але сама є найманим працівником, працює на посаді юриста повний робочий день у юридичної особи (ТОВ) і остання як податковий агент сплачує ЄСВ за фізичну особу?

Осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або осіб, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подіб­ну діяльність і отримують дохід від цієї діяльності, визначено платниками єдиного внеску (п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», далі — Закон про ЄСВ).

Базою нарахування єдиного внеску для таких платників є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).

З 01.01.2018 р. особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Визначення бази нарахування єдиного внеску для зазначених платників у разі відсутності доходу (прибутку) у звітному році є обов’язковим згідно з нормами п. 2 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ.

Отже, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками єдиного внеску за себе незалежно від того, чи є такі особи одночасно найманими працівниками в межах такої діяльності або підприємцями.

ЄСВ за членів фермерського господарства — найманих працівників

Члени фермерського господарства мають основне місце роботи на підприємстві. Який порядок сплати ними ЄСВ у 2018 р. як членів фермерського господарства?

Обов’язку щодо сплати ними єдиного внеску немає. Пунктом 51 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ чітко визначено, що платниками єдиного внеску є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Тобто якщо члени фермерського господарства мають основне місце роботи на підприємстві, то за них роботодавцем сплачується єдиний внесок, який нараховується на заробітну плату таких осіб.

Згадайте новину: Верховна Рада продовжила мораторій на продаж сільськогосподарської землі ще на рік

Якщо члени фермерського господарства — підприємці

Члени фермерських господарств є підприємцями. Чи сплачується ЄСВ за кожного з них у такому випадку?

У п. 51 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ зазначено, що платниками єдиного внеску є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Члени фермерських господарств, які є підприємцями, не мають окремого обов’язку щодо сплати єдиного внеску, оскільки вони належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Найманий працівник — пенсіонер за віком

Чи нараховується та сплачується ЄСВ за найманого працівника, який є пенсіонером за віком?

Роботодавці нараховують єдиний внесок на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат. При цьому до зазначених виплат застосовується ставка 22 %. Отже, пільг щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату пенсіонерів, які є найманими працівниками, Законом про ЄСВ не передбачено.

Якщо не відпрацьовано робочі дні

Чи потрібно нараховувати ЄСВ у разі якщо працівником не відпрацьовано жодного дня за місяць?

Не потрібно, оскільки частиною другою ст. 9 Закону про ЄСВ визначено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які згідно із цим Законом нараховується єдиний внесок. Якщо працівнику в місяці, в якому він не працював, не нараховувалися будь-які виплати, то в такому випадку відсутня база нарахування єдиного внеску, а отже, єдиний внесок не нараховується.

Пенсіонер за вислугою років та підприємець одночасно

Чи потрібно сплачувати ЄСВ пенсіонеру МВС України за вислугою років, який одночасно є приватним підприємцем третьої групи?

Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону про ЄСВ з 01.01.2018 р. особи, які досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон про пенсійне страхування) (60 років), звільняються від обов’язку сплати єдиного внеску за себе.

Розмір ЄСВ для «єдинників»

Яку суму єдиного внеску потрібно сплачувати фізичним особам — підприємцям, віднесеним до першої групи платників єдиного податку за 2017 р.?

Сума єдиного внеску для платників, віднесених до першої групи платників єдиного податку, визначених у пп. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу, за 2017 р. не може бути меншою за 0,5 мінімального страхового внеску із зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу, який обчислюється згідно зі ст. 24 Закону про пенсійне страхування, пропорційно до сплаченого єдиного внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).

Мінімальним страховим внеском є сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати та розміру внеску, встановленого законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону про ЄСВ).

Єдиний внесок для фізичних осіб — підприємців, віднесених до першої групи платників єдиного податку, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону про ЄСВ бази нарахування єдиного внеску.

Оскільки з 01.01.2017 р. розмір мінімальної заробітної плати становив 3 200 грн, то протягом 2017 р. розмір мінімального страхового внеску становив 704 грн (3 200 грн х 22 %).

Отже, за 2017 р. сума єдиного внеску для фізичних осіб — підприємців, віднесених до першої групи платників єдиного податку, має становити не менше ніж 352 грн ((3 200 грн х 22 %) х 0,5) за місяць.

Звертаємо увагу, що 19.01.2018 р. — граничний термін сплати єдиного внеску за ІV квартал 2017 р.

З 01.01.2018 р. норму щодо права на сплату 0,5 мінімального страхового внеску скасовано. Платниками, віднесеними до першої групи платників єдиного податку, визначених у пп. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу, єдиний внесок сплачується у розмірі не менше мінімального страхового внеску (819,06 грн за місяць). Відповідно періоди здійснення підприємницької діяльності «єдинників» першої групи зараховуватимуться до страхового стажу, як і у решти підприємців, у повному розмірі.

ЄСВ: хто і скільки сплачуватиме у 2018 р.

07.12.2017 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

Законом установлено у 2018 р. мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01.01.2018 р. — 3 723 грн., у зв’язку з цим зміниться максимальна величина бази нарахування єдиного внеску, яка визначатиметься як максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Тобто максимальна величина бази нарахування ЄСВ у 2018 р. — 55 845 грн. Відповідно максимальна сума ЄСВ у 2018 р. — 12 285,9 грн.

Читайте статтю: Готуємось до землі. П'ять головних питань про найскандальнішу реформу

Для наочності у табл. 1 наведено, скільки та коли ЄСВ сплачуватимуть ФОП та фермери у 2018 р.

Таблиця 1

ЄСВ у ФОП та фермерів у 2018 р.

Таблиця 2

Хто не платитиме ЄСВ

Таблиця 3

Ставки ЄСВ

Застрахована особа та одночасно фермер

Частиною другою ст. 2 Закону про ЄСВ визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Основне місце роботи — це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 частини першої ст. 1 цього Закону).

Пунктом 1 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ визначено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці (п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).

Також платниками єдиного внеску відповідно до п. 51 частини першої ст. 4 цього Закону є члени фермерського господарства за умови, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, тобто не є, зокрема, застрахованими особами.

Застрахована особа — це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону про ЄСВ).

Згадайте новину: Лише за перший місяць роботи антирейдерські аграрні штаби запобігли десяткам рейдерських захоплень і силовим зіткненням, - Павло Петренко

Отже, на членів фермерських господарств, які є одночасно застрахованими особами, не поширюються дія Закону про ЄСВ щодо обов’язку постановки на облік у контролюючих органах як платників єдиного внеску і відповідно обов’язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі втрати членом фермерського господарства статусу застрахованої особи такий член фермерського господарства зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах як платник єдиного внеску.

Якщо фермер — підприємець

Фізичних осіб — підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ визначено платниками єдиного внеску.

Для фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 цього Закону).

Єдиний внесок для фізичних осіб — підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 цього Закону).

Також платниками єдиного внеску відповідно до п. 51 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Базою нарахування єдиного внеску для членів фермерського господарства є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, вони зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. Зауважимо, що сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 цього Закону).

Таким чином, як фізичні особи — підприємці, так і члени фермерського господарства є для себе одночасно страхувальниками і застрахованими особами.

При цьому для членів фермерського господарства встановлено обмеження щодо визначення їх платниками єдиного внеску в розумінні п. 51 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ: вони не повин­ні бути одночасно членами фермерського господарства і належати до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Користуйтесь консультацією: Що робити, якщо Ваше майно захопили рейдери?

Отже, з урахуванням обмежень, установлених п. 51 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ, якщо член фермерського господарства є одночасно фізичною особою — підприємцем, то у нього відсутній обов’язок щодо сплати єдиного внеску як члена фермерського господарства.

Постановка на облік

Законом № 973 розрізнено поняття «голова фермерського господарства» та «члени фермерського господарства», які регламентуються різними статтями цього Закону.

Вичерпний перелік членів фермерського господарства визначено частиною третьою ст. 3 цього Закону: до членів сім’ї та родичів голови фермерського господарства належать дружина (чоловік), батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідні та двоюрідні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як голови фермерського господарства, так і його дружини (її чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма вищезазначеними членами сім’ї та родичами (батьки такої особи та батьки чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти).

Платниками єдиного внеску визначено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 51 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ).

Отже, враховуючи норми частини третьої ст. 3 Закону № 973 та п. 51 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ, зобов’язані ставати на облік у контролюючих органах та сплачувати єдиний внесок у терміни, визначені законодавством, винятково члени фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Згадайте новину: Хімічна схема Фірташа, або Чому українські фермери платять більше

Листи

«Щодо обов’язку постановки на облік в органах доходів і зборів членів фермерських господарств», лист ДФС України від 19.01.2018 № 1638/7/99-99-13-02-01-17

Головні управління ДФС в областях, місті Києві

Про надання інформації

Державна фіскальна служба України на доповнення до листа від 12.01.2018 № 1020/7/99-99-13-02-01-17 щодо обов’язку постановки на облік в органах доходів і зборів членів фермерських господарств у 2018 році повідомляє.

Для взяття на облік платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування членам фермерських господарств, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», необхідно подати до контролюючого органу за місцем проживання заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ (далі – Заява) згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162.

У Заяві члену фермерського господарства необхідно обов’язково зазначити додаткову інформацію: податковий номер та найменування фермерського господарства, членом якого він є. Така Заява повинна бути додатково підписана Головою фермерського господарства.

Зазначену інформацію необхідно взяти до уваги, використовувати в роботі та довести до платників єдиного внеску.

Перший заступник Голови С.В. БІЛАН

«Про надання роз'яснення (щодо звільнення від сплати єдиного внеску)», лист ДФС України від 19.01.2018 № 1644/7/99-99-13-02-01-17

Головні управління ДФС в областях, м. Києві

Державна фіскальна служба України у зв’язку з прийняттям Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким внесено зміни, зокрема, до частини четвертої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) та які набули чинності з 01 січня 2018 року повідомляє таке.

Згідно із внесеними змінами з 01.01.2018 особи, зазначені, у пунктах 4 та 51 частини першої статті 4 Закону № 2464, звільнятимуться від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм частини четвертої статті 4 Закону № 2464 Пенсійний фонд України листом від 05.12.2017 № 38450/03-13 надав перелік осіб, які звільнятимуться з 01.01.2018 від сплати єдиного внеску.

Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону № 1058, а саме досягнення віку за наявності страхового стажу тривалістю зазначеної у частинах першій – п’ятій статті 26 Закону № 1058.

Крім цього, законодавством передбачено призначення пенсій за віком раніше встановленого статтею 26 Закону № 1058 віку. Це пенсії за віком на пільгових умовах, дострокові пенсії за віком та пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.

Отже, звільнятимуться від сплати єдиного внеску фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які брали спрощену систему оподаткування, та члени фермерського господарства, які:

отримують пенсію за віком (у тому числі на пільгових умовах (передбачені частинами другою та третьою статті 114, пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1058));

отримують дострокову пенсію (у тому числі на пільгових умовах (передбачені частиною п’ятою статті 115, пунктом 72 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1058));

отримують пенсію зі зниженням пенсійного віку (у тому числі на пільгових умовах (передбачені статтею 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»));

є особами з інвалідністю, незалежно від отримання пенсії або соціальної допомоги;

досягли віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (незалежно від виду пенсії).

Зазначена пільга не поширюватиметься на осіб які:

отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника та не досягли віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058;

отримують пенсію за вислугу років та не досягли віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058.

Водночас звертаємо увагу на те, що дія частини четвертої статті 4 Закону № 2464 не поширюється на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Зазначену інформацію необхідно взяти до уваги, використовувати у роботі та довести до платників єдиного внеску.

Перший заступник Голови С.В. БІЛАН

Користуйтеся консультацією: Підводні камені договору оренди земельної ділянки: на що звертати увагу та як себе убезпечити