Як перевозити золото та інші дорогоцінні метали через кордон

Які проблеми можливі в разі перевезення дорогоцінних металів через кордон

До проблем під час перетину кордону з дорогоцінностями, найчастіше, призводять:

• недотримання правил декларування, зокрема, коли особи не знають про необхідність надавати документи з підтвердженням походження вантажу, заявляючи некоректну його вартість;
• невизначеність митних лімітів. Нерозуміння того, що саме належить до визначень «банківські метали» і «ювелірні вироби», може стати причиною затримок на митниці або ж зайвих зборів;
• відсутність передбаченої документації. Неналежне оформлені або, загалом, відсутні докази вартості можуть спричинити проблеми з митними органами;
• безпека вантажу. Перевезення дорогоцінностей супроводжується ризиками крадіжок, втрат через невірне пакування, пошкодження чи несанкціонований доступ.

Не усі замислюються про страхування, а це істотно зменшує ризики.

Поради експертів стосовно перевезення золота та інших дорогоцінностей через кордон

В Україні перелік дорогоцінних металів визначений в ст. 1 ЗУ № 637/97-ВР. Згідно з ним, до дорогоцінних металів належать:

• золото;
• срібло;
• платина та метали платинової групи — паладій, родій, іридій, осмій та рутеній (все в будь-якому вигляді та стані);
• ювелірні та побутові вироби, частини виробів;
• лом дорогоцінних металів.

Для митниці ключовими є вага та склад дорогоцінного металу, а не його форма. Тобто, не має значення, каблучка це, кулон, злиток або лом. Питання їхнього переміщення через кордон регулюються Митним кодексом України (розд. V, VII, XII), ЗУ «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» № 637/97-ВР, Постановою НБУ від 12.11.2003 № 502 «Про затвердження Положення про порядок переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України», актами Мінфіна щодо пробірного контролю та класифікації виробів із дорогоцінних металів.

Правила переміщення дорогоцінностей через митницю, першочергово, залежать від їхнього статусу (особисті речі чи товар), а також від загальних валютних обмежень. Серед лімітів слід зазначити:

• загальний для готівки, для банківських металів в 10 тис. євро.

Передбачений постановою Правління НБУ № 5 від 02.01.2019 «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей». Відповідно до п. 6 Положення, фізособа може вивозити готівку та банківські метали на суму до 10 тис. євро в еквіваленті без письмового декларування.

На більшу суму письмова декларація обов’язкова. Окрім цього, треба мати документи на підтвердження зняття готівки (чинні 90 днів), або придбання банківських металів (на суму перевищення понад 10 тис. євро). Зауважимо, що банківськими металами (в розумінні НБУ) є злитки та порошки найвищої проби (золото, срібло, платина, паладій). І ліміт 10 тис. євро загальний. Тобто, розповсюджується на готівку + банківські метали + цінні папери разом.

«Митний кодекс України» не містить фіксованої цифри «500 г», але саме така межа є усталеним для митниці підходом, сформованим на практиці застосування ст. 374 МКУ та листів ДМСУ щодо «розумної кількості» побутових ювелірних виробів.

Тому до 500 г ювелірних виробів (каблучки, сережки, ланцюжки) вважаються особистими речами та не потребують оформлення як товару. До того ж митниця оцінює не кількість виробів, а фактичну вагу дорогоцінного металу. А ось інвестиційні монети та злитки декларуються завжди! Вони:

1. Не належать до переліку особистих речей (ст. 374 МКУ).
2. Є валютними цінностями (ст. 1 ЗУ «Про валюту і валютні операції» Положення НБУ № 5).

Тому, незалежно від ваги та вигляду, підлягають письмовому декларуванню під час перетину кордону.

Якщо фізичні чи юрособи перевозять через митницю понад 500 г ювелірних виробів, це вже товар. У такому разі процедура регулюється:

• ст. 378 МКУ (порядок переміщення товарів громадянами);
• ст. 381 МКУ (правила щодо валютних цінностей).

Письмове декларування потрібне обов’язково. Митні платежі можливі в певних випадках.

Пользуйтесь консультацией: Сколько денег, золота и других ценных вещей можно ввозить и вывозить через таможню

Які потрібні документи?

Переміщення дорогоцінних металів через митний кордон регулюється МКУ, ЗУ 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння» та Положенням НБУ № 5 від 02.01.2019 про транскордонне переміщення валютних цінностей.

Відповідно до цих актів, під час переміщення драгметалів особа повинна мати документи, що підтверджують:

1. Походження дорогоцінного металу (чек, інвойс, довідка, сертифікат, договір купівлі продажу тощо).
2. Вартість предмета (банківська виписка з підтвердженням платежу, документ про купівлю в банку чи у дилера).
3. Склад і пробу дорогоцінного металу (або експертний документ, або сертифікат від виробника, дилера, паспорт злитка). Не завадять також висновок пробірної служби, оцінка експерта (наприклад, якщо монета колекційна або унікальна), техпаспорт або сертифікат автентичності.

Якщо будете перевозити злитки інвестиційних (банківських) металів, потурбуйтесь про наявність для них:

• сертифіката банку або виробника;
• непошкодженого заводського пакування;
• документа про купівлю (договір, чек, довідка банку).

Це буде підтвердженням законності набуття, походження та відповідності металу банківським стандартам.

Для колекційних або інвестиційних монет (згідно ст. 374 МКУ вони не належать до «особистих речей», тому підлягають контролю та декларуванню) рекомендують мати:

1. Сертифікат монетного двору або банку.
2. Нумізматичний сертифікат (він необов’язковий, але дуже полегшує підтвердження вартості).

Обов’язок декларувати дорогоцінні метали передбачений ст. 366, 367, 374, 378 та 381 МКУ, а також Положенням НБУ № 5 від 02.01.2019 р, яке встановлює правила транскордонного переміщення готівки та банківських металів. Робити це потрібно завжди в разі перевезення банківських металів (злитків) незалежно від ваги.

Що врахувати під час перевезення інвестиційних монет та дорогоцінностей

Інвестиційні монети не входять до переліку особистих речей, тому (згідно ст. 374 МКУ) підлягають митному контролю і письмовому декларуванню.

Якщо будете перевозити ювелірні вироби вагою понад 500 г, майте на увазі, що на митниці їх визнають вже як товар, а не «особисту річ», тож письмове декларування необхідне, а оподаткування можливе (ст. 374 та 378 МКУ).

За наявних ознак товару (обсяг, упаковка, кількість), все оформляється за правилами товарного переміщення з повним митним оформленням (Ст. 378 МКУ).

Декларування: що передбачає ця процедура

Регулюють процедуру декларування ст. 366−369 МКУ. Здійснюється воно або в передбачених вимогами випадках, або за бажанням. Для проходження заповнюється митна декларація МД-4, зазначається про намір перемістити валютні цінності чи дорогоцінні метали, пред’являються всі предмети та документи. Митниця проводить огляд і перевірку.

Якщо предмети визнаються товаром, здійснюється повне митне оформлення з можливим нарахуванням мита, ПДВ чи ін. платежів (залежно від коду УКТ ЗЕД та режиму переміщення).

Що можна перевозити без письмового декларування. Першочергово, це:

• ювелірні вироби для особистого користування (в «розумній кількості», тобто до 500 г сукупної ваги);
• особисті прикраси;
• біжутерія та вироби з недорогоцінних каменів (вони не підпадають під визначення дорогоцінних металів (ст. 1 ЗУ № 637/97-ВР) тому, їхнє переміщення не пов’язане з валютним контролем і не потребує письмової декларації.

Разом із тим навіть за ваги до 500 г декларування стає обов’язковим, якщо:

• кількість предметів надмірна;
• вироби мають ознаки товарної партії;
• стан або характер виробів не дозволяє митниці кваліфікувати їх як предмети особистого користування.

Це відповідає під ст. 374 та 378 МКУ, за якою, якщо предмет більше не підпадає під ознаки «особистої речі», він автоматично вважається товаром і підлягає письмовому декларуванню з проходженням повного митного оформлення.

Коли та в якому розмірі передбачені митні платежі

«нарахування митних платежів під час переміщення дорогоцінних металів залежить від їхнього правового статусу (товар чи особисті речі). Згідно ст. 374, 378, 380 МКУ особисті ювелірні вироби перевозяться без митних платежів.

І всі інші речі громадян, якщо не мають ознак товарної партії, переміщуються через кордон без сплати мита та податків".

Банківські метали, злитки, інвестиційні монети можуть оподатковуватися. Золоті та срібні злитки, банківські метали, інвестиційні монети, товарні партії драгметалів не належать до особистих речей, тому їхнє ввезення розглядається як імпорт товарів і передбачає:

• нарахування мита;
• податок на додану вартість;
• інші митні формальності.

Стосовно вивезення трохи інакше. Як правило, з дорогоцінними металами фізособи можуть виїжджати в інші країни без оподаткування. Воно не передбачене Митним кодексом. Але паралельно:

1. Згідно з положенням НБУ № 5, діє ліміт 10 тис. євро для банківських металів.
2. Якщо вартість драгметалів більша, треба все письмово декларувати.

Тобто, факт вивезення податкових зобов’язань не створює, але митного контролю та підтвердження походження і вартості завжди вимагає.

Практичні поради від юристів

Ганна Гніздовська рекомендує:

1. Не переміщувати злитки чи інвестиційні монети без документів.

2. Відокремлювати ювелірні вироби від банківських металів, бо для митника це два різні режими контролю:

• прикраси = особисті речі;
• метали = валютні цінності.

3. Декларувати добровільно, якщо вага наближена до 500 г. Навіть якщо формально це не «товар», митниця має право засумніватися в обсязі та призначенні.

Адвокатка зазначає, що у своїй практиці неодноразово бачила ситуації, коли людина мала 300−400 г прикрас, але митниця розцінювала їх, як товар через кількість, пакування або стан новизни. Декларування ж зніме всі питання на місці.

4. Страхувати інвест метали та передавати їх у багаж лише у важливих випадках. Уточнювати умови договору. Страхування може покрити втрату або пошкодження, але не покрити конфіскацію через порушення митних правил.

5. Якщо вага невелика перевозити краще у ручній поклажі із копіями документів.

6. Зберігати копії всіх документів у хмарному сховищі даних.

Сертифікати часто губляться, а їхня відсутність створює значні проблеми. Фото документів (разом із фото злитка/монети) виручають у разі сперечань з митницею.

7. Перевіряти правила країни призначення.

Наприклад, в ЄС передбачене безмитне ввезення валютних цінностей до 10 тис. євро, але інвестиційні метали та злитки завжди підлягають декларуванню за регламентом (Regulation (EU) 2018/1672).

У деяких країнах (наприклад, Швейцарія, Норвегія) — можуть існувати додаткові вимоги щодо сертифікації або повідомлення фінансових органів.

Перевозити дорогоцінні метали необхідно виключно у ручній поклажі, зберігати оригінальні документи та упаковку, а за великих сум оформлювати спеціальне страхування вантажу.

Він зазначає, що в разі сумнівів у необхідності декларування, краще зробити це добровільно, щоб попередити претензії з боку митних органів. Під час перетину кордону він радить не приховувати нічого, а убезпечувати себе від штрафів та конфіскацій, повідомляючи одразу: хочу задекларувати драгметали, мені потрібна митна декларація.

Далі у відповідному бланку зазначати:

• ПІБ, паспортні дані;
• що саме везете (вага, кількість, опис, вартість);
• якщо треба, прикладати документи (чеки, довідка з банку про купівлю золота/валюти).

Передавати митнику цю декларацію разом із речами, щоб він міг оглянути та підтвердити дані, поставити потрібну відмітку та повернути вам копію документа.

Майте на увазі, що для перевезення монет треба мати відповідні пакування та сертифікати, які доводять, що це саме інвестиційний варіант, а не культурна цінність. Якщо цього не зробити, митниця може затримати монети для експертизи.

Будьте уважні, не афішуйте поїздку, уникайте маршрутів в небезпечні країни, турбуйтесь про супровід. Документи зберігайте в паперовому та цифровому форматах, зробіть фото дорогоцінностей із серійними номерами, щоб спростити доведення власности (за потреби).

В разі перевезення вантажу, який може викликати підозру, як потенційний комерційний (кілька однакових кольє або браслетів), потурбуйтесь про письмове пояснення (підтвердження), що це особисті речі.

І ще зберігайте копію первинної декларації про вивезення. Тоді під час повернення до України зможете безперешкодно все провезти назад.

Автори: к.ю.н., керуючою партнеркою АО «Юріс Феррум», адвокаткою з митного права, юрист мережі юридичних компаній «Центр правової допомоги» Олексієм Сокуренком.

Підготувала: Ірина Усович

Джерело: finance.ua