Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу не можуть зупинити транспортний засіб не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху (ВС/КАС № 552/5623/16-а від 31.07.2018)

Фабула судового акту: Підпунктом «ґ» пункту 8.7.3 Правил дорожнього руху встановлено, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Однак чи завжди водії мають додержуватись такої вимоги? Саме на це питання відповів Касаційний адміністративний суд в своїй постанові, яка пропонується до уваги.

Водія працівниками поліції було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що останній проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора.

Вказану постанову було оскаржено водієм в порядку адміністративного судочинства з тих підстав, що адміністративне правопорушення він не скоював, оскільки при екстреному гальмуванні він не міг зупинитися згідно вимог ПДР України.

Постановою суду першої інстанції у задоволенні такого адміністративного позову відмовлено.

Апеляційним судом вказане рішення скасовано та постановлено нове рішення про задоволення позовних вимог водія, оскільки працівниками поліції не було надано належних та допустимих доказів вчинення водієм адміністративного правопорушення.

Переглядаючи вказану справу за касаційною скаргою управління патрульної поліції Касаційний адміністративний суд вказав, що згідно п.8.11 ПДР України водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Обставина, що водій продовжив рух транспортного засобу на перехресті після ввімкнення жовтого сигналу світлофора, оскільки при екстреному гальмуванні він не міг зупинитися згідно вимог ПДР України була встановлена судом апеляційної інстанції, що водій продовжив рух транспортного засобу на перехресті після ввімкнення жовтого сигналу світлофора, оскільки при екстреному гальмуванні він не міг зупинитися згідно вимог ПДР України, а тому будь-яких порушень Правил дорожнього руху останнім допущено не було та, відповідно, жодного адмінправопорушення водієм вчинено не було.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КАС: Немає складу адмінправопорушення без зазначення технічного засобу у постанові про порушення ПДР за ст. 122 КУпАП, тому провадження підлягає закриттю на підставі ст. 247 КУпАП (ВС/КАС у справі №337/3389/16-а від 30 травня 2018р.)

ВС/КАС: Протокол про вчинення адміністративного правопорушення не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному судочинстві (ВС/КАС № 760/9462/16-а)

СУД: Неувімкнення водієм вдень під час руху ближнього світла фар поза населеним пунктом НЕ є порушенням п. 9.8 ПДР та ст. 122 КУпАП і відповідно підставою для накладення штрафу (Каховський міськрайонний суд Херсонської області, № 658/3286/16-а)

А все ж таки інспектор патрульної поліції МАЄ право на місці зупинки ТЗ виносити постанову про притягнення водія до адмін. відповідальності за ст. 122 КУпАП за порушення ПДР! (Одеський апеляційний адмінсуд у справі № 489/2363/16-а)

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2018 року

Київ

справа №552/5623/16-а

адміністративне провадження №К/9901/2929/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 552/5623/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління патрульної поліції у м. Полтава Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Полтава Департаменту патрульної поліції

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Любчич Л.В., суддів - Спаскіна О.А., Сіренко О.І.),

ВСТАНОВИВ :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м. Полтава Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), в якому просив:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії АР № 316829 від 24 вересня 2016 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складену відносно позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на думку позивача відповідачем протиправно винесено постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

26 жовтня 2016 року Київський районний суд м. Полтави вирішив:

- відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху був достовірно встановлений відповідачем, прийняте ним оскаржуване рішення є цілком правомірним, а застосоване стягнення відповідає характеру вчиненого правопорушення.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, з урахуванням доказів у справі та фактичних обставин справи, є доведеним.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

28 листопада 2016 року Харківський апеляційний адміністративний суд вирішив:

- апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити;

- постанову Київського районного суду м. Полтави від 26 жовтня 2016 року скасувати, а в справі ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_1;

- скасувати постанову серії АР № 316829 від 24 вересня 2016 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Апеляційний суд прийшов до висновку, що відповідачем під час судового розгляду не було надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Управління патрульної поліції у м. Полтава Департаменту патрульної поліції, яка у січні 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.

У касаційній скарзі відповідач просить:

- скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року та залишити в силі постанову Київського районного суду м. Полтава від 26 жовтня 2016 року

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

Відповідач у касаційній скарзі посилається на те, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права, тому таке рішення є незаконним.

Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи, що призвело до безпідставних висновків про визнання незаконною оспорюваної постанови.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не подавав.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 24 вересня 2016 року о 14 год 10 хв. в м. Полтаві на перехресті вул. Небесної сотні та вул. Гоголя, керуючи автомобілем ВАЗ 21063 державний номер НОМЕР_1 позивач проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора.

Вказаний факт був встановлений відповідачем, який постановою про накладення адміністративного стягнення від 24 вересня 2016 року притягнув позивача до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі визначеному законом.

Позивач з постановою у справі про адміністративне правопорушення відносно нього не погодився та вказав, що адміністративне правопорушення він не скоював, оскільки при екстреному гальмуванні він не міг зупинитися згідно вимог ПДР України.

Вважаючи вказану постанову незаконною, ОСОБА_1 звернувся в суд за захистом свого порушеного права.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Частина 2 статті 122 КУпАП. Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Стаття 245 КУпАП. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 251 КУпАП. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

Пункт 1-2 частини 1 статті 341. Межі перегляду судом касаційної інстанції.

1. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про правила дорожнього руху» (далі - ПДР, Правила).

Пункт 8.7.3 «г» ПДР. Жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Пункт 8.10 ПДР. У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Пункт 8.11 ПДР. Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Як вже зазначалось, згідно п.8.11 ПДР України водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Позивач вказав в позовній заяві, а також ця обставина була встановлена судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 продовжив рух транспортного засобу на перехресті після ввімкнення жовтого сигналу світлофора, оскільки при екстреному гальмуванні він не міг зупинитися згідно вимог ПДР України.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для скасування постанови серії АР № 316829 від 24 вересня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

Відповідно до ч. 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення було повно встановлено обставин справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Полтава Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Судді