0
0
96
Нові дослідження свідчать про те, що коли астероїд врізався в Місяць мільярди років тому, то він вирізав пару величезних каньйонів на далекому боці Місяця. Така новина є гарною для вчених та NASA, які планують висадити астронавтів на південному полюсі Місяця, що не постраждав внаслідок удару та має старіші породи у первісному стані, пише The Independent.
Зазначається, що американські та британські вчені використали світлини і дані з Місячного розвідувального орбітального апарату NASA, аби скласти карту місцевості та розрахувати шлях уламків, які утворили такі каньйони близько 3,8 млрд років тому. Їхні висновки після цього дослідження були опубліковані в журналі Nature Communications.
Як виявилось, перед падінням космічний камінь пролетів над південним полюсом Місяця, створивши величезний басейн та пославши потоки каменів, які рухались зі швидкістю майже 1 кілометр на секунду. Таким чином уламки приземлилися як ракети, виривши два каньйони всього за 10 хвилин, які за розміром можна порівняти з Гранд-Каньйоном в Арізоні.
"Це був дуже бурхливий, дуже драматичний геологічний процес", - зауважив провідний автор дослідження Девід Крінг з Місячного і планетарного інституту в Х'юстоні.
Крінг та його команда з'ясували, що астероїд був за 25 кілометрів в поперечнику, а енергія, яка необхідна для створення цих двох каньйонів, була б у 130 разів більшою, порівняно з теперішнім світовим арсеналом ядерної зброї. Крінг наголосив, що більша частина уламків була викинута в напрямку від південного полюса.
"Це означає, що цільова дослідницька зона NASA навколо полюса, переважно на ближньому боці Місяця, не буде похована під уламками, і старіші породи, яким понад 4 мільярди років, залишаться відкритими для збирання місяцеходами. Ці старі породи можуть допомогти пролити світло не лише на походження Місяця, але й Землі", - підкреслили у матеріалі.
Крінг наголосив, що наразі незрозуміло, чи ці два каньйони постійно перебувають у тіні, як деякі кратери на південному полюсі Місяця.
"Це те, що ми, безумовно, будемо досліджувати ще раз", - запевнив дослідник.
Водночас вчені вважають, що постійно затінені ділянки на дні Місяця мають значні запаси льоду, який майбутні місяцеходи могли б перетворити на ракетне паливо й питну воду.
"Програма NASA "Артеміда", наступниця "Аполлона", має на меті повернути астронавтів на Місяць у цьому десятилітті. План полягає в тому, щоб відправити астронавтів навколо Місяця наступного року, а через рік або близько того - здійснити першу посадку астронавтів на Місяць з часів "Аполлона"", - підсумували у виданні.
Як писав УНІАН, у Китаї створили літаючого робота, який буде шукати воду на південному полюсі Місяця. Зазначається, що дослідження є важливим кроком у досягненні мети Китаю, а саме висадки людей на Місяць до 2030 року.
Також NASA створило робота, який може викопати 10 тонн місячного ґрунту за день. За словами дослідників, така кількість еквівалентна вазі 20 дорослих слонів.
ДЖЕРЕЛО : UNIANПереглядів
Коментарі
Переглядів
Коментарі
Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях
Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс
Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію
Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом
Переглядів:
148
Коментарі:
0
Переглядів:
163
Коментарі:
0
Переглядів:
313
Коментарі:
0
Переглядів:
377
Коментарі:
0
Переглядів:
887
Коментарі:
1
Переглядів:
296
Коментарі:
0
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.