Телефонограма не є належним засобом повідомлення сторони про розгляд справи (ВС/КЦС у справі № 295/8610/15-ц від 10.09.2021)

Фабула судового акту: Вже тривалий час судова влада відчуває суттєвий брак коштів на своє фінансування.

Це відчувають не тільки працівники апаратів судів, які не отримують заробітну плату у повному обсязі, без премій та надбавок, які як правило складають левову частку заробітку, а і сторони у справах та їх представники. Адже через відсутність коштів сторонам не направляються судові повістки, копії судових рішень, виконавчі листи тощо.

Через брак коштів та у зв’язку із необхідністю розгляду справ суди ідуть не певні хитрощі аби таки розглянути справу, але не завжди такі хитрощі є законними, а тому тягнуть за собою скасування в цілому законних судових рішень через формальні порушення процесуального права.

У даній справі розглядався позов банку до боржника про стягнення з останнього боргу за кредитним договором.

Суди першої та апеляційної інстанції стали на бік банку та позов в цілому задовільнили.

Але боржником до Касаційного цивільного суду було подано скаргу, яку вмотивовано, зокрема, тим, що апеляційний суд розглянув справу за її відсутності, оскільки вона не була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, фактично була позбавлена можливості заперечити проти позовних вимог банку та довести обґрунтованість заявлених зустрічних позовних вимог.

Про аналізувавши матеріали справи та доводи скаржника КЦС визнав їх такими, що є обґрунтованими, скаргу задовольнив, а справу направив на новий апеляційний розгляд.

Аналізуючи фактичні обставини справи та відповідні норми права ссуд касаційної інстанції послався на те, що за нормами ст. 372 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч.ч. 6, 7 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У даній справі секретар судового засідання за 8 днів до розгляду справи апеляційним судом зателефонувала відповідачу про що зробила запис у журналі телефонограм.

Проте, за ч. 9 ст. 128 ЦПК України суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема, мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Отже, повідомлення учасників справи телефонограмою не відповідає встановленому порядку повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, а таке повідомлення порушує права сторони.

Аналізуйте судовий акт: Неповідомлення про зміну часу засідання, по причині замінування приміщення суду - є підставою скасування рішення з направленням справи на новий розгляд (ВС КЦС справа №618/398/20 від 26.05.2021 р.)

ВП ВС про те, коли можна обмежити доступ до судового засідання та як у цьому випадку бути з принципом відкритості судового процесу (ВП/ВС у справі № 9901/118/20 від 08.04.2021)

Повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки, а сповіщення дату судового засідання телефонограмою допускається у виключних випадках (ВС/КЦС у справі № 216/3765/16-ц від 12.04.2021).

Постанова

Іменем України

10 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 295/8610/15-ц

провадження № 61-19082св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Акціонерне товариство «Альфа-Банк»,

відповідач (позивач за зустрічним позовом ) - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 березня 2020 року у складі судді Чішман Л. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Шевчук А. М., Талько О. Б.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2015 рокуПублічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк»), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 13 липня 2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 284/24-15, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 35 000,00 дол. США, зі сплатою 13,5 % річних, з кінцевим терміном повернення до 12 липня 2020 року.

У подальшому з відповідачем укладено додаткові угоди від 10 серпня 2012 року, за умовами яких змінено валюту кредитування та переведено суму залишку по кредиту 27 249,90 дол. США в гривню за курсом 8,12 за один дол. США, що склало 253 157,73 грн, змінено графік платежів, відсоткову ставку та термін повернення кредиту до 12 липня 2027 року.

Відповідач, не повертаючи кредит (чергову частину) та не сплачуючи проценти за договором, порушує вимоги статті 1054 Цивільного кодексу Українищодо обов`язку позичальника повернути кредит та сплатити проценти, у зв`язку з чим станом на 22 січня 2015 року загальна сума заборгованості становить 249 705,24 грн.

Посилаючись на вказані обставини просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 284/24-15 від 13 липня 2007 року в розмірі 249 705,24 грн та судовий збір у розмірі 2 497,06 грн.

У серпні 2015 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов, в якому, з урахуванням заяв про уточнення вимог, просила визнати порушеним її право як споживача фінансових послуг та визнати Договір кредиту № 284/24-15 від 13 липня

2007 року недійсним.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтувала тим, що ПАТ «Укрсоцбанк» не вчиняв дії щодо передачі їй грошових коштів (кредиту) сумі 35 000 доларів США за відповідним касовим ордером, оформленим відповідно до п. 4 гл. 3 розд. III Інструкції про касові операції в банках України від 14 серпня 2003 року № 337, і посвідченого її особистим підписом.

При цьому Банк документально не оформлював в бухгалтерському та податковому обліку видачу іноземної валюти в сумі 35 000,00 дол. США із володіння банку у володіння позичальника.

Сам по собі факт підписання сторонами договору без передання грошових коштів (кредиту) не породжує обов`язку позичальника повернути грошові кошти (кредит).

Банк до цього часу не виконав зобов`язання щодо надання з операційної каси банку грошових коштів (кредиту) в сумі 35 000 дол. США з банківського особового клієнтського (поточного, 2620) рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором шляхом оформлення видаткового касового документа - заяви на видачу готівки (кредиту) в сумі 35 000 дол. США, оформленої належним чином.

Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанції

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16 березня 2020року первісний позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-банк» заборгованість за кредитним договором № 284/24-15 від 13 липня 2007 року у розмірі 249 705,24 грн та 2 497,06 грн понесених витрат зі сплати судового збору.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк» про визнання договору № 284/24-15 від 13 липня 2007 року недійсним.

Суд першої інстанції виходив з того, що банк свої обов`язки за кредитним договором виконав повністю, а відповідач свої договірні зобов`язання з повернення кредиту належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року змінено рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 березня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № 284/24-15 від 13 липня 2007 року та судових витрат, зменшено розмір заборгованості з 249 705,24 грн до 249 491,76 грн та розмір судового збору з 2497,06 грн до 2494,92 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції є правильними та обґрунтованими, оскільки банк довів факт отримання ОСОБА_1 кредиту та наявності у неї заборгованості, а відповідач не надала належних та допустимих доказів на спростування розрахунків цієї заборгованості.

Разом з цим, останній платіж на погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 здійснила 03 лютого 2014 року, а з позовом до суду банк звернувся 09 червня 2015 року, тому колегія суддів дійшла висновку, що позивач пропустив строк позовної давності щодо частини платежів по пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 12 березня 2014 року по 09 червень 2014 року на суму 213,48 грн, про застосування якої заявлено відповідачем у справі.

Аргументи учасників справи

У грудні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди необґрунтовано відмовили у повторному клопотанні про призначення судово-економічної експертизи замість тієї, яка не була проведена із незалежних він неї причин, що є окремою підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд для встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, апеляційний суд розглянув справу за її відсутності, оскільки вона не була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, фактично була позбавлена можливості заперечити проти позовних вимог банку та довести обґрунтованість заявлених зустрічних позовних вимог.

У лютому 2021 рокудо Верховного Суду надійшов відзив АТ «Альфа Банк», в якому зазначено, що оскаржені судові рішення законні та справедливі, тому просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Межі та підстави касаційного перегляду

Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16 березня 2020 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року, відкрито касаційне провадження в цій справі.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 28 січня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до статті 372 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини шостої, сьомої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається, зокрема фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що ухвалами Житомирського апеляційного суду від 05 жовтні 2020 року та від 06 жовтня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду на 11 годину 09 листопада 2020 року (т. 5, а. с. 26, 27).

03 листопада 2020 року секретар судового засідання повідомив в телефонному режимі ОСОБА_1 про судове засідання, призначене на 09 листопада 2020 року об 11 год. 00 хв., про що о 15 год 35 хв. складено телефонограму, яка зареєстрована в журналі телефонограм за № 1781 (т. 5, а. с. 31, 33).

Згідно із частиною дев`ятою статті 128 ЦПК Українисуд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема, мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Отже, за повідомлення учасників справи телефонограмою не відповідає встановленому порядку повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. Тому відсутні визначені процесуальним законом докази належного повідомлення ОСОБА_1 про призначений розгляд справи апеляційним судом на 09 листопада 2020 року.

За таких обставин колегія суддів апеляційний суд розглянув справу за відсутності позивача за зустрічним позовом (скаржника), належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, про що ОСОБА_1 зазначає у касаційній скарзі.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2020 року у справі № 263/3930/16-ц (провадження № 61-12562св19), від

22 квітня 2020 року у справі № 522/19433/17 (провадження № 61-835св19), від 11 березня 2021 року у справі № 296/9824/19 (провадження № 61-13685св20), Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2021 року у справі № 202/26139/13-ц (провадження № 61-22450св19).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, дають підстави для висновку про те, що оскаржена постанова апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку

з наведеним колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400 401 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року скасувати.

Справу № 295/8610/15-ц направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Житомирського апеляційного суду від 09 листопада 2020 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді