20
0
17672
Фабула судового акту: Кожен громадянин нашої країни майже щодня чує про гучні корупційні скандали. Це і бурштинові оборудки, затримання на отриманні неправомірної вигоди керівниками державних підприємств та державних установ. Але пересічна людина сприймає такі новин як щось далеке та таке що до неї жодного відношення не має.
Проте, кожен з нас хоч раз у житті стикався з так званою «побутовою» корпупцією.
Усе починається зі звичайної довідки, яка не особливо зрозуміло для чого потрібна, але з цього нікчемного папірця починається ходіння по бюрократичних муках –«зачекай прийомного дня, встигни в інтервал трьох годин прийому, і фарт, чудо-довідка-непотріб у тебе». Або ж замов послугу у посередників за тисячу гривень або надай «добровільну благодійну допомогу» на користь якого незрозумілого фонду. І очевидно, що такі хабарчики роздаються тисячі разів на день. Побутова корупція – як ракова клітка, невеличка, але смертельно небезпечна. Вона вбиває державу.
Згідно обвинувального акту у справі, судові рішення у якій аналізуються, особа працюючи на посаді завідувача сектору централізованого оформлення документі відділу з питань громадянства, реєстрації та роботи з громадянами з тимчасово окупованої території України Управління Державної міграційної служби України, діючи умисно з корисливих мотивів, окрім бланків квитанцій з реквізитами банківських рахунків для сплати обов'язкових платежів за оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, надавала громадянам, які бажали отримати паспорти для виїзду за кордон бланки квитанції з реквізитами банківського рахунку благодійного фонду при цьому приховуючи, що сплата коштів на рахунок благодійного фонду не є обов'язковою для оформлення закордонного паспорта однак вказувала, що така оплата пришвидшить видачу вказаного документу.
У подальшому голова благодійного фонду після переведення грошових коштів у готівкову форму частину грошей надавав згаданій вище посадовій особі.
Вироком суду першої інстанції, який залишено без зміни апеляційним судом зазначену особу виправдано у зв’язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.
На вказані рішення прокурором було подано касаційну скаргу. Мотивуючи свої доводи прокурором зазначено, що судами при постановленні згаданих судових рішень було істотно порушено норми кримінального процесуального закону. Так суд першої інстанції всупереч положенням частини восьмої статті 95 КПК послався у вироку на позасудові пояснення свідка, надані захиснику. Також прокурор зазначив, що місцевий суд у порушення статті 99 КПК визнав недопустимим доказом рукописні записи про взаєморозрахунки між обвинуваченою та свідком головою благодійного фонду, пославшись на те, що вони не є офіційними документами.
В свою чергу Касаційний кримінальний суд переглядаючи вказані рішення касаційну скаргу прокурора частково задовольнив та скасував ухвалу суду апеляційної інстанції.
У свої ухвалі ККС вказав, що відповідно до точного змісту частини восьмої статті 95 КПК пояснення, надані стороні, не можуть використовуватися як джерело доказів у справі.
Водночас судом першої інстанції у своєму вироку зазначено, що: «В ході дослідження письмового пояснення свідка та перегляду у судовому засіданні відеозапису, який був наданий захисником…, а також прослуховування його свідчень на минулому судовому засіданні у іншому складі суду, встановлено…»
Отже у вироку місцевий суд послався не виключно на оскаржені пояснення свідка, а в сукупності з показаннями того ж свідка, які він давав під час минулого судового розгляду, тобто під час змагального процесу за повної можливості для всіх сторін піддати свідка перехресному допиту.
Таким чином, суд першої інстанції, посилаючись на показання свідка в минулому судовому розгляді та пояснення, надані захиснику, фактично посилався на одні й ті ж показання.
Водночас згідно норм ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є, серед іншого, документи. Відповідно до частини першої статті 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, що містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Проте суд першої інстанції, виключивши згадані рукописні записи, не навів правового обґрунтування такого рішення. Крім того, суд першої інстанції не мав правових підстав визнавати цей доказ недопустимим.
Відповідно до ст. 94 КПК України місцевий суд мав оцінити достовірність наданого обвинуваченням документа та його значення для доведення обставин, які підлягають доказуванню, виходячи з усієї сукупності доказів і навівши ґрунтовні мотиви свого рішення, однак не зробив цього.
Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, і суд не може на нього посилатися при ухваленні судового рішення (ВС/ККС, справа № 398/5735/14-к,01.03.18)
ВЕРХОВНИЙ СУД
КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД
справа № 750/2282/15-к
провадження № 51-1867км18
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2018 року м. Київ
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючогоБущенка А.П.,суддів Голубицького С.С., Григорєвої І.В.,за участю: секретаря судового засідання Манацької І.А.,прокурораВергізової Л.А.,виправданоїОСОБА_6,захисникаГоловка М.Б.,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 13 червня 2017 року щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Верхній Майдан Надвірнянськогорайону Івано-Франківської області, жительки АДРЕСА_1
Обставини справи
1. Органами досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувалась у вчиненні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК) за таких обставин:
ОСОБА_6, 10 липня 2014 року, працюючи на посаді завідувача сектору централізованого оформлення документів №1 відділу з питань громадянства, реєстрації та роботи з громадянами з тимчасово окупованої території України Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, діючи умисно з корисливих мотивів, окрім бланків квитанцій з реквізитами банківських рахунків для сплати обов'язкових платежів за оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, надала ОСОБА_8 бланки квитанції з реквізитами банківського рахунку Чернігівського обласного благодійного фонду пенсіонерів органів внутрішніх справ «Безпека руху» (далі - благодійний фонд). При цьому ОСОБА_6 умисно приховала, що сплата коштів на рахунок благодійного фонду не є обов'язковою для оформлення закордонного паспорта. 10 липня 2014 року ОСОБА_8 у відділенні банку здійснив усі зазначені ОСОБА_6 платежі, у тому числі й платіж в сумі 350 грн на рахунок благодійного фонду, після чого надав їй квитанції про оплату.
14 липня 2014 року ОСОБА_6 здійснила аналогічні дії щодо ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які того ж дня сплатили на рахунок благодійного фонду кошти в загальній сумі 1000 грн, після чого віддали ОСОБА_6 квитанції про оплату.
16 липня 2014 року президент благодійного фонду ОСОБА_13 зняв готівкові кошти з рахунку благодійного фонду, з яких 12 000 грн передав ОСОБА_6
31 липня 2014 року ОСОБА_6 видала ОСОБА_8 оформлений закордонний паспорт, після чого знову сказала йому здійснити платежі на рахунок благодійного фонду та надала для цього бланк квитанції на суму 700 грн. Цього ж дня ОСОБА_8 здійснив вказану оплату та надав ОСОБА_6 квитанцію, яку вона згодом передала ОСОБА_13
1 серпня 2014 року ОСОБА_13 зняв готівкові кошти з рахунку благодійного фонду, з яких 8000 грн передав ОСОБА_6
7 листопада 2014 року ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_14, що для прискорення оформлення закордонного паспорта вона повинна сплатити їй особисто 100 доларів США в день отримання паспорта, а також разом з іншими бланками квитанцій на оплату надала їй бланк квитанції з реквізитами банківського рахунку благодійного фонду, не повідомивши, що цей платіж не є обов'язковим. ОСОБА_14 того ж дня здійснила всі платежі та надала ОСОБА_6 квитанції про оплату.
12 листопада 2014 року ОСОБА_13 зняв готівкові кошти з рахунку благодійного фонду, з яких 15 600 грн передав ОСОБА_6
14 листопада 2014 року ОСОБА_14 звернулася до ОСОБА_6 за отриманням паспорта. ОСОБА_6 відвела ОСОБА_14 до кабінету, де та отримала паспорт. Після цього на виконання домовленості щодо сплати коштів за прискорення оформлення паспорта ОСОБА_14 надала ОСОБА_6 100 доларів США.
2. Деснянський районний суд м. Чернігова вироком від 16 січня 2017 року виправдав ОСОБА_6 за пред'явленим їй обвинуваченням у зв'язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.
3. Апеляційний суд Чернігівської області ухвалою від 13 червня 2017 року цей вирок залишив без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на пункт 1 частини першої статті 438 Кримінального процесуального кодексу України(далі - КПК), просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
5. Він вважає істотним порушенням кримінального процесуального закону те, що суд першої інстанції всупереч положенням частини восьмої статті 95 КПК послався у вироку на позасудові пояснення свідка ОСОБА_8, надані захиснику. Також прокурор зазначає, що цей суд у порушення статті 99 КПК визнав недопустимим доказом рукописні записи про взаєморозрахунки між обвинуваченою та свідком ОСОБА_13, пославшись на те, що вони не є офіційними документами. Прокурор наполягає, що всупереч положенням частини другої статті 419 КПК у своїй ухвалі апеляційний суд не дав вичерпних відповідей на ці доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі.
6. Учасників кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка суду
7. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, захисника Головка М.Б. та виправданої ОСОБА_6, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що скаргу належить задовольнити частково з огляду на таке.
Щодо посилання у вироку на пояснення свідка ОСОБА_8
8. Прокурор вважає, що пояснення свідка ОСОБА_8 в силу положень частини восьмої статті 95 КПК є недопустимим доказом, і використання цих показань на обґрунтування висновків вплинуло на оцінку судом інших доказів у справі, що перешкодило суду ухвалити законне, обґрунтоване рішення.
9. Суд погоджується з тим, що відповідно до точного змісту частини восьмої статті 95 КПК пояснення, надані стороні, не можуть використовуватися як джерело доказів у справі.
10. Однак Суд відзначає, що суд першої інстанції у вироку зазначив: «В ході дослідження письмового пояснення ОСОБА_8 та перегляду у судовому засіданні відеозапису, який був наданий захисником…, а також прослуховування його свідчень на минулому судовому засіданні у іншому складі суду, встановлено…»
11. Таким чином, відповідно до змісту вироку суд першої інстанції послався не виключно на оскаржені пояснення свідка, а в сукупності з показаннями того ж свідка, які він давав під час минулого судового розгляду, тобто під час змагального процесу за повної можливості для всіх сторін піддати свідка перехресному допиту.
12. З матеріалів справи Суд встановив, що зміст оскаржених прокурором пояснень свідка співпадає зі змістом показань цього свідка під час минулого судового розгляду. Таким чином, суд першої інстанції, посилаючись на показання свідка в минулому судовому розгляді та пояснення, надані захиснику, фактично посилався на одні й ті ж показання.
13. За таких обставин Суд вважає, що згадка оскаржених пояснень у сукупності з посиланням на його судові показання не суперечить частині восьмій статті 95 КПК і не може розглядатися як істотне порушення процесуального закону, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Тому Суд відхиляє цей довід прокурора.
Визнання недопустимими рукописних записів свідка ОСОБА_13
14. Прокурор також вважає, що суд, порушуючи частину другу статті 84 та статтю 99 КПК, не визнав доказом рукописні записи, що були надані стороною обвинувачення на підтвердження взаєморозрахунків між ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_13 Як свідчать оскаржені судові рішення, суд першої інстанції визнав недопустимим доказом ці рукописні записи, мотивуючи своє рішення тим, що вони не є офіційним документом та суперечать положенням статуту фонду, який очолював ОСОБА_13 Апеляційний суд підтримав це рішення суду першої інстанції.
15. Суд не погоджується з рішеннями судів у цій частині. Згідно з частиною другою статті 84 КПК процесуальними джерелами доказів є, серед іншого, документи. Відповідно до частини першої статті 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, що містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
16. Суд першої інстанції, виключивши згадані рукописні записи, не навів правового обґрунтування такого рішення. Крім того, суд першої інстанції не мав правових підстав визнавати цей доказ недопустимим. Відповідно до статті 94 КПК він мав оцінити достовірність наданого обвинуваченням документа та його значення для доведення обставин, які підлягають доказуванню, виходячи з усієї сукупності доказів і навівши ґрунтовні мотиви свого рішення, однак не зробив цього.
17. Апеляційний суд, порушуючи вимоги статті 419 КПК, не надав належного обґрунтування, на якій підставі він відхиляє цей довід прокурора в апеляційній скарзі, а лише процитував позицію суду першої інстанції. Таке порушення є істотним, оскільки воно могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі, а тому ухвалу апеляційного суду необхідно скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 433 434 436 КПК, пунктом 4 параграфа 3 розділу 4 Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 13 червня 2017 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
Переглядів
Коментарі
Переглядів
Коментарі
Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях
Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс
Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію
Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом
Переглядів:
7630
Коментарі:
0
Переглядів:
596
Коментарі:
0
Переглядів:
1887
Коментарі:
1
Переглядів:
649
Коментарі:
0
Переглядів:
12237
Коментарі:
0
Переглядів:
1696
Коментарі:
0
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.