АВТОРСЬКЕ ПРАВО НА ІСТОРІЮ ЖИТТЯ НАРКОБАРОНА: ЧИ МОЖЛИВО ТАКЕ?

BARRISTERS PRIME GROUP знайомить Вас з цікавими фактами про юридичні колізії. Сьогодні говоримо про біографію наркобарона…

У всіх на слуху прізвища легендарних наркобаронів Ескобарів з Колумбії. Найвідоміший із них - Пабло Ескобар, один з найбільших в історії злочинців. Мультимільярдер, статки якого у 1989 році журнал Forbes оцінював у 9 мільярдів доларів.

У 1993 році його було застрелено урядовими агентами в ході спецоперації. Однак, його історія життя не дає спокою кінематографістам. У 2015 році відома американська компанія Netflix випустила в прокат серіал «Narcos» який базується на останніх роках життя Пабло Ескобара.

Однак, родина Пабло Ескобара має претензії щодо виробника фільму, оскільки вважає життєві факти свого легендарного родича своєю інтелектуальною власністю.

Недавні події 2017 року наробили чимало розголосу у світових ЗМІ. Зокрема восени минулого року, було застрелено 37-річного асистента продюсера серіалу – Карлоса Муньйоса Портала.

Після цієї загибелі, старший брат покійного Пабло Ескобара – Роберто Ескобар Гавірія дав зрозуміти, що ця смерть невипадкова.

Родина наркобарона створила компанію Escobar Inc., яка є володільцем авторських прав та товарних знаків на біографічні факти братів Ескобарів та на імена учасників картелю. Роберто Ескобар висунув ультиматум власникам Netflix: або 1 мільярд доларів за право використання інтелектуальної власності, або припинення зйомок.

Якщо ж Netflix ослухається, то акторам серіалу варто подумати про особистих тіло охоронців. Така ситуація є досить специфічною. Виникає логічне юридичне запитання – чи має право будь-хто претендувати на наші біографічні факти.

Адже, за загальним правилом міжнародних правових актів у сфері інтелектуальної власності, «авторське право не поширюється на факти, а лише на оригінальну форму їх вираження»

Яскравий приклад подібної суперечки розглянув Федеральний суд Канади (рішення у справі Maltz v Witterick від 10 травня 2016 року).

Позивач зняла документальний фільм про реальні події, що сталися під час Другої Світової Війни в місті, окупованому німцями. Героїня картини протягом двох років переховує три сім'ї євреїв і німецького солдата-дезертира.

Відповідач, натхненна фільмом, написала роман, який є вигаданою версією історії, розказаної у фільмі позивача. Відповідач використовувала кілька реальних імен героїв, а також місця, де відбувалися основні події. Видавництво Penguin Books набуло права на видання роману.

Експерт на стороні позивача запропонувала розділити факти на «великі» і «маленькі». Приклад «великого» факту - твердження про те, що Друга Світова Війна почалася після вторгнення Німеччини в Польщу. Приклад «маленького» факту - сторінка з щоденника солдата, де описаний розпорядок його звичайного дня.

У романі було запозичено кілька «маленьких» фактів, тому суд оцінював істотно чи запозичення структури історії, теми, атмосфери і частини діалогів документального фільму.

Суд зазначив, що факти, з яких складається історична правда про якісь події і будь-які деталі, які описують подібні факти, не входять в обсяг охорони авторського права на документальний фільм.

Поділ фактів на «великі» і «маленькі» суд вважав штучним. «Факти можуть бути з'ясовані (discovered), але вони не можуть бути створені (created) як результат творчості. Той, хто встановив раніше невідомий факт, ймовірно, зробив корисну справу для суспільства, але відкриття факту саме по собі не робить його «автором»

Невже факти ніколи не можуть бути результатом творчості? Довгий час суди керувалися доктриною «sweat of the brow», яка дозволяла давати охорону творам з низьким рівнем творчості, якщо автор доводив, що їх створення вимагає значних зусиль і витрат.

У справі Feist Publications, Inc., v. Rural Telephone Service Co. (1991) суперечка виникла тому, що компанія скопіювала дані з телефонного довідника, підготовленого іншою компанією. Верховний суд США сказав, що інформація, як така, не підлягає авторсько-правовій охороні:

Що стосується українського права, то слід згадати ст..296 Цивільного кодексу України., відповідно до якої «Використання імені фізичної особи в літературних та інших творах, крім творів документального характеру, як персонажа (дійової особи) допускається лише за її згодою, а після її смерті - за згодою її дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, - батьків, братів та сестер.» Частина 3цієї статті передбачає, що «використання імені фізичної особи з метою висвітлення її діяльності або діяльності організації, в якій вона працює чи навчається, що грунтується на відповідних документах (звіти, стенограми, протоколи, аудіо-, відеозаписи, архівні матеріали тощо), допускається без її згоди. Однак у випадку з життєвою біографією певної легендарної особи, ці події не завжди стосуються її діяльності. Знову ж таки, що розуміти під терміном «архівні матеріали».

Тому, не виключено, що родина легендарного Пабло Ескобара має всі правові підстави вимагати компенсацію щодо порушення свої майнових прав на інтелектуальну власність. А що Ви думаєте з цього приводу?

Підписуйтесь на сторінку БАРРІСТЕРС ПРАЙМ ГРУП у Фейсбуці https://www.facebook.com/barristerspg/

#авторське_право #інтелектуальна_власність #БАРРІСТЕРС #юрист_Львів #адвокати_Львова

Автор консультацІЇ: БАРРІСТЕРС ПРАЙМ ГРУП