Як стягнути моральну шкоду за публікацію ЗМІ персональних даних адвоката (справа № 757/29660/23-ц)

Нещодавно адвокат, фотографію якого з персональними даними оприлюднило популярне видання, виграв судовий спір. Медіа, дії якого були визнані протиправними, зобов’язали сплатити моральну шкоду та відшкодувати витрати на правничу допомогу та судовий збір.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднили повний текст рішення Печерського районного суду м.Києва у цій справі. Оскільки у професії адвоката репутація є одним з головних факторів, наведена у рішенні правова аргументація може бути використана іншими адвокатами для захисту своїх прав.

Нагадаємо, адвокат брав участь у проведенні слідчої дії - обшуку у квартирі. Кримінальна справа щодо обшукуваних осіб набула значного резонансу у соціальних мережах. Вказані особи відомі як ті, що влаштовували вечірки та знімали контент порнографічного характеру. Після закінчення проведення обшуку адвокату разом із особами, у яких проводився обшук, були вручені повістки про виклик до військкомату. Окрім того, уповноваженими особами ТЦК та СП зроблено фото адвоката разом з повісткою, яку йому було вручено.

Пізніше популярне в Україні видання поширило у своїй статті на сайті персональні дані (фотографія, прізвище, ім`я та по-батькові, зареєстроване місце проживання) адвоката без погодження з останнім. Представник адвоката звернувся до видання з вимогою видалити фотографію, однак відповіді не отримав.

Тоді адвокат звернувся до суду з позовом до видання про визнання дій протиправними, видалення персональних даних, стягнення моральної шкоди. Посилаючись на ст. 32 Конституції України, ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону «Про захист персональних даних», він стверджував про порушення недоторканості приватного життя.

Відповідач стверджував, що має право на поширення персональних даних, особливо з урахуванням соціального інтересу до окремих питань, на зразок тих, які було описано в статті. Також стверджувалося, що видалення персональних даних неможливо, оскільки за наданим адвокатом посиланням інформація була відсутня (після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі дані видалили).

Суд зауважив, що згідно зі ст. 8 Закону «Про захист персональних даних» особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними.

Суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними, а також застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних.

І якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням (ч. 2 ст. 276 ЦК).

Ст. 14 Закону «Про захист персональних даних» встановлено, що поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.

Але відповідно до матеріалів цивільної справи, письмових доказів, долучених сторонами, адвокат не надавав згоди на використання та поширення конфіденційної інформації про його особу.

А отже, - зробив висновок суд, - відповідно до ч. 2 ст. 278 ЦК, якщо особисте немайнове право фізичної особи порушене в номері (випуску) газети, книзі, кінофільмі, теле-, радіопередачі тощо, які випущені у світ, суд може заборонити (припинити) їх розповсюдження до усунення цього порушення, а якщо усунення порушення неможливе, - вилучити тираж газети, книги тощо з метою його знищення.

У зв`язку із такими фактичними обставинами справи суд зробив висновок про протиправність дій відповідача, які полягають у поширенні персональних даних особи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Адвокат зазначив, що в результаті протиправних дій медіа йому було завдано моральну шкоду, яка полягає у спричиненні душевних страждань. Окрім цього, публікація завдала значної шкоди професійному життю. Так, події, через які був проведений обшук, викликали резонанс у суспільстві та агресивне, негативне відношення до обшукуваних осіб. І розміщення фотографії (з його зареєстрованим місцем проживання) разом з обшукуваними особами змусило адвоката тривалий час перейматись за своє життя та здоров`я. Крім того, суд урахував, що позивач є батьком двох неповнолітніх дітей, які є активними користувачами мережі Інтернет та які мають друзів. І публікація статті з спричинила погіршення стосунків зі своїми дітьми через те, що діти відчули на собі негативне ставлення та насміхання серед друзів та знайомих.

Особа виконувала свої професійні обов`язки як адвокат. Проте після публікації вказаної статті вона під час перебування в громадських місцях чула образливі вислови в свою адресу, такі як «насильник», «збоченець», «злочинець». А деякі сусіди взагалі перестали з ним вітатись, що змусило його тривалий час не виходити на вулицю, а якщо виникала необхідність вийти у громадське місце - вдягати такий одяг, який не схожий на той, у якому він був на фото.

Окрім цього, публікація завдала значної шкоди професійному життю адвоката, який ще має науковий ступінь кандидата юридичних наук та є членом Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України. Також адвокат є членом Громадського об`єднання «Асоціація професіоналів корпоративної безпеки України», метою діяльності якої є створення, структурування та розвиток ринку корпоративної безпеки України, включаючи його законодавче забезпечення, із застосуванням кращих практик корпоративної безпеки та корпоративного управління. Все це багато років формує відповідний імідж особи та сприйняття його суспільством, адвокатською та науковою спільнотою.

І через поширення медіа фотографії адвоката з його персональними даними той зазнав репутаційних втрат. Зокрема, адвокат був членом клубу для підприємців, але після поширення фотографії ЗМІ, його виключили з учасників клубу.

Окремо суд зауважив, що у професії адвоката репутація є одним з головних факторів, які впливають на вибір клієнтом. Зазвичай коли клієнт потребує допомоги адвоката, він користується пошуком у мережі Інтернет. Утім, під час введення у пошуку Google прізвища адвоката одним із перших посилань є посилання на цю саму статтю з фото адвоката серед осіб, у які відомі у мережі як «організатори п`яних вечірок, на яких знущались з дівчат» А це складає негативне враження у потенційних клієнтів та завдає значних репутаційних втрат.

Вказані дії підтверджують сприйняття та реакцію суспільства на події, через які було проведено обшук. Саме протиправне поширення фотографії ЗМІ призвело до того, що адвокат зазнав репутаційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Персональні дані позивача були поширені серед невизначеного кола осіб, оскільки вони були розміщені на Інтернет-ресурсі офіційному сайті відповідача.

Також суд нагадав, що згідно з п. 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що у результаті протиправних дій медіа адвокату було завдано моральну шкоду, яка полягає у спричиненні душевних страждань та підлягає стягненню з відповідача у розмірі, визначеному позивачем (40 тис. грн.).

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивача стягнули судовий збір. Також позивачем були обґрунтовані та доведені відповідними доказами витрати на професійну правничу допомогу. Тож суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 36 тис. гривень.

З повним текстом рішення Печерського районного суду м.Києва від 31.10.2023 у справі № 757/29660/23-ц можна ознайомитися за посиланням.

Джерело: НААУ