Бродський скасував ліквідацію Держпідприємництва постановою суду

Кабінет Міністрів України Постановою «Про Державну регуляторну службу України» № 252 від 30 квітня 2014 року ліквідував Державну службу України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (далі за текстом – Держкомпідприємництво) поклавши її повноваження на новостворену Державну регуляторну службу України.

Головою Держпідприємництва з 3 березня 2010 року є Михайло Бродський, призначення якого на голову нової Державної регуляторної служби України урядом не планувалось. Звичайно такий стан речей Михайла Юрійовича не влаштовував і розуміючи своє неминуче але формально законне звільнення у зв’язку із ліквідацією органу, Бродський звернувся із позовом до КМ України в Окружний адміністративний суд м. Києва. Другим позивачем у справі виступила Всеукраїнська громадська організація «Спілка кризи-менеджерів України».

Таким чином, підкилимна боротьба в середині системи виконавчої влади на центральному рівні набула публічності у суді.

18 вересня 2014 року колегія суддів Окружного адміністративного суду м. Києва у письмову провадженні ухвалила Постанову у справі №826/10927/14, якої визнала протиправною та скасувала Постанову КМ України «Про Державну регуляторну службу України» № 252 від 30 квітня 2014 року.

Підставами для скасування Постанови КМ України № 252 суд визначив процесуальні порушення під час прийняття цієї постанови, зокрема відсутність у матеріалах справи передбачених законом погоджень зацікавлених суб’єктів, експертних висновків та обов’язкових документів для прийняття такої постанови. Не було також надано розрахунків бюджетних витрат на такі структурні зміни у системі органів виконавчої влади.

Проте найбільш цікавим у цій справі є стенограма засідання КМ України, де обговорювалась ця постанова, і яка була досліджена у судовому засіданні. Цитуємо безпосередньо із постанови суду:

«Кужель О. В. - Дозвольте я висловлю свої зауваження?

Я є фундатором започаткування в країні державної регуляторної політики. Це світова практика. Вивчали ми її в Європі. В кожній країні світу нема права органу, який виконує основні функції державної регуляторної політики і дерегуляції, бути підпорядкованим будь-якому органу, крім Кабінету Міністрів…

…Я роблю зауваження Міністру Кабінету Міністрів, що він порушив виконання Закону «Про основні засади державної регуляторної політики», бо з першого дня початку роботи Уряду жодне рішення практично не розглядається і багато рішень виносяться з порушенням Закону «Про основні засади державної регуляторної політики».

Крім того, що Бродського ви не знімаєте, немає роботи, невиконання закону, і я просто здивована, що Міністр фінансів не каже, скільки коштуватиме коштів з бюджету, щоб змінити всі печатки, всі назви. Яка зараз в цьому потреба, якщо треба виконувати зовсім інші задачі?

Семерак О. М. - Можна я відповім? Закон «Про Кабінет Міністрів» розділ 5, стаття 21, пункт 4: «Діяльність центральних органів виконавчої влади, керівник яких не входить до складу Кабінету Міністрів, спрямовується і координується міністром». Тому пункт 1 проекту постанови, яка пропонується, виписано в такій редакції.

Але я ще раз кажу: якщо є на це воля колегіального органу Кабінету Міністрів, ми можемо не підпорядковувати, точніше, не пропонувати спрямовувати і координувати Кабінету Міністрів діяльність через Міністра економічного розвитку. Але це, з моєї точки зору, є порушення закону.

Для Олександри Володимирівни я хотів би повторити: ми ліквідовуємо орган, де ми не можемо змінити керівника, і створюємо інший орган, який виконуватиме ті самі функції. Ми про це з Вами говорили два місяці.»

Як бачимо Михайло Бродський як і раніше може здивувати. Варіантів для дій у Кабінету Міністрів України декілька: від ігнорування постанови суду як найчастіше це відбувалось у минулому в таких незручних випадках до прийняття нової постанови із дотриманням визначеної законом процедури. Ймовірно постанова суду буде оскаржена КМ України перш за все для затягування вирішення питання.

Отже, далі буде цікаво.

Аналізуйте: Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/10927/14 від 18 вересня 2014 року.