Історія справи
Постанова від 18.04.2024 року у справі №640/11338/21
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 640/11338/21
адміністративне провадження № К/990/23808/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 640/11338/21
за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 травня 2022 року (суддя - Бояринцева М.А..) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2023 року (головуючий суддя - Федотов І.В., судді: Єгорова Н.М., Сорочко Є.О.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної служби з безпеки на транспорті (відповідач) в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову від 24 листопада 2020 року №220657 про застування адміністративно-господарського штрафу (17000,00 грн) за порушення законодавства про автомобільний транспорт (абзацу п`ятнадцятого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III).
2. На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що під час проведення 26 жовтня 2020 року перевірки транспортного засобу «Volvo» FY 12.380 державний номерний знак (д.н.з) НОМЕР_1 інспектором Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в порушення положень пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року №422 «Деякі питання автомобільних перевезень пасажирів та вантажів» не назвав посаду, не пред`явив службове посвідчення, не надав направлення на рейдову перевірку.
3. Також позивач вказує, що габаритно-ваговий контроль проведений відповідачем із порушенням пункту 16 Постанови Кабінету Міністрів України №1657 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», оскільки при проведенні контролю була присутня лише одна посадова особа Укртрансбезпеки без залучення ще одного інспектора Укртрансбезпеки чи посадової особи відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
4. Окрім цього позивач стверджує, що станом на дату проведення перевірки замір вантажу (побутового вагону) представником відповідача не проводився, документи на технічний пристрій (свідоцтво про атестацію та сертифікацію) відповідності до якого начебто проводився замір ширини побутового вагона, що перевозився на транспортному засобі Volvo FY 12.380 д.н.з НОМЕР_1 надано позивачу не було, а посилання на такий технічний пристрій в матеріалах справи відсутні. Разом з цим, ОСОБА_1 вказує на неточності в документах та формальний підхід відповідача при розгляді справи у сфері порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини
5. Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року №422 (далі - Порядок №422), співробітниками Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, була проведена перевірка транспортного засобу «Volvo» FY 12.380 д.н.з НОМЕР_1 , що належить ФОП ОСОБА_1 .
6. За результатами рейдової перевірки відповідачем складено акт №0005044 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів та довідку від 26 жовтня 2020 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю.
7. Також співробітниками Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт №243678 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 26 жовтня 2020 року, у відповідності до якого під час перевірки встановлено порушення, а саме: надання послуг з перевезення вантажу (побутовий вагон) з перевищенням встановлених законодавством габаритних норм понад 10%, але не більше 20% (фактично 15,38%, ширина складає 3,0 м) під час здійснення перевезень вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за що передбачена абзацом п`ятнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III (далі - акт №243678).
8. 24 листопада 2020 року Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №220657 якою на позивача (перевізник ОСОБА_1 ), за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%, керуючись абзацом п`ятнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
9. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2023 року, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу №220657 від 24 листопада 2020 року, винесену Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки.
10. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно з довідкою про результати здійснення габаритного-вагового контролю від 26 жовтня 2020 року, габаритно-ваговий контроль проведений однією посадовою особою Уктрансбезпеки ОСОБА_2 .
11. Натомість відповідачем всупереч положенням пункту 16 Порядку №1567 не надано належних та достатніх доказів на підтвердження обставин залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю до здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача. Саме дотримання вказаних вимог пов`язує право одноособового проведення габаритно-вагового контролю посадовою особою Укртрансбезпеки. В іншому випадку такий контроль має бути здійснений двома посадовими особами Укртрансбезпеки.
12. Таким чином, суди дійшли висновку, що при здійсненні габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача було порушено вимоги Порядку №1567.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
13. Державна служба України з безпеки на транспорті подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 травня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2023 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог позивача.
14. Підставою оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування приписів пункту 16 Порядку № 1567, щодо оформлення додатку 1 до Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженим спільним Наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України № 1007/1207 від 10 грудня 2013 року (далі - Порядок № 1007/1207) та додатку 2 до Порядку № 422.
15. Cкаржник уважає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо порядку здійснення одноособового контролю, форм належної фіксації факту перевищення габаритно-вагових параметрів в документах складених за результатами рейдової перевірки, а саме в частині зазначення вимірювального (зважувального) обладнання.
16. Зазначає, що здійснення перевірки однією посадовою особою Укртрансбезпеки, не може слугувати підставою для визнання протиправною та скасування постанови. Вважає, що відсутнє нормативно-правове врегулювання необхідності залучення на момент перевірки, крім посадової особи Укртрансбезпеки, ще й інших осіб, у разі збігу статусу оператора вагового комплексу та посадової особи Укртрансбезпеки.
17. При цьому, на переконання скаржника, на законодавчому рівні не врегульовано обсяг та зміст доказової бази, яка слугувала б підтвердженням здійснення вимірювань приладами вимірювальної техніки, а відтак, надані свідоцтва про повірку вимірювальних приладів є належним доказом використання саме тих приладів вимірювальної техніки свідоцтва про повірку яких містяться в матеріалах справи.
18. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Данилевич Н.А., суддів: Смоковича М.І., Кашпур О.В., ухвалою від 25 липня 2023 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
19. У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 10 серпня 2023 року № 815/0/15-23 про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, здійснено повторно автоматизований розподіл цієї справи між суддями, та визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Соколов В.М., судді Єресько Л.О., Білак М.В.
20. Правом подати відзив на касаційну скаргу позивач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
21. Ухвалою від 15 квітня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. прийняв, провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
Позиція Верховного Суду
22. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
24. Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги Укртрансбезпеки та виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, виходить із такого.
25. Спір у цій справі стосується притягнення автомобільного перевізника до відповідальності (застосовуються адміністративно-господарські штрафи) за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
26. Відповідно до абзацу п`ятнадцятого частини 1 статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
27. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (частина чотирнадцята статті 6 Закону № 2344-III).
28. Відповідно до статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» Кабінет Міністрів України постановою від 8 листопада 2006 року № 1567 затвердив Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, яким визначив процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
29. Згідно з абзацом першим пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, наявність визначених статтями 39 і 48 (документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення) Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
30. За змістом абзаців першого, другого пункту 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.
Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
31. Відповідно до пункту 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
32. Ключовим правовим питанням, щодо якого виник спір, є законність прийнятої відповідачем постанови (№220657), якою на підставі абзацу п`ятнадцятої частини першої статті 60 Закону на перевізника ОСОБА_1 накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн.
33. Суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі дійшли висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування такої постанови у зв`язку з тим, що при здійсненні габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача було порушено вимоги пункту 16 Порядку №1567, а саме: проведенно габаритно-ваговий контроль однією посадовою особою Укртрансбезпеки без залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
34. Укртрансбезпеки у доводах касаційної скарги, зокрема, стверджує, що здійснення перевірки однією посадовою особою Укртрансбезпеки, не може слугувати підставою для визнання протиправною та скасування постанови. Зазначає, що відсутнє нормативно-правове врегулювання необхідності залучення на момент перевірки, крім посадової особи Укртрансбезпеки, ще й інших осіб, у разі збігу статусу оператора вагового комплексу та посадової особи Укртрансбезпеки.
35. Питання здійснення (проведення) габаритно-вагового контролю транспортних засобів, визначеного відповідно до пункту 16 Порядку №1567, досліджувалося Верховним Судом у постанові від 12 липня 2023 року в справі №280/7529/21.
36. У цій постанові Верховний Суд, аналізуючи правові норми (пункти 16, 21 Порядку № 1567), що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов висновків, що габаритно-ваговий контроль під час здійснення перевірки проводиться двома посадовими особами.
37. Верховний Суд у пунктах 28-30 постанови від 12 липня 2023 року у справі № 280/7529/21 між тим зазначив, «що згідно пункту 15 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879), контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
38. Пунктом 20 Порядку № 879 передбачено, що за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
39. Отож, зі змісту вказаної норми слідує, що належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних визначається також посадовими особами, а не одноособово».
40. Таким чином, оскільки питання застосування пункту 16 Порядку № 1567 у подібних правовідносинах вже вирішено Верховним Судом, то під час розгляду цієї справи підлягають врахуванню висновки Верховного Суду, висловлені у справі №280/7529/21 (частина третя статті 341 КАС України).
41. Суди попередніх інстанцій при розгляді цього спору установили, що із довідки про результати здійснення габаритного-вагового контролю від 26 жовтня 2020 року, габаритно-ваговий контроль проведений однією посадовою особою Уктрансбезпеки ОСОБА_2 . Вказаною особою і здійснено підпис від оператора вагового комплексу.
42. Звернули увагу, що відповідачем всупереч положенням пункту 16 Порядку №1567 не надано доказів на підтвердження обставин залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю до здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача.
43. Отже, ураховуючи, що законодавством чітко визначений обов`язок проводити габаритно-ваговий контроль двома посадовими особами, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про порушення вимог пункту 16 Порядку № 1567 при здійсненні однією посадовою особою Уктрансбезпеки габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача..
44. Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з судами першої та апеляційної інстанції, про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування спірної постанови про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
45. Висновки судів у цій справі про те, що габаритно-ваговий контроль має бути здійснений двома посадовими особами Укртрансбезпеки узгоджуються із висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 12 липня 2023 року в справі №280/7529/21.
46. Ураховуючи, що габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами то, Суд відхиляє посилання скаржника на те, що такий контроль може бути здійснено однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі збігу статусу оператора вагового комплексу та посадової особи Укртрансбезпеки.
47. Перевіряючи також доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
48. Обґрунтовуючи свою касаційну скаргу Укртрансбезпеки вказує, що на законодавчому рівні не врегульовано форм належної фіксації факту перевищення габаритно-вагових параметрів в документах складених за результатами рейдової перевірки (в частині зазначення вимірювального (зважувального) обладнання), за умови, що форма та зміст довідки (додаток 1 до Порядку №1007/1207) та акту (додаток 2 Порядку №422) не містять графи для внесення інформації про вимірювальне (зважувальне) обладнання. Посилаючись на ці обставини відповідач наголошує на відсутності висновку Верховного Суду з цього питання й відтак, просить його сформувати.
49. Утім, надаючи оцінку таким доводам Суд зазначає, що означене питання не було предметом дослідження в судах попередніх інстанцій, і відповідна оцінка йому не надавалась. Такі доводи виходять за межі касаційного перегляду та не є свідченням неправильного застосування судами норм матеріального права. Не вплинули наведені відповідачем аргументи й на правильність вирішення справи у цілому.
50. Аргументи, викладені у касаційній скарзі Укртрансбезпеки, про те, що суди попередніх інстанцій, відхиливши як належний доказ надані відповідачем свідоцтва про повірку №12А/035 та №12А/036 засобів вимірювальної техніки (саме з цих підстав) дійшли до висновків, що спірна постанова про накладення штрафу є протиправною, а позивач не допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт, не знайшли свого підтвердження.
51. Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції і фактично зводяться до переоцінки доказів. Разом з тим, до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
52. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 КАС України).
53. Отже, судами не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б привести до ухвалення незаконного рішення, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
54. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 травня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі № 640/11338/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Соколов М.В. Білак Л.О. Єресько