Cам факт будь-якого правопорушення має бути підтверджено виключно допустимими доказами (ВС/КАС у справі №813/2451/17 від 27 лютого 2018р.)

Фабула судового акту: За змістом низки положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 727 від 20 серпня 2015 року, ДСТУ 4163-2003, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, ДСТУ 2732:2004, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 року № 97, Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року № 1000/5 встановлено вимоги щодо форми і змісту акту перевірки, окремих його структурних елементів.

У справі №813/2451/17, адміністративне провадження №К/9901/4085/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач), суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П., Суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо безспірності факту правопорушення, але сам факт будь-якого правопорушення має бути підтверджено виключно допустимими доказами. Аналогічні зауваження є справедливими і щодо форми та змісту окремого акту (довідки) перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою № 13/01/1407/37073734, який підписаний усіма посадовими особами, які здійснювали таку перевірку, оскільки в ньому не зазначена дата його складення.

Відтак, колегія суддів Верховного Суду вважає, що судами попередніх інстанцій за наслідками судового розгляду, а також апеляційного перегляду не надано належну оцінку вказаним обставинам. Відповідно до положень п. 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Заява N 63566/00) від 18 липня 2006 року суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше вони не виконують свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72505992

Аналізуйте судовий акт: Неустойка (штраф, пеня) нарахована за анульованою кредитною заборгованістю НЕ є додатковим благом та не підлягає оподаткуванню (ВС/КАС № 826/2226/15 від 13.03.2018)

Наслідком неповідомлення платника податку про невиїздну документальну перевірку є скасування рішень про штрафні санкції незважаючи на встановлені порушення податкового законодавства (ВС/КАС від 23.01.2018р, №804/12558/14)

Сам вид перевірки (позапланова невиїзна) без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, позбавляє ДПІ можливості дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення (справа №821/371/17, 21.02.18)

Неможливість проведення ДПІ зустрічної звірки не свідчить про порушення підприємством податкового законодавства, оскільки не є самостійною та достатньою підставою для висновку про нездійснення спірних операцій (№804/8943/13-а, 17.01.18)

Вирок суду щодо наявності в діях контрагента ознак фіктивного підприємництва НЕ є підставою для висновку про порушення іншим контрагентом податкового законодавства (№ К/800/6508/17 від 06.12.2017)

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

27 лютого 2018 року

справа №813/2451/17

адміністративне провадження №К/9901/4085/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.,

за участю представників:

від позивача - Дмитренка В.П. на підставі ордеру серії ЛВ №098336 від 21.02.2018р.,

від відповідача - Дорош А.Б. за дов. від 20.12.2017 р. № 7782/9/13-01-10-02-06,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західінфо» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Гулик А. Г.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року (головуючий суддя - Рибачук А. І., судді - Мікула О. І., Старунський Д. М.) у справі № 813/2451/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західінфо» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Західінфо» (далі по тексту - Товариство, позивач, платник податків) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі по тексту - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0010351407 від 21 червня 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що акт, складений за наслідками перевірки, не підписаний посадовими особами контролюючого органу Кабаном О.О. та Салом О.С., а отже, такий акт не може підтверджувати факт проведення документальної перевірки.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року у задоволенні позову Товариства відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт правопорушення не заперечується й самим позивачем, а акти, складені за результатами перевірки, хоча і мають певні недоліки однак такі недоліки не спростовують висновків посадових осіб контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог норм щодо регулювання обігу готівки у національній валюті та не можуть бути підставою незастосування до нього контролюючим органом фінансових санкцій.

27 грудня 2017 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року, в якій з посиланнями на положення Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 727 від 20 серпня 2015 року, ДСТУ 4163-2003, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, ДСТУ 2732:2004, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 року № 97, Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 та практику Європейського суду з прав людини щодо невмотивованості судових рішень, доводиться порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і, як наслідок, помилковість висновків судів попередніх інстанцій.

Позивач просить оскаржувані судові рішення скасувати і направити справу до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

23 січня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, доводить законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень.

23 лютого 2018 року на адресу суду надійшли пояснення позивача по суті змісту відзиву відповідача на касаційну скаргу, які долучені до матеріалів справи.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення вимог касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Відповідно до Наказу від 31 березня 2017 року № 1184 «Про проведення документальної виїзної планової перевірки» та направлень на перевірку від 12 квітня 2017 року №№ 2292, 2293, 2294, 2295, 2296 посадовими особами податкового органу (головними державними ревізорами - інспекторами Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області: Гульцьо Л. М., Кабаном О. О., Сало Ю. С., Цибрухом І. Я. та старшим державним ревізором - інспектором Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області - Микицькою Г. М., з 12 квітня 2017 року, впродовж 20 календарних днів, проводилась планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року.

Відповідно до наказу від 15 травня 2017 року № 1824 «Про продовження термінів проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Західінфо», термін вказаної перевірки продовжено на 5 днів.

За результатами вказаної перевірки посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області складено акт від 29 травня 2017 року № 651/13-01-14-12/37073734 «Про результати планової виїзної документальної перевірки ТЗОВ «Західінфо» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року».

На підставі акту перевірки заступником начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області Скибою В. В. прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 червня 2017 року № 0010351407, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 3070,40 грн.

Підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій слугував висновок відповідача про порушення позивачем підпунктів 54.3.2 - 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95.

Щодо доводів касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у акті від 29 травня 2017 року № 651/13-01-14-12/37073734, складеному за наслідками перевірки позивача відсутні підписи окремих посадових осіб, які здійснювали перевірку дотримання Товариством вимог податкового законодавства, зокрема, підписи головних державних ревізорів - інспекторів Кабана О. О. та Сала Ю. С. та наявні відмітки про перебування їх у відпустці на час складення даного акта.

Окрім цього, під час проведення вказаної перевірки посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області також складено окремий акт (довідку) перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою № 13/01/1407/37073734, який підписаний усіма посадовими особами, які здійснювали таку перевірку, однак в ньому не зазначена дата його складення.

Відповідно до статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, допустимість як властивість доказів поєднує в собі декілька вимог. Доказ вважається допустимим, якщо він отриманий уповноваженим суб'єктом, з дотриманням належної правової процедури та є закріпленим у відповідному джерелі.

Наявність повноважень у відповідача на проведення планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства сумнівів не виникає і не є предметом спору у цій справі. Щодо дотримання належної правової процедури, то позивачем неодноразово зверталась увага судів попередніх інстанцій на ці обставини, а саме: відсутність підписів посадових осіб в акті перевірки, хоча вони були направлені на таку перевірку і у вступній частині акту зазначені як такі, що цю перевірку проводили.

Колегія суддів приймає доводи заявника касаційної скарги про те, що за змістом низки положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 727 від 20 серпня 2015 року, ДСТУ 4163-2003, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, ДСТУ 2732:2004, затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 року № 97, Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року № 1000/5 встановлено вимоги щодо форми і змісту акту перевірки, окремих його структурних елементів.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо безспірності факту правопорушення, але сам факт будь-якого правопорушення має бути підтверджено виключно допустимими доказами. Аналогічні зауваження є справедливими і щодо форми та змісту окремого акту (довідки) перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою № 13/01/1407/37073734, який підписаний усіма посадовими особами, які здійснювали таку перевірку, оскільки в ньому не зазначена дата його складення.

Відтак, колегія суддів Верховного Суду вважає, що судами попередніх інстанцій за наслідками судового розгляду, а також апеляційного перегляду не надано належну оцінку вказаним обставинам. Відповідно до положень п. 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Заява N 63566/00) від 18 липня 2006 року суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше вони не виконують свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

У зв'язку з вищенаведеним суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм матеріального та процесуального права, не перевірили всі доводи, вказані у позові та апеляційній скарзі, отже є всі підстави для задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341 344 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західінфо» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року скасувати, справу № 813/2451/17 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова

Судді С.С. Пасічник

В.П. Юрченко