Зміни до Конституції в частині правосуддя набули чинності

Зміни до Конституції в частині правосуддя вступили в силу. Відповідний закон, проголосований Верховною Радою 2 червня і підписаний Президентом 28 червня, набув чинності через 3 місяці з наступного дня після його опублікування, тобто з 30 вересня.

Відповідно до нього, скасовується 5-річний термін призначення суддів, і вони призначаються виключно на безстроковий.

При цьому вони фактично позбавляються недоторканності, можуть бути затримані правоохоронцями за підозрою в скоєнні тяжких або особливо тяжких злочинів.

Водночас скасовується можливість притягнення судді до відповідальності за винесення завідомо неправосудного рішення або за порушення присяги.

Згадайте новину: Про розумні строки розгляду адмінсправ можна забути через рішення ВРУ щодо звільнення суддів ВАСУ

Також конституційні зміни передбачають реорганізацію Вищої ради юстиції в Вищу раду правосуддя (ВСП), кінцевим терміном для обрання її членів встановлено 30 квітня 2019 року.

Кількість членів ради збільшується на одного - до 21, але при цьому з його складу виключаються міністр юстиції і генеральний прокурор.

Вища рада правосуддя буде мати право відстороняти, переводити, звільняти суддів і подавати Президенту подання на їх призначення.

Також рада матиме право давати згоду на затримання і арешт суддів.

Від Вищої кваліфікаційної комісії суддів до ВСП переходить право притягувати суддів і прокурорів до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, ВСП отримує право призначати керівництво судової Служби охорони і Державної судової адміністрації - органу, відповідального за матеріально-технічне забезпечення судів.

Вспомните новость: Помощники получат реальный шанс стать судьями: хорошо ли это?

Таким чином, Президент і Рада позбавляються права звільняти суддів, але у Глави держави залишається право їх призначати.

Крім того, передбачено позбавлення Президента права створювати суди і закріплення за парламентом повноважень щодо створення, ліквідації та реорганізації судів.

Також передбачено позбавлення Президента, парламенту та з'їзду суддів права звільняти суддів Конституційного Суду - суддя зможе бути звільнений тільки за рішенням не менш як 2/3 складу КС.

Закон підвищує з 25 до 30 років мінімальний вік для заняття посади судді і при цьому вводить систему конкурсного відбору для призначення суддів.

Також документом збільшується строк повноважень генерального прокурора з 5 до 6 років, але йому забороняється займати цю посаду 2 терміни поспіль.

Крім того, вводиться інститут конституційної скарги, тобто скарги на протиріччя Конституції застосованого в кінцевому судовому рішенні закону при вичерпанні всіх інших національних засобів правового захисту.

Вводиться право КС визначати конституційність питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою (за зверненням Президента або не менш як 45 депутатів Ради).

Згадайте новину: Президент звільнив суддів Гайдук і Гриньковську за порушення присяги під час Майдану

У Конституції закріплюється, що прокуратура втрачає функцію нагляду і займається тільки поданням публічного обвинувачення в суді та процесуальним керівництвом досудовим розслідуванням.

Також, відповідно до конституційних змін, в Україні захищати громадян у суді можуть лише адвокати.

Ця норма почне діяти з 1 січня 2020 року.

Крім того, у Конституції закріплено можливість визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду (Гаага, Нідерланди), однак це положення набуде чинності через три роки з наступного після дня опублікування закону, тобто 30 червня 2019 року.

Нагадаємо, на позачерговому пленарному засіданні в четвер 29 вересня Верховна Рада України з 33 запланованих суддів звільнила 29.

Крім того, Президент Петро Порошенко звільнив суддю Печерського районного суду Києва Оксану Царевич за порушення присяги при винесенні рішень проти активістів Євромайдану.

Джерело: Українські новини

Згадайте новину: І скільки нам часу знадобилось, щоб звільнити суддю Печерського суду Оксану Царевич