Без борьбы страховая компание не заплатит, или заплатит мало... (Суворовський районний суд м.Одеси, рішення від 27 квітня 2016р., суддя Шепітко І. Г)

Фабула судового акту: Страховые компании очень неохотно расстаются с деньгами ....и почти в 80% случаев добится положенных страховых выплат удаётся только через суд...

Страхова компанія просто не захотіла виплачувати страхове відшкодування і що цікаво письмово це підтвердила направивши лист, де повідомила страхувальника, «що ним начебто були неправдиві відомості про предмет договору та факт настання страхового випадку.» В судові засіданні представник страховика не з’являвся.

Що необхідно суду для стягнення коштів зі страховика в такому випадку: талон-повідомлення від органів МВС про ДТП, рахунок-фактура про вартість відновлювального ремонту, докази звернення до страховика, ну а сам договір добровільного страхування транспортного засобу. Тоді суд без проблем задовільнить позов про стягнення страхового відшкодування.

Справа № 523/3218/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2016 р. місто Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Шепітко І.Г.

при секретарі Плахута А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №22 у м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства СК УНІКА, про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом та просить стягнути з відповідача на її користь суму страхового відшкодування за Договором №1-АК від 01.07.2009 у новій редакції від 02.09.2013 року, страховий сертифікат до Договору №284016/4097/0000114 від 22.10.2014 року, у розмірі 14023 (чотирнадцять тисяч двадцять три) гривні 58 копійок, а також понесені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 551 гривень 20 копійок, обґрунтовуючи вимоги тим, що між нею та відповідачем був укладений вказаний договір добровільного страхування, 09 травня 2015 року застрахованому транспортному засобу було завдано ушкодження, нею було замовлено незалежну експертизу з визначення розміру завданої шкоди, однак листом від 06.08.2015 року відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування з тієї підстави, що страхувальником було свідомо надані неправдиві відомості про предмет договору або про факт настання страхового випадку, у звязку з чим позивачка вимушена звернутися до суду за захистом свого порушеного права, передбаченого нормами ЦК України та Закону України Про захист прав споживачів. Позивач вважає такі дії відповідача неправомірними, з приводу чого просить стягнути зазначену суму страхового відшкодування зі страхової компанії.

У судове засідання представник позивачки подав заяву, згідно якої підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив розглядати справу за його відсутності, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечував.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався, заперечень на позов до суду не надходило, свою думку щодо позовних вимог в тій чи іншій формі відповідач не висловив, жодних клопотань до суду не направляв.

За таких обставин, підстави для відкладення розгляду справи, що передбачені ч.ч.1, 2 ст.169 ЦПК України, відсутні.

Враховуючи також вимоги ст.157 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести в заочному порядку за відсутності відповідача, що відповідає положенням ст.169 та ст.224 ЦПК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, у судовому засіданні встановлено, що між позивачкою та відповідачем був укладений Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №1-АК від 01.07.2009 у новій редакції від 02.09.2013 року, страховий сертифікат до Договору №284016/4097/0000114 від 22.10.2014 року, за яким були застраховані майнові інтереси страхувальника автомобіля Chery E5, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ліміт відповідальності за завдану шкоду , заподіяну майну, становить 50000 гривень.

13.05.2015 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про страхове відшкодування за страховим випадком, що стався 09.05.2015 року в м.Одесі, пр.Добровольського, 89, в результаті якого було пошкоджено застрахований автомобіль. При цьому, з приводу пошкодження автомобіля позивачка звернулася до органів внутрішніх справ та отримала талон-повідомлення №001896.

У відповідності до рахунку-фактури №АП-00001275 від 03.06.2015 року, складеної ТОВ АвтоГруп, вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 14023 (чотирнадцять тисяч двадцять три) гривні 58 копійок.

Листом від 06.08.2015 року відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування позивачці з тієї підстави, що страхувальником було свідомо надані неправдиві відомості про предмет договору або про факт настання страхового випадку.

Згідно із положеннями ст.ст.979 980 ЦК України, ст.ст.1, 4 Закону України «Про страхування» за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування» та п.3 ч.1 ст.988 992 ЦК України страховик зобовязаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Відповідач не спростував жодним належним і допустимим доказом зазначені позивачкою обставини.

Згідно ч.2 ст.10 та ч.1, 2 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З іншими вимогами позивачка не зверталася.

Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що вимоги позивачки законні й обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.ст.79 88 ЦПК України, з відповідача підлягають понесені позивачкою судові витрати, що складаються зі сплаченої суми судового збору в розмірі 551 гривень 20 копійок.

Керуючись ст.ст.10 11 57-61 64 79 88 158 169 197 209 212-215 218 222 224-228 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_2 Вікторівни до приватного акціонерного товариства СК УНІКА, про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства СК УНІКА на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування за Договором №1-АК від 01.07.2009 у новій редакції від 02.09.2013 року, страховий сертифікат до Договору №284016/4097/0000114 від 22.10.2014 року, у розмірі 14023 (чотирнадцять тисяч двадцять три) гривні 58 копійок, а також понесені та документально підтверджені судові витрати у розмірі 551 гривень 20 копійок.

Копію рішення направити сторонам у справі.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.

Суддя: