Історія справи

Постанова від 04.04.2024 року у справі №639/8582/16-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 639/8582/16

провадження № 61-728св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Синельникова Є. В.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство «КредоБанк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 вересня 2023 року у складі судді Єрмоленко В. Б. та постанову Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Маміної О. В., Тичкової О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопада 2016 року публічне акціонерне товариство «КредоБанк» (далі - ПАТ «КредоБанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовну заяву мотивовано тим, що 17 жовтня 2014 року між

ПАТ «КредоБанк», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 200 409,53 грн, строком до

16 жовтня 2021 року.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого станом на 19 жовтня 2016 року утворилась заборгованість у розмірі 66 703,22 грн, кредитор просив стягнути цю заборгованість з позичальника.

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до

ПАТ «КредоБанк» про визнання недійсним кредитного договору від 17 жовтня 2014 року.

Зустрічний позов мотивовано тим, що він зазначений кредитний договір не підписував, грошові кошти за договором не отримував. Також посилається на те, що він ніколи не був у м. Києві, де було укладено правочин, працює постійно та проживає у м. Харкові, на час укладення кредитного договору знаходився на роботі, а тому фізично не міг підписати договір.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 вересня 2023 року у задоволенні позову ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на користь ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертизи у розмірі 24 917,64 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не укладав з ПАТ «КредоБанк» кредитного договору від 17 жовтня 2014 року, про що свідчить, зокрема, висновок експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора Н. С. Бокаріуса»

від 08 червня 2023 року про те, що підпис у кредитному договорі виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову. Також суд відмовив у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним кредитного договору, з огляду на те, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним.

При цьому суд стягнув з ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на користь ОСОБА_1 витрати, які останній поніс на проведення зазначеної експертизи від 08 червня 2023 року у розмірі 24 917,64 грн.

Не погоджуючись зі стягненням судових витрат, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» подало апеляційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 вересня 2023 року.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 вересня 2023 року в оскаржуваній частині залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що в основу рішення як щодо первісних так і щодо зустрічних позовних вимог було покладено висновок експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора Н. С. Бокаріуса» від 08 червня 2023 року, який був наданий на підставі ухвали суду від 21 лютого 2022 року про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи, а отже витрати ОСОБА_1 за її проведення в розмірі 24 917,64 грн повинні бути покладені саме на позивача за первісним позовом.

Суд відхилив посилання ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на те, що зазначені витрати повинен нести саме ОСОБА_1 , якому відмовлено у задоволенні зустрічного позову, оскільки суд вважав, що ОСОБА_1 вправі захищати своє порушене право, спростовуючи факт укладення ним кредитного договору при розгляді первісного позову про стягнення заборгованості за кредитним договором. Саме з метою спростування факту укладення між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 кредитного договору, останнім заявлялося у справі клопотання про призначення вищевказаної експертизи, висновки якої були підставою для відмови в задоволенні первісного позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

12 січня2024 року через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» надійшла до Верховного Суду касаційна скарга на вказані судові рішення, у якій заявник просив їх скасувати в частині стягнення судових витрат та ухвалити нове в цій частині, яким судові витрати покласти на ОСОБА_1 .

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційну скаргу мотивовано тим, що висновок експертизи проводився за клопотанням позивача за зустрічним позовом, якому відмовлено у задоволенні його позовних вимог з огляду на обрання ним неналежного способу захисту, а тому ОСОБА_1 і повинен нести витрати за проведення зазначеної експертизи.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Оскільки судові рішення оскаржуються лише в частині стягнення судових витрат, то відповідно до статті 400 ЦПК України в іншій частині їх законність колегією суддів не перевіряється.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини другої цієї статті передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи .

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Судом установлено, що за клопотанням ОСОБА_1 ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 лютого 2022 року у справі призначалася судово-почеркознавча експертиза, проведення якої було доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора Н. С. Бокаріуса».

Вартість експертизи складала 24 917,64 грн, які були сплачені ОСОБА_1 .

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки висновком експерта Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора Н. С. Бокаріуса» від 08 червня 2023 року було встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 на кредитному договорі від 17 жовтня 2014 року, графіку погашення заборгованості, графіку платежів від 17 жовтня 2014 року, додатку до кредитного договору, копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою, тому відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь банку кредитної заборгованості.

З приводу підстав відмови в задоволенні зустрічного позову зазначено, що ОСОБА_1 обрано неналежний спосіб захисту, оскільки правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним.

Таким чином, в основу рішення як щодо первісних так і щодо зустрічних позовних вимог було покладено висновок експерта від 08 червня 2023 року, який був наданий на підставі ухвали суду від 21 лютого 2022 року про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи, а отже витрати ОСОБА_1 на її проведення в розмірі 24 917,64 грн повинні бути покладені саме на позивача за первісним позовом - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія.

Посилання ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на те, що зазначені витрати повинен нести ОСОБА_1 , якому відмовлено у задоволенні зустрічного позову, є помилковими, оскільки ОСОБА_1 вправі захищати своє порушене право, спростовуючи факт укладення ним кредитного договору при розгляді первісного позову про стягнення заборгованості за кредитним договором. Саме з метою спростування факту укладення між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 кредитного договору, останнім заявлялося у справі клопотання про призначення вищевказаної експертизи, висновки якої були підставою для відмови в задоволенні первісного позову.

Доводи касаційної скарги про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України у подібних правовідносинах є помилковим, оскільки Верховний Суд, зокрема у постанові від 27 грудня 2023 року у справі № 344/13652/21, викладав висновок про застосування пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України у подібних правовідносинах.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суди попередніх інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, оскаржувані судові рішення в частині стягнення судових витрат відповідають нормам процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» ухвалені з додержанням норм процесуального права, з повним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків судів обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 вересня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 13 грудня 2023 року у частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на користь ОСОБА_1 судових витрат за проведення експертизи у розмірі 24 917,64 грн залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара

Є. В. Синельников