Арешт рахунків через комунальні борги

Нині проблема арештів рахунків громадян у зв’язку з наявністю комунальних боргів набула особливої актуальності. У даній статті досліджено проблему арештів банками рахунків боржників через комунальні борги, а також визначено алгоритм зняття таких арештів.

Питання №1: Чи можуть банки позбавити боржників у користуванні банківськими рахунками через комунальні борги?

Відповідь: Громадяни не позбавляються, а лише частково обмежуються у користуванні коштами на рахунках за наявності боргів і не лише комунальних. Такі обмеження відповідають діючому законодавству, а саме пункт 7 частини 3 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” (далі - Закон).

Питання №2: Чи є перебування особи у реєстрі боржників підставою для накладення арешту на рахунки?

Відповідь: Банки на власний розсуд не арештовують рахунки громадян, які перебувають у реєстрі боржників. Обов'язок з виконання арешту коштів боржника, які перебувають на банківському рахунку, виникає виключно після того, як банк отримає відповідну постанову державного або приватного виконавця про арешт коштів боржника. Така постанова складається виконавцем на виконання судових рішень, або на підставі інших виконавчих документів, наприклад виконавчого напису нотаріуса про стягнення коштів. Отже, сам факт перебування особи у реєстрі боржників не є підставою для накладання арешту на кошти.

Питання №3: Скільки рахунків боржників було заарештовано банками через комунальні борги?

Відповідь: Згідно з даними Національного Банку України станом на 2023 рік банками було заарештовано приблизно 1 277 219 рахунків.

Питання №4: Чи можуть бути арештовані рахунки осіб, які не перебувають у реєстрі боржників, проте мають великі заборгованості щодо погашення комуналки?

Відповідь: Підставою для арешту - є непогашена заборгованість. Тому навіть за відсутності запису про боржника у реєстрі боржників, не врятує боржника від арешту коштів на рахунку. Більше того, розмір заборгованості не має значення, оскільки відповідно до статті 56 Закону арешт накладається за наявності грошового боргу без прив'язки до його розміру.

Питання №5: Арешт накладається на всі кошти, що є на рахунку боржника чи тільки на конкретну суму?

Відповідь: Арешт можна накласти на всі кошти, що є на всіх рахунках боржника, без зазначення конкретної суми або на конкретно визначену суму. Банк письмово повідомляє виконавця про достатність або недостатність (чи взагалі відсутність) коштів для арешту. Після списання банком суми, визначеної документом про арешт коштів, якщо немає на виконанні за цим рахунком інших документів про арешт коштів, банк відновлює видаткові операції за рахунком боржника та приймає до виконання його платіжні інструкції.

ВЗЫСКАНИЕ ДОЛГОВ В НОВОЙ РЕДАКЦИИ, ЗАКОН 3048- ІХ

Питання №6: Чи може суд над боржниками тривати без їхньої участі?

Відповідь: У багатьох справах щодо стягнення “комунальних боргів” суд може бути проведений без участі боржника у рамках наказного провадження. При цьому боржник має право на перегляд такого рішення (наказу) у рамках апеляційного перегляду. Це нормально, оскільки дана категорія справ не є складною у розрізі їх розгляду та доказуваності або спростування наявності боргу, тому суди можуть розглядати їх без участі сторін. Тим більше так прописаний закон у розрізі даної категорії справ.

Питання №7: Як боржник може дізнатись про наявність боргу та відкритого виконавчого провадження щодо нього?

Відповідь: На сьогодні функціонують відповідні державні судові реєстри, які дозволяють боржникам вчасно слідкувати про наявні та нові судові справи відносно них, тому є можливість для доказування своєї правоти оперативно підготувати відповідний документ до суду або скористатись допомогою адвоката. При цьому я розумію, що є верстви населення, які не мають технічної можливості користування зазначеними ресурсами, тому є відповідний відсоток боржників, які знаючи про свою заборгованість повинні бути більш активні “офлайн”.

Як не крути - боржник знає чи “здогадується”, що він (його родичі та близькі) не платить за комуналку, тому сподіватися на те, що про них забудуть, або борг пробачать - є наївною поведінкою.

Питання №8: Як виконуються рішення судів щодо таких боржників? Потім в роботу вступають колектори. Чи є таке явище масовим на сьогодні?

Відповідь: Рішення судів щодо таких боржників виконуються відповідно до Закону, тобто відкривається виконавче провадження і в день відкриття вноситься відповідний запис до Реєстру боржників та до банку направляється відповідна постанова про накладення арешту у розмірі боргу на наявні кошти на банківському рахунку. У тому числі на зарплатний рахунок з якого можливе щомісячне стягнення заборгованості у розмірі 20% (але не більше ніж 13400 грн. щомісячно) або на рахунок на якій нараховується пенсійне забезпечення. Також у день відкриття виконавчого провадження накладається арешт на рухоме та нерухоме майно боржника, в рахунок якого також може бути погашений борг. При цьому, розмір боргу для його погашення житловим нерухомим майном становить більше 134 000 грн. (частина 7 стаття 48 Закону).

Телеграм канал у сфері заборгованості та примусового виконання

Питання №9: Коли в роботу вступають колектори?

Відповідь: Колектори, як правило, вступають у роботу, коли не вдалось через виконавчу службу або приватного виконавця стягнути борг, але наявність колекторів прослідковується у тих випадках, коли боржник (або його родичі, “поручителі”) може погасити борг. У протилежних випадках навіть наявність колекторів не допомагає у стягненні боргу.

Питання №10: Чи можливе примусове стягнення за комунальними боргами на територіях, що є тимчасово окупованими чи у зонах проведення бойових дій?

Відповідь: Якщо боржник не погашає борг добровільно - виконавець може стягнути заборгованість у примусовому порядку. Однак, Законом України 2456-IX постановлено виключення з цього правила, а саме те, що на період дії воєнного стану забороняється примусове виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги, у територіальних громадах, розташованих в районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), або якщо стягнення за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

Питання №11: Як змінилась діяльність виконавців щодо стягнення заборгованостей під час війни?

Відповідь: З моменту введення в країні воєнного стану показники надходження виконавчих документів на виконання суттєво знизились. Так, до примусового виконання пред’явлено майже вдвічі менше виконавчих документів, ніж у довоєнний 2021 рік. Зниження рівня виконання рішень пов’язано з бойовими діями та тимчасовими законодавчими обмеженнями на період воєнного стану, про які вказано вище.

Питання №12: Чи є у банків та банківських асоціацій інформація щодо вилученого майна?

Відповідь: Інформація щодо вилученого майна є відкритою, тому банки та асоціації вільно нею користуються. У тому числі вказану інформацію безпосередньо можливо отримати через подання запиту до Міністерства юстиції України.

Питання №13: Які колізії є щодо питання вилучення майна за комунальні борги?

Відповідь: Колізії щодо рухомого майна, як правило, відсутні, окрім випадків наявної заборони за договорами залогу по авто. Щодо колізій по нерухомому майну, то можна виділити наступні:

• мінімальний розмір заборгованості;
• наявна іпотека;
• судові спори;
• прописані діти;
• спільне майно подружжя;
• повне або часткове знищення майна;
• розташування майна на тимчасово окупованій території;
• інші випадки.

Питання №14: Чи може банк забрати 50% пенсії за наявності комунальних боргів?

Відповідь: На жаль, практика стягнення з пенсії та накладення арештів на соціальні рахунку набула вже давно великих масштабів. Погашення боргу за рахунок пенсії - це діюча норма законодавства, а саме частина 1 статті 70 Закону. Відсотковий розмір стягнення із пенсії не встановлений, лише є обмеження у тому, що при після стягнення повинні пенсіонеру залишитись кошти не менш, ніж розмір прожиткового мінімуму (для осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія на 2023 рік) дорівнює 2093 грн.). Це також підтримав Конституційний Суд України у своєму рішенні №3-р(II)/2023 від 22.03.2023.

Отже, банк не може забрати 50% від пенсії, така норма відсутня. При цьому, кошти стягує не банк, а виконавча служба або приватний виконавець, банк лише виконує постанову виконавця.

Питання №15: Що робити, якщо арештовано соціальний рахунок? Чи можна зняти такий арешт?

Відповідь: Арешти соціальних рахунків (окрім пенсії) також є непоодинокі, при цьому діюче законодавство не передбачає погашення боргів за їх рахунок. Якщо такий арешт все таки наявний, боржнику потрібно отримати з банку виписку по рахунку або відповідну довідку, де буде зазначено про те, що вказаний рахунок має цільове призначення “для соціальних виплат”, а потім вказану довідку з відповідною заявою подати виконавцю і попросити зняти арешт з соціального рахунку. А разі відмови - оскаржити такі дії до суду.

Скасування виконавчих дій, виконавчих проваджень під час війни

Питання №16: Як боржникам зняти арешт з таких рахунків?

Відповідь: Слід визначитися чи буде боржник погашати заборгованість, чи ні, згідно до чого є наступні шляхи:

1. боржник звертається до виконавця, який відкрив виконавче провадження, з метою підтвердження розміру заборгованості та реквізитів для оплати; погашає повністю борг та подає відповідні докази (платіжний документ) виконавцю про погашення боргу; далі виконавець вилучає боржника з реєстру та знімає арешти з рахунків;
2. щодо заробітного рахунку: отримати у банку та у роботодавця довідки, що дійсно вказаний рахунок є по виплаті заробітної плати, згідно до чого стягувати з нього не більше, ніж 20% на місяць;
3. щодо соціального рахунку (окрім пенсійного): отримати у банку виписку по рахунку, або відповідну довідку, щоб було зазначено про те, що вказаний рахунок має цільове призначення “для соціальних виплат”, а потім вказану довідку з відповідною заявою подати виконавцю і попросити зняти арешт з соціального рахунку;
4. оскаржити виконавчі дії (бездіяльність) щодо арешту до суду;
5. відмінити у суді рішення про стягнення боргу.

Питання №17: Чи можливо таке, що борг погашено, а з реєстру боржника не видалено?

Відповідь: Нерідко трапляється, що борг погашено або рішення суду про його стягнення скасовано, але запис про боржника з реєстру не видалено. Також є інші підстави, коли запис вже не актуальний і підлягає видаленню з реєстру, але цього не зроблено, наприклад боржника визнано в суді банкрутом як фізичну особу, але таке рішення не виконано або боржник помер, а запис з реєстру про нього не видалено.

Автори консултації: адвокат Васильєв Павло Сергійович

юрист Аліна Рафальська

Телефони для платних консультацій: 096-476-66-66, 095-235-31-10

Телеграм канал у сфері заборгованості та примусового виконання

Ютуб канал з юридичних новин та лайфхаків