ВС уточнив тлумачення статті 368 КК України: для кваліфікації хабаря достатньо факту вимагання ( справа № 941/1790/20)

Йдеться про справу № 941/1790/20 за обвинуваченням за частиною третьою статті 368 КК України. Сторона захисту наполягала: слідство та суди мали довести, що дії посадовця були неправомірними, і лише після цього можна говорити про злочин.

Як йдеться у вироку суду, фігурантом справи став прокурор, який, за версією слідства, вимагав у фігуранта кримінального провадження 5 000 грн за сприяння в призначенні покарання, не пов’язаного з позбавленням волі. (Джерело : Судово-юридична газета)

Однак Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду з цим не погодився. Судді наголосили, що жодна з частин цієї статті не вимагає доведення неправомірності дій чи вигоди — достатньо встановити сам факт вимагання, прохання чи отримання, якщо це відбувається у зв’язку зі службовим становищем.

Суд підкреслив: у правозастосуванні інколи плутають «неправомірність» як ознаку складу злочину з необхідністю додаткового доказування протиправних дій посадовця. Проте законодавець навмисно включив неправомірність у саму назву злочину — «одержання неправомірної вигоди». Це означає, що вона закладена в юридичну конструкцію статті й не потребує окремого встановлення чи доказування. Достатньо довести три речі: статус службової особи, зв’язок отримання вигоди зі службовим становищем та сам факт її прийняття чи вимагання.

Читайте статтю: Чому адвоката, що допоміг викрити поліцейського на хабарі, позбавили свідоцтва

У конкретній справі Верховний Суд не побачив порушень оцінки доказів та підходів, які застосували суди попередніх інстанцій. Він підтвердив правомірність їхнього вироку, оскільки слідство встановило усі ключові обставини: службову посаду обвинуваченого, наявність вимагання та отримання вигоди, а також чіткий зв’язок між цими діями та його робочими повноваженнями.

Таким чином, позиція Суду дає важливий сигнал для практики: у справах про хабарництво фокус має бути не на пошуку додаткових доказів «неправомірності», а на доведенні конкретних дій та мотивів службової особи. Це робить застосування статті 368 чіткішим і унеможливлює спроби розмивати склад злочину через надумані вимоги до доказування.

Автор новини: Анастасія Гришкова