Які борги можна продавати або як працюють угоди про відступлення права вимоги

Стягнення заборгованості – процес складний і неприємний, не тільки для боржників, але й для кредиторів. Відступлення права вимоги або заміна кредитора у зобов’язанні, є поширеною практикою у кредитних відносинах, втім також зустрічається у питаннях купівлі-продажу, постачання, оренди та інших. Розповсюджена практика, коли заміна сторони у зобов’язанні використовується на первинному ринку нерухомості, зокрема у вигляді угоди про відступлення прав за інвестиційним договором. Мова йде про так звані продажі недобудованого житла. Особливо, коли будівництво з тих, чи інших причин затягується, а майбутні власники вкладалися на етапі котловану. Тож, зовсім не таємниця, що існує окремий вид послуг, коли компанії викупають у людей такі «недобудови», а вже потім стягують з забудовника у судовому порядку гроші.

Ці відносини регулюються двома кодексами – Цивільним та Податковим.

В Цивільному кодексі є частина перша статті 512, яка визначає, що відступленням права вимоги є заміна кредитора у зобов’язанні іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

У Податковому кодексі – це стаття 14, в якій міститься наступна дефініція: відступлення права вимоги - операція з перевідступом кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Чи є обмеження на заміну кредитора? Загалом ні, єдиний виняток - якщо це прямо визначено договором або законом. Тобто, якщо в договорі не має жодного пункту, що кредитора можна змінити – це можна буде зробити. Щодо окремого закону, то мова йде скоріш про виключення у деяких вузьких сферах договірних зобов’язань.

Серед чітко визначених законодавством норм можна визначити, що заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора. Тобто неможливо передати зобов'язання про відшкодування шкоди, якщо це стосується здоров’я. Мається на увазі, що коли людина, наприклад, отримала травму на виробництві, в неї не можливо викупити зобов’язання про стягнення від роботодавця про відшкодування. Це ж стосується й кримінальних випадків, якщо мова йде про шкоду здоров’ю. Людина, що постраждала від злочинних дій не може перепродавати відшкодування за такий злочин будь-кому.

Істотні умови угоди про відступлення права вимоги

Згідно з положеннями ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Тобто, якщо заборгованість перед кредитором виникла на підставі договору, то відступити право вимоги до вказаного боржника теж можливо за таким самим договором (слід врахувати, якщо він був нотаріально посвідчений, то ця вимога зберігається для угоди про відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторонами вказаної угоди є первісний кредитор та новий кредитор, якому первісний передає свої права.

Первісний кредитор може відступити новому кредитору як повний обсяг прав, що йому належать, так і лише у певній їх частині, зауваживши про це в договорі відступлення права вимоги. Законодавець визначає це як універсальне і сингулярне правонаступництво.

Важливо, що відступлення права вимоги може здійснюватися тільки стосовно тієї вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. До прикладу, у справі № 910/19199/21, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку що якщо предмета права вимоги (боргу) не було на момент його передання позивачеві, то останній має право на підставі ч. 1 ст. 665 ЦК України відмовитися від договору купівлі-продажу в односторонньому порядку та вимагати повернення грошових коштів.

Таким чином, договір відступлення права вимоги передбачає заміну первісного кредитора у конкретному договірному зобов`язанні на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав у тому обсязі, що визначений договором, який був підставою для виникнення такого зобов`язання

Визнання недійсності договору про відступлення права вимоги можливе на загальних підставах цивільного законодавства, наприклад, якщо такий договір укладено під впливом помилки, обману, насильства, тощо.

Розмежування договорів факторингу та відступлення права вимоги

Вказані види договорів мають чимало спільного, тому часто стають предметом аналізу Верховного Суду.

Якщо договір про відступлення права вимоги може бути укладений між будь-якими учасниками цивільних відносин та передбачає передання права вимоги за будь-яким зобов'язанням (включаючи не грошові) від однієї особи до іншої, то договір факторингу укладається між фактором — фінансовою установою з правом здійснення факторингових операцій та клієнтом — суб'єктом підприємницької діяльності стосовно передання фактором грошових коштів клієнту у якості фінансування, що здійснюється за плату та з переданням клієнтом фактору права грошової вимоги до третьої особи.

Якщо договір факторингу є окремим видом договору, то договір відступлення прав вимог може відбуватись, на підставі договору купівлі-продажу, дарування або обміну.