Знайшовся заповіт, і це є підставою для надання особі судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори (ВССУ від 01 лютого 2017р. у справі № 306/27/15-ц)

Фабула судового акту: Мабуть так ще трапляється особливо десь на селі або тоді, коли спадкодавець за життя "плете" інтриги серед спадкоємців, і ніхто точно не знає, яка буде остання воля померлого. Після пропуску шестимісячного строку для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини несподівано знайшовся заповіт, на підставі якого виникли нові спадкоємці. Звичайно старі спадкоємці проти конкурентів, домовитись не вдалось, нотаріус вже не має право приймати заяву, і ось позов до суду.

Суд першої інстанції на підставі частини 3, ст. 1272 ЦК України - "наслідки пропущення строку для прийняття спадщини"- визнав поважною причину пропуску строку для прийняття спадщини – раптове знаходження заповіту, задовільнив позов та надав новому спадкоємцю два місяці строку для звернення із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса.

Звичайно, як буває у такій ситуації, старі спадкоємці не заспокоїлись та оскаржили рішення в апеляційному та касаційному порядку, мабуть перепродаючи успадковане майно. Проте ВССУ був на стороні того, хто знайшов заповіт.

Читайте статтю: Признание завещания недействительным: основания, последствия и судебная практика

Користуйтесь консультацією: Право на спадкування співмешканця: цивільної жінки або цивільного чоловіка

Аналізуйте судовий акт: Підставою для визнання заповіту недійсним може бути не просто хвороба, навіть, важка, а абсолютна неспроможність заповідача в момент складання заповіту розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними (ВССУ, № 343/1571/14-ц, від 26.10.16)

Заповіт визнається недійсним тільки у випадку, коли заповідач при складанні заповіту абсолютно неспроможний усвідомлювати значення своїх дій та не може керувати ними (Постанова ВСУ від 29 лютого 2012р.)

Право власності спадкоємця на нерухомість визнано судом без правовстановлюючого документу виданого на ім‘я спадкодавця (Бобринецький районний суд Кіровоградської області, суддя Бевз О. Ю.)

До складу спадщини НЕ входить право користування земельною ділянкою, яке підтверджується актом на право користування померлої особи ( ВСУ від 5 жовтня 2016 р. у справі № 6-2329цс16)

Как «отжимают» квартиры в Днепре и «хоронят» живых собственников. (Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська від 25 жовтня 2016р.)

Після смерті боржника відбувається заміна його в кредитному зобов’язанні на спадкоємця, який надалі несе відповідальність перед банком у межах вартості майна, одержаного у спадщину (ВССУ від 14 грудня 2016р. у справі 557/950/15-ц)

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д., суддів: Гулька Б.І.,Закропивного О.В., Хопти С.Ф., Штелик С.П., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Свалявської державної нотаріальної контори, ОСОБА_7 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за касаційною скаргою представника ОСОБА_7 -ОСОБА_8 - на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 10 травня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду із указаним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_9, яка залишила заповіт на її ім'я. Разом з тим, їй не було відомо про існування заповіту, що знайшовся лише 10 січня 2015 року під час перегляду речей спадкодавця. Першого робочого дня - 12 січня 2015 року - вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тобто із пропуском шестимісячного строку для вчинення відповідної дії.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_6 просила визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 10 травня 2016 року, позов ОСОБА_6 задоволено. Визначено ОСОБА_6 додатковий строк - два місяці з моменту набрання рішення суду законної сили - для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов, суди виходили із того, що строк для прийняття спадщини після ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, закінчився 10 січня 2015 року; ОСОБА_6 заповіт на своє ім'я знайшла тільки 10 січня 2015 року, тобто в останній день закінчення строку для прийняття спадщини, з відповідною заявою про прийняття спадщини до нотаріуса звернулася першого ж робочого дня - 12 січня 2015 року. На підставі встановлених обставин суди дійшли висновку про те, що позивач строк на прийняття спадщини пропустила з поважних причин.

Колегія суддів погоджується із такими висновками.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Встановивши, що строк для прийняття спадщини за заповітом пропущено ОСОБА_6 у зв'язку із відсутністю відомостей про існування заповіту, що свідчить про поважність причин пропуску цього строку, суди дійшли обґрунтованого висновку про визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди із висновком судів щодо їх оцінки.

За вимогами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 - відхилити.

Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 10 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

О.В. Закропивний

С.Ф. Хопта

С.П. Штелик