Зміни до Кодексу банкрутства. Що підписав президент Зеленський

Президент України Володимир Зеленський підписав закон "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства" № 686-ІХ.

Законопроект № 2276, по якому й було прийнято вищезгаданий закон, був зареєстрований в парламенті за декілька днів до набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства (Кодекс набрав чинності 21 жовтня 2019 року).

Метою законопроекту було намагання нівелювати побоювання окремих депутатів щодо:

• можливості судів відкривати провадження у справах про банкрутство бюджетних установ (органів державної влади та місцевого самоврядування);
• питання призначення арбітражного керуючого. Мова йде про те, що Кодексом передбачено, що призначення арбітражного керуючого здійснюється з використанням ЄСІТС (єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи). Але на момент набрання чинності Кодексом та й станом на зараз цієї системи не існує. Професійна спільнота побоювалась, що через це можливість відкриття нових проваджень у справах про банкрутство буде заблокована.

"Як бачимо, жодне з цих побоювань не виправдалось. Зокрема, щодо першого питання – у зв’язку з тим, що відповідна заборона встановлена Господарським кодексом. Щодо другого питання – через те, що державна судова адміністрація доопрацювала існуючу на той момент автоматизовану систему та начебто дотрималась вимог Кодексу. Разом з тим, незважаючи на те, що колапсу так і не сталося, визначені питання формально мали бути вирішені змінами до Кодексу з процедур банкрутства", – розповів нам член правління Асоціації правників України, один із розробників Кодексу процедур з банкрутства Юліан Хорунжий.

Згадайте новину: Запуск ЕСИТС: не будет ли нарушен принцип доступа к правосудию

Так, у доповнення до ст. 209 Господарського кодексу, якою передбачено, що суб’єктом банкрутства може бути лише суб’єкт підприємницької діяльності, текст Кодексу з процедур банкрутства був доповнений окремою нормою про те, що у справах про банкрутство не може бути відкрито провадження щодо бюджетної установи.

Щодо другого питання, то незважаючи на те, що проблема була розв’язана на рівні програмних засобів та роз’яснень, ЄСІТС так і не запрацювала.

У професійному середовищі точилися палкі дискусії з цього питання. І у зв’язку з цим необхідно було привести текст Кодексу з процедур банкрутства у відповідність до існуючих реалій та відповісти на питання: яким чином здійснювати призначення арбітражного керуючого у разі відкриття провадження у справі?

"Так, при опрацюванні питання щодо механізму призначення арбітражного керуючого нами, робочою групою, розглядалась декілька варіантів. Однак, більшість членів групи констатувала, що існуюча модель (шляхом призначення автоматизованого відбору) так і не змогла себе виправдати від самого моменту свого запровадження у 2013 році. Вона містила значні корупційні ризики та приводила до конфліктів між арбітражним керуючим та сторонами у справі", – каже Юліан Хорунжий.

Таким чином, за результатами обговорення було підтримано модель, за якою розпорядник майна юридичної особи або керуючий реструктуризацією фізичної особи призначається судом за поданням ініціюючого кредитора, або фізособи-боржника відповідно.

У випадку ж, якщо цими особами не внесено такого подання, або справа про банкрутство юрособи ініціюється боржником, то арбітражний керуючий призначається автоматизованою системою у порядку, який діяв до набрання чинності Кодексом.

Зазначений порядок встановлює тимчасовий захід, який діятиме до запровадження ЄСІТС.

"На думку багатьох фахівців, у т.ч. і на мою особисто, такий порядок призначення арбітражного керуючого зможе знизити корупційні ризики, а саме – усунути можливість "перекупити" будь-яким з учасників процесу арбітражного керуючого на свою сторону. Враховуючи, що основна функція арбітражного керуючого – це створення представницьких органів кредиторів, після запровадження ці органи (у разі такої потреби) зможуть здійснити заміну арбітражного керуючого на іншого", – підкреслив Юліан Хорунжий.

Такий порядок не є ідеальним, власне, як і будь-який інший, каже юрист. Однак на сьогодні він є найбільш оптимальним. Якщо провести аналогію, то погодьтеся, що доволі дивним було б, якщо при зверненні до лікаря, не пацієнт обирав спеціаліста, а лікар обирався б умовною автоматизованою системою Міністерства охорони здоров’я.

Згадайте новину: За долги начнут отбирать жилье: как работает Кодекс по процедурам банкротства

Окрім того, на автоматизовану систему була велика кількість нарікань через те, що частина професійної спільноти арбітражних керуючих систематично отримували справи, у той час, як значна кількість по декілька років поспіль не отримувала жодної справи.

"Вважаю, що новий порядок призначення арбітражного керуючого запровадить можливість добросовісної конкуренції, в першу чергу за критерієм професійності. І професійні арбітражні керуючі зможуть отримати можливість мати більшу кількість справ", – додав Юліан Хорунжий.

Заради справедливості, слід відзначити, що далеко не всі задоволені новим механізмом призначення кризового менеджера, посилаючись на ризики зловживань в першу чергу з боку боржників-юросіб, які ініціюватимуть справи через дружніх кредиторів і отримуватимуть "владу" над арбітражним керуючим.

"Так, це дійсно може мати місце, але вважаю, що Кодексом з процедур банкрутства запропонована достатньо дієва система стримування та противаг між різними групами у справі про банкрутство. В першу чергу це стосується строку дії мораторію на задоволення забезпечених вимог кредиторів", – зазначив Юліан Хорунжий.

Отже, задля усунення потенційних ризиків, краще звернути увагу на дієвість заходів системи стримування та противаг

"У будь-якому випадку, незважаючи на наявну інформацію щодо реєстрації законопроекту, покликаного змінити щойно підписаний та ще не опублікований закон, ми матимемо все-таки деякий час для того, аби довести ефективність запропонованого механізму, що нівелює необхідність його швидкої зміни", – резюмував Юліан Хорунжий.

Джерело: юридичний ресурс Протокол